Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №460/9057/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 року м. Рівне№460/9057/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати Рішення оформлене протоколом № 126 від 15 травня 2026 року Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по заяві ОСОБА_1 по наданню відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15.05.2026, протиправним; 2) зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до набрання законної сили Рішення Рівненського міського суду про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.05.2026 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як опікун особи, визнаної судом недієздатною. На підтвердження відповідної підстави позивач посилався на рішення Рівненського міського суду від 30.01.2024 у справі №569/10762/23, яким його батька ОСОБА_2 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено позивача опікуном. Цим же рішенням встановлено строк його дії два роки з моменту набрання ним законної сили. Рішення набрало законної сили 01.03.2024. Позивач наголошує, що до закінчення строку дії вказаного рішення своєчасно звернувся до Рівненського міського суду з клопотанням про продовження строку його дії. Ухвалою суду від 14.01.2026 відкрито провадження за відповідним клопотанням, а ухвалою від 12.02.2026 призначено судово-психіатричну експертизу. За результатами розгляду заяви позивача Комісія рішенням, оформленим протоколом від 15.05.2026 №126, відмовила у наданні відстрочки з підстав відсутності рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна. Повідомлення про прийняте рішення було надіслано позивачу. На переконання позивача, тривалість розгляду справи про продовження строку його дії не залежить від його волі та не може мати наслідком позбавлення його права на відстрочку. Просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що рішення Рівненського міського суду від 30.01.2024, на яке посилається позивач, було обмежене дворічним строком дії, який на момент подання заяви про відстрочку та її розгляду Комісією закінчився. Натомість нового судового рішення про продовження строку визнання ОСОБА_2 недієздатним на відповідний момент ухвалено не було. За таких обставин відповідач вважає, що подані позивачем документи не підтверджували наявності у нього права на відстрочку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважає, що позов не належить до задоволення.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також в цією ухвалою були витребувані додаткові докази у відповідача.

Ухвалою суду від 27.05.2026 позивачу відмовлено в забезпеченні позову.

08.09.2026 на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 року № 589 проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи №460/9057/26 дану справу передано на розгляд судді Комшелюк Т.О.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято адміністративну справу №460/9057/26 до провадження судді Комшелюк Т.О.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, долученими до справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2024 у справі №569/10762/23 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном сина - ОСОБА_1 .

Цим же рішенням встановлено строк його дії - два роки з моменту набрання ним законної сили. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2024 набрало законної сили 01.03.2024.

До закінчення встановленого судом строку дії зазначеного рішення, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14.01.2026 у справі №569/10762/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаним клопотанням.

Ухвалою цього ж суду від 12.02.2026 призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Рівненської філії судових експертиз ДУ Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України.

Листом Рівненської філії судових експертиз ДУ Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України від 26.03.2026 №31/02/417-2026 повідомлено про визначення нової дати огляду ОСОБА_2 для проведення призначеної судово-психіатричної експертизи - 27.07.2026.

06.05.2026 ОСОБА_1 через центр надання адміністративних послуг звернувся до Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У заяві як підставу для надання відстрочки позивач зазначив пункт 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та категорію - опікун особи, яку суд визнав недієздатною.

До заяви позивачем було долучено документи, серед яких: рішення суду про визнання особи недієздатною, рішення суду про призначення опікуна, облікова картка платника податків або паспорт недієздатної особи, паспорт ОСОБА_2 , відповідь на запит та військовий квиток ОСОБА_1 .

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення, оформлене протоколом від 15.05.2026 №126, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Причиною відмови Комісією зазначено відсутність документів, передбачених переліком згідно з додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, а саме рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.

Про прийняте рішення позивача повідомлено шляхом направлення повідомлення про відмову у наданні відстрочки, у якому зазначено номер протоколу - 126, дату його розгляду - 15.05.2026 та наведену Комісією причину відмови.

На момент звернення позивача із заявою про надання відстрочки 06.05.2026 та прийняття Комісією оскаржуваного рішення 15.05.2026 дворічний строк дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2024 у справі №569/10762/23, який обчислювався з дня набрання ним законної сили - 01.03.2024, закінчився.

Станом на час розгляду цієї адміністративної справи відомостей про ухвалення Рівненським міським судом Рівненської області рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення від 30.01.2024 у справі №569/10762/23, а також доказів продовження строку дії такого рішення матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.

Пунктом 10 частини першої статті 23 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу та її оформлення. На дату виникнення спірних правовідносин діяла редакція Порядку від 11.04.2026.

Відстрочка надається з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а військовозобов`язаний повинен подати документи, які підтверджують наявність відповідної законної підстави. Для військовозобов`язаного, який посилається на пункт 10 частини першої статті 23 Закону, такими документами є рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна.

За результатами розгляду документів Комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, яке оформляється протоколом, а у разі відмови у протоколі зазначаються причини такої відмови.

Отже, право, передбачене пунктом 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пов`язане не лише з фактичним здійсненням особою догляду чи виконанням нею певних обов`язків стосовно іншої особи, а з наявністю визначеного законом юридичного статусу - опікуна особи, визнаної судом недієздатною.

За змістом статей 39, 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною виключно судом, а відповідний правовий статус виникає на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Водночас частиною шостою статті 300 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Частиною сьомою цієї статті передбачено право опікуна або представника органу опіки та піклування подати клопотання про продовження строку дії такого рішення не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення встановленого судом строку, а відповідно до частини дев`ятої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний розглянути це клопотання до закінчення строку дії рішення.

Таким чином, законодавець установив не безстроковий, а обмежений у часі характер судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною та спеціальну процедуру продовження строку його дії.

Як встановлено судом та наведено вище по тексту, рішенням Рівненського міського суду від 30.01.2024 у справі №569/10762/23 ОСОБА_2 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном.

Строк дії цього рішення визначено у два роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення набрало законної сили 01.03.2024, а тому на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки 06.05.2026 та прийняття Комісією рішення 15.05.2026 встановлений ним дворічний строк уже закінчився.

Суд враховує, що до закінчення строку дії цього рішення позивач звернувся із клопотанням про його продовження та що провадження за таким клопотанням було відкрито.

Разом з тим, подання клопотання про продовження строку дії рішення та відкриття судом провадження за таким клопотанням не є тотожними продовженню строку дії рішення.

Приписи статті 300 Цивільного процесуального кодексу України не містять положень, відповідно до яких своєчасне звернення з клопотанням автоматично зупиняє перебіг встановленого судом строку, продовжує його до закінчення розгляду справи або зберігає дію попереднього рішення до набрання законної сили новим судовим рішенням.

Обов`язок суду розглянути клопотання до закінчення строку дії рішення, встановлений частиною дев`ятою статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, адресований суду, який розглядає відповідну цивільну справу. Порушення строку розгляду такого клопотання не може саме по собі підміняти судове рішення про його задоволення та не наділяє інші органи повноваженнями самостійно констатувати продовження недієздатності фізичної особи.

Суд погоджується із доводами позивача про відсутність його провини у тривалості розгляду цивільної справи, проте вказані обставини не змінюють того, що станом на 15.05.2026 рішення про продовження строку дії судового рішення від 30.01.2024 ухвалено не було.

За наведених обставин Комісія при вирішенні питання про наявність підстав для відстрочки не мала правових підстав вважати строк дії рішення Рівненського міського суду від 30.01.2024 продовженим, а ОСОБА_2 - особою, стосовно якої на відповідний момент існувало чинне судове рішення про визнання недієздатною.

При цьому суд зауважує, що вирішення питання про те, чи продовжує особа внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, належить виключно до компетенції суду в межах відповідного цивільного провадження та потребує встановлення визначених законом обставин, у тому числі з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи.

Комісія з питань надання відстрочки не уповноважена підміняти суд та самостійно визнавати особу такою, що продовжує залишатися недієздатною після закінчення строку дії відповідного судового рішення.

Такий висновок узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.08.2024 у справі №163/1256/22, у якій касаційний суд звернув увагу на необхідність врахування закінчення строку дії рішення про визнання особи недієздатною при вирішенні пов`язаних з опікою питань.

Надалі у постанові від 29.07.2026 у справі №495/3492/18 Верховний Суд додатково наголосив, що строк дії такого рішення має визначальне значення, оскільки саме воно підтверджує існування відповідного юридичного факту, а питання встановлення опіки та призначення, зміни чи звільнення опікуна є похідними від вирішення питання про недієздатність фізичної особи.

Тому сам факт того, що позивач фізично долучив до заяви копію рішення Рівненського міського суду від 30.01.2024, не спростовує висновку Комісії про відсутність документального підтвердження права на відстрочку. На дату прийняття оскарженого рішення цей документ у зв`язку із закінченням встановленого ним строку вже не підтверджував чинного юридичного факту, необхідного для застосування пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд також відхиляє доводи позивача щодо неналежного оформлення результатів розгляду його заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками її розгляду Комісією прийнято рішення, оформлене протоколом від 15.05.2026 №126, а позивачу направлено повідомлення про відмову із зазначенням її причини. Саме такий порядок оформлення рішення про відмову передбачений Порядком №560.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Комісію повторно розглянути заяву та надати відстрочку до набрання законної сили рішенням суду у справі про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною, суд зазначає, що ані стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані Порядок №560 не передбачають можливості надання тимчасової відстрочки на період очікування вирішення судом питання про продовження строку недієздатності.

Фактично така вимога спрямована на створення для позивача підстави для відстрочки на період, протягом якого юридичний факт, з яким закон пов`язує відповідне право, судовим рішенням не підтверджений.

Суд не наділений повноваженнями доповнювати передбачений законодавцем перелік підстав для відстрочки або встановлювати інший, не передбачений Законом механізм її надання.

При цьому матеріали справи не містять доказів ухвалення та набрання законної сили рішенням суду про продовження строку дії рішення Рівненського міського суду від 30.01.2024.

За наведених обставин суд доходить висновку, що на момент прийняття оскарженого рішення, позивач не підтвердив існування передбаченої пунктом 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже рішення Комісії, оформлене протоколом від 15.05.2026 №126, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а тому підстави для визнання його протиправним відсутні.

Оскільки вимога про повторний розгляд заяви є похідною від вимоги про визнання протиправним оскарженого рішення, підстави для її задоволення також відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, як наслідок, позовна заява задоволенню не підлягає.

Правові підстави для відшкодування позивачу судового збору відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Т.О. Комшелюк