Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №577/3219/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3219/26

Провадження № 1-кп/577/374/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000453 від 16 травня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Конотопа Сумської області, українки, громадянки України, освіта вища, вдови, пенсіонерки, працює вчителем фізики та математики Конотопського ліцею № 5 Конотопської міської ради Сумської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджений воєнний стан, який у подальшому неодноразово був продовжений, зокрема, Указом Президента України № 342/2026 від 27 квітня 2026 року, затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 28 квітня 2026 року, був продовжений до 02 серпня 2026 року.

16 травня 2026 року о 17 год 05 хв. ОСОБА_3 перебувала у вестибюлі магазину «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Конотоп Сумської області, пр. Миру 79, де чекала на приїзд таксі.

О 17 год 10 хв 16 травня 2026 року ОСОБА_3 побачила, як з торгівельного залу магазину у вестибюль вийшла жінка з неповнолітньою донькою, які, забравши з купівельного візка придбаний ними товар, забули на вказаному візку дитячу сумку рожевого кольору з написом «Hello Kitty»

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний злочинний корисливий намір, ОСОБА_3 почекала 5 хвилин, та, впевнившись, що жінка з донькою не повернулися до магазину «АТБ-маркет» за забутою ними дитячою сумкою, а її дії є непомітними для сторонніх осіб, 16 травня 2026 року о 17 год 16 хв підійшла до купівельного візка та зняла дитячу сумку з написом «Hello Kitty», яка належала ОСОБА_6 .

З вказаною сумкою ОСОБА_3 пішла до столика, який встановлений у вестибюлі магазину «АТБ-маркет», де перевіривши вміст сумки, побачила серед інших речей, мобільний телефон марки «Iphone 11 128 Gb Black».

Після цього ОСОБА_3 дитячу сумку, у який знаходився мобільний телефон марки «Iphone 11 128 Gb Black», вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/119-26/8041-ТВ від 26 травня 2026 року становить 5 800 грн 00 коп, поклала до свого пакету та з викраденим майном залишила місце вчинення злочину.

У подальшому викраденим майном ОСОБА_3 розпорядилася на власний розсуд

Таким чином своїми діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

08 вересня 2026 року між прокурором Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості, за якою ОСОБА_3 зобов`язується під час судового розгляду кримінального провадження беззастережно визнати себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, вказаних у обвинувальному акті. .

Сторони, враховуючи наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, узгодили, що оскільки обвинувачена ОСОБА_3 щиро розкаялася у вчиненому, має міцні соціальні зв`язки, стабільне джерело доходу, є пенсіонеркою та має офіційне місце роботи, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, страждає на хронічні захворювання, а обставини, які б обтяжували її покарання відсутні, то їй слід призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції вказаної норми закону, та призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн 00 коп.

В угоді про визнання винуватості обумовлені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю та надала показання, що їй було відомо, що з 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан. 16 травня 2026 року у період часу з 17 до 18 години вона перебувала у магазині «АТБ-маркет», який розташований по пр. Миру, 79 в м. Конотопі Сумської області. Вона вже вийшла із торгівельного залу та перебувала у вестибюлі магазину, де чекала на приїзд таксі, коли побачила як з торгівельного залу магазину до вестибюля вийшла жінка з дитиною, а також побачила, що вони на купівельному візку забули дитячу сумку рожевого кольору і, забравши, придбані ними у магазині речі, пішли. Вона почекала у вестибюлі 5-10 хвилини, спостерігаючи чи не повернеться жінка з дитиною за забутою дитячою сумкою, а потім, побачивши, що ніхто не повернувся, вирішила викрасти речі, які перебували у вказаній сумці. Вона упевнилася, що за нею ніхто не спостерігає, підійшла до купівельного візка, взяла з нього дитячу сумку та поклала її до одного із пакетів, у яких були придбані нею продукти харчування. До того як покласти дитячу сумку до одного із своїх пакетів, вона відкрила її та побачила, що у сумці знаходилися учнівські ручки, олівці, дезодорант, а також мобільний телефон, як потім вона дізналася мобільний телефон марки «Iphone 11 128 Gb Black». Через деякий час приїхало таксі та вона з викраденими речами поїхала до себе додому. Оскільки мобільний телефон був заблокований, то вона вирішила сходити до чоловіка своєї знайомої, щоб він розблокував вказаний телефон. Дитячу сумку рожевого кольору вона залишила у себе вдома, а з мобільним телефоном пішла до знайомої, яка також проживає по АДРЕСА_3 неподалік від її будинку. Чоловіка знайомої вдома не було, а тому вона залишила у неї вдома мобільний телефон, а сама пішла до себе додому. В цей же день - 16 травня 2026 року приблизно через 30 хвилин після того як вона залишила приміщення магазину «АТБ-маркет» до неї додому приїхали працівники поліції та повідомили, що у них є відеозапис, на якому зафіксовано, що вона викрала дитячу сумку з речами. Вона не заперечувала вказаний факт та видала працівникам поліції дитячу сумку рожевого кольору з речами, яка була у неї вдома, а потім разом із працівниками поліції вони пішли до її знайомої, де працівниками поліції був вилучений викрадений нею мобільний телефон. Вона згодна з тим, що вартість викраденого нею мобільного телефону на день його викрадення становила 5 800 грн 00 коп. Щиро розкаюється у вчиненому та навіть не може пояснити, що її спонукало до викрадення чужого майна.

Обвинувачена ОСОБА_3 прохає затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 вересня 2026 року між нею та прокурором, згодна на призначення їй покарання, визначеного вказаною угодою. Вона має змогу сплатити штраф в розмірі 10 200 грн 00 коп, оскільки є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 7 800 грн 00 коп на місяць, а також працює вчителем фізики та математики Конотопського ліцею № 5 Конотопської міської ради Сумської області та отримує заробітну плату в розмірі 14 000 грн 00 коп на місяць.

Також обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні надала показання, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде призначений їй судом у разі затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які у судовому засіданні їй були додатково роз`яснені.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 також прохає суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_6 надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 підтвердила, що вона 05 вересня 2026 року надала прокурору Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_4 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026200450000453 та прохає затвердити вказану угоду, пояснивши, що вона згодна із погодженою сторонами угоди мірою покарання, яка буде призначена ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_3 вона не має, заподіяна їй шкода відшкодована у повному обсязі, оскільки викрадене майно їй повернуто.

Прокурор вважає, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам діючого законодавства України, зокрема вимогами КПК України, та угода підлягає затвердженню судом.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані докази, приходить висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Як орієнтує Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 постанови «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) мають узгоджувати покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення ст. 65 КК України мають право, використовуючи положення ст. 69 КК України, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за вказане кримінальне правопорушення, в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.

ОСОБА_3 щиро розкаялася у вчиненому, раніше не судима (а.с. 57), позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.с. 60,105), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 59), є пенсіонеркою (а.с. 102), має декілька хронічних захворювань (а.с. 45).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що ОСОБА_3 можливо призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, яке було узгоджено сторонами угоди про визнання винуватості, тобто з урахуванням кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вважає можливим перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн 00 коп (десять тисяч двісті грн 00 коп).

Угода про визнання винуватості від 08 вересня 2026 року укладена з додержанням порядку укладення угоди, добровільно, без будь-якого примусу, про що свідчать надані обвинуваченою ОСОБА_3 у судовому засіданні показання.

Вказана угода укладена за письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 108)

За таких обставин укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України і може бути затверджена судом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, що складаються з вартості проведеної судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-26/8041-ТВ від 26 травня 2026 року в розмірі 2 406 грн 80 коп (а.с. 48), сплачені обвинуваченою ОСОБА_3 у добровільному порядку (а.с.107)

Долю речових доказів у кримінальному провадженні (а.с. 46, 47, 51) слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського району Сумської області ОСОБА_7 на дитячу сумку рожевого кольору з написом «Hello Kitty», мобільний телефон марки «Iphone 11 128GB Black» у чохлі-бампері коричневого кольору, дитячу косметичку (а.с. 49-50).

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 371, 376 КПК України , -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 вересня 2026 року між прокурором Конотопської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000453 від 16 травня 2026 року.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн 00 коп (десять тисяч двісті грн 00 коп).

Скасувати арешт, накладений скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського району Сумської області ОСОБА_7 на дитячу сумку рожевого кольору з написом «Hello Kitty», мобільний телефон марки «Iphone 11 128GB Black» у чохлі-бампері коричневого кольору, дитячу косметичку, які на праві приватної власності належать ОСОБА_6 та передані останній на зберігання.

Речові докази у кримінальному провадженні:

– дитячу сумку рожевого кольору з написом «Hello Kitty», мобільний телефон марки «Iphone 11 128GB Black» з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 , у чохлі-бампері коричневого кольору, дитячу косметичку які передані на зберігання ОСОБА_6 , залишити останній;

-CD-R диск із записом із камер відеоспостереження, встановлених у магазині «АТБ-маркет», який розташований за адресорю: м. Конотоп Сумської області, просп. Миру, 79, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12026200450000453.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:

- обвинуваченою та її захисником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченої на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право, відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК України, отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1