Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №345/4450/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4450/26

Провадження № 2/345/3058/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

08.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 5 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дочкою 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_4 , яка після розірвання шлюбу проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Волочиського районного суду від 18 липня 2023 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку. Водночас відповідач, за твердженням позивачки, сплачував аліменти нерегулярно, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Після досягнення повноліття ОСОБА_4 продовжує навчання на другому курсі Тернопільського національного університету імені Івана Пулюя за денною формою навчання. У зв`язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги для забезпечення повсякденних потреб та здобуття освіти. Позивачка зазначає, що систематично надає дочці матеріальну допомогу, зокрема забезпечує її одягом, взуттям, засобами гігієни та іншими необхідними речами. Однак самостійно забезпечувати всі потреби дочки їй складно, оскільки на даний час вона не працює. За твердженням позивачки, відповідач має можливість надавати дочці матеріальну допомогу, оскільки працює та отримує дохід, у тому числі виїжджаючи на заробітки за кордон. Незважаючи на це, добровільно матеріальної допомоги дочці він не надає. Таким чином, позивачка вважає, що дочка, яка є повнолітньою, продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість її надавати, однак добровільно цього не робить, що є підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, за умови належного повідомлення відповідача, його неявки без повідомлення причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд за відсутності заперечень позивача має право ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив факти, що мають значення для правильного вирішення спору, та відповідні їм правовідносини і дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження, виданого Виконкомом Кропивницької с/ ради Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 19, серія НОМЕР_1 .

26 листопада 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/1923/15-ц від 26 листопада 2015 року.

Після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю. Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2022/002426643 від 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000891230 від 25 жовтня 2022 року ОСОБА_3 зареєстрована за тією ж адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, документально підтверджується, що позивачка та її дочка мають спільне зареєстроване місце проживання за однією адресою.

18 липня 2023 року Волочиським районним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 671/1288/23, яким змінено розмір аліментів, що підлягали стягненню з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , визначивши їх у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

09 липня 2026 року ОСОБА_3 видано довідку № 310, оригінал якої надано суду. Згідно з цією довідкою ОСОБА_5 дійсно є студенткою 1 курсу денної форми навчання, здобувачем освіти за платною формою навчання факультету інженерії машин, споруд та технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Зазначеною довідкою також підтверджується, що ОСОБА_5 вступила на навчання 01 вересня 2025 року, а строк закінчення навчання визначено 30 червня 2029 року.

На момент звернення до суду та розгляду справи ОСОБА_3 є повнолітньою, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 їй виповнилося 18 років. При цьому вона продовжує навчання за денною формою, що підтверджується оригіналом довідки закладу вищої освіти № 310 від 09 липня 2026 року.

Отже, судом документально підтверджено такі юридично значимі обставини: ОСОБА_5 є дочкою сторін; її матір`ю є ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_2 ; шлюб між сторонами розірвано 26 листопада 2015 року; ОСОБА_5 та її мати зареєстровані за однією адресою; до досягнення дочкою повноліття з відповідача стягувалися аліменти на її утримання; після досягнення 18-річного віку дочка продовжує навчання за денною формою на платній основі та має продовжувати навчання до 30 червня 2029 року.

Позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дочкою 23 років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що дочка перебуває на її утриманні, потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням та повсякденними потребами, а сама позивачка на даний час не працює і самостійно забезпечувати всі необхідні витрати на утримання та навчання дочки їй складно.

Позивачка також вказала, що вона систематично надає дочці матеріальну допомогу, зокрема забезпечує її необхідним одягом, взуттям, предметами гігієни та іншими необхідними речами.

Щодо відповідача позивачка зазначила, що він має можливість надавати дочці матеріальну допомогу, оскільки працює без офіційного оформлення трудових відносин, отримує дохід та періодично виїжджає на заробітки за кордон, зокрема до Польщі та Німеччини. Водночас, за твердженням позивачки, відповідач добровільно матеріальної допомоги дочці не надає.

Позивачка також посилалася на неналежне виконання відповідачем обов`язку зі сплати аліментів, визначених рішенням суду від 18 липня 2023 року, та зазначила про наявність заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, предметом розгляду у цій справі є питання про наявність передбачених законом підстав для стягнення з батька аліментів на утримання його повнолітньої дочки у зв`язку з продовженням нею навчання, а також визначення розміру таких аліментів з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, потреб дитини та можливості відповідача надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно з частиною третьою статті 199 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також сама дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом статті 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, а також своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 201 Сімейного кодексу України до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина застосовуються положення, зокрема, статей 191, 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, для виникнення передбаченого статтею 199 Сімейного кодексу України обов`язку батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання, необхідна сукупність таких юридично значимих обставин: досягнення дитиною повноліття, але не досягнення нею двадцяти трьох років; продовження навчання; потреба у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі; можливість батьків надавати таку допомогу.

Аналогічний підхід щодо застосування положень статті 199 Сімейного кодексу України викладено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У цій справі встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою позивачки та відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття та продовжує навчання у закладі вищої освіти.

Факт продовження навчання підтверджується оригіналом довідки № 310 від 09 липня 2026 року, виданої Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя, відповідно до якої ОСОБА_3 є студенткою першого курсу денної форми навчання за платною формою на факультеті інженерії машин, споруд та технологій. На навчання вона вступила 01 вересня 2025 року, а строк закінчення навчання визначено 30 червня 2029 року.

Отже, на час звернення до суду та розгляду справи підтверджено факт продовження ОСОБА_6 навчання після досягнення повноліття. При цьому навчання здійснюється за денною формою та на платній основі, що об`єктивно зумовлює необхідність несення витрат, пов`язаних із здобуттям освіти та забезпеченням повсякденних потреб повнолітньої дочки.

Право повнолітньої дочки на утримання у зв`язку з продовженням навчання не залежить від форми навчання та може бути реалізоване за наявності передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України умов.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю, що підтверджується спільним зареєстрованим місцем проживання позивачки та її дочки. Позивачка зазначила, що фактично бере участь в утриманні дочки, забезпечуючи її одягом, взуттям, предметами гігієни та іншими необхідними речами, однак самостійно забезпечувати всі потреби дочки у зв`язку з її навчанням їй складно, оскільки вона на даний час не працює.

За таких обставин суд доходить висновку, що потреба ОСОБА_7 у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання є обґрунтованою.

При визначенні можливості відповідача надавати матеріальну допомогу суд враховує наведені позивачкою обставини щодо його працевлаштування, отримання доходу та періодичних виїздів за кордон з метою заробітку. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позов не подав, зазначених позивачкою обставин не спростував, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дочці суду не надав.

Водночас сам факт відсутності офіційного працевлаштування відповідача не свідчить про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці. За відсутності доказів протилежного суд виходить із встановленого статтею 199 Сімейного кодексу України обов`язку батьків брати участь в утриманні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Суд бере до уваги і те, що до досягнення ОСОБА_6 повноліття з відповідача вже стягувалися аліменти на її утримання, що підтверджується рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року у справі № 671/1288/23. Зазначена обставина додатково підтверджує існування між сторонами правовідносин щодо утримання дитини, однак після досягнення нею повноліття обов`язок відповідача підлягає оцінці вже на підставі положень статті 199 Сімейного кодексу України.

Посилання позивачки на наявність заборгованості зі сплати аліментів, визначених рішенням суду від 18 липня 2023 року, саме по собі не є підставою для визначення розміру аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, однак характеризує виконання відповідачем його попереднього обов`язку щодо утримання дитини. Питання стягнення можливої заборгованості за попереднім рішенням суду не є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд має врахувати можливість участі в утриманні повнолітньої дочки обох батьків.

Суд виходить із того, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків відповідно до їхніх можливостей. При цьому проживання дочки разом із матір`ю та фактичне здійснення матір`ю витрат на її утримання свідчать про участь позивачки у забезпеченні потреб дочки.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує вік повнолітньої дочки, її навчання за денною формою на платній основі, необхідність матеріального забезпечення у зв`язку з навчанням та повсякденними потребами, фактичну участь матері в її утриманні, а також відсутність з боку відповідача доказів неможливості надавати матеріальну допомогу.

З урахуванням наведеного суд вважає, що вимога позивачки про стягнення аліментів у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно є обґрунтованою та відповідає встановленим у справі обставинам.

Визначення аліментів саме у твердій грошовій сумі у цьому випадку є доцільним, оскільки позивачка зазначає про відсутність у відповідача офіційного працевлаштування та отримання ним доходів без належного документального підтвердження, у зв`язку з чим визначення аліментів у частці від його заробітку (доходу) не забезпечуватиме належного та визначеного розміру матеріальної допомоги повнолітній дочці.

Суд вважає, що стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі 5 000,00 грн. щомісячно забезпечуватиме належну участь батька в утриманні повнолітньої дочки та відповідатиме її обґрунтованим потребам, пов`язаним із продовженням навчання, при цьому не звільняючи матір від її обов`язку брати участь в утриманні дочки.

При цьому суд враховує, що обов`язок відповідача зі сплати аліментів виникає за наявності умов, передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України, та існує протягом періоду продовження навчання, але в будь-якому разі не довше ніж до досягнення ОСОБА_6 двадцяти трьох років.

Згідно з частиною другою статті 199 Сімейного кодексу України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Встановлено, що відповідно до довідки № 310 від 09 липня 2026 року строк закінчення ОСОБА_8 визначено 30 червня 2029 року. Водночас зазначена дата є визначеним закладом освіти строком закінчення навчання і не виключає можливості його дострокового припинення з інших підстав. Тому аліменти підлягають стягненню на період навчання, починаючи з дня пред`явлення позову, до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Оскільки позов у цій справі пред`явлено після досягнення ОСОБА_6 повноліття, аліменти за попередній період до досягнення нею 18 років у межах цієї справи не присуджуються.

Відповідно до частини першої статті 191 та статті 201 Сімейного кодексу України аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позову.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до припинення навчання ОСОБА_6 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про задоволення позову в заявленому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, статтями 182, 191, 199-201 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, починаючи з 28 липня 2026 року, на період її навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з припиненням стягнення у разі припинення ОСОБА_3 навчання.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави 1 331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але небули присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів здня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: