Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №642/5928/26
Суддя: Пашнєв В. Г.
08 вересня 2026 року
Справа № 642/5928/26
Провадження № 3/642/1318/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2026 року Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г. розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
23.05.2026 о 14-15год., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив хуліганські дії стосовно ОСОБА_2 , бив його та здійснив три постріли зі стартового пістолета вгору, чим вчинив дрібне хуліганство.
Своїми дiями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, оскільки на даний час перебуває на лікуванні.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена.
Як вбачається з диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 року, № 10«Про судову практику у справах про хуліганство» - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченогост. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005p. № 2899-IV).
Відповідно до п. 20 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
На думку суду, ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, адже в активній формі посягнув на усталені правила співжиття та комунікації (спілкування), на поведінку в побуті, повагу і ставлення до інших членів суспільства, такі його дії мали місце в громадському (людному) місці, а саме на станції метрополітену, про що ним самим зазначено в поясненні. При цьому, він усвідомлював протиправність своєї поведінки, демонстрував явне байдуже ставлення до законів і правил поведінки, а також відкрито виражав своє зухвале ставлення як до оточуючих, так і до органів, до повноважень яких віднесено контроль за дотриманням законності.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами працівників поліції, протоколами допиту очевидців, виділеними матеріалами кримінального провадження № 12026226260000136 від 24.05.2026 стосовно ОСОБА_1 , постановою старшого дізнавача від 10.06.2026 про закриття кримінального провадження № 12026226260000136 від 24.05.2026 у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді громадських робіт на строк 40 годин, передбачених санкцією ст. 173 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування (стаття 301 КУпАП).
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від сорока до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день (частина друга статті 321-2 КУпАП).
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173, 221, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в вигляді громадських робіт строком на 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збiр в розмiрi 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд міста Харкова.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя В.Г. Пашнєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua