Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №200/6653/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року справа №200/6653/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/6653/25 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій незаконними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач 1) про:

- визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в частині відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 29.09.1994 по 01.01.1998 (4 роки 2 місяці 3 дні) та скасування рішення № 052630003673 від 20.08.2025 року про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії, з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 29.09.1994 по 01.01.1998 (4 роки 2 місяці 3 дні), з часу звернення до відповідача, тобто з 13.08.2025 року.

Ухвалою суду від 10.11.2025 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позов задоволений:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 052630003673 від 20.08.2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 13.08.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 29.09.1994 по 31.12.1997, з урахуванням виплачених сум.

Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що в трудовій книжці НОМЕР_1 , доданої до звернення, в записі про прийняття на роботу з 29.09.1994 року наказ дописаний іншим чорнилом, проте період роботи з 01.01.1998 року по 17.08.2001 року враховано до стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Враховуючи вищезазначене було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви №4765 від 13.08.2025 року.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

13.08.2025 року позивач звернувся із заявою щодо зарахування періоду роботи з 29.09.1994 по 01.01.1998.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №052630003673 від 20.08.2025 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 , доданої до звернення, в записі про прийняття на роботу з 29.09.1994 року наказ дописаний іншим чорнилом, проте період роботи з 01.01.1998 року по 17.08.2001 року враховано до стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Разом з цим, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про спірний період роботи з 29.09.1994 по 17.08.2001 на посаді водія.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За ст. 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі– Закон 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Тобто, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , вбачається, що позивач працював з 29.09.1994 по 17.08.2001 на посаді водія.

У спірному рішенні відповідачем 2 зазначено про відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 29.09.1994 по 01.01.1998, оскільки в записі про прийняття на роботу з 29.09.1994 року наказ дописаний іншим чорнилом.

Воджночас, пунктом 2.4 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

На підставі пункту 4.1 вказаної вище Інструкції, у разі звільнення всі записи про роботу працівника скріплюються підписом керівника підприємства та печаткою. У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

А отже, доказом правильності оформлення трудової книжки та відповідність записів про роботу працівника фактично виконуваній останнім роботи, що у свою чергу є підтвердженням стажу роботи, є правильність оформлення трудової книжки, в частині підпису керівником та скріпленням печаткою.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , в записі про прийняття на роботу з 29.09.1994 року наказ дописаний іншим чорнилом.

Вказана обставина слугувала підставою для не зарахування позивачу спірного періоду роботи.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (далі також - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Разом з тим, трудова книжка позивача містить записи про періоди роботи на відповідних посадах і у наведений період часу, що є належним доказом роботи позивача, а відповідальність за належне і правильне оформлення документів щодо відомостей про періоди роботи та ведення трудової книжки покладається на керівника підприємства, організації.

Крім того суд звертає увагу, що наказ про прийняття на роботу, дописаний іншим чорнилом, не спростовує наявність у позивача стажу роботи, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Отже, відповідачем 2 безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача періоду роботи з 29.09.1994 по 31.12.1997, оскільки період з 01.01.1998 по 17.08.2001 року враховано до стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, відповідно до ч.1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо періодів роботи позивача та отримання додаткових документів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача-2 про відмову позивачу в перерахунку пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, то саме останній має завершити процедуру належного перерахунку пенсії.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 052630003673 від 20.08.2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 13.08.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 29.09.1994 по 31.12.1997, з урахуванням виплачених сум.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/6653/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій незаконними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без змін.

Повний текст постанови складений 9 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко