Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №480/1672/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/1672/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиції сторін. Клопотання сторін. Процесуальні дії суду.

Під час проходження військової служби відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889, яка мала постійний характер. Натомість у 2016-2017 роках позивачу виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, які було обчислено з грошового забезпечення позивачу без урахування винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Позивач не погодився з таким та звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача нарахувати та доплатии позивачу недоплачену матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2017 роках, з врахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат, щомісячної додаткової винагороди.

Судом було відкрито провадження у справі 05.03.2025.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні грошові допомоги виплачувались позивачу без урахування додаткової винагороди правомірно. Оскільки така винагорода має тимчасовий характер, виплата якої дозволена за наявності наказу командира військової частини або вищого начальника залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивач у 2016-2017 роках проходив військову службу у відповідача. У період з березня 2016 до грудня 2017 року позивачу щомісячно виплачувалась винагорода, передбачена Постановою № 889. У 2016 та 2017 роках позивачу було виплачено матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 760 грн щороку.

Зазначені факти підтверджуються особистими картками грошового забезпечення № 2308 на ім`я позивача за 2016-2017 роки.

Факт виплати матеріальну допомог для вирішення соціально-побутових питань у 2016-2017 роках із розрахунку грошового забезпечення позивача без урахування винагороди, передбаченої Постановою № 889 визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Восени 2021 року позивача було виключено зі списків особового складу відповідача.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).

За визначенням, наведеним в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 1294 передбачено надання права керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п. 1.2 розділу І Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Військовослужбовцям за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, яке отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися (підп. 3.6.1 та 3.6.3 п. 3.6 розділу ІІІ Інструкції № 425).

Постановою № 889 закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Державної прикордонної служби.

Підпунктом 5 пункту 1 Постанови № 889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Як встановлено судом, за період служби у 2016 - 2017 роках позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода. Вказаний факт не спростовано відповідачем.

Проте до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2016 - 2017 роки, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 889, що також не заперечувалося відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Суд зазначає, що застосовуючи п. 8 Інструкції, як спеціальний НПА, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій військослужбовців.

У свою чергу встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон № 2011-XII та Постанова № 889, а не Інструкція № 73 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди.

До подібних висновків дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постановах від 02.09.2026 у справі № 520/4886/26, від 25.08.2026 у справі № 520/3861/26 та від 24.08.2026 у справі № 520/5266/26.

Відтак суд зазначає, що оскільки виплата позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди в 2016 - 2017 роках мала систематичний характер, тому така винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Тому бездіяльність відповідача щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку позивачу матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2016 - 2017 роки не відповідає критеріям правомірності, які встановлені ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому суд самостійно формулює резолютивну частину рішення у спосіб, який найбільш ефективно захищає права позивача.

Судові витрати.

Оскількив матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 77,90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2016 - 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2016 - 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для їх обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук