Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №729/1397/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1397/26

1-кс/729/87/26

У Х В А Л А

про арешт майна

09 вересня 2026 р. слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури, заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 03.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270400000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Ніжинської окружної прокуратури, звернувся до суду з клопотанням, заявленим у межах кримінального провадження, внесеного 03.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270400000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про накладення арешту на майно.

У клопотанні слідчий посилається на те, що 02.09.2026 до чергової частини відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області зі служби «102» надійшло повідомлення за зверненням інспектора СРПП ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про те, що під час патрулювання території Бобровицької територіальної громади за порушення Правил дорожнього руху було зупинено автомобіль ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Марківці Ніжинського району Чернігівської області.

Під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Під час складання щодо нього адміністративних матеріалів, останній запропонував та надав працівникам поліції грошові кошти у сумі 3500 грн. за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

02.09.2026 на автодорозі Бобровиця – Козелець Ніжинського району Чернігівської області, за географічними координатами 50.7342708, 31.3548148, проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3500 грн., які, за даними органу досудового розслідування, ОСОБА_5 надав працівнику поліції за нескладання стосовно нього адміністративних матеріалів.

Під час огляду встановлено, що вилучені грошові кошти складаються із п`яти банкнот: трьох банкнот номіналом по 500 грн із серійними номерами ЄС6782369, Л36982032, АМ0159201 та двох банкнот номіналом по 1000 грн. із серійними номерами ГР1610497, ГМ2768421.

Зазначені грошові кошти вилучено та поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR1294983, який належним чином запаковано та завірено підписами понятих.

У ході досудового розслідування встановлено, що вказані грошові кошти належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю с. Марківці Ніжинського району Чернігівської області.

Постановою слідчого від 03.09.2026 вилучені під час огляду місця події грошові кошти у сумі 3500 грн. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026270400000152.

Слідчий зазначає, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, оскільки, за версією органу досудового розслідування, вони були предметом надання неправомірної вигоди працівникам поліції та мають доказове значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, слідчий вказує, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження.

Також слідчий зазначає, що майно було вилучено 02.09.2026, а клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно подано 03.09.2026, тобто, на його переконання, у строк, передбачений кримінальним процесуальним законом.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речового доказу слідчий просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 3500 грн., а саме: три банкноти номіналом по 500 грн. із серійними номерами ЄС6782369, Л36982032, АМ0159201 та дві банкноти номіналом по 1000 грн. із серійними номерами ГР1610497, ГМ2768421, які належать ОСОБА_5 та були вилучені 02.09.2026 під час огляду місця події на автодорозі Бобровиця – Козелець Ніжинського району Чернігівської області.

Слідчий у судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просив клопотання розглядати без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просив клопотання розглядати без його участі.

Вивчивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У судовому засіданні було встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 03.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270400000152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (а.с.4).

Як видно із протоколу огляду від 02.09.2026, 02.09.2026 під час огляду місця події на автодорозі Бобровиця – Козелець Ніжинського району Чернігівської області було виявлено та вилучено з кишені працівника поліції грошові кошти у сумі 3500 грн., а саме: три банкноти номіналом по 500 грн. із серійними номерами ЄС6782369, Л36982032, АМ0159201 та дві банкноти номіналом по 1000 грн. із серійними номерами ГР1610497, ГМ2768421, які належать ОСОБА_5 (а.с.12-14).

Постановою від 03.09.2026 року вказані грошові кошти було визнано речовими доказами (а.с.15-16).

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. ч. 1 – 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки могло бути предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що вказане майно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, а його арешт є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, а тому наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для накладення на нього арешту.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що існує сукупність підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно може бути доказом вчиненого кримінального правопорушення і слідчий довів наявність підстав для арешту цього вилученого майна, передбачених п.3 ч.2 ст.167 КПК України, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникає необхідність у вжитті заходів щодо запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення.

Таким чином, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026270400000152 від 03.09.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 3500 грн. з них: три купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серійними номерами: ЄС6782369, Л36982032, АМ0159201; дві купюри номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень із серійними номерами: ГР1610497, ГМ2768421, які належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були вилучені 02.09.2026 року під час проведення огляду місця події на автодорозі Бобровиця – Козелець Ніжинського району Чернігівської області, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.

Зазначені грошові кошти, які поміщені до спеціального пакета НПУ № WAR1294983 - залишити на зберіганні у встановленому органом досудового розслідування порядку до скасування арешту у передбаченому законом порядку.

Заборонити ОСОБА_5 , а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеними грошовими коштами до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бобровицького

районного суду ОСОБА_1