Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №613/327/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/327/26 Провадження №-1-кп/613/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12025221010000637 від 12 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заброди, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, із базовою загально-середньою освітою, працюючого на посаді робітника зеленого будівництва в КП «Господар», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Заброди, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, із базовою загально-середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 11 грудня 2025 року приблизно о 19 год. 00 хв., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану", указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Також, указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, який затверджено Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 листопада 2025 року, строком на 90 діб (тобто до 03 лютого 2026 року), розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, перебуваючи у одній з кімнат будинку домоволодіння, у якому проживає ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи спільний раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь розподіливши ролі між собою, відповідно до яких ОСОБА_5 знаходився в кімнаті та відволікав увагу ОСОБА_6 , а ОСОБА_4 відповідно до розподілених ролей, вийшов з кімнати, впевнившись, що за їх подальшими злочинними діями ніхто не спостерігає, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном, діючи таємно, шляхом вільного доступу, скоїли крадіжку майна ОСОБА_6 , а саме газового балону об`ємом 50 літрів, б/в, вартістю 1266,67 грн., у якому знаходилося 20 літрів скрапленого газу, вартістю 438,20 грн., з газовим балонним редуктором, б/в, вартістю 472 грн.,який знаходився у приміщенні кухні; металевого лому довжиною 1,4 м., б/в, вартістю 440 грн., металевого розвідного ключа, трубного, б/в, вартістю 400 грн., металевого ручного насосу з гумовим шлангом, б/в, вартістю 1680,33 грн., металевого молотка з дерев`яною ручкою, б/в, вартістю 153,33 грн., плоскогубців з гумовими ручками чорного кольору, б/в, вартістю 206,67 грн., які знаходилися у кутку біля дверей у приміщенні прохідної кімнати, після чого виніс викрадене за територію домоволодіння та повернувся до кімнати будинку і повідомив ОСОБА_5 про вчинену крадіжку. Після цього ОСОБА_4 залишився у кімнаті будинку ОСОБА_6 , розташованого за вищевказаною адресою, діючи відповідно до розподілених ролей, згідно яких він відволікав увагу ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 в цей час зайшов до приміщення кухні, впевнившись, що за його подальшими злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, в продовження спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння майном, шляхом вільного доступу, скоїли крадіжку майна ОСОБА_6 , а саме: газового балону об`ємом 50 літрів, б/в, вартістю 1266, 67 грн., та виніс викрадене за територію домоволодіння і повернувся до кімнати будинку.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили місце події з викраденим майном, яке обернули на свою користь, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6323, 87 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що вони разом з ОСОБА_5 11 грудня 2025 року прийшли до знайомого ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебували у нього в гостях, звідки скоїли крадіжку належного йому майна. Після приїзду до нього працівників поліції, він видав останнім викрадене майно. Зазначив, що потерпілий його знайомий, перебував на території його домоволодіння, у приміщеннях з дозволу потерпілого. Підтвердив, що події відбувались саме так, як викладено в обвинувальному акті, погодився з кількістю, найменуванням та вартістю викраденого майна.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що 11 грудня 2025 року вони з ОСОБА_7 поїхали до знайомого ОСОБА_8 , перебували в нього в гостях, звідки скоїли крадіжку його майна. Зазначив, що на території домоволодіння та в приміщеннях він знаходився з дозволу потерпілого. Підтвердив, що події відбувались саме так, як викладено в обвинувальному акті, погодився з кількістю, найменуванням та вартістю викраденого майна.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав заяву за змістом якої просив судові засідання проводитиу його відсутність. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, не заперечує проти розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, уточнив, що наслідки розгляду справи згідно даної статті йому відомі та зрозумілі. Стосовно міри покарання обвинуваченим повністю покладається на думку суду, визначити не пов`язану з позбавленням волі, вирішити питання про речові докази.

Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, характеристику їх особистості, яка полягає в тому, що вони раніше не судимі, малолітніх дітей не мають, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебувають, завдану матеріальну шкоду відшкодовано повністю. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 працює, за місцем роботи характеризується позитивно, обвинувачений ОСОБА_5 на даний час тимчасово не працює, за останнім місцем роботи характеризується позитивно.

Відповідно до змісту висновків за досудовою доповіддю органу пробації, останній вважає, що виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становитиме високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, які пом`якшують покарання для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, кожному, застосувати ст.75 КК України, звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов`язків, передбачених ст.76 ч.1, ч.3 КК України.

При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засуджених, попередження нових злочинів, а тому їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати в сумі по 2544,48 грн., з кожного.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1, ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1, ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази по справі: газовий балон об`ємом 50 л з редуктором та скрапленим газом в ньому, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 – залишити власнику, скасувавши їх арешт.

Порожній газовий балон об`ємом 50 л, металевий молот,металевий розвідний ключ, металевий лом довжиною 1,1 м, металевий ручний насос, електродвигун з точильним каменем, металеве зубило, металевий молоток з дерев`яною ручкою, плоскогубці, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області – повернути власнику ОСОБА_6 , скасувавши їх арешт.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП – НОМЕР_1 , в доход держави, судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 2544 (дві тисячі п`ятсот сорок чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , в доход держави, судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 2544 (дві тисячі п`ятсот сорок чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим.

Суддя