Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №742/4365/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/649/26

Єдиний унікальний № 742/4365/26

ВИРОК

Іменем України

08 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62024170010000447 від 21.06.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище Менського району Чернігівської області, громадянин України, із професійно- технічною освітою, раніше не судимого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч . 1 ст. 382,ч.1 ст. 369 КК України,

встановив:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2023 № 5 старшого солдата ОСОБА_4 , навідника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та на всі види забезпечення. Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2023 № 38-РС старшого солдата ОСОБА_4 зараховано в розпорядження командира вказаної військової частини.

Під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 28.08.2023 у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 08.30 години, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, визначене поблизу с. Сотницьке Лубенського району Полтавської області.

16.07.2026 о 20 год. 44 хв. старшого солдата ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , чим припинено його злочинну діяльність.

Так, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , внаслідок самовільного залишення місця служби, визначеного поблизу АДРЕСА_3 , обов`язки військової служби у період часу з 28.08.2023 до 16.07.2026 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Дії, ОСОБА_4 кваліфіковано як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім того, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.09.2024, яка набрала законної сили 30.09.2024, у справі №742/4964/24, провадження № 3/742/2177/24, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Однак, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про наявність чинної постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.09.2024, яка набрала законної сили 30.09.2024, будучи обізнаним з даним рішенням в частині застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, діючи з прямим умислом, спрямованим на невиконання постанови суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та підриваючиавторитет органів правосудця України, у порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч встановлених судом заборонам, 16.07.2026 близько 15.50 години керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2111», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Івана Скоропадського в м. Прилуки Чернігівської області, де поблизу будинку № 92 зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Дії, ОСОБА_4 кваліфіковано як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Під час виконання службових обов`язків, 16.07.2026 близько 15 години 47 хвилин поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зупинений автомобіль марки «ВАЗ-2111», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 .

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_4 , у зв`язку з наявністю у нього ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння, запропоновано проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та надання його діям належної правової оцінки, на що останній відмовився.

Поряд з цим, близько 15.50 години, за місцем зупинки транспортного засобу, переслідуючи мету уникнення адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди працівникам відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Г оловного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та

ОСОБА_7 , які є службовими особами, за невчинення ними в інтересах ОСОБА_4 дії з використанням наданої влади, а саме не складання відносно останнього протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Разом з тим, 16.07.2026 близько 15.50 години ОСОБА_4 , знаходячись за місцем зупинки транспортного засобу поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та достовірно обізнаним про те, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу, переслідуючи мету уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, діючи з прямим умислом, висловив пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень поліцейському відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_6 та інспекторам відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за невчинення ними в інтересах ОСОБА_4 дії з використанням наданої їм влади, а саме не складання відносно останнього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії, ОСОБА_4 кваліфіковано як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю та детально розповів про обставини їх вчинення. В скоєному розкаявся та просив суворо не карати.

Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і обвинуваченим.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого в співставленні з пред`явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає доведеним, що військовослужбовець ОСОБА_4 самовільно залишив місця служби тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, а відтак його дії , суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України, а також доведено, що ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, а тому в цій частині його дії кваліфікуються за ч.1 ст.382 КК України, та висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади, а отже в цій частині його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь скоєних кримінальних правопорушень, , особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, , посередню характеристику за місцем проживання , на обліку лікаря-психіатра не перебуває, бажає продовжити проходження служби в ЗСУ.

Тому, беручи до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим, за наявності обставини, що пом`якшує покарання , а саме щире каяття та сприяння у розкритті злочинів та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 407 та ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі та ч. 1 ст.369 КК України, у виді обмеження волі та на підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, і таке покарання на думку суду буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Питання про речові докази по справі, повинно бути вирішено за правилами ст.100 КПК України.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України підлягає зарахуванню ОСОБА_4 в строк відбутого покарання час його тримання під вартою в період з 16 липня лютого 2026 року по дату набрання вироком законної сили , з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.369, ч.1 ст.382 та ч. 5 ст.407 КК України , та призначити покарання :

за ч.1 ст.369 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

за ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років .

На підставі ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити без змін запобіжний у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання строк його попереднього ув"язнення з 16 липня 2026 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі .

Речові докази:DVD-R диск з відеозаписом з бодікамери – залишити в матеріалах справи;

нагрудну боді камеру М505 – залишити у володінні Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору після його проголошення.

Суддя ОСОБА_9