Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №748/2207/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1833/26

Єдиний унікальний № 748/2207/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Костюкової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Самбур Д.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

в с т а н о в и в:

Представник позивача – Омельяненко Роман Русланович, діючи на підставі довіреності №3112/25-24 від 31.12.2025 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 15 липня 2026 року, в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.04.2025-100002114 від 04.04.2025 у розмірі 5215 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 04.04.2025 укладено Кредитний договір (оферти) №03.04.2025-100002114.Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3500 грн, строком на 70 днів . Дата повернення кредиту 12.06.2026 . Фіксована процентна ставка за користування кредитом 1%. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Відповідач частково вносив кошти на погашення суми заборгованості , що свідчить про визнання ним боргових зобов`язань. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав , у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 5215,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3500 грн, по процентам у розмірі 980 грн, неустойка - 735 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою суду від 16 липня 2026 заяву ТОВ «Споживчий центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду належним чином повістку з ухваллою суду отримав особисто 04.08.2026 року ( а.с 51,52)

Позивач в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи за його відсутності .

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №03.04.2025-100002114 (а.с. 10-15 зворот).

Відповідно до умов договору кредит надається на наступних умовах: дата надання кредиту 04.04.2025 року, сума кредиту 3500 грн, строк кредиту 70 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 12.06.2026 року . Продовження (пролонгація) строку кредитування не передбачена. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,8% = (1964,9/3500)/70 * 100%). Орієнтована загальна вартість кредиту 5464,90 грн, неустойка 52 грн, що нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-2070

Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором Е469.

Відповідно до умов Договору позичальнику перераховано кошти у розмірі 3500 грн, що підтверджується листом ТОВ «УПР» від 17.04.2026 вих. № 1-1704 (а.с. 16).

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість у сумі 5215,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3500 грн, по процентам у розмірі 980,00 грн, залишок штрафі 735, 00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим станом на 03.07.2026 року (а.с.17-18).

З розрахунку заборгованості вбачається внесення відповідачем грошових коштів в сумі 267,40 грн 22.04.20265 року, 595, 00 грн 03.05.2025 року та 857,50 грн 22.05. 2025 року, з чого слідує, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини першої статті 207 ЦКУ країни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263ЦПК).

У постанові від 07.04.2021у справі№ 623/2936/19Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час укладення договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд встановив, що кредитний договір №03.04.2025-100002114 від 04.04.2025 за формою відповідає вимогам законодавства.

Доказами дослідженими в судовому засіданні знайшов підтвердження факт отримання грошових коштів відповідачко.

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач довів факт укладення кредитного договору та отримання за ним грошових коштів Відповідач розмір заборгованості не спростував.

Окрім тіла кредиту позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в межах строку кредитування (70 днів ) в розмірі 980 грн як передбачено договором, що відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд зазначає, що проценти нараховані в межах стоку дії договору на погоджених умовах, а тому їх стягнення є правомірним.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Щодо нарахування шрафу в розмірі 735,00 грн суд зазначає, що п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) розміру штрафу

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Зокрема з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №03.04.2025-100002114 від 04.04.2025 в сумі 4480,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3500,00 грн та по процентам у розмірі 980,00 грн

Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати повязані зі сплатою судового збору та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн

Позовні вимоги задоволені частково, відтак позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2282 грн 15 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в сумі 100 грн 15 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у загальному розмірі 4480,00 грн ( 85,91 % ) , тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2287,27 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.5,76-81,83,95,141,247,265,354-355ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Квітка Анатолія Васильовича про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.04.2025-100002114 від 04.04.2025 в сумі 4480( чотири тисячі вісімдесят) грн 00 коп, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3500,00 грн та по процентам у розмірі 980,00 грн

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2287,27 грн судових витрат зі сплати судового збору та витрати, понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 100,15 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133А

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Костюкова Т.В