Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №643/6488/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6488/26

Провадження № 2/643/5380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Олійника О.О.,

за участю секретаря судових засідань – Новакова Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ІННОВА НОВА» - адвокат Андрущенко М.В. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17.02.2025 року у розмірі 37 660 гривень; судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Андрущенком М.В., який діє на підставі ордеру.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" і відповідачем укладено Договір надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17.02.2025 року. Відповідно до умов Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17.11.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до договору позики, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику у розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної Відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків. Тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше; комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму Позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 37 660 грн, з яких: 10 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 27 660 грн - заборгованість за процентами.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 08.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

01 травня 2026 року на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла інформація, яка підтверджує факт перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова НОВА» та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику відповідно до умов Договору надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17.02.2025 року у розмірі 10 000 грн.

04 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача – адвокат Машніцький В.А. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки положення п. 2.7. Договору від 17.02.2025 про автоматичне стягнення з відповідача комісії є нікчемними. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів заявлених позовних вимог у вигляді стягнення з відповідача заборгованості, оскільки не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «ІННОВА НОВА», які повинні належним чином відображати реальний рух коштів і виконання зобов`язання (зокрема банківських виписок, даних про зміну залишку боргу після кожного платежу, бухгалтерського обліку заборгованості тощо), у зв`язку із чим відсутня можливість встановити безпосередньо юридичний факт наявності заборгованості у заявленому розмірі, та її структури. Заявлена позивачем заборгованість за процентами, нарахована ним на підставі Договору від 17.02.2025 № 7128070225, не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки наданий позивачем Розрахунок заборгованості передбачає нарахування відсотків на суму – 10 000 гривень, попри фактичне перерахування позивачу 8 500 гривень, що обумовлено нікчемністю пункту 2.7 розділу 2 Договору від 17.02.2025 № 7128070225. Наявний в матеріалах справи Розрахунок заборгованості не підтверджує заявлену позивачем вимогу із стягнення заборгованості, оскільки такий розрахунок не відображає фактичного руху зобов`язання, в тому числі проведені відповідачем перерахування грошових коштів: 4 500 грн (30.03.2025), та 3 000 грн (04.05.2025), в свою чергу Розрахунок заборгованості не відображає належного зменшення тіла кредиту після їх зарахування, та взагалі не містить жодного пояснення порядку їх зарахування (на погашення тіла, процентів чи комісії), при цьому проценти продовжують нараховуватися від повної суми кредиту незалежно від отриманих від відповідача оплат.

11 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача – Андрущенка М.В. надійшла відповідь на відзив згідно якої останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про недоведеність факту надання кредитних коштів не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

29 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача – адвокат Машніцький В.А. подав заперечення на відповідь на відзив в яких зазначив, що позивачем не доведено правильність формування заявленої до стягнення суми заборгованості, та дана заборгованість не підтверджується належними та допустимими доказами.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» - адвокат Андрущенко М.В. не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились. 07 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача – адвокат Машніцький В.А. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 17.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» і відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7128070225.

Відповідно до умов Договору, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17.11.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 2.2-2.5. Договору надання грошових коштів у кредит, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту, проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає: 10 000 гривень, строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів внесення 30 днів.

Згідно п. 3.1. Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 10.6 Договору, Договір підписується електронним підписом.

Додатком № 1 до Договору про надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17.02.2025 року є графік платежів, що передбачає 12 періодичних платежі та загальну суму процентів 33 660 грн.

Крім того, Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, її місце проживання, серію, номер паспорту, дату його видачі та орган, який видав, податковий номер, номер телефону, адресу електронної пошти, номер рахунку.

Отже, суд установив, що договір про надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17.02.2025 року, укладений між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «2629» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали договір позики.

У вказаному договорі його сторонами погоджено порядок, умови суму і строк кредиту, порядок та умови нарахування та сплату комісії за надання кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, порядок обчислення (нарахування) процентів тощо.

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодилась без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставила свій підпис.

Згідно з інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 17.03.2026, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомило ТОВ «Іннова Фінанс» про успішність виконання, на підставі укладеного між ними договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023, такої операцій: номер транзакції 1560072460, сума 10 000 грн, дата прийняття - 17.02.2025 19:48, номер картки НОМЕР_2 ОСОБА_2 ..

Крім того, перерахування грошових коштів позивачем відповідачу ОСОБА_2 підтверджується відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» згідно якої убачається, що 17.02.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), було зараховано платіж на суму 10 000 грн. від ТОВ ФК «Контрастовий дім». До відповіді було надано рух коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_3 , за період з 17.02.2025 по 18.02.2025.

Згідно з випискою по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_3 , 17.02.2025 на вказаний рахунок зараховано переказ грошових коштів в сумі 10 000 грн.

Рішенням № 05-09/2025 Єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05.09.2025 змінено назву ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова».

Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 гривень.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму Позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Відповідно до складеного позивачем розрахунку заборгованості за Договором про надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 1702.2025 року, у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 37 660 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 660 грн - заборгованість за процентами. З вказаного розрахунку суд вбачає, що відсотки та комісія нараховані кредитодавцем у погоджених сторонами умовами договору розмірі.

При цьому, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Іннова Нова», матеріали справи не містять.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір та отримала суму кредиту в розмірі 10 000 грн. Позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту та відсотків за користування кредитом. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався в цілому недійсним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідач не заперечує наявність у неї боргу за кредитним договором.

Крім того враховано, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведені часткові сплати за Договором про надання грошових коштів у позику № 7128070225 від 17.02.2025 р. на загальну суму 7500 грн. 00 коп., з якої даними зарахуваннями погашено: 6000 грн. проценти частково; 1500 грн. 00 коп. комісія за надання кредиту.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що нарахування комісії є безпідставними, та такими, що суперечать законодавству.

Суд погоджується з такими доводами відповідача.

З приводу нарахування позичальнику комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1500 грн.) за пунктом 2.7. договору, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин положення п. 2.7. Кредитного договору є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу у якості «обслуговування кредиту» та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх банком зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 2.7. кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1500 гривень.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору та користування кредитними коштами, але у відзиві вказано, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки розрахунок заборгованості є некоректним, не враховує здійснені платежі, а нарахування комісії суперечить імперативним нормам законодавства. При цьому відповідач не скористалась правом на подання власного розрахунку відсотків та не вказала, за який період відсотки розраховані невірно, хоча відповідачка та її представник були ознайомленіз матеріалами справи.

Сторони погодили строки кредитування Кредитного договору (360 днів), відсотки заявлено позивачем в строк по 12.02.2026 включно в розмірі 27 660 грн тобто у строк кредитування.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, відповідачка не спростувала вірність нарахування відсотків у розмірі 27 660 грн та не зазначила, у чому полягає неправильність їх нарахування зі сторони позивача.

З розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що відповідачка 30.03.2025 сплатила у якості комісії один платіж на суму 1500 грн.

Сплачені позичальницею грошові кошти, які банк зарахував на погашення комісії 1500 грн, підлягають вирахуванню з сукупної суми боргу за договором.

У зв`язку із викладеним позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн та заборгованість за несплаченими відсотками 27 660 грн, відняти 1500 грн сплачених комісій, що разом становить 36 160 грн.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7128070225 від 17 лютого 2025 року у розмірі 36 160 гривень, та судовий збір в розмірі 2556,36 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 09.09.2026 року.

Суддя - О.О. Олійник