Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №420/18404/26
Суддя: Попов В.Ф.
Справа № 420/18404/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.
секретар Кологрива Ю.А.,
за участю:
представниці позивача Армаш Г.А.,
представниці відповідача Коротких О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ “ВИНФОРТ” до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ “ВИНФОРТ” до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивачі просять визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.03.2026 №27334000704 в частині нарахування пені в сумі 2 734 005,31 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги та підтримавши їх у судовому засіданні представниця позивача зазначила, що за результатами перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків сформовано Акт № 120/34-00-07-04/30704028 від 25.02.2026 року, щодо порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Позивач частково погодився, а частково не погодився із висновками щодо встановлення недотримання термінів надходження імпортного товару за операцією на суму 69 748,77 євро, оскільки вантаж на шляху доставки був викрадений та не був отриманий позивачем. Позивач вжив всіх можливих заходів для захисту своїх прав та відшкодуванню завданих збитків, направив претензію, звернувся до правоохоронних органів. Позивач не мав жодних підстав для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента-постачальника заборгованості. Ненадходження товару у встановлений законодавством строк зумовлено обставинами, що виникли під час транспортування товару територією Литовської Республіки, внаслідок протиправних дій третіх осіб та не залежали від волі чи дій Позивача. За таких умов покладення відповідальності на резидента суперечить цілям валютного регулювання та принципу відповідальності за наявності вини. Просять задовольнити позовні вимоги.
Представниця Південного МУ ДПС по роботі з ВПП заперечувала проти позовних вимог, підтримали свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву і зазначили, що перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків в іноземній валюті на 713 днів (з 10.03.2024 по 20.02.2026), що стало підставою для прийняття оскаржуваного ППР.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ТОВ «ВИНФОРТ» - Покупець, укладено імпортний контракт від 01.12.2020№276-Т/J з додатками з нерезидентом Tokuoka co., ltd, Японія (адреса: 3-5-25 MINAMISSEMBA, CHUO-KU, OSAKA 542-0081 JAPAN. Банківські реквізити: MISUHO BANK, LTD. SWIFT: NHCBJPJT ACC. 3016869) – Продавець, в особі Mr. Yoshikazu Sugimoto. Предмет контракту: Продавець зобов`язується виробити та поставити вина в асортименті, далі «Товар». Товар на кожну поставку зазначається у замовленнях, специфікаціях.
Вартість контракту: ціна товару узгоджується Сторонами на кожну поставку та вказується у Замовленнях-специфікаціях. Ціни на Товар вказані у JPY. Валюта платежу зазначається в інвойсі. Умови поставки: EXW, YAMANASHI, INCOTERMS 2010. Умови оплати: 100 % попередня оплата протягом 60 днів з дати інвойсу. Розрахунки за контрактом відбуваються у JPY або у USD або у EUR за курсом, що зафіксував Постачальник на дату інвойсу. Валюта платежу зазначається у інвойсі. Термін дії: до 01.12.2025 року.
На виконання умов імпортного контракту від 01.12.2020 №276-Т/J ТОВ «ВИНФОРТ» було здійснено передоплату за товар на валютний рахунок №3016869 Tokuoka co., ltd, Японія в уповноваженому банку: MISUHO BANK, LTD. SWIFT: МNHCBJPJT, що відповідає реквізитам указаним у контракті, на загальну суму 458 290,09 євро / 19 543 998,16 грн по курсу НБУ на дату оплати, що підтверджується платіжними доручсеннями.
На підставі наказу №32 від 04.02.2026 року Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (надалі – Відповідач) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» (надалі – Позивач) з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 01.12.2020 №276-Т/J (дата здійснення операцій – 12.09.2023, 17.11.2023, 08.04.2024, 06.08.2024, 14.01.2025, 14.05.2025), за період діяльності з 12.09.2023 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
За результатами перевірки складено Акт № 120/34-00-07-04/30704028 від 25.02.2026 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлені наступні порушення: Порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операції в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та статті 142 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження імпортного товару за контрактом від 01.12.2020 №276-Т/J (дата здійснення операції - 12.09.2023, 06.08.2024) укладеним з нерезидентом Tokuoka Co., Ltd (Японія).
Встановлена прострочена дебіторська заборгованість у сумі 69 748,77 євро за контрактом від 01.12.2020 №276-Т/J, укладеним з нерезидентом Tokuoka Co., Ltd (Японія).
Відповідно до Розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям (додаток 1 до акту перевірки) сума пені складає: за період з 10.03.2024 по 20.02.2026 – 2 734 005,31 грн., за період з 02.02.2025 по 24.05.2025 – 61 296,11 грн.
Позивач частково погодився із висновками податкової перевірки, а саме - в частині встановленого порушення строків розрахунків на 112 днів та нарахуванні пені у розмірі 61 296,11 грн.
Разом з тим Позивач не погодився із висновками щодо встановлення недотримання термінів надходження імпортного товару за операцією на суму 69 748,77 євро, у зв`язку з чим Товариством були подані заперечення до Акту перевірки. За результатами розгляду заперечень, наданих ТОВ «ВИНФОРТ», висновки Акту залишено без змін.
На підставі складеного Акту перевірки Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.03.2026 №27334000704.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення за недотримання термінів надходження імпортного товару за контрактом від 01.12.2020 р. № 276-T/J (дата здійснення операції 12.09.2023, 06.08.2024) укладеним з нерезидентом Tokuoka Co., Ltd (Японія) на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і частини п`ятої ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІІ із змінами та доповненнями, до Позивача застосовано пеню у розмірі 2 795 301,42 (два мільйона сімсот дев`яносто п`ять тисяч триста одна гривня 42 копійки), яка складається з таких розрахувань: за період з 10.03.2024 по 20.02.2026 – 2 734 005,31 грн. та за період з 02.02.2025 по 24.05.2025 – 61 296,11 грн.
У частині грошового зобов`язання, з яким Позивач погодився (61 296,11 грн.), пеня була сплачена у строки, визначені Податковим кодексом України, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.04.2026 № 1494.
В іншій частині податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 21.05.2026 N 13175/6/99- 00-06-01-03-06 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач не згоден із висновками, викладеними в Акті перевірки № 120/34-00-07-04/30704028 від 25.02.2026р., не спростовує обставин встановлених в акті перевірки щодо ненадходження товару в Україну, але вважає податкове повідомлення-рішення 30.03.2026 №27334000704 протиправним.
Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон №2473-VIII) визначено, що Національний банк України (далі НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до статті 14 2 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року N 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені вдоговорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У частині 6 статті 13 Закону №2473-VIII зазначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Відповідно частини 7 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Відповідачі заперечуючи проти позовних вимог зазначають, що на момент перевірки суб`єкт господарювання не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених НБУ та не отримував Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс мажорних обставин. До перевірки не надано документів, підтверджуючих звернення ТОВ «ВИНФОРТ» до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зазначеного зовнішньоекономічного договору (контракту).
Суд відхиляє такі обґрунтування виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи та доказів наданих суду встановлено, що відповідно до умов Контракту 12.09.2023 Позивачем здійснено 100-відсоткову передоплату товару згідно проформи-інвойсу № МA230821F від 01.09.2023р на суму 69 748,77 євро. Умови поставки – EXW Yamanashi (інкотермс 2010).
Позивачем було сплачено акцизний податок у сумі 619 251,61 грн. (платіжна інструкція №4228 від 01.11.2023) щодо алкогольної продукції, придбаної за контрактом від 01.12.2020 №276-Т/J та отримано марки акцизного податку.
Компанія Amber Distribution Lithuania (колишня назва «Bennet Distributors») (Литва) відповідно до договору N1 від 04.01.2016 року, укладеного з Позивачем, забезпечила доставку вищезазначеної партії товару з Японії на територію Європейського Союзу, що підтверджується коносаментом №BQEGJPT046660 від 02.10.23р. Товар був розміщений на митному складі компанії Amber Distribution Lithuania UAB за адресою: Metalo str. 2B, Vilnius, LT-02190, де він був підготовлений для подальшого експорту в Україну (маркування марками акцизного податку, етикетування) та митного оформлення.
Таким чином, постачальник Tokuoka Co., Ltd (Японія) виконав свої зобов`язання з поставки товару, оскільки товар був фактично переданий Amber Distribution Lithuania UAB.
З метою доставки товару зі складу у Литві в Україну 03 січня 2023 року між Позивачем та FARVEG-TRANS S.R.L. укладено договір транспортно-експедиторських послуг №01/23z-UA. Відповідно до Заявки на перевезення №22/23 експедитор зобов`язався організувати перевезення вантажу за маршрутом: Литва – Польща – Словаччина – Угорщина – Україна, для чого «FARVEG-TRANS» S.R.L. залучило до перевезення третю сторону – компанію SIA «Maple AP» (Латвія).
27.11.2023 року вантаж було передано до перевезення перевізнику Maple AP SIA і завантажено у транспортний засіб SCANIA LE572/R1589, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №МА230821F, відповідно до якої було завантажено: 1498 коробів алкогольної продукції загальною вагою 20354,600 кг.
Відправником товару – компанією Amber Distribution Lithuania UAB було оформлено транзитну митну декларацію Т1 №23LTVR300000022EB8 від 27.11.2023 року, яка містить посилання на міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №МА230821F, а також відомості про транспортний засіб, на який було завантажено зазначений товар.
Після передачі вантажу до перевезення було встановлено, що транспортний засіб разом із вантажем зник.
У зв`язку із цим експедитор FARVEGTRANS S.R.L. звернувся до правоохоронних органів Литовської Республіки із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Також до головного комісаріату поліції м. Вільнюс звернувся відправник товару - Amber Distribution Lithuania UAB..
Таким чином товар, оплату якого було здійснено 12.09.2023, був втрачений (викрадений) 27.11.2023 р. під час транспортування внаслідок протиправних дій третіх осіб.
Після встановлення вказаних фактів, Позивач 09.02.2024 року направив на адресу FARVEG-TRANS S.R.L. претензію з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 92 256,92 євро, що складаються з: 69 748,77 євро – вартість товару 16 065,63 євро – акцизний податок 6 442,52 євро – витрати на доставку товару з Японії до Литви та підготовку до експорту в Україну.
У зв`язку з відмовою FARVEG-TRANS S.R.L. добровільно відшкодувати завдані збитки, Позивач 20.03.2024 року звернулося до суду м. Кишинів (Республіка Молдова) з позовом про їх стягнення. Станом на дату подання цієї позовної заяви судовий розгляд зазначеної справи триває, остаточне судове рішення судом не ухвалено, що підтверджується інформацією про призначення судового засідання у справі №2-24031562-12-2c-21032024 на 13.10.2026 року, отриманою з офіційного вебсайту судової влади Республіки Молдова (https://instante.justice.md/ro).
Таким чином, суд повністю погоджується з обґрунтуваннями позивача щодо вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язань та захисту своїх прав.
Суд зазначає, що висновки податкового органу про наявність простроченої дебіторської заборгованість у сумі 69 748,77 євро за контрактом від 01.12.2020 №276-Т/J, укладеним з нерезидентом Tokuoka Co., Ltd (Японія) є помилковими, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах EXW (інкотермс 2010), відповідно до яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці.
Tokuoka Co., Ltd (Японія) – постачальник товару - належним чином виконав свої зобов`язання щодо поставки товару у строки, визначені контрактом, що підтверджується первинними документами: інвойсом №МА230821F від 19.09.2023; коносаментом №BQEGJPT046660 від 02.10.23р., міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №МА230821F; транзитною митною декларацією Т1 №23LTVR300000022EB8 від 27.11.2023. Відповідно до зазначених документів товар був фактично відвантажений та переданий перевізнику для транспортування в Україну. Позивач не мав жодних підстав для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента-постачальника заборгованості, як того вимагає відповідач.
Відповідач помилково ототожнює втрату товару під час міжнародного перевезення з невиконанням зовнішньоекономічного контракту нерезидентом.
Щодо форс-мажорних обставин, суд зазначає, що втрата (крадіжка) вантажу під час транспортування не належить до таких обставин, оскільки є ризиком господарської діяльності та не має ознак надзвичайності і невідворотності.
Виходячи з вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що у позивача були відсутні підстави для звернення до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, а також підстави для отримання довідки про форс-мажорні обставини.
В той же час, ненадходження товару у встановлений законодавством строк зумовлено обставинами, що виникли під час транспортування товару територією Литовської Республіки внаслідок протиправних дій третіх осіб та не залежали від волі чи дій Позивача.
При цьому, позивач належним чином уклав зовнішньоекономічний контракт, здійснив оплату товару, організував транспортування товару до України, а після крадіжки вантажу вжив всіх можливих заходів для захисту своїх прав та відшкодуванню завданих збитків, повідомлено правоохоронні органи, пред`явлено претензію та поданий позов в суд до компанії яка втратила товар.
Системний характер виконання контракту, належне документальне оформлення та фактичне надходження товару за іншими операціями підтверджують добросовісність дій Товариства та свідчать про те, що спірна ситуація має виключний характер і зумовлена обставинами, що не залежали від волі Позивача.
Відповідно до ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази вини позивача, не виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ТОВ “ВИНФОРТ” задовольнити повністю.
Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.03.2026 №27334000704 в частині нарахування пені в сумі 2 734 005,31 грн. В іншій частині залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 65015, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1; код ЄДРПОУ 44104032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНФОРТ” (місцезнаходження: 65012, Одеська область, м. Одеса, пров. Катаєва, б.3; код ЄДРПОУ: 30704028) судовий збір на суму 33280,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись через десять днів.
Суддя Попов В.Ф.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua