Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №500/2771/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2771/26

08 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" (далі – Товариство, ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР", позивач) через представника звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20.02.2026 № 4620/6/19-00-04-08-05 про виключення ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" з реєстру платників єдиного податку із 01.01.2026;

зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію ТОВ “ВЕНБЕСТ-ДОЗОР” платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5% із 01.01.2026 та відновити запис в реєстрі платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних зазначено, що рішенням №4620/6/19-00-04-08-05 від 20.02.2026 Головне управління ДПС у Тернопільській області з 01.01.2026 анульовано реєстрацію платником єдиного податку ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку із вказаної дати. Це рішення прийняте за результатами акта перевірки від 20.02.2026 за № 2236/19 00-04-08/38427230, яким встановлено порушення позивачем умов застосовування спрощеної системи оподаткування, з урахуванням змін, внесених пунктом 4 Закону України від 03.12.2025 № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Закон № 4698-IX) до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивач не погоджується з таким рішенням та вказує, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Натомість відповідачем порушено процедуру проведення перевірки та фактично «заднім числом» (з 01.01.2026) виключено позивача з реєстру платників єдиного податку, без дослідження безпосереднього здійснення Товариством охоронної діяльності, після внесення вищезазначених змін до податкового законодавства, та підтвердження припущень відповідними доказами.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами..

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області. Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), поданої ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" за І квартал 2026 року, Товариством самостійно задекларовано дохід за показником «сума доходу, отриманого від провадження видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування», у розмірі 231761,01 грн. Сам факт відображення позивачем у податковій звітності зазначеного показника свідчить про визнання ним отримання доходу від здійснення діяльності, яка не відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування. При цьому податкова декларація є офіційним документом податкової звітності, що подається платником податків самостійно, на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а тому відомості, зазначені у ній, мають доказове значення. Крім того, згідно з інформаційної бази даних ДПС України та національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів діяльності» ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" здійснює охоронну діяльність за видом економічної діяльності класу 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб», яка є основною діяльністю позивача.

Контролюючим органом було надіслано ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" повідомлення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 4618/6/19-00-04-08-05 від 20.02.2026 та долучено акт камеральної перевірки разом із рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивач отримав зазначені документи 23.02.2026. Твердження позивача щодо ігнорування контролюючим органом заперечення до акта камеральної перевірки, не відповідає дійсності та обставинам справи, оскільки розгляд заперечення контролюючим органом здійснено про що позивача також повідомлено.

Водночас позивач помилково вважає, що відповідачем була проведена документальна перевірка, як наслідок, аргументи щодо необхідності надсилання йому копії наказу про проведення документальної перевірки та його безпосереднє повідомлення про таку перевірку є такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог ПК України такого обов`язку при проведенні камеральної перевірки у контролюючого органу немає.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.23-26).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з аргументами відповідача та наголошує, що в розглядуваному випадку єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій для відповідача щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку Товариства є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. При цьому, така перевірка повинна бути здійснена з чітким дотриманням податкового законодавства щодо процедури та вимог по її проведенню, а реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Також вважає, що декларація платника єдиного податку третьої групи ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" не може бути належним та допустимим доказом, оскільки подана позивачем та прийнята відповідачем 05.04.2026, тобто після прийняття спірного рішення.

З огляду на такі обставини просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення (а.с.46-48).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" (код ЄДРПОУ 38427230) зареєстроване як юридична особа 26.02.2013. Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний), 43.21 Електромонтажні роботи, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 80.20 Обслуговування систем безпеки, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, 84.24 Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 04.02.2026 №4676 ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" з 01.08.2023 перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності третьої групи зі ставкою 5% (а.с.10).

Головним державним інспектором Тернопільського відділу податків і зборів з юридичних осіб інших галузей управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Гливкою Л.З., проведено аналіз установчих документів та діяльності юридичної особи ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" з питань правомірності застосування спрощеної системи оподаткування в частині дотримання вимог підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, з урахуванням змін внесених пунктом 4 Закону № 4698-ІХ, за результатами якого складено акт від 20.02.2026 за № 2236/19 00-04-08/38427230.

Перевіркою встановлено, що згідно із заявою від 14.06.2013 ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" обрано спрощену систему оподаткування, з 01.08.2023 Товариство застосовує третю групу за ставкою 5%.

Згідно з даних ІС «Податковий блок» основним видом діяльності Товариства є КВЕД 81.10 Діяльність приватних охоронних служб.

Відповідно до підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

За висновками перевірки ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР", здійснюючи охоронну діяльність, не має права застосовувати спрощену систему оподаткування. Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" підлягає анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (а.с.11).

Відповідно до встановленого порушення юридичною особою ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" умов застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, з врахуванням змін внесених пунктом 4 Закону № 4698-IX, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, керуючись підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято рішення від 20.02.2026 № 4620/6/19-00 04-08-05, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2026 (а.с.15).

Контролюючим органом надіслано позивачу повідомлення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 4618/6/19-00-04-08-05 від 20.02.2026 та долучено акт разом із рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку (а.с.38).

ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" подано заперечення від 25.02.2026 до акту від 20.02.2026 № 2236/19-00-04-08/38427230 (а.с.12-13).

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області надіслано позивачу повідомлення від 02.03.2026 № 5367/6/19-00-04-08-05 про розгляд заперечення, що відбудеться 10.03.2026 о 11 год 00 хв у приміщенні Головного управлінням ДПС у Тернопільській області за адресою: місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1 (а.с.40)

За результатами розгляду вищезазначеного заперечення до акта перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області висновки акта перевірки залишено без змін, про що Товариство повідомлено листом №5811/6/19-00-04-08-05 від 10.03.2026 (а.с.37).

Рішенням Державної податкової служби України №9598/6/99-00-06-03-03-06 від 15.04.2026 рішення Головного управлінням ДПС у Тернопільській області від 20.02.2026 № 4620/6/19-00 04-08-05 про анулювання реєстрації платником єдиного податку залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення (а.с.41).

Позивач, вважаючи рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Глава 1 розділу XIV ПК України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

26.12.2025 набрав чинності Закон України від 03.12.2025 № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV ПК України можливе лише під час проведення перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.03.2025 у справі №160/21398/24 та від 12.02.2026 у справі №440/5599/24.

Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації Товариства як платника єдиного податку.

Як видно з матеріалів справи, 20.02.2026 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 4620/6/19-00 04-08-05, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2026. Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку зазначено здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Проте, як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області не призначалася та не проводилася документальна перевірка Товариства.

У даному випадку акт перевірки від 20.02.2026 взагалі не містить жодного посилання на те, яка перевірка проводилася стосовно Товариства.

Про проведення документальної перевірки мова не може йти, бо така однозначно не проводилася з огляду на вимоги щодо порядку її проведення.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує на проведення стосовно позивача саме камеральної перевірки, за результатами якої встановлено порушення, які відображенні як в акті камеральної перевірки, так і в оспорюваному рішенні про виключення його з реєстру платників єдиного податку.

Стосовно цього суд зазначає, що камеральні як і документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, питання, що можуть бути предметом камеральної перевірки, встановлені підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, предметом камеральної перевірки не може бути дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування або наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

У цій справі суд встановив відсутність доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення взагалі не містить інформації щодо виду та підстав перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджений наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727).

Згідно з підпунктом 1 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Пунктами 3-5 зазначеного розділу Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У ньому викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів. Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд наголошує на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Про обов`язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.

У спірному випадку в акті перевірки зазначено, що згідно з даних ІС «Податковий блок» основним видом діяльності Товариства є КВЕД 81.10 «Діяльність приватних охоронних служб». Відповідно до підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

В подальшому в акті перевірки наведено норму підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, відповідно до якої не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність та зроблено висновок про порушення ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" умов застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, з врахуванням змін внесених пунктом 4 Закону № 4698-IX, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення.

Зміст акта свідчить, що податковим органом не наведено жодного доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Також суд вважає слушними зауваження представника позивача щодо неправомірності посилання відповідача у відзиві на податкову декларацію платника єдиного податку, подану Товариством за І квартал 2026 року. У позовній заяві позивач зазначав, що в акті перевірки від 20.02.2026 відповідачем не досліджено, не проаналізовано факт здійснення ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" охоронної діяльності після внесення змін до податкового законодавства. У матеріалах перевірки відсутні докази, що свідчать про здійснення позивачем охоронної діяльності після 31.12.2025. Наявність на дату перевірки КВЕДу 80.10 не є належним доказом підтвердження здійснення позивачем охоронної діяльності. Натомість відповідач на спростування таких обставин безпідставно посилається на податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за І квартал 2026 року, бо така подана 05.04.2026, тобто після прийняття оскаржуваного рішення від 20.02.2026.

Підсумовуючи вкладене суд зазначає, що контролюючим органом не призначалася та не проводилася документальна перевірка позивача та за її результатами не складався акт документальної перевірки, в якому було б зафіксовано порушення платником податку вимог чинного законодавства, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд доходить висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, передбачених законом, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20.02.2026 № 4620/6/19-00-04-08-05 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача поновити статус платника єдиного податку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, згідно з пунктом 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема, здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків, а також реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.13 ст. 299 ПК України до даних з реєстру платників єдиного податку належить, зокрема, дата виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку має наслідком виключення відповідних відомостей з реєстру та втрату платником права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Водночас нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на встановлену протиправність рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку третьої групи, саме по собі його скасування без поновлення відповідних відомостей у реєстрі не забезпечує повного та ефективного відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідну позовну вимогу про зобов`язання Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію ТОВ “ВЕНБЕСТ-ДОЗОР” платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5% із 01.01.2026 та відновити запис в реєстрі платників єдиного податку також належить задовольнити.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, то відповідно до частини першої статі 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 3328,00 грн, перерахованого до бюджету згідно з квитанцією від 28.04.2026.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" (вулиця Медова, 20, офіс 40, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46008, код ЄДРПОУ 38427230) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 44143637) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20.02.2026 № 4620/6/19-00-04-08-05 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку із 01.01.2026.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5% із 01.01.2026 та відновити запис в реєстрі платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ-ДОЗОР" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.