Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №725/5978/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/5978/26

Номер провадження 2-о/725/120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря Танасійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: Чернівецька міська рада, про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування своєї заяви представник заявника вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який являється дідом ОСОБА_1 .

Після смерті діда Заявниці залишилось спадкове майно, зокрема будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Дід Заявниці після смерті заповітів не залишив. Відповідно до положень ст.1261 Цивільного кодексу України право на спадкування за законом у першу чергу мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки. Єдиними спадкоємцями після його смерті були сама Заявниця та її мама - ОСОБА_4 , які прийняли спадщину фактично, мешкаючи разом зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини, за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Заявниці - ОСОБА_4 . Мати Заявниці також не залишила жодного заповіту, а тому саме ОСОБА_1 , як донька, являється єдиною спадкоємицею її майна.

29 травня 2026 року представник Заявниці - ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Савчук Віталіни Григорівни із заявою про видачу Заявниці свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті її діда - ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак постановою приватного нотаріуса Савчук Віталіни Григорівни від 29 травня 2026 року Заявниці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови стала неможливість належним чином встановити факт родинних відносин між Заявницею - ОСОБА_1 , як онукою, та померлим ОСОБА_3 , як її дідом. Зокрема, у свідоцтві про народження матері Заявниці - ОСОБА_6 у графі «батько» зазначено « ОСОБА_7 », тоді як спадкодавцем є ОСОБА_3 .

Таким чином, наявна розбіжність у документах щодо імені та інших анкетних

даних батька матері Заявниці унеможливлює підтвердження родинного зв`язку в

позасудовому порядку.

Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має для Заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення її спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 . Іншого порядку встановлення зазначеного факту, окрім звернення до суду, чинним законодавством не передбачено.

Окрім того, аналогічна помилка була допущена й у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 , де у графі «Громадянин» також зазначено « ОСОБА_7 » замість правильного - ОСОБА_3 (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 ).

Унаслідок внесення вказаних недостовірних відомостей відповідні помилкові дані були перенесені й до державних реєстрів, у зв`язку з чим у документах ОСОБА_4 у графі «по батькові» зазначено ім`я « ОСОБА_4 » (або похідне від імені ОСОБА_4 ), замість правильного - « ОСОБА_4 » (похідного від імені ОСОБА_4 .

При цьому сукупність наявних письмових доказів підтверджує, що особа, зазначена у свідоцтві про народження матері Заявниці як ОСОБА_7 , та спадкодавець ОСОБА_3 є однією і тією самою особою, розбіжність в імені виникла внаслідок помилки, допущеної під час складення відповідного актового запису цивільного стану.

Водночас сукупність наявних доказів підтверджує, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6 та, відповідно, дідом Заявниці - ОСОБА_1 .

В судове засідання заявниця не з`явилась, до суду надійшла заява від її представника про розгляд справи за її відсутності.

Представник заінтересованої особи - Чернівецької міської ради надійшла заява, в якій просили справу розглядати у їх відсутність, вирішення питання залишили на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами неможливе.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який являється дідом ОСОБА_1 . Після смерті діда Заявниці залишилось спадкове майно, зокрема будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 . Дід Заявниці після смерті заповітів не залишив.

Єдиними спадкоємцями після його смерті були сама Заявниця та її мама - ОСОБА_4 , які прийняли спадщину фактично, мешкаючи разом зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини, за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Заявниці - ОСОБА_4 . Мати Заявниці також не залишила жодного заповіту, а тому саме ОСОБА_1 , як донька, являється єдиною спадкоємицею її майна.

29 травня 2026 року представник Заявниці - ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Савчук Віталіни Григорівни із заявою про видачу Заявниці свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті її діда - ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак постановою приватного нотаріуса Савчук Віталіни Григорівни від 29 травня 2026 року Заявниці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови стала неможливість належним чином встановити факт родинних відносин між Заявницею - ОСОБА_1 , як онукою, та померлим ОСОБА_3 , як її дідом. Зокрема, у свідоцтві про народження матері Заявниці - ОСОБА_6 у графі «батько» зазначено « ОСОБА_7 », тоді як спадкодавцем є ОСОБА_3 .

Аналогічна помилка була допущена й у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 , де у графі «Громадянин» також зазначено « ОСОБА_7 » замість правильного - ОСОБА_3 .

Унаслідок внесення вказаних недостовірних відомостей відповідні помилкові дані були перенесені й до державних реєстрів, у зв`язку з чим у документах ОСОБА_4 у графі «по батькові» зазначено ім`я « ОСОБА_4 » (або похідне від імені ОСОБА_4 ), замість правильного - « ОСОБА_4 » (похідного від імені ОСОБА_4 ) (копія рахунку № НОМЕР_2 , копія посвідчення від 22 травня 1985 року, копія трудової книжки від 31 жовтня 1957 року додаються).

При цьому сукупність наявних письмових доказів підтверджує, що особа, зазначена у свідоцтві про народження матері Заявниці як ОСОБА_7 , та спадкодавець ОСОБА_3 є однією і тією самою особою, а розбіжність в імені виникла внаслідок помилки, допущеної під час складення відповідного актового запису цивільного стану. Правильні анкетні дані спадкодавця - ОСОБА_3 підтверджуються сукупністю офіційних документів, виданих на його ім`я в різні періоди життя, а саме: 1. Рахунком № НОМЕР_10; 2. Свідоцтвом серії НОМЕР_3 ; 3. Свідоцтвом про займану посаду; 4. Посвідченням «Ветеран праці» від 16 вересня 1982 року; 5. Військовим квитком серії НОМЕР_4 ; 6. Трудовою книжкою серії НОМЕР_5 ; 7. Страховим свідоцтвом серії НОМЕР_6 ; 8. Довідкою № 3978 від 01 вересня 1976 року;

9. НОМЕР_7 від 08 червня 1957 року; 10. Профспілковим квитком № НОМЕР_11 від 17 січня 1989 року; 11. Посвідченням водія серії НОМЕР_8 ; 12. Атестатом зрілості серії НОМЕР_9 .

Наведені документи містять узгоджені між собою відомості про спадкодавця як про ОСОБА_3 та підтверджують, що саме такі ім`я та по батькові він використовував упродовж життя в офіційних, трудових, військових та інших правовідносинах.

Водночас сукупність наявних доказів підтверджує, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6 та, відповідно, дідом Заявниці - ОСОБА_1 .

Також вищевказане підтверджується письмовими показами свідка ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №5 № про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,- визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів.

І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи відсутність даних про наявність спору про право, суд дійшов висновку, що встановлення факту родинних відносин між заявником та померлим дідом ОСОБА_11 має юридичне значення, оскільки від даного факту залежить право заявника на оформлення спадщини після смерті діда за нульовою ставкою оподаткування.

Зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, тому його необхідно встановити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 4, 13, 77-81, 258-259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_12 , є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.