Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №460/7766/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №460/7766/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 року м. Рівне№460/7766/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі іменується - Відповідач 1) Військової частини НОМЕР_2 , в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1352 від 20 квітня 2026 року в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині, що стосується зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на відповідну посаду; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідачів.

Позивач зазначає, що Відповідач 1 не мав правових підстав для винесення оскаржуваного Наказу №1352, оскільки до ухвалення комісією рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Внаслідок незаконної мобілізації Позивача зараховано до списків особового складу Військової частини. Такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 1 зазначає, що відповідно до даних АІКС "ІНФОРМАЦІЯ_7" військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.10.2008 року. Облікова картка знаходилася в картотеці військовозобов`язаних, які підлягають призову на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період. Згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0819-1449-5768-0 від 19.08.2025 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 19.08.2025 року та визнаний придатним до військової служби. Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 20 квітня 2026 року було складено протокол №283 про адміністративне правопорушення щодо Позивача за порушення правил військового обліку. 21 квітня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було винесено постанову №1/313 про закриття справи про адміністративне правопорушення. Оскільки Позивач був військовозобов`язаний, який визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я та не користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не мав чинного бронювання, тому він підлягав призову на військову службу під час мобілізації на загальних засадах. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15.05.2026 постановлено: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 08.07.2026 постановлено: замінити неналежного Відповідача 2 у справі №460/7766/26 на належного - Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі іменується - Відповідач 2).

Ухвалою суду від 30.07.2026 постановлено: клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити; витребувати у Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ): належним чином засвідчені копію наказу про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг подав заяву на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

17.04.2026 Позивач з`явився до Відділу обслуговування громадян № 4 (сервісного центру) ГУ ПФУ в Рівненській області для надання згоди на відправлення відповіді на запит, а також отримав довідку про перебування на обліку в Пенсійному фонді України як отримувач допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною.

ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг подав заяву на отримання відстрочки на підставі п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви було долучено електронні копії паперових документів (скановані копії): паспорта заявника, РНОКПП заявника, витягу з реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання заявника, Витягу з постанови ЛКК № 1351 від 31.10.2025, довідки № 1700-0207 8/31644 від 17.04.2026, довідки № 332 від 05.11.2025 про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, Витягу з реєстру територіальної громади щодо місця проживання дитини - ОСОБА_3 , свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про одруження заявника.

Наведене підтверджено Описом вхідного пакету документів, що засвідчений адміністратором ЦНАПу Дубенської міської ради Л.П. Монюк.

20.04.2026 у застосунку "ІНФОРМАЦІЯ_8" виявлено запис щодо Позивача "у розшуку".

На підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» №1352 від 20.04.2026 (далі - Наказ №1352), Позивача призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до Військової частини НОМЕР_2 : солдат (а.с. 19).

Наказом Командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.04.2026 №113 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та усі види забезпечення з 20.04.2026 (а.с. 62).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.06.2026 № 183 солдата ОСОБА_1 слід вважати таким, що вибув для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_1 . 27.06.2026 його виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення Інженерного містечка з 28 червня 2026 року, видано продовольчий, речовий, грошовий атестати (а.с. 163).

Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2026 №179 Позивача зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 28.06.2026 (далі - Наказ №179).

Згідно Довідки від 28.06.2026 № 4301, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 (а.с. 164).

Позивач зазначає, що Відповідач 1 не мав правових підстав для винесення оскаржуваного Наказу №1352, оскільки до ухвалення комісією рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Внаслідок незаконної мобілізації Позивача зараховано до списків особового складу Військової частини.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Подальшими Указами Президента України продовжено строки дії воєнного стану в Україні.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 постановлено: Оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Подальшими Указами Президента України строки проведення загальної мобілізації продовжено.

Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

За приписами частини першої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону № 2232-XII).

За приписами частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами частини восьмої статті 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_9 або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів;

процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

За правилами частини восьмої - десятої статті 23 Закону №3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_9. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Так, постановою Кабінету Міністрів України 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В свою чергу, у відповідності до пункту 6 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність.

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Додатком 5 до Порядку №560 визначено, що для отримання відстрочки за вказаною вище підставою потрібно подати наступні документи: для підтвердження захворювання дитини - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о ); для підтвердження виховання дитини довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги); для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного; для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного; для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім`ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім`ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), свідоцтво про народження дитини.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. №1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відповідно до пункту 59 Порядку №560, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За правилами пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

При цьому, Порядком №560 чітко визначено, що до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За правилами пункту 63 Порядку №560, військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Механізм надання громадянам України електронної публічної послуги щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період шляхом подання заяв в електронній формі через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та отримання результатів розгляду таких заяв в установленому законодавством порядку, визначений у Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений тим самим підзаконним нормативно-правовим актом постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку (у редакції, яка діяла на час існування відповідних правовідносин), послуга надається відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 56-67 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979) (далі - Порядок призову), та Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 588 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 66, ст. 2396), з урахуванням положень цього Порядку.

Обробка персональних даних на всіх етапах надання послуги здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

За вимогами пунктів 5 13, для отримання послуги суб`єкт звернення подає через адміністратора центру заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім`я голови комісії районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу за місцем перебування суб`єкта звернення на військовому обліку (далі - суб`єкт надання послуги), у якій зазначаються відомості, передбачені Порядком призову.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову. Заява подається суб`єктом звернення через центр особисто.

Подання заяви представником суб`єкта звернення не допускається. Заява може бути подана через адміністратора центру після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб`єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України).

За відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, вона в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб`єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб`єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.

Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві та доданих до неї документах, несуть суб`єкти звернень.

Формування заяви в електронній формі засобами Порталу Дія припиняється у разі, коли зазначені в заяві відомості надані не в повному обсязі та/або не пройшли арифметичний та/або формато-логічний контроль.

Відомості про суб`єкта звернення (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України, що містяться в заяві, невідкладно надсилаються засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів для отримання/підтвердження відомостей, передбачених абзацом другим цього пункту. У порядку електронної інформаційної взаємодії з Реєстром автоматично отримуються / підтверджуються відомості про факт перебування / неперебування суб`єкта звернення на військовому обліку громадян України (внесення / невнесення відомостей про нього до Реєстру).

Подальший рух заяви припиняється, якщо у порядку електронної інформаційної взаємодії, отримано / підтверджено відомості про те, що суб`єкт звернення не перебуває на військовому обліку громадян України (відомості про нього не внесено до Реєстру). У такому випадку, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення у форматі, придатному для його завантаження та друку, із зазначенням підстав для припинення подальшого руху заяви та рекомендаціями щодо подальших дій суб`єкта звернення.

Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру на Порталі Дія, роздруковується ним без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видається суб`єкту звернення (на вимогу). За відсутності підстави для припинення подальшого руху заяви, вона та додані до неї документи автоматично засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» надсилаються до захищеної системи електронного документообігу Міноборони для наступної передачі суб`єкту надання послуги. У такому випадку, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб`єкту надання послуги.

Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб`єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб`єкту звернення опис вхідного пакета документів.

Відповідно до пункту 14 вказаного Порядку, суб`єкт надання послуги опрацьовує заяву, після чого надсилає засобами Реєстру в порядку електронної інформаційної взаємодії до центру, через який була подана заява, повідомлення про результат такого опрацювання (позитивне рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або рішення про відмову у її наданні).

Інформування суб`єкта звернення здійснюється у порядку та строки, передбачені пунктом 60 Порядку призову. У разі позитивного рішення: (оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія у порядку електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та Порталом Дія; адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це суб`єкту звернення, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб`єкту звернення.

У разі прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб`єкту звернення (на вимогу).

Повідомлення про відмову за формою згідно з додатком 7 до Порядку призову з накладеною кваліфікованою електронною печаткою суб`єкта надання послуги також окремо підлягає надсиланню суб`єктом надання послуги технічним засобом електронної комунікації (електронною поштою) безпосередньо на адресу електронної пошти суб`єкта звернення, зазначену в заяві.

Позивач зазначає, що в нього наявне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII, з огляду на те, що він є особою, яка виховує дитину, хвору на тяжке перинатальне ураження нервової системи, але якій не встановлено інвалідність, що підтверджується Довідкою № 332 від 05.11.2026, згідно якої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 є такою дитиною та потребує денного догляду, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Вказана інформація також підтверджується Витягом із постанови ЛКК № 1351 від 31.10.2025.

При цьому, Позивач в установленому законом порядку особисто 01.04.2026 та 17.04.2026 подав через адміністратора ЦНАП Дубенської міської ради заяву в електронній формі на ім`я голови комісії районного ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем свого перебування на військовому обліку, додавши до заяви електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують його право на відстрочку, передбачені додатком 5 до Порядку призову, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім цього, підтверджено також і той факт, що станом на 20.04.2026 рішення про надання / відмову у наданні відстрочки не надходило. Доказів протилежного Відповідачем 1 не надано.

Разом з тим, 20.04.2026 Позивач був призваний на військову службу під час мобілізації.

Тобто винесення оскаржуваного Наказу №1352 (20.04.2026) мало місце після подання Позивачем заяв про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (01.04.2026 та 17.04.2026), що суперечить приписам Порядку №560 «до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Наведене є порушенням з боку Відповідача 1, як пункту 63 Порядку №560, яким заборонено направляти для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби військовозобов`язаних, які звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією, так і абзацу одинадцятого пункту 60 Порядку №560, в силу якого, до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Окрім того, зміст названих положень свідчить також про те, що не лише у військовозобов`язаного є обов`язок щодо повідомлення органів ІНФОРМАЦІЯ_9 про наявність підстав для відстрочки, а й органи ІНФОРМАЦІЯ_9 зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо такої особи.

Процедура ініціювання отримання відстрочки Позивачем була в повній мірі дотримана.

Зважаючи на ту обставину, що Позивач станом на 20.04.2026 перебував у процесі оформлення відстрочки від призову, направлення його на ВЛК і подальша мобілізація є протиправними.

Відповідачем 1 не було належним чином з`ясовано, що Позивач, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не вжито жодних заходів щодо з`ясування тієї обставини, чи звертався Позивач із заявою про надання відстрочки і чи прийнято за такою заявою відповідною комісією будь-яке рішення.

Отже, оскаржуваний Наказ «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 20.04.2026 №1352 в частині призову на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасування Наказу №1352 підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині, що стосується зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на відповідну посаду та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби, суд зазначає таке.

На підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» №1352 від 20.04.2026 (далі - Наказ №1352), Позивача призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до Військової частини НОМЕР_2 : солдат.

Наказом Командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.04.2026 №113 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та усі види забезпечення з 20.04.2026.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.06.2026 № 183 солдата ОСОБА_1 слід вважати таким, що вибув для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_1 . 27.06.2026 його виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення Інженерного містечка з 28 червня 2026 року, видано продовольчий, речовий, грошовий атестати.

Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2026 №179 Позивача зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 28.06.2026.

Згідно Довідки від 28.06.2026 № 4301, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд враховує, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права Позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права Позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Зважаючи на попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного Наказу №1352, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу №179 від 28.06.2026 та позовної вимоги зобов`язального характеру.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Установлених судом обставин та оцінки наявних в матеріалах справи доказів достатньо для висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачами не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору у порядку пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Сплачена Позивачем сума судового збору при зверненні до суду з позовом може бути повернута за клопотанням Позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1352 від 20 квітня 2026 року в частині призову на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №179 від 28.06.2026 в частині, що стосується зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначення його на посаду гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_10.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 вересня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua