Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №643/13874/24 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 643/13874/24

Н/п 2/638/990/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Заварзи Т. В.,

за участі секретаря судового засідання Одинця А. М.,

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки – адвоката Андросова А. О.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, –

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Відповідно до уточненої редакції позовної заяви позивачка просила застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів до договору від 29.10.2021, який був укладений на об`єкт - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006, укладеного між мною та ОСОБА_3 ; стягнути на її користь з ОСОБА_3 16 080 доларів США 00 центів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір, відповідно до п.1 якого Продавець зобов`язується у майбутньому, в строк до 17 години 00 хвилин 30 грудня включно дві тисячі двадцять другого року передати Покупцю право власності на квартиру, визначену пунктом 2.2 цього Договору, у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства України. Об`єкт однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006 (п.2.2 Договору). Ціна квартири визначається сторонами у розмірі 424512,00 гривень 00 коп., що є еквівалентом 16080 доларів США 00 центів. Попередню оплату за договором сплачено Покупцем, ще до підписання цього договору у розмірі 424512,00 гривень 00 коп., що є еквівалентом 16080 доларів США 00 центів (п.2.4 Договору).

Позивачка стверджує, що договір було підписано сторонами та скріплено печаткою ТОВ «Воробйові гори», договір не був нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку. Станом на день подачі позовної заяви документи для укладення Основного договору не підготовлені, Основний договір не укладений, чим суттєво порушені вимоги договору та зобов`язання за ним не виконані. Оскільки попередній договір не є нотаріально посвідченим, він є нікчемним, а тому позивачка просить стягнути з відповідача 16 080 доларів США 00 центів, які були нею сплачені.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі відсутні докази, які б підтверджували передання позивачкою відповідачу грошових коштів у розмірі 424512,00 грн, що є еквівалентом 16080 доларів США. Також стверджує, що позивачка в будь-якому разі не довела, що відповідач отримав від неї грошові кошти у доларах США, а не у гривнях.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що у даній справі, визначаючи суму зобов`язання, еквівалентом якої є 16080 дол. США, сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів, яка підлягає сплаті, а також у разі розірвання договору поверненню - є долар США. Тобто змістом зобов`язання є повернення суми в розмірі, який еквівалентний 16080 дол. США на момент повернення суми коштів. Також посилаючись на статтю 533 ЦК України та практику Верховного суду представник позивачки наполягає на тому, що відповідачка має право на стягнення з відповідача грошових коштів у іноземній валюті.

У ході підготовчого судового засідання відповідач заявив клопотання про надання позивачкою до суду оригіналу договору, який став підставою для подання позовної заяви.

14 серпня 2025 року у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про призначення експертизи, у якому було зазначено, що відповідач має сумніви щодо того, що договір від 29.10.2021 було підписано ним. Представник позивача у судовому засіданні мав оригінал договору від 29.10.2021, який він був готовий надати для огляду відповідачу, для того, щоб ОСОБА_3 міг встановити обставини, що мають значення для розгляду вказаної справи, але відповідач до суду не з`явився.

У зв`язку з цим, суд визнав обов`язковою явку відповідача.

У підготовче судове засідання, призначене на 01 грудня 2025 року, відповідач з`явився, оглянув оригінал договору від 29.10.2021, після чого своє клопотання про призначення експертизи підтримав, зазначив, що у нього є сумніви у тому, що цей договір підписаний ним, книга, де він вів облік договорів, які підписував, була викрадена, по цьому факту порушено кримінальну справу. Просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 01.12.2025 провадження у справі було зупинено, призначено судову почеркознавчу експертизу. За клопотання відповідача проведення судової почеркознавчої експертизи було доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса».

19 лютого 2026 року матеріали справи були повернуті на адресу суду із Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» у зв`язку з тим, що вартість робіт по проведенню експертизи оплачена не була, тому судова почеркознавча експертиза була знята з провадження.

Ухвалою від 01.05.2026 провадження у справі було поновлено.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зміну експертної установи, у якому він просив змінити експертну установу, якій ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова доручено проведення почеркознавчої експертизи по справі № 643/13874/24 або призначити повторно судову почеркознавчу експертизу у цивільній справі № 643/13874/24; проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який знаходиться за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8. При цьому представник відповідачки не заперечував, що відповідач відмовився оплачувати експертизу у тому закладі, де він же і просив її провести.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 у цивільній справі № 643/13874/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну експертної установи було відмовлено.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року підготовче судове засідання у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання з`явилися позивачка та її представник, а також представник відповідача.

Позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача визнав той факт, що договір, оригінал якого надавався суду представником позивача має дефект форми, а саме нотаріально не посвідчений, водночас, зазначив, що відповідач не впевнений, що на договорі проставлено саме його підпис. Окрім того, проти задоволення позовних вимог заперечував також з підстав зазначених у відзиві.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір.

Відповідно до п.1 зазначеного договору Продавець зобов`язувався у майбутньому, в строк до 17 години 00 хвилин 30 грудня включно дві тисячі двадцять другого року передати Покупцю право власності на квартиру, визначену пунктом 2.2 цього Договору, у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 2.2 договору визначено об`єкт - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006.

У пункті 2.4 договору сторонами погоджено, що ціна квартири визначається сторонами у розмірі 424512,00 гривень 00 коп., що є еквівалентом 16080 доларів США 00 центів.

У пункті 2.5 договору стверджується, що попередня оплата за договором, у розмірі еквівалент 16080 доларів США 00 центів, сплачується покупцем ще до підписання цього Договору.

У графі підписи сторін зазначено прізвище, ім`я, по батькові відповідача та виконано підпис, у графі покупець зазначено прізвище, ім`я, по батькові позивачки та виконано підпис.

Суду не надані інші докази, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, суд всебічно та повно дослідивши докази на підтвердження вимог та заперечень позивача і відповідача, приходить до наступних висновків.

Відповідач стверджує, що він не впевнений, що підпис на договорі від 29 жовтня 2021 року виконано ним, у зв`язку з чим судом за його клопотанням було призначено експертизу, проведення якої доручено експертній установі, про яку просив сам відповідач.

Відповідач відмовився оплачувати експертизу, про проведення якої просили.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.

Згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки відповідач не звертався до суду з клопотанням про розстрочку витрат на проведення судової експертизи, доказів щодо скрутного матеріального становища суду не надав, суд вважає, що відповідач ухилився від участі в експертизі, про призначення якої він клопотав, тому суд визнає доведеним той факт, що договір від 29 жовтня 2021 року було підписано відповідачем ОСОБА_3 .

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, попередній договір від 29 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), за яким відповідач зобов`язувався у майбутньому, в строк до 17 години 00 хвилин 30 грудня включно дві тисячі двадцять другого року передати Покупцю право власності на квартиру, визначену пунктом 2.2 цього Договору, всупереч вимогам чинного законодавства України, не був посвідчений нотаріально, і є нікчемним. Цей факт представником відповідача не заперечується.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недійсності правочину. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Судом встановлено, що у пункті 2.4 договору від 29 жовтня 2021 року сторонами погоджено, що ціна квартири визначається сторонами у розмірі 424512,00 гривень 00 коп., що є еквівалентом 16080 доларів США 00 центів.

У пункті 2.5 договору стверджується, що попередня оплата за договором, у розмірі еквівалент 16080 доларів США 00 центів, сплачується покупцем ще до підписання цього Договору.

Отже, договором, який був підписаний позивачем та відповідачем, підтверджується, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 424512,00 гривень 00 коп.

Натомість позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договору від 29 жовтня 2021 року та стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 16080 доларів США 00 центів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У договорі від 29 жовтня 2021 року платіжним засобом визначено гривню, а саме грошові кошти у сумі 424512,00 гривень 00 коп., те, що в договорі встановлено доларовий еквівалент зазначеної суми на дату укладення договору, не спростовує того факту, що відповідач отримав від позивачки грошові кошти у сумі 424512,00 гривень 00 коп.

Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 500/5194/16 , на який посилається представник позивача, стосувався договору, за умовами якого відповідач зобов`язаний був до 01 вересня 2016 року повернути відповідачці еквівалент 65 000 дол. США. У договорі, умови якого тлумачилися Верховним судом не було визначено суми у гривнях, як у договорі від 29 жовтня 2021 року, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Отже, виходячи з вище викладеного суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме ОСОБА_3 має повернути ОСОБА_1 у натурі все, що він одержав на виконання цього правочину - грошові кошти у сумі 424512,00 гривень 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 3396,01 гривень понесених витрат зі сплати судового збору.

Виходячи з вище викладеного, керуючись статтями 216, 220, 524, 635, 657 Цивільного кодексу України, ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задовольнити частково.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договору від 29.10.2021, який був укладений на об?єкт - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 424512 (чотириста двадцять чотири тисячі п`ятсот дванадцять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 3396,01 (три тисячі триста дев`яносто шість гривень 01 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя Т. В. Заварза