Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №600/1883/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1883/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо видачі йому довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19 березня 2025 року №7та №8, виходячи з розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та 2025 рік, в сумі 2102,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року та 1 січня 2025 року виходячи з базового посадового окладу судці місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024-2025 рік» в розмірі 3028,00 грн.

1.2. Ухвалою суду від 25.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 1 грудня 2015 року він перебуває на обліку УПФ України в Чернівецькій області та отримує щомісячне грошове утримання як судця у відставці.

2.2. 19 березня 2025 року позивач звернувся до ТУ ДСА України у Чернівецькій області з заявою про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року та 01.01.2025 року, відповідно до ч.3 ст.135 Закону України « Про судоустрій та статус суддів та ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2024-2025 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

2.3. У відповідь на звернення позивача відповідач листом від 19.03.2025 повідомив, що оскільки в Законах України Про державний бюджет України на 20024-2025 рік передбачено спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн. територіальне управління не вправі застосувати іншу норму.

2.4. Позивач вважає, що відмова відповідача у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2024 та 2025 рік виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 3028 грн є противоправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, гарантії судді та суперечить Конституції України.

Позиція відповідача

2.5. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

2.6. Вказує, що відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

2.7. При цьому норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.

2.8. Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-ІХ встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. З огляду на те, що стаття 7 Закону № 3460-ІХ містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., то відсутні підстави для застосування іншої (загальної) норми статті 7 вказаного Закону, якою установлено, що у 2024 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00грн.

2.9. В свою чергу, статтею 7 Закону № 4059-ІХ встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. З огляду на те, що стаття 7 Закону № 4059-ІХ містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., то відсутні підстави для застосування іншої (загальної) норми статті 7 вказаного Закону, якою установлено, що у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00грн.

2.10. Таким чином, за наявності в спеціальному законі (який встановлює конкретні розміри прожиткового мінімуму на І січня календарного року) спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді, територіальне управління не вправі було застосовувати загальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для (всіх інших) працездатних осіб при формуванні довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Позивачу, навіть якщо розмір прожиткового мінімуму в загальній нормі більший за розмір прожиткового мінімуму в спеціальній нормі.

2.11. Крім того представником відповідача зазначено, що кошторисом ТУ ДСА України в Чернівецькій області на 2024 та 2025 роки, які затверджені ДСА України, видатки на оплату праці, у т.ч. суддівської винагороди, передбачені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн. З огляду на те, що норми статті 7 Закону 3460-ІХ та статті 7 Закону № 4059-ІХ є чинними та не визнані неконституційними, у відповідача були відсутні підстави для їх незастосування.

Пояснення третьої особи

2.12. Представник Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подав до суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив наступне.

2.13. Вказав, що відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року №7-2) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 №200/14891 (далі-Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України “Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

2.14. Відповідно до пункту 6 Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

2.15. Враховуючи те, що починаючи з січня 2021 року розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився та становить 2102 грн, у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області були відсутні підстави щодо видачі довідки про суддівську винагороду із врахуванням абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (в розмірі 3028 грн).

Таким чином, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженими судом матеріалами справи та згідно доводів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 з з 1 грудня 2015 року він перебуває на обліку УПФ України в Чернівецькій області та отримує щомісячне грошове утримання як судця у відставці.

3.2. 19 березня 2025 року позивач звернувся до ТУ ДСА України у Чернівецькій області з заявою про видачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року та 01.01.2025 року, відповідно до ч.3 ст.135 Закону України « Про судоустрій та статус суддів та ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 20024-2025 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

3.3. У відповідь на звернення позивача відповідач листом від 19.03.2025 повідомив, що пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому вказана норма є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Законами, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму на одну особу є. Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-ІХ та Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року №4059-ІХ.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн. В свою чергу, стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлює, що з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00грн.

Окрім того, в статті 7 вищезазначених Законів зазначено спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.

У зв`язку із вищезазначеним, та на підставі наявності в Законі спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді, територіальне управління не вправі застосовувати загальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для (всіх інших) працездатних осіб при формуванні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

3.4. З урахуванням викладеного, відповідачем сформовано на ім`я позивача довідки від 19 березня 2025 року №7 та №8, виходячи з розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн, відповідно до абзацу 5 статті 7 Законів України Про Державний бюджет України на 2024 рік та 2025 рік.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Відповідно до положень ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

4.3. Спеціальним законом з питання визначення суддівської винагороди є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), ч. 1 ст. 135 якого передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено приписами ст. 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом, а зміни можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону № 1402-VIII.

Положеннями ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

4.4. Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

4.5. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

4.6. Згідно із пунктом 1 частини 3, частини 4 та 5 статті 135 Закону України №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4.7. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

4.8. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

4.9. За приписами статті 136 Закону №1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.10. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

4.11. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

4.12. Суд наголошує, що Закон № 966-XIV містить вичерпний перелік соціальних та демографічних груп населення і не передбачає такого окремого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді», а судді як категорія громадян не віднесені цим Законом до окремої демографічної групи, стосовно якої даний показник може обчислюватися за спеціальними чи заниженими критеріями.

4.13. Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня:

- на 2021 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 1082-IX) 2270,00 гривень

- на 2022 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 1928-IX) 2481,00 гривня

- на 2023 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 2710-IX) 2684,00 гривні;

- на 2024 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 3460-IX) 3028,00 гривень;

- на 2025 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 4059-IX) 3028,00 гривень.

4.14. Разом з тим, у статтях 7 Законів України «Про Державний бюджет України» на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки законодавець розмежував показники прожиткового мінімуму та запровадив окрему розрахункову величину - «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» у зафіксованому розмірі 2102,00 гривні.

4.15. Розглядаючи колізію норм між Законом № 1402-VIII та Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки щодо розрахункової бази посадового окладу судді, суд виходить із принципів пріоритетності спеціального закону та верховенства Конституції України.

4.16. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регламентує виключно організацію судової влади та статус суддів. Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII закріплено принцип, за яким суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

4.17. У свою чергу, Закон про Державний бюджет України є процедурним актом, який затверджує видатки та доходи держави на відповідний фінансовий рік, і не повинен містити положень, що змінюють або скасовують матеріальні гарантії, встановлені спеціальними законами України. Закон про Державний бюджет України не має вищої юридичної сили стосовно спеціальних законів.

4.18. Зазначена правова позиція є усталеною та послідовно розкрита у Рішеннях Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), де наголошено, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати пільги, компенсації і гарантії, оскільки це порушує принципи правової визначеності та стабільності.

4.19. Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України №1402-VIII.

4.20. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.

4.21. Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

4.22. Вказаної правової позиції дотримався Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19.05.2026 року у справі №560/11363/26, від 20.05.2026 у справі 120/3759/25, від 23.06.2026 у справі 120/4675/25, від 12.08.2026 у справі 240/17275/26.

4.23. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII позивач має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 становить 3 028,00 грн.

4.24. Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

4.25. Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно із додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

4.26. З урахуванням наведеного вище, відмова відповідача у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, є протиправною.

4.27. З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправної відмови відповідача у видачі позивачу довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3 028,00 грн.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.2. Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.3. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

5.4. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1212 грн, що підтверджується квитанцією від 23.04.2025 року.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1212 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19 березня 2025 року №7 та №8, виходячи з розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», в сумі 2102,00 грн.

3. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року та 1 січня 2025 року розраховану, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3 028,00 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1212 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (вул. Хотинська, 3, м. Чернівці, 58007 РНОКПП 26311401);

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.В. Анісімов