Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №343/1742/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1742/26

Провадження №: 1-кп/343/132/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано–Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/343/132/26, яке внесено до ЄРДР за № 1201096160000127 від 28.07.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1 , фактично проживаючої АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, яка має вищу освіту, тимчасово непрацюючої, одруженої, на утриманні одна малолітня дитина, в порядку ст. 89 КК України - несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_3 , вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

Обвинувачена ОСОБА_3 , 14.07.2021 близько 14:00 год., надаючи послугу з прибирання у будинку сім`ї ОСОБА_9 , що у АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що в даної сім`ї є грошові заощадження, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ігноруючи заборону господарів, з метою відшукання і таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення, піднялася на другий поверх, де увійшла до ванної кімнати та виявивши приховані дверцята до дахового простору, що слугувало сховком для цінностей, які відчинила, чим проникла у сховище, звідки викрала 27000 гривень та 2000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні, встановленої Національним банком України, становить 54643,2 гривні, після чого покинула приміщення будинку і розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим завдала матеріальну шкоду потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_10 на загальну суму 81643.20 гривні.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнала повністю, суду пояснила, що вона народилась та зареєстрована по АДРЕСА_1 . 07 червня 2016 року вона народила сина - ОСОБА_11 , батько якого записаний з її слів. 03 квітня 2021 року вона одружилась з громадянином Турецької Республіки ОСОБА_12 , у зв`язку з чим змінила прізвище з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 . В 2021 році, у зв`язку з важкими матеріальними умовами, вона підробляла у людей, а саме здійснювала прибирання будинків, в т.ч. і прибирала один раз на два тижні будинок сім`ї ОСОБА_15 , який знаходиться в АДРЕСА_4 . В липня 2021 року вона вчергове прибирала будинок сім`ї ОСОБА_15 . В той день в будинку була лише мати потерпілого ОСОБА_7 - п. ОСОБА_16 , яка часто виходила з будинку на вулицю. Їй було повідомлено, що вона повинна прибирати лише перший поверх, а на другий поверх - не підніматись. Коли п. ОСОБА_16 вчергове вийшла на вулицю, вона піднялась на другий поверх, зайшла у ванну кімнату та відкрила сховок - пластмасову кришку, через яку здійснювався доступ до водопровідних та каналізаційних труб. В сховку була чоловіча шкіряна сумочка, темного кольору. Відкривши защіпку, вона дістала з сумочки грошові кошти - долари США та українські гривні, які поклала собі під футболку . Сумочку вона залишила в сховку. Після цього вона зійшла на перший поверх, та повідомила маму потерпілого, що їй потрібно їхати додому, оскільки син ОСОБА_17 , який перебував у дитячому садочку, впав та отримав ушкодження. В цей час до будинку приїхали потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які повідомили, що підозрюють її у вчиненні крадіжки. Їй було соромно, а тому спочатку вона не призналась у викраденні коштів, але через деякий час визнала це. В кінці липня 2021 року вона віддала потерпілому ОСОБА_7 спочатку одну тисячу доларів США , а потім ще дві тисячі доларів США. Потерпілі повідомили, що будь-яких претензій де неї, немають. Вважаючи, що вона віддала потерпілим викрадені кошти у зв`язку з чим справа закрита, вона в серпні 2021 року разом з чоловіком ОСОБА_12 виїхала на заробітки в Республіку Польща, залишивши малолітнього сина з своєю мамою У вересні 2021 року від своєї матері вона дізналась, що до них приходили працівники поліції , які її розшукували. В кінці вересня на початку жовтня 2021 року вона повернулась в України, щоб забрати сина. Приїхавши додому, вона звернулась в Долинське відділення поліції, де їй вручили підозру у вчиненні крадіжки. Після цього її доставили в Долинський районний суд, де обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Не розуміючи суті особистого зобов`язання, вона через декілька днів разом з сином Даніелем виїхала за межі України. 05.05.2026 вона була затримана працівниками поліції в м.Братіслава, Словацької Республіки, які повідомили, що вона перебуває у міжнародному розшуку. 07.05.2026 та 10.06.2026 відбулись засідання суду, які обрали їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 29.07.2026 вона була звільнена та передана працівникам поліції України. 30.07.2026 відбулось засідання Долинського районного суду, який обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - 66560 грн. Вказаний розмір застави було внесено і 31.07.2026 вона була звільнена з Івано-Франківської установи виконання покарань. У зв`язку з великим проміжком часу, вона все детально про обставини вчиненні крадіжки ,пригадати не може.

Розуміє, що вчинила неправильно, у вчиненому розкаюється, просить пробачення у потерпілих, яким вона добровільно відшкодовала всі заподіяні збитки. Просить її суворо не карати, врахувавши, що на даний час її малолітній син ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається у загальноосвітньому ліцеї у м.Варшава, знаходиться в Республіка Польща, у її знайомих, які тимчасово, у зв`язку з її затриманням, здійснюють за ним догляд . Інших близьких родичів в Республіці Польща, у неї немає. На даний час вона розлучається з своїм чоловіком ОСОБА_12 .

Оскільки вона визнає свою вину повністю, просить суд не допитувати потерпілих, свідків по даній справі, не досліджувати письмові докази. Її позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що в 2021 році він разом з дружиною ОСОБА_19 проживав разом з батьками в будинку по АДРЕСА_4 на другому поверсі. Обвинувачена ОСОБА_3 здійснювала прибирання їх будинку. В її обов`язки входило прибирання лише першого поверху, де проживали батьки. У нього почали виникати підозри щодо пропажі грошей, у зв`язку з чим він встановив на другому поверсі камери відеоспостереження. 14.07.2021 камери зафіксували, як ОСОБА_3 піднялась на другий поверх та направилась до ванної кімнати, де він у сховку в чоловічій сумочці зберігав свої заощадження. Він разом з дружиною відразу ж приїхали до будинку і виявили пропажу грошей - 27 000 грн та 2000 доларів США. Вони звернулись до обвинуваченої з проханням повернути викрадені кошти. ОСОБА_3 заперечувала факт крадіжки, а тому ними було викликано працівників поліції. В ході розмови зі слідчим, обвинувачена визнала, що викрала кошти. Через деякий час йому було повернуто слідчим спочатку 1000 доларів США , а потім ще дві тисячі доларів США, про що він написав відповідні розписки. Як пояснив слідчий вказані кошти були повернуті ОСОБА_3 . Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_3 у них немає, цивільного позову заявляти не будуть. Просить не карати обвинувачену ОСОБА_3 .

Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, хоч про час та місце його проведення була належним чином повідомлена судом, подала в Долинський районний суд заяву, згідно якої просить розгляд кримінальної справи №343/1742/26 проводити без її участі, будь-яких претензій до ОСОБА_3 не має, цивільний позов заявляти не буде. Просить призначити покарання ОСОБА_3 не пов`язане з позбавленням волі (а.с.24).

Враховуючи показання обвинуваченої, які є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею змісту обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції, а також те, що вона не оспорює фактичні обставини, вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду кримінального провадження у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченої, потерпілого ОСОБА_7 та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92,103-105), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (з.с.а.с.92), фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.148-155), посередньо характеризується з місця реєстрації (а.с.97),в порядку ст.89 КК України не судима (а.с.93,94-95), одружена (а.с.96), має на утриманні одну малолітню дитину – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.106), на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті КНП «Болехівської ЦМЛ» – не знаходиться (а.с.98,99).

Згідно досудової доповіді провідного інспектора Калуського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_20 від 19.08.2026 - ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - середній, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (в т.ч. окремих осіб).

На думку Калуського РС №1 виконання покарання в громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на останню обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. ( а.с. 48-45).

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 , передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

У відповідності до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд, призначаючи покарання, необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить те, що ОСОБА_3 у вчиненому щиросердечно розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, має на повному утриманні малолітню дитину: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому суд враховує, що відомості про батька ОСОБА_11 - ОСОБА_21 записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, у зв`язку з чим дитина перебуває на повному утриманні обвинуваченої. Крім того, суд бере до уваги, що син обвинуваченої Даніель навчається у третьому класі Optima High School - загальноосвітнього ліцею у місті Варшаві (а.с. 156-157) та проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 в орендованому нею житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. а.с.148-155).

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, суд, враховуючи особу винної, те, що вона має на повному утриманні малолітню дитину, яка на даний час проживає за кордоном, навчається у загальноосвітньому ліцеї в м. Варшаві та проживає разом із нею у м. Кракові, Республіка Польща, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність претензій з боку потерпілих, а також беручи до уваги досудову доповідь Калуського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, відповідно до якої орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченої без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції її від суспільства.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України шляхом призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді штрафу.

При визначенні розміру штрафу суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, особу обвинуваченої, її сімейний стан, наявність на її утриманні малолітньої дитини, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, добровільне повне відшкодування потерпілим завданої шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також висновок органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Такий вид і розмір покарання, на переконання суду, забезпечує необхідний рівень державного осуду вчиненого кримінального правопорушення, відповідає його тяжкості та особі обвинуваченої, є співмірним із характером заподіяної шкоди та водночас не створює для обвинуваченої та її малолітньої дитини надмірного тягаря.

Запропонована прокурором міра покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням та покладенням передбачених законом обов`язків, на переконання суду, не є необхідною для виправлення обвинуваченої.

Суд враховує, що вона має малолітню дитину, яка проживає за межами України, і призначення покарання у виді позбавлення волі, навіть із застосуванням ст. 75,76 КК України, створює ризик фактичного розриву її особистих та сімейних зв`язків із дитиною, яка перебуває за межами України, де у неї немає інших близьких родичів.

При цьому обвинувачена щиро розкаялася, добровільно відшкодувала завдану шкоду, а потерпілі претензій до неї не мають.

З урахуванням сукупності наведених обставин суд вважає, що її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень можливі без призначення покарання у виді позбавлення волі, а тому вважає за необхідне застосувати ст. 69 КК України та призначити більш м`яке покарання у виді штрафу.

На думку суду, саме таке покарання є справедливим та законним з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального провадження в їх сукупності, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої ОСОБА_3 , є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання також відповідає принципу співмірності вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення із призначеним їй покаранням та ґрунтується на дотриманні судом принципів рівності та справедливого судового розгляду, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та відповідає вимогам кримінального законодавства України.

У відповідності до виписки по картковому рахунку ОСОБА_22 , рахунок № НОМЕР_2 , в обвинуваченої на рахунку відкритому у Ощадбанку є грошові кошти в сумі 99437.23 грн (а.с.158).

До обвинуваченої ОСОБА_3 ухвалою Долинського районного суду Івано–Франківської області від 10.08.2026 застосовано запобіжний захід у вигляді застави на строк 60 днів, із визначенням розміру застави -66560 грн, що становить 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб , яка була внесена 31.07.2026 захисником обвинуваченої – адвокатом ОСОБА_8 . Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи поведінку обвинуваченої під час судового розгляду, яка нових кримінальних правопорушень не вчиняла, належним чином виконувала покладені на неї процесуальні обов`язки та з`являлася до суду за всіма викликами, а також беручи до уваги призначене їй цим вироком покарання, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування раніше обраного щодо неї запобіжного заходу немає.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне запобіжний захід у виді застави залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Згідно із ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_8 суд не встановив, а відтак внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368,373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України, призначивши більш м`який вид основного покарання, не зазначений в санкції частини 3 статті 185 КК України, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 ( тридцять чотири тисячі ) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Заставу, внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_3 , в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано - Франківській області (платіжна інструкція Унікальний ідентифікатор СЕП (UETR) ab6fa6a5-2bb1-4626-8fd9-70b83fb1a7a6 від 31.07.2026), після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_8 .

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :

- слід дугоподібних папілярних ліній розміром 50х22 мм, який упаковано у спецпакет НПУ № SUD1011436, на якому написані роз`яснювальні записи та який опечатано – знищити;

- двадцять купюр номіналом 100 доларів США, кожна із зазначеними на них серіями та номерами: КВ98125050F, КD72529190A, DB98984435A, HB80556378K, KB44299890P, KB49707895D, НЕ78379739A, KE81185314A, MB71725117N, LL62323591C, JF21879606В, MF06644320F, MK62224141A, MB20193072P, MB81563459A, MF06644304F, LL83958183D, HC34895389B, AE33635260C, MB01012628S;

десять купюр номіналом 100 Доларів США, кожна із зазначеними на них серіями та номерами: PB64279531C, MF52253402C, HL63489896F, KB21197547C, KB42730625B, DB15144724A, KK00252468, AB15321687P, AB89477075N, KB78844141Н;

дві камери відео спостереження марки «Ксіомі», із наявними у них картками пам`яті та зарядні пристрої до даних камер – повернути законному власнику-: ОСОБА_7 ;

- дві розписки, написані ОСОБА_23 та ОСОБА_7 , щодо грошей які були викрадені в ОСОБА_7 , CD-R диск «Verbatim» із наявними на ньому трьома файлами, на яких зафіксовані дані спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя :