Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №650/2676/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2676/26

провадження № 2/650/3079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3816865 від 04 серпня 2020 року у загальному розмірі 34 550,00 грн, а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 04 серпня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 3816865. Укладення договору здійснено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове, строкове та платне користування, а відповідач - повернути суму кредиту та сплатити проценти відповідно до умов договору. Кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн були перераховані на картковий рахунок відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредит та проценти у визначені договором строки не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025, за яким до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 3816865 від 04 серпня 2020 року.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 3816865 перейшло до позивача.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34 550,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 550,00 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісіями, 0,00 грн - заборгованість за пенею.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав та зустрічний позов не пред`явив.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття. Підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надані суду матеріали підтверджують, що кредитний договір № 3816865 від 04 серпня 2020 року був укладений відповідачем в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн фактично були надані відповідачу. Доказів того, що відповідач не укладав зазначений договір або не отримував кредитні кошти, суду не подано.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відомостей про визнання кредитного договору недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути саме заборгованість за тілом кредиту та процентами. Пеня та штрафи до стягнення не заявлені. Розрахунок відповідачем не спростований, контррозрахунок суду не наданий.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено послідовний перехід права вимоги за договором № 3816865 від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», а надалі - до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС». Отже, позивач є належним кредитором та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

Сам по собі факт неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє його обов`язку виконати грошове зобов`язання, а лише впливає на належність виконання до моменту отримання такого повідомлення. Доказів погашення заборгованості первісному або новому кредитору відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає доведеними факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, порушення ним зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також набуття позивачем права вимоги за цим договором.

Оскільки заборгованість у розмірі 34 550,00 грн підтверджена письмовими доказами, а відповідач належних та допустимих доказів її погашення або неправильності розрахунку не подав, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зі статтями 133, 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У матеріалах, на які посилається позивач, зазначено договір про надання правничої допомоги, акт про надання правничої допомоги та детальний опис наданих послуг на суму 6 000,00 грн.

Враховуючи предмет спору, ціну позову, обсяг заявлених вимог та надані позивачем документи на підтвердження правничої допомоги, а також відсутність заперечень відповідача щодо їх розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 625, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за кредитним договором № 3816865 від 04 серпня 2020 року у розмірі 34 550 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 550,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора