Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №587/1373/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., з участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу .

встановив:

Представник позивача звернулась до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 24 липня 2010 року . Від спільного життя мають дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час як чоловік і жінка сторони не проживають, разом як чоловік і жінка не перебувають, спільного побуту та господарства не ведуть, спільно однією сім`єю не проживають. На даний час будь яка зацікавленість у позивача до шлюбу з відповідачем втрачена, фактично шлюбу між сторонами наразі не існує, спільне життя не склалося, немає порозуміння в родині. З наведених обставин сторона позивача вважає, що шлюб фактично розпався. Подальше збереження шлюбу не сприятиме збереженню доброзичливих подружніх стосунків, тому шлюб доцільно розірвати, вирішити питання щодо судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України. У додаткових поясненнях просила також відносити позивачці дошлюбне прізвище – ОСОБА_7 .

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили розірвати шлюб, зазначивши що час на примирення не потрібен. У останнє судове засідання призначене на 08.09.2026 року не з`явились, від представника позивача на електронну пошту суду надійшла письмова заява, що у зв`язку з тим , що відповідач висловив позицію, що не заперечує щодо розірвання шлюбу, тому просила слухати справу без їх участі і задовольнити позовні вимоги. Судові витрати вирішити відповідно до норм ЦПК. Також зазначила, що позивач бажає перейти на дошлюбне(дівоче) прізвище ОСОБА_7 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник відповідача у попередніх судових засіданнях вважав за можливе надати сторонам час на примирення. Разом з тим, 08 вересня 2026 року представник відповідача направив до суду письмову заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника та просив розірвати шлюб між сторонами.

Дослідивши матеріали суд дійшов наступних висновків.

У суді встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 24 липня 2010 року, який зареєстрований у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 340 ( а.с.7). Від спільного життя мають двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.8-9) Спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують через різні погляди на життя та байдужості один до одного.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін розпалася остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За таких обставин суд вважає, що збереження сім`ї неможливе, а тому позов підлягає повному задоволенню, оскільки це суперечить їх інтересам .

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Разом з тим суд вважає, що не має підстав для відновлення дошлюбного прізвища позивача ОСОБА_8 на ОСОБА_7 , оскільки відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 340 шлюб укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ( а.с.7). Будь яких доказів, що до шлюбу з ОСОБА_4 позивач іменувалась прізвищем ОСОБА_7 суду не надано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст.110, 112,113, 115 Сімейного Кодексу України,

вирішив:

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 24 липня 2010 року у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 340 .

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 – 1331, 20 гривень повернення судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко