Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №751/4809/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4809/26

Провадження №3/751/1204/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

за участю секретаря Рак Я.М.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Сірого І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

Встановив :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656472, ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 03.05.2026 о 23:07 у м. Чернігові по вул. Незалежності, 1, він керував транспортним засобом Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідала обстановці.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу алкотестера «Drager» ARLM 0316 або в медичному закладі, а саме у ЧОПНЛ у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

За даним формулюванням інкримінованого правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Сірий І.О. просили провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснили, що ОСОБА_1 є особою, яка відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12ААд №046256 (дійсна до 01.01.2027) є особою з інвалідністю ІІІ групи у зв`язку із розладами нервової системи – посттравматичний стресовий розлад, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до акту особі протипоказані психоемоційні перенавантаження. Пояснили, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб, після зупинки працівники поліції спілкувалися некоректно, здійснювали психоемоційний тиск на ОСОБА_1 , зазначали що в транспортному засобі перебувають «ухилянти» від військової служби, демонстрували зброю. Внаслідок емоційних переживань ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення алкогольного сп`яніння, хоча в стані алкогольного сп`яніння не перебував, а названі ознаки алкогольного сп`яніння були надумані та не відповідали дійсності. В подальшому ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «ЧОПН» щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, результат – негативний. Наступного ж дня був повторно зупинений працівниками поліції та доставлений для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння – результат також негативний. Зазначили, що відеозапис з нагрудної камери працівників поліції є неповним та не містить істотних обставин щодо початку спілкування між ОСОБА_1 та працівниками поліції, а тому є недопустимим доказом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що на час зупинки транспортного засобу перебував у ньому разом із ОСОБА_1 . Автомобіль був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції поводилися некоректно, повідомили що в машині перебувають «ухилянти», хоча там перебували колишні або діючі військові. Без визначення ознак запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи та усні пояснення учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння. Такими обставинами є:

1) Відсутність чіткого підтвердження передбачених законодавством ознак алкогольного сп`яніння на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції;

2) Наявність результатів огляду особи лікарем-наркологом за самозверненням, що та якими констатовано не лише відсутність стану алкогольного сп`яніння як такого, однак і відсутність на час огляду клінічних ознак алкогольного сп`яніння;

3) Недотримання вимог щодо безперервності відеозапису за нагрудної камери працівника поліції.

При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом, оскільки такі обов`язки покладено Конституцією України та загальними принципами права.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер.

Дослідження відеозапису з бодікамери працівника поліції в судовому засіданні свідчить про те, що з даного відеозапису не вбачається інкримінованої ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння «поведінка, що не відповідає обстановці». ОСОБА_1 в цілому коректно спілкується із працівниками поліції, відповідає на питання та репілки адекватно їхньому змісту, координація рухів не порушена, мова чітка. Можна спостерігати певною мірою нервову поведінку, однак її прояв не відповідає критеріям «поведінка, що не відповідає обстановці». Крім того, матеріалами справи підтверджується інвалідність ІІІ групи ОСОБА_1 , пов`язана із розладами нервової системи та пов`язана із проходженням військової служби.

Також суд погоджується із доводами сторони захисту щодо невідповідності вимогам безперервності відеозапису.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Водночас відеозапис бодікамери не фіксує початкової стадії спілкування між ОСОБА_1 та працівниками поліції після зупинки транспортного засобу.

Суд погоджується із тим, що дії працівників поліції не повною мірою відповідають вимогам етичності дій працівника поліції у взаємодії з громадянином, оскільки під час спілкування із ОСОБА_1 працівникам поліції ставиться питання про те, чи вживав останній алкогольні напої протягом 72 годин до моменту зупинки транспортного засобу (час 23:13). Однак, адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП настає саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, однак не за факт наявності в крові або сечі метаболітів алкоголю, які дійсно можуть зберігатися в біологічному середовищі протягом певного періоду часу.

За таких умов саме дії працівників поліції, що не повною мірою узгоджуються із вимогами чинного законодавства, могли (свідомо або несвідомо) виступити чинником до спонукання особи до відмови від проходження огляду.

У контексті наведених вище обставин суд бере до уваги виписку №305 КПН «ЧОПНЛ» від 04.05.2026 та акт медичного огляду на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №497 від 04.05.2026, за змістом яких 04.05.2026 о 03 год 05 хв ОСОБА_1 в порядку самозвернення звернувся до КНП «ЧОПНЛ». Результат огляду – тверезий. Порушення рухів та мови, запах алкоголю – відсутні. Слідів алкоголю та наркотичних речовин у крові та сечі не виявлено.

Автентичність даного висновку та виписки підтверджено листом КНП «ЧОПНЛ» від 27.08.2026 №387 на запит Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Вищенаведені результати медичного огляду та показання свідка судом оцінюються у сукупності із даними відеозапису з бодікамери працівника поліції, які (з урахуванням наведеного вище) не є достатньо переконливим доказом наявності ознак алкогольного сп`яніння як підстави для направлення особи для проведення огляду.

За змістом висновків ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» на провадження у справах про адміністративні правопорушення за правилами КУпАП поширюються ті гарантії, що передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод для кримінального провадження.

Зміст принципу презумпції невинуватості як складової ширшого принципа верховенства права передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведених вище обставин суд у межах розгляду даної справи дійшов висновку про те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується за критерієм «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема наявність в останнього дійних ознак наркотичного сп`яніння, які би давали правову підставу працівникам поліції вимагати від нього проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Якість наявних доказів не дозволяє виключити будь-яку іншу розумну версію подій, окрім покладеної в основу адміністративних протоколів.

У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У даному випадку обов`язок доведення вини покладається на орган, уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов`язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

Постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко