Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №524/8280/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 р.Справа № 524/8280/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мельник Н.П.) по справі № 524/8280/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7449554 від 27.06.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначила, що не порушувала ПДР України, під`їжджаючи до пішохідного переходу, зменшила швидкість руху транспортного засобу та переконавшись у відсутності пішоходів на проїзній частині продовжила рух. Натомість, поліцейським, не надано належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.07.2026 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи враховано відеозаписи з бодікамери та системи «Безпечне місто», які не є належними доказами на підтвердження факту вчинення правопорушення.

Вказує, що відеозапис з бодікамери не фіксує проїзд транспортного засобу під керуванням позивача, який не надав переваги в русі пішоходам.

Натомість, відео з системи «Безпечне місто» не є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки посилання на нього не міститься в спірній постанові. Крім того, ДПП не надано суду жодного документа, який би підтверджував отримання відеозаписів з цієї системи у встановленому законом порядку та їх походження.

Звертає увагу, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.

Як наслідок, вважає, що суд першої інстанції мав скасувати постанову та закрити провадження у справі з огляду на відсутність події правопорушення.

Департамент патрульної поліції (далі відповідач) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якому просить врахувати надані письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги, а відзив на апеляційну скаргу вважати необґрунтованим та безпідставним.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги, відзиву, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.06.2026 поліцейським 1 взводу 3 роти Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Безпалим І. О. складено постанову серії ЕНА № 7449554, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

В постанові зазначено, що 27.06.2026 о 09:20 год у м. Кременчук по вул. Шевченка, 4в, водій, керуючи транспортним засобом Тоyota Yaris Cross, д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч з вул. Небесної Сотні на вул. Першотравнева не надав переваги в русі пішоходам, чим порушив п. 16.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржила її в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та законність дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі -ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що, зокрема, порушення правил проїзду перехресть тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем надано до відеозаписи з системи «Безпечне місто» та бодікамери поліцейських.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем відеозаписи є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою, що в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено про фіксацію правопорушення лише за допомогою відеореєстраторів.

Дослідивши відеозаписи з відеореєстраторів, колегія суддів зазначає, що останні фіксують лише рух транспортного засобу Тоyota Yaris Cross, д.н.з. НОМЕР_1 , який на перехресті повертає наліво та розгляд справи про адміністративне правопорушення

При цьому, відеозаписом з відеореєстратору не зафіксовано не надання вказаним вище транспортним засобом переваги в русі пішоходам.

Тобто, доказами, які слугували підставами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не підтверджено вчинення нею порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Щодо посилання відповідача та суду на відеозаписи з системи «Безпечне місто» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд першої інстанції вважав доведеним факт вчинення позивачем правопорушення на підставі відеозаписів з системи «Безпечне місто».

Водночас, суд першої інстанції не врахував відсутність посилань на відеозаписи у спірній постанові, не з`ясував в який спосіб останні одержані працівниками поліції та чи був ознайомлений з ними позивач на момент складання спірної постанови.

Натомість, ні суду першої, ні апеляційної інстанції, Департамент патрульної поліції не надав доказів наявності відеозаписів на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не зазначив в який спосіб ним отримано такі відеозаписи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідності має прийматися на підставі доказів, які наявні на момент розгляду справи.

Як наслідок, колегія суддів вважає, що відеозаписи з системи «Безпечне місто» не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення.

Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, колегія суддів дійшла висновку щодо не доведення відповідачами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 27.06.2026 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Натомість суд першої інстанції не вірно надав оцінку доказам по справі, що призвело до помилкового висновку про доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, як наслідок, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 532,48 грн та апеляційної скарги 813,72 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга позивача судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 346,20 грн. (532,48 грн + 813,72 грн) за рахунок бюджетних асигнувань ДПП.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.07.2026 по справі № 524/8280/26 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7449554 від 27.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1 346,20 грн (одна тисяча триста сорок шість гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц