Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №751/6278/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6278/26

Провадження №3/751/1465/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

при секретарі Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

В с т а н о в и в:

Із протоколу серії ЕПР1 №694064 від 15.06.2026 вбачається, що 15.06.2026 о 21 год 36 хв у м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 57 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами згідно постанови від 19.08.2021 ВП 63868364 Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Як вказано, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про дорожній рух» та скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву, у якій вказує, що провину визнає.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.126 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її повторного відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме - керування ним транспортним засобом будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами згідно постанови від 19.08.2021 ВП 63868364 Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Диспозицією частини третьої статті 126 КУпАП визначено, що об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною десятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить, серед іншого, вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами-до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення( п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом (абзаци другий, третій і четвертий частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте, з надісланих до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 убачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694064 від 15.06.2026 року містить покликання на тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 19.08.2021 року ВП 63868364 Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Натомість, до матеріалів справи не долучено копії постанови державного виконавця від 19.08.2021 у виконавчому провадженні № 63868364, якою саме ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Більше того, зміст наявного у матеріалах справи посилання на постанову від 19.08.2021 року свідчить про те, що зазначеним документом встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Таким чином, надані суду матеріали не містять належного та допустимого доказу того, що постановою державного виконавця від 19.08.2021 року ВП № 63868364 ОСОБА_1 було встановлено саме тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Саме наявність такого обмеження є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. При цьому сам факт посилання працівника поліції у протоколі про адміністративне правопорушення на існування такого обмеження не може замінювати первинний документ, яким відповідне обмеження встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Отже, висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення має ґрунтуватися на належних, допустимих та достатніх доказах.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що станом на 15.06.2026 року щодо ОСОБА_1 існувало чинне тимчасове обмеження саме у праві керування транспортними засобами, встановлене державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи необхідно з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Саме лише зазначення відповідних відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення не є достатнім для безумовного висновку про наявність складу адміністративного правопорушення за відсутності інших належних доказів.

У рішенні ЄСПЛ «Матанович проти Хорватії» зазначено, що буде порушенням Конвенції використання одних доказів з ігноруванням інших.

Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, у рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Також визнання ОСОБА_1 своєї вини саме по собі не може бути достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів на підтвердження об`єктивної сторони правопорушення. Суд зобов`язаний встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення, у тому числі сам факт існування передбаченого законом тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, з наданих суду матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 на момент керування транспортним засобом був особою, щодо якої державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження саме у праві керування транспортними засобами.

Отже, необхідна для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 126 КУпАП обставина належними та допустимими доказами не підтверджена.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що щодо ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко