Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №496/5753/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5753/26

Провадження № 3/496/2118/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2026 року о 10:10 год. на автодорозі Київ-Одеса 452 км, ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, не природньо бліда шкіра обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився під відеозапис. При цьому, ОСОБА_1 був позбавлений права керування, адміністративне правопорушення скоєно повторно протягом року.

Судом був здійснений виклик ОСОБА_1 у судові засідання шляхом направлення смс-повідомлень на номер телефону, який також був зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, а також судової повісткою, направленою за місцем мешкання, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення.

До судових засідань 11.08.2026 року та 27.08.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини не явки суд не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що особа зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи (при цьому звертає увагу на те, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило), і вважає можливим здійснити судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою – дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом особою, що немає права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 710338 та серії ЕПР1 № 710348 від 04.07.2026 року, якими яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; направленням до КНП «ОО МЦПЗ» ООР на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.07.2026 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродньо бліда шкіра обличчя; довідкою про наявність повторність вчинення адміністративного правопорушення інспектором ВАП УПП в Одеській області, де зазначено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, а саме: постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 524/1152/ 26 від 20.03.2026 року , постановою Крюківського суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 537/294/26 від 12.03.2026 року; постановою серії ЕНА № 6249346 від 29.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП, довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія ст. інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області, де зазначено, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; довідкою про наявність повторність вчинення адміністративного правопорушення ст. інспектора з ОД ВАП УПП в Одеській області, де зазначено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: 29.11.2025 року постановою серії ЕНА № 6249346, постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.03.2026 року справа № 524/1152/26 за ч.5 ст. 126 КУпАП; оглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, відмовився.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч.3 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо вони вчинені двічі протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Окрім того, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортним засобом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Також згідно роз`яснень Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного суду, що містяться у листі №718/0/158-25 від 04.12.2025 року, позбавлення права керування транспортним засобом, в тому числі за статтею 130 КУпАП, є додатковим обов`язковим стягненням. Положення щодо позбавлення права керування транспортним засобом є імперативним, і таке стягнення має бути застосовано безальтернативно, незалежно від наявності у особи посвідчення водія.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпА, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану наркотичного сп`яніння та їх відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння прирівнюється до керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, при цьому вже притягувався раніше за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, але належних висновків не зробив та продовжує вчиняти аналогічні адміністратівні правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції статей за якими кваліфіковані його дії, без оплатного вилучення транспортного засобу, так як відомості щодо реєстрації транспортного засобу - відсутні.

Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст.36,40-1,126 ч.5, 130 ч.3, 283-284,287-288 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскацією транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП України визначити остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення - за ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження»,

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Горяєв