Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №643/23344/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/23344/25

Провадження № 2/643/3013/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Олійника О.О.,

за участю секретаря судових засідань – Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - Білоконь І.В. звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 55 017,72 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту за стандартним страховим продуктом «Моє максимальне Каско» з кодом 4605 / 4615 від 20.07.2024 № 370014/4615/0000132. Відповідно до предмету Договору, позивач застрахував транспортний засіб, а саме «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 . 27.12.2024 близько 13-30 год. за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, буд. 187/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувавав ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 у справі №641/52/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 на підставі рахунку ТОВ «Артсіті» №532 вiд 23.02.2025 склала 147 703, 50 грн., у т.ч. ПДВ – 24 617,25 грн. За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 25187449782 від 03.02.2025 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 123 086,25 грн. на підставі рахунку СТО без ПДВ (147 703, 50 – 24 617,25 ). Виплата страхового вiдшкодування була розрахована у сумi 123 086.25 грн. наступним чином: 96 436,25 грн. - шляхом перерахування на реквізити IBAN, що підтверджується платіжною інструкцією № 013979 від 04.02.2025; 26 650,00 грн. - в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 027754 за 04.02.2025. Відповідно до п.9.11 Загальних умов стандартного страхового продукту «Моє максимальне Каско» з кодом 4605 / 4615 якщо умовами Договору передбачена сплата Загальної страхової премії частинами, то Страховик при виплаті Страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини Страхового платежу з суми Страхового відшкодування. Зарахування зустрічних однорідних вимог, відбулося відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, і вказана операція зазначена у страховому акті №25187449782 від 03.02.2025. Між ПрАТ «СК «УНІКА» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) за Договором № 370014/4615/0000132 від 20.07.2024 за умовами якого було здійснено страхове відшкодування існують зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними. Між сторонами відсутній спір щодо характеру зобов`язань, їх змісту, умов виконання, умов проведення розрахунків, що є важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог. Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору. Станом на 27.12.2024 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у АТ "СК "КРАЇНА" за полісом № 219924433 (ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн., франшиза – 2 500,00 грн., рік укладання договору та початку дії договору - 2024). АТ "СК "КРАЇНА" сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі 68068,53 грн. (з урахуванням зносу). Зважаючи на викладене, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі: 123 086,25 – 68 068,53= 55 017,72 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 01.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У своїй заяві зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, які були повернути органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що між позивачем ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, та ОСОБА_2 , як страхувальником, укладено Договір страхування наземного транспорту за стандартним страховим продуктом «Моє максимальне Каско» з кодом 4605 / 4615 від 20.07.2024 № 370014/4615/0000132.

Згідно Договору, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» застрахувало майнові інтереси страхувальника, які пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме «Toyota Land Cruiser», н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно п. 12 Договору строк дії Договору з 21.07.2024 по 20.07.2025.

Згідно Додаткової угоди № 101 від 28.01.2025 до Електронного договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 370014/4615/0000132 від 20.07.2024 року, внесено зміни до Договору з 28.01.2025 в частині визначення «Вигодонабувача», якими вигодонабувачем стала ОСОБА_3 .

Згідно постанови судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20.02.2025 у справі № 641/52/25, 27.12.2024 близько 13 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, буд. 187/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan X-Trail» н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Даною постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП встановлена постановою суду, яка набрала законної сили 04.03.2025року.

Згідно інформації, яка міститься в НПУ, на дату скоєння ДТП (27.12.2024) цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , який був водієм транспортного засобу «Nissan X-Trail» н.з. НОМЕР_2 , була застрахована АТ «СК «КРАЇНА».

Відповідно інформації, яка міститься в НПУ, власником транспортного засобу «Nissan X-Trail» н.з. НОМЕР_2 , є відповідач у справі ОСОБА_1 .

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .

03 лютого 2025 року, ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 на підставі рахунку ТОВ «Артсіті» № 532 вiд 23.01.2025 склала 147 703, 50 грн., у тому числі ПДВ – 24 617,25 грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 25187449782 від 03.02.2025 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 123 086,25 грн. на підставі рахунку СТО без ПДВ.

Виплата страхового відшкодування у сумi 123 086,25 грн. була розрахована наступним чином: 96 436,25 грн. - шляхом перерахування на реквізити IBAN, що підтверджується платіжною інструкцією № 013979 від 04.02.2025; 26 650,00 грн. - в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 027754 за 04.02.2025.

Відповідно до п. 9.11 Загальних умов стандартного страхового продукту «Моє максимальне Каско» з кодом 4605 / 4615 якщо умовами Договору передбачена сплата Загальної страхової премії частинами, то Страховик при виплаті Страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини Страхового платежу з суми Страхового відшкодування.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, відбулося відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, і вказана операція зазначена у страховому акті № 25187449782 від 03.02.2025.

Таким чином ПрАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Станом на 27.12.2024 цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у АТ «СК «КРАЇНА» за полісом № 219924433 (ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн., франшиза – 0,00 грн., рік укладання договору та початку дії договору - 2024).

20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720- IX, який введений в дію з 01.01.2025.

Згідно з пунктом 6 Перехідних положень вказаного Закону договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, оскільки поліс № 219924433 було укладено у 2024 році, тобто до набрання чинності новим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024, то для визначення розміру страхової виплати потерпілій особі страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов`язаний керуватися нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV).

Спеціальні норми Закону № 1961-IV обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (п. 12.1 ст. 12).

АТ «СК «КРАЇНА» сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі 68 068,53 грн. (з урахуванням зносу).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 р. № 1909-IX Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 108 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи на викладене, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 55 017,72 грн., яка розраховується таким чином: 123 086,25 грн. – 68 068,53 грн. = 55 017,72 грн.

Станом на час розгляду судом справи відповідачем відшкодування сплаченої позивачем суми не відбулося.

Відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та сума виплаченого позивачем страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: копію свідоцтва, копію ордера.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має не значну ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; представник позивача в жодному судовому засіданні участі не брав; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн. до 2000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 265, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «УНІКА» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 55 017,72 гривень, та судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», ЄДРПОУ 20033533, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6, літ. В.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1 .

Суддя - О.О. Олійник