Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №585/3387/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3387/26

Номер провадження 3/585/805/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

10 серпня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ЕПР1 № 735720 від 03.08.2026 року з якого вбачається, що 02.08.2026 року о 23:56:00 в м.Ромни бульвар Шевченка,51 водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка не відповідає дійсності, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру №943, чим порушив п.2.5.ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надходило.

Ознайомившись з матеріалами справи приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З Протоколу ЕПР1 № 735720 від 03.08.2026 року вбачається, що 02.08.2026 року о 23:56:00 в м.Ромни бульвар Шевченка,51 водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння , а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка не відповідає дійсності, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру №943, чим порушив п.2.5.ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.2)

До протоколу додано копію рапорту, в якому зазначено, що 03.08.2026 року о 00:12 годин під час несення служби у складі наряду ГРПП РЕБУС-30 за маршрутом автопатрулювання місто Ромни та Роменський район спільно з інспектором СРПП Роменського РВП старшим лейтенантом поліції Станіславом Скибою в місті Ромни по бульвару Шевченка було зупинено автомобіль Фольцваген н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який має ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.3)

Також додано відеозапис фіксування скоєння правопорушення ОСОБА_1 ( а.с.4)

Судом досліджено відеозапис, на якому зафіксовано транспортний засіб, який перебуває у нерухомому стані на узбіччі, після чого до нього підходить працівник поліції та звертається до особи, яка перебуває в автомобілі, з вимогою пред`явити документи. При цьому момент руху транспортного засобу та його зупинки працівником поліції відеозапис не містить, як і не містить повідомлення поліцейського про причини поставленої ним вимоги до особи пред`явити документи. Особа, яка перебуває в автомобілі пред`являє військовий квиток, та на вимогу поліцейського пред`являє посвідчення водія та документи на транспортний засіб. При цьому зазначає, що він військовослужбовець і рухається на військовому автомобілі на військове завдання. В ході розмови особа, яка перебуває в транспортному засобі заперечує керування транспортним засобом. На питання поліцейського, заперечує факт вживання алкоголю. Поліцейський зазначає про те,що із салону автомобіля чути запах алкоголю і пропонує особі пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому поліцейський зазначає, що запах алкоголю невідомо від кого відчутний, оскільки в салоні транспортного засобу перебувають пасажири. Далі водій відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, мотивуючи тим, що автомобіль не рухався, він алкогольні напої не вживав і є військовослужбовцем. Після цього поліцейський повідомляє особі про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та особі роз`яснюються його права. Після цього фіксується процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, безпосередньо досліджений судом відеозапис не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівником поліції. Інших належних та достатніх об`єктивних доказів, які б підтверджували зазначені обставини, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання чи було вчинене адміністративне правопрушення, суд бере до уваги правовий висновок Сумського апеляційного суду, викладений у постанові від 24.03.2023 року у справі №585/2061/22, якою було скасовано постанову суду першої інстанції з огляду на недоведеність факту зупинки транспортного засобу за відсутності його об`єктивної фіксації. Наведений висновок є релевантним до цієї справи, оскільки фактичні обставини в частині відсутності доказів руху та зупинки транспортного засобу є аналогічними.

Суд не залишає поза увагою зазначений висновок апеляційної інстанції, а враховує його при оцінці доказів відповідно до статей 251, 252 та 280 КУпАП. При цьому суд виходить із того, що постанова апеляційного суду в іншій справі не має преюдиційного значення для даного провадження, однак сформульований у ній правовий підхід щодо оцінки аналогічних доказів підлягає врахуванню з метою забезпечення послідовного та передбачуваного застосування норм права.

Крім того, судом встановлено, що на відеозаписі працівник поліції мотивує необхідність проходження огляду запахом алкоголю в салоні транспортного засобу. Разом із тим у салоні перебувають пасажири, а сам працівник поліції допускає можливість походження запаху алкоголю від пасажирів. Відеозапис не містить фіксації інших конкретних ознак алкогольного сп`яніння саме у ОСОБА_1 , а відомості, зазначені з цього приводу в протоколі, не знаходять достатнього об`єктивного підтвердження дослідженим судом відеозаписом.

При оцінці наявних у матеріалах справи доказів суд також враховує правовий висновок Чернівецького апеляційного суду, викладений у постанові від 10 серпня 2026 року у справі №727/9311/26, відповідно до якого апеляційний суд оцінив наявний в матеріалах справи відеозапис, як такий, що не дозволяє зробити висновків про те, чи були у водія наявні ознаки, які вказані поліцейським у протоколі, оскільки згідно до відеозапису, наявність таких ознак поліцейський у водія не встановлював та не перевіряв.

Суд вважає зазначений правовий висновок релевантним до обставин цієї справи, оскільки аналогічно до справи, розглянутої судом апеляційної інстанції, матеріали цього провадження не містять об`єктивних даних, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка не відповідає дійсності, тоді як відеозапис, який безпосередньо досліджений судом, таких обставин не фіксує.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів не дозволяє поза розумним сумнівом встановити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та наявність передбачених законом підстав для вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Сам лише зміст протоколу за наявності суперечності між зазначеними в ньому відомостями та безпосередньо дослідженим відеозаписом не є достатнім для висновку про доведеність вини особи.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 221, 283-284,287 – 291, 298-299, 326 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного праовопрушення за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності на наступний день після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ