Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №580/381/26
Суддя: Олексій РІДЗЕЛЬ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року справа № 580/381/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
15.01.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо затримання та мобілізації позивача і скасувати наказ від 24.11.2025 в частині мобілізації позивача до військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач був протиправно призваний на військову службу під час загальної мобілізації з огляду на те, що йому належно не було проведено медичного огляду стану його здоров`я, оскільки він медичних оглядів під час мобілізації не проходив.
Також позивач стверджує, що його насильно було затримано у АДРЕСА_1 та згодом доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовцями ТЦК без супроводу поліції, що є незаконним. Також позивач стверджує про його незаконне утримання протягом декількох днів.
ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволення. Вказано, що позивачеві було сформовано направлення №5565623 від 20.11.2025 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.
У зв`язку із направленням позивача на проходження ВЛК, останній був взятий на військовий облік відповідно до п. 81 Постанови №560.
20.11.2025 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затверджену наказом МОУ №402 від 14.08.2008 та на підставі графи II Розкладу хвороб станів визнаний «придатним до військової служби».
Військовозобов`язаний має право оскаржити постанову позаштатної ВЛК у разі, якщо він не згідний з висновками, викладеними у ній, проте ОСОБА_1 рішення ВЛК не оскаржував.
Також, відповідно до телеграми командира в/ч НОМЕР_1 №813/48839 від 24.11.2025. яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що позивач призваний на військову службу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №330 24.11.2025 року.
Тобто наказ про призов по мобілізації начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині призову позивача на військову службу ніколи не видавався.
20.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 направлення №5565623 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.
Згідно з довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2025 №2025-1120-1808-1948-0, ОСОБА_1 придатний до служби на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, в Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.
Наказом військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330 позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, призначений на посаду солдата резерву 27 запасної роти. З 24.11.2025 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Підставою видання наказу зазначено: Довідка ВЛК від 20.11.2025 №2025-1120-1808-1948-0, заява ОСОБА_2 від 24.11.2025 вх.№59856/с.
Листом від 24.11.2025 №813/48839 військова частина НОМЕР_1 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на виконання мобілізаційної директиви Головнокомандувача ЗС України від 03.10.2024 №19298/дск, відповідно до ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” від 01.10.2024 №1130, з метою впорядкування заходів рекрутингу та проведення призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних та резервістів, які були відібрані командирами визначених Генеральним Штабом ЗС України військових частин та надали згоду на такий призов - відправляє витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330 про зарахування до списків частини солдата ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними дії відповідача та наказ щодо мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі – Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543-ХІІ).
За визначенням ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.
Згідно з п.п.72, 74 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Як установлено судом, 20.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 направлення №5565623 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.
Згідно з довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2025 №2025-1120-1808-1948-0, ОСОБА_1 придатний до служби на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, в Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.
Отже, рішенням ВЛК позивач визнаний придатним до військової служби, що згідно з п.2 Порядку №560 є умовою призову військовозобов`язаного на військову службу.
Доказів оскарження або скасування у встановленому законом порядку довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.11.2025 №2025-1120-1808-1948-0 суду не надано і така довідка не є предметом спору у справі, що розглядається.
Відповідно до абз.3, 8 п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаних та резервістів, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині здійснюють - командири військових частин або районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Перелік військових частин, командирами яких здійснюється призов військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві) під час мобілізації, визначається Генеральним штабом Збройних Сил;
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
На підставі п.п.81-1, 82, 83 військовозобов`язані та резервісти, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі власноруч написаної заяви на ім`я командира військової частини, керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з додатком 13 із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, підрозділі, органі, закладі, установі СБУ.
Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:
керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи);
командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
Командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як установлено судом, наказом військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330 позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, призначений на посаду солдата резерву 27 запасної роти. З 24.11.2025 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Підставою видання наказу зазначено: Довідка ВЛК від 20.11.2025 №2025-1120-1808-1948-0, заява ОСОБА_2 від 24.11.2025 вх.№59856/с.
Листом від 24.11.2025 №813/48839 військова частина НОМЕР_1 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на виконання мобілізаційної директиви Головнокомандувача ЗС України від 03.10.2024 №19298/дск, відповідно до ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” від 01.10.2024 №1130, з метою впорядкування заходів рекрутингу та проведення призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних та резервістів, які були відібрані командирами визначених Генеральним Штабом ЗС України військових частин та надали згоду на такий призов - відправляє витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330 про зарахування до списків частини солдата ОСОБА_1 .
Отже, позивач призваний на військову службу під час мобілізації у добровільному порядку саме наказом військової частина НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330, а не наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це стверджує представник позивача у позовній заяві.
При цьому, позивач, вважаючи, що має хвороби, що перешкоджають проходженню військової служби, вправі звернутись із рапортом про проходження ВЛК та ініціювати звільнення за станом здоров`я.
Крім того, позивачем не доведено наявності у нього діючої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що визначені ст.23 Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Тому, зважаючи на діюче та не скасоване рішення ВЛК щодо придатності позивача до військової служби, виявлення ним бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, суд дійшов висновку, що порядок призову позивача на військову службу не порушено.
Щодо доводів позивача в частині примусового доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 із порушенням встановленого порядку, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі – Положення №154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
На підставі підп.1 п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Отже, метою виклику до територіального органу комплектування та соціальної підтримки є необхідність уточнення даних, проходження ВЛК та призову на військову службу.
Доводи позивача про його примусове доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 є не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Із наданого позивачем до позовної заяви відеозапису не можливо установити час, місце його здійснено та осіб, які на ньому присутні.
Так, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підставі ч.1 ст.73, ч.1 ст.75, ч.ч.1, 2 ст.76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак, вищевказаний відеозапис не відповідає критеріям належності, достовірності та достатності.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що за наявності у позивача висновку про придатність до військової служби, відсутність у нього відстрочки, та особисту заяву, правомірно здійснено заходи призову позивача на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із чим правомірно видано відповідний наказ про зарахування до списків особового складу.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати – розподілу згідно зі ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua