Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/4639/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо відмови в наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887);

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України надати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2023 року за наказом безпосереднього командира ОСОБА_2 у складі НОМЕР_2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 позивача було направлено на виконання бойових завдань в район населеного пункту Веселе Миколаївської області. 02.01.2024 року Позивач був залучений до виконання бойового завдання із збиття повітряних цілей противника, що підтверджується витягом із журналу бойових дій.

31.01.2024 року військові сили рф здійснили ракетний обстріл ракетами типу «Іскандер» по розташуванню особового складу НОМЕР_2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 в якому перебував Позивач районі АДРЕСА_1 , внаслідок чого були загиблі і поранені побратими Позивача.

04.02.2024 року Позивач повернувся в пункт постійної дислокації військової частини в АДРЕСА_2 , де і надалі продовжив військову службу.

31.01.2025 року Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання йому Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887).

24.02.2025 року Позивач отримав відповідь від Військової частини НОМЕР_1 ЗСУ в якій вказувалося, що підстав для надання Довідки немає, адже Позивача не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тис гривень.

Зі змісту Довідки згідно з додатком 6 випливає, що підставою для її видачі є хоча б один з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, — бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Тому Позивач не погоджується з рішенням Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в наданні довідки форми 6 у зв`язку із не включенням його до наказу про додаткову винагороду, адже наказ про виплату додаткової винагороди є похідним документом та видається після підтвердження участі особи в бойових діях, а саме первісним документом на підтвердження цього факту є журнал бойових дій.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.03.2026 року за вхід.№ЕС/24409/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки з витягу із Журналу бойових дій 1603 зенітно-ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 за 01 лютого 2024 року вбачається, що 01 лютого 2024 особовий склад 1603 зрдн залучений до виконання бойових завдань поблизу 1 км півн-зах. Веселе Миколаївської області.

02 січня 2024 року з командного пункту військової частини НОМЕР_3 отримано сигнал Готовність 1, виявив ціль та взяв на супроводження та провів пуск 1 ЗКР ракетою В-500 ОСОБА_3 знищена.

Отже, з Журналу бойових дій вбачається, що 1603 зенітно-ракетний дивізіон військової частини НОМЕР_1 був залучений до виконання завдання 01 лютого 2024 року, а пуск ракети та збиття було здійснено 01 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 не брав безпосередню участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що в свою чергу не підтверджується у бойових наказах, журналах бойових дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

31.01.2025 року Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання йому Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887).

До рапорту надано витяг з журналу бойових дій 1603 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 Р/з №736, 01.12.2023 за 01.02.2024 в якому відображено:

01.02.24 00.00 - Особовий склад 1603 зрдн, залучений до виконання визначених

бойових завдань поблизу і км півн.- зах. ВЕСЕЛЕ, Миколаївської області, а саме:

1. -33 .....

34. головний сержант ОСОБА_4 ;

02.01.24 06.02 - З КП в/ч НОМЕР_3 отримано: сигнал «ГОТОВНІСТЬ №1»

02.01.24 06.50 - Виявив ціль та взяв на супроводження та провів пуск 1 ЗКР В-500Р. Ціль знищена.

02.01.24 07.05 - З КП в/ч НОМЕР_3 отримано: сигнал «ГОТОВНІСТЬ №2».

Листом №78 від 24.02.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила: «… Додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, за фактичне виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) протиповітряної оборони або з вогневого ураження повітряних цілей противника Ви не отримували.

У проведенні розвідувальних заходів участі не приймали.

Травм (поранень, контузій, каліцтв), пов`язаних із захистом Батьківщини Ви не отримували.

Підстав для надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації не має».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні», що затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який відповідними указами продовжено і діє дотепер.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин, далі Закон №3551-ХІІ) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Положеннями статті 5 Закону №3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (в редакції на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок №413).

Відповідно до абзацу 2 п. 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно положень абзацу третього п. 21 Порядку, статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до п. 4 Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв (абз. 10 п. 4 Порядку).

До зазначених документів особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

За приписами абз 5 п. 6 Порядку особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як встановлено судом, 31.01.2025 року Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання йому Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887).

До рапорту надано витяг з журналу бойових дій 1603 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 Р/з №736, 01.12.2023 за 01.02.2024 в якому відображено:

01.02.24 00.00 - Особовий склад 1603 зрдн, залучений до виконання визначених

бойових завдань поблизу і км півн.- зах. ВЕСЕЛЕ, Миколаївської області, а саме:

1. -33 .....

34. головний сержант ОСОБА_4 ;

02.01.24 06.02 - З КП в/ч НОМЕР_3 отримано: сигнал «ГОТОВНІСТЬ №1»

02.01.24 06.50 - Виявив ціль та взяв на супроводження та провів пуск 1 ЗКР В-500Р. Ціль знищена.

02.01.24 07.05 - З КП в/ч НОМЕР_3 отримано: сигнал «ГОТОВНІСТЬ №2».

Листом №78 від 24.02.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила: «… Додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, за фактичне виконання військовослужбовцем бойового (спеціального) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) протиповітряної оборони або з вогневого ураження повітряних цілей противника Ви не отримували.

У проведенні розвідувальних заходів участі не приймали.

Травм (поранень, контузій, каліцтв), пов`язаних із захистом Батьківщини Ви не отримували.

Підстав для надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації не має».

Водночас, лист №78 від 24.02.2025 Військової частини НОМЕР_1 не містить жодного обґрунтування та аналізу витягу з журналу бойових дій 1603 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 Р/з №736, 01.12.2023 за 01.02.2024.

Лист не містить викладення фактичних обставини; змісту документів та відомостей, врахованих під час розгляду рапорту; посилання на докази або інші матеріали, на яких ґрунтуються висновки; детальної правової оцінки обставин, виявлених під час розгляду рапорту, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Як встановлено частиною другою статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що належним захистом прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 31.01.2025 про видачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 Порядку №413, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 , викладену у листі №78 від 24.02.2025, щодо відмови в наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 31.01.2025 щодо надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 №887), з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА