Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №207/2117/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/2117/26

№ 2/207/2354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

Південний районний суд м.Кам`янського у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована та мешкає позивач, однак тривалий час з 2024 року, в квартирі не проживає. Тягар утримання квартири та сплата комунальних платежів лежить на позивачеві. Крім того, позивач має намір скористатися своїм правом на приватизацію вказаної квартири, однак наявність реєстрацій в ній відповідача та його фактична відсутність в квартирі, унеможливлюють реалізацію вказаного права.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, однак, від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Від відповідача надійшла письмова заява, в якій вона надає згоду на зняття її з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що подана відповідачем заява є за своєю суттю заявою про визнання позову, суд, на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження вважає за можливе ухвалити рішення.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач - ОСОБА_1 фактично проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: витягом з рішення комітету Баглійської районної ради №193 від 20.08.2003р. «Про переоформлення особових рахунків на житлову площу громадянам району», особовим рахунком № НОМЕР_1 на квартиронаймача ОСОБА_1 , довідкою ТОВ «Абонент ХХІ» №001377706 про склад сім`ї.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 є онукою позивача та зареєстрована разом із позивачем в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Абонент ХХІ» №001377706 про склад сім`ї.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач не проживає в спірній квартирі з 2024 року, що підтверджується актом про підтвердження факту не проживання від 05.05.2026 року № 135, складеного комісією КП КМР «Добробут», в присутності сусідів – мешканців будинку АДРЕСА_2 .

Проти факту не проживання з 2024 року у спірній квартирі не заперечувала і відповідача, надавши письмову згоду на зняття її з реєстрації та визнавши фактично позовні вимоги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем перебування є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місцем проживання є житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціальномедична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги. Реєстрація місця проживання (перебування) особи це внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 Закону України « Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання від 05.11.2021 року № 1871-ІХ).

Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира або інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У частині третій статті 71 ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідач добровільно змінила своє місце проживання, і є такою, що понад шість місяців без причин, які б могли бути визнані судом поважними, не проживає у спірній квартирі, не бере участі в її утриманні, її тривала відсутність за місцем реєстрації свідчить про те, що вона має інше місце проживання, отже втратила інтерес до спірної квартири, а отже є законні підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Крім того, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

На підставі ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 80, 81, 83, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Притуляк