Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/6651/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №420/6651/25

Суддя: Юхтенко Л.Р.

Справа № 420/6651/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, місце знаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, оф. 44) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місце знаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, місце знаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, оф. 44) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місце знаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року.

Ухвалою від 10.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. відзив

На підставі розпорядження №667 від 11.12.2025 року та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року справу передано на розгляд судді Юхтенко Л.Р.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №420/6651/25, розгляд справи розпочато спочатку та продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2025 року ПП «ГЕЛІОС-ВАН» подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500500004909U9 для митного оформлення товару, імпортованого з Китаю. На вимогу митного органу 14.02.2025 року декларантом листом №36 додатково надано коносамент, прайс-лист, виписку по рахунках, розрахунок ціни (калькуляцію) виробника, додаткову угоду до договору, а також повідомлено про надання вичерпного переліку документів та необхідність завершення митного оформлення. Проте 14.02.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2, яким митну вартість товару №2 скориговано до рівня 5,01 дол. США/кг замість заявлених декларантом 2,442 дол. США/кг, та складено картку відмови №UA500500/2025/000138.

Позивач вказує, що оскаржуване рішення не містить достатніх передбачених законом підстав для його прийняття, а висновки митного органу щодо неможливості визначення митної вартості товару та наявності розбіжностей у поданих документах є необґрунтованими. На переконання позивача, подані до митного оформлення документи у своїй сукупності містили всі необхідні відомості щодо ціни товару та числових значень складових митної вартості.

Щодо доводів митного органу про відсутність у документах числових даних щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, позивач зазначає, що відповідно до п.2.2 контракту №SH241211 від 15.10.2024 року ціна товару включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування. Отже, вартість упаковки вже включена до ціни товару та не є окремою додатковою складовою митної вартості, яка мала б додатково включатися до ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті.

Щодо посилання відповідача на те, що у CMR №5620 від 12.02.2025 року перевізником товару зазначено ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», тоді як рахунок №053474 від 21.01.2025 року та довідку про транспортні витрати №8018 від 10.02.2025 року видано ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», позивач посилається на умови договору №0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг. Згідно з умовами цього договору експедитор зобов`язаний організувати перевезення вантажів морським, автомобільним та залізничним транспортом та має право від свого імені укладати договори з перевізниками, портами, складами та іншими особами. Таким чином, ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», діючи як експедитор, залучило до безпосереднього перевезення ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ» та після надання послуг виставило відповідні рахунки, що, на думку позивача, не свідчить про наявність будь-яких розбіжностей.

Стосовно посилання митного органу на невідповідність номера коносамента, зазначеного в експортній декларації, номеру коносамента, поданого до митного оформлення, позивач зазначає, що додатково митному органу було надано лінійний коносамент №AKKQDG24044286, номер якого і зазначений в експортній декларації країни відправлення. Позивач також не погоджується із зауваженням щодо відсутності географічного пункту за умовами поставки FOB, оскільки експортна декларація оформлюється відповідно до вимог країни відправлення, а конкретні умови поставки визначені в інвойсі №ST24220 як FOB QINGDAO. На думку позивача, митний орган безпідставно оцінював відомості лише експортної декларації, не врахувавши інші документи, подані для митного оформлення.

Щодо встановленої відповідачем невідповідності ваги товару, зазначеної у пакувальному листі, коносаменті, CMR та експортній декларації, вазі товару, заявленій у митній декларації, позивач пояснює, що митне оформлення товарів цього виробника за новим контрактом здійснювалось уперше. У зв`язку із цим під час подання митної декларації №25UA500500004909U9 позивач самостійно звернувся до митниці із заявою про проведення огляду товарів для встановлення та перевірки фактичних характеристик товару. Після проведення такого огляду об`єктивно встановлені відомості були внесені до митної декларації.

Позивач наголошує, що приховування відомостей або заниження митної вартості з його боку не відбулося, а розбіжностей щодо кількості товарів взагалі не встановлено.

Також позивач зазначає, що після надання додаткових документів митним органом вони фактично не були враховані. Водночас декларантом, на його думку, було надано вичерпний перелік документів, передбачених Митним кодексом України, а відповідачем не наведено конкретного обґрунтування того, які саме відомості залишились непідтвердженими та які саме складові митної вартості неможливо було встановити за поданими документами. Позивач звертає увагу, що питання митного органу фактично стосувалися вартості упаковки та транспортування, проте ці складові були відображені в документах, поданих до митного оформлення.

Позивач також наголошує, що сама по собі наявність у митного органу інформації про митне оформлення подібних товарів за вищою митною вартістю не є достатньою підставою для коригування митної вартості. При цьому, на думку позивача, у спірному рішенні не наведено належного обґрунтування наявності неповних або недостовірних відомостей, не зазначено, які конкретно документи не подані та які саме відомості в них мали підтвердити числові значення складових митної вартості товару.

Окрім того, позивач вважає безпідставним застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості міститься посилання на митну декларацію від 21.11.2024 року №UA100390/2024/419853, однак відповідачем не наведено пояснень щодо причин обрання саме цієї митної декларації як джерела інформації, а також не зазначено здійснених коригувань з урахуванням обсягу партії, умов поставки, комерційних умов та інших характеристик оцінюваного товару.

До канцелярії суду 19.03.2025 року та 24.12.2025 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову та вважає, що позовні вимоги ПП «ГЕЛІОС-ВАН» задоволенню не підлягають.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до положень Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товару, які повинні ґрунтуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Разом із митною декларацією декларант має надати документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Відповідач зазначає, що для здійснення митного оформлення позивачем подано митну декларацію №25UA500500004909U9 від 13.02.2025 року, відповідно до якої на митну територію України за умовами поставки FOB ввезено два товари, зокрема столовий та кухонний скляний посуд, а також посуд і кухонне приладдя з бамбука виробництва «ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD.». На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

Також відповідач наголошує, що контроль правильності визначення митної вартості є складовою митного контролю та здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, достовірності поданих документів та відомостей, у тому числі із застосуванням системи управління ризиками.

Одеська митниця зазначає, що за митною декларацією №25UA500500004909U9 від 13.02.2025 року автоматизованою системою управління ризиками було сформовано обов`язкові форми митного контролю, зокрема контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість, перевірку правильності визначення країни походження, проведення часткового митного огляду та фото- і відеофіксацію виконання митних формальностей. Відповідач наголошує, що такі форми контролю були обов`язковими для виконання посадовими особами митниці.

За результатами перевірки документів, поданих разом із митною декларацією, митним органом встановлено, що вони містять розбіжності та не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Вказані обставини, за твердженням відповідача, були викладені у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року.

Зокрема, відповідач вказує, що у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та пакувальному листі відсутні окремі числові дані щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів, у зв`язку із чим митний орган вважав неможливим перевірити правильність визначення цієї складової митної вартості товару.

Крім того, відповідач зазначає, що у CMR №5620 від 12.02.2025 року перевізником товару визначено ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», тоді як рахунок №053474 від 21.01.2025 року та довідка про транспортні витрати №8018 від 10.02.2025 року видані ТОВ «Глобал Оушен Лінк», а з поданих до митного оформлення документів, на думку митниці, не вбачалися договірні зобов`язання між зазначеними суб`єктами.

Також митний орган посилається на те, що в експортній декларації країни відправлення зазначено номер коносамента, який не відповідає номеру коносамента, поданого до митного оформлення, а умови поставки визначено як FOB без зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товару та витрат на його транспортування від продавця до покупця.

Окремо відповідач зазначає про невідповідність ваги товару, зазначеної у пакувальному листі від 11.12.2024 року №ST24220, коносаменті від 18.12.2024 року №UTRUST24120849, CMR №5620 від 12.02.2025 року та експортній декларації країни відправлення №432020240000119551, вазі товару, заявленій за митною декларацією №25UA500500004909U9 від 13.02.2025 року.

На переконання відповідача, виявлені розбіжності та відсутність усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості унеможливили перевірку заявленої митної вартості за основним методом та обумовили необхідність витребування від декларанта додаткових документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

У зв`язку із цим митницею декларанту запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів або відповідну інформацію біржових організацій.

Відповідач зазначає, що 14.02.2025 року декларантом було надано виписку по рахунку від 07.02.2025 року, прайс-лист від 15.10.2024 року, коносамент №AKKQDG24044286SRV від 22.01.2025 року, калькуляцію від 15.10.2024 року №1, додаткову угоду №1 до договору №0905-Т/20 та лист №36 від 14.02.2025 року. Водночас у зазначеному листі декларант повідомив митному органу, що інших додаткових документів надати не має можливості. На думку відповідача, декларантом не було подано всіх запитаних документів, а встановлені митним органом розбіжності не були усунуті.

Тому відповідач вважає, що у митного органу були передбачені законом підстави для прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості, оскільки під час здійснення контролю було встановлено, на думку митниці, подання неповних та/або недостовірних відомостей щодо митної вартості товару.

Відповідач зазначає, що застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору у спірних правовідносинах було неможливим, оскільки використані декларантом відомості, на думку митного органу, не були належним чином документально підтверджені та не давали можливості перевірити всі складові митної вартості. При цьому застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів митниця вважала неможливим у зв`язку з відсутністю даних щодо фізичних характеристик товару, його якості та репутації на ринку, а методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів — у зв`язку з відсутністю даних щодо схожих складових компонентів товару.

Також відповідач зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості через відсутність необхідних для цього відомостей, у зв`язку із чим до товару було застосовано резервний метод визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Одеська митниця вказує, що за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано резервний метод визначення митної вартості. За результатами аналізу інформації, наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, митним органом встановлено, що рівень митної вартості товару №2 становить 5,01 дол. США/кг на підставі митної декларації від 21.11.2024 року №UA100390/2024/419853, у той час як декларантом заявлено митну вартість на рівні 2,442 дол. США/кг. У зв`язку із цим відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року та картку відмови №UA500500/2025/000138.

Відповідач вважає, що у спірному рішенні наведено достатнє обґрунтування причин невизнання заявленої декларантом митної вартості, а також зазначено джерела інформації, використані митним органом для визначення скоригованої митної вартості, у зв`язку із чим рішення №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог митного законодавства.

До суду 24.12.2025 року (вхід. №ЕС/136113/25) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

До канцелярії суду 19.03.2025 року та 24.12.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами Одеської митниці та наполягає на задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає не в будь-якому випадку, а лише за наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості. При цьому позивач наполягає, що надані ним документи містили достовірні, повні та документально підтверджені відомості, узгоджувались між собою та не містили розбіжностей, здатних вплинути на визначення митної вартості.

Позивач також заперечує проти посилань відповідача на необхідність виконання форм митного контролю, визначених системою управління ризиками, оскільки саме по собі спрацювання профілів ризику не тягне автоматичного прийняття рішення про коригування митної вартості. На думку позивача, наявність у митного органу інформації про вищий рівень митної вартості раніше оформлених товарів також не є самостійною та достатньою підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Крім того, позивач наголошує, що митний орган повинен конкретно зазначити, які саме складові митної вартості залишились непідтвердженими, чому їх неможливо встановити з поданих документів та які саме додаткові документи можуть усунути відповідні сумніви. На переконання позивача, простого посилання на раніше оформлену митну декларацію з вищим рівнем митної вартості недостатньо для обґрунтування коригування.

Також позивач окремо заперечує твердження відповідача про проведення консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості та зазначає, що фактично такі консультації між декларантом і митним органом не проводились. Позивач вважає, що відповідач як у спірному рішенні, так і у відзиві обмежився декларативним зазначенням неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості без належного обґрунтування причин переходу до резервного методу.

До канцелярії суду 21.03.2025 року та 26.12.2025 року до суду від Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач не погоджується з доводами позивача та вважає їх безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» зареєстровано 25.01.2011 року. Основний вид діяльності: 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (Україна, покупець) та «ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD.» (Китай, продавець) укладено контракт №SH241211 від 15.10.2024 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари (столовий посуд і кухонне приладдя), асортимент, номенклатуру, кількість, ціну та умови оплати яких обумовлюються в інвойсах та специфікаціях до цього контракту. (п.1.1 контракту)

Ціна товару включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування. (п.2.2 контракту)

Також судом встановлено, що на виконання умов вказаного контракту сторонами оформлено специфікацію №1 від 15.10.2024 року в якій узгоджено: умови поставки: 100% передоплата; строк поставки: протягом 60 днів після підписання даної специфікації; умови ціни: FOB QINGDAO (Циндао), Китай (правила Інкотермс 2010) та інвойс №ST24228 від 11.12.2024 року на поставку товару загальною вартістю 24578,40 дол. США.

Судом встановлено, що факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №10 від 07.02.2025 року та банківською випискою за 07.02.2025 року.

Також, судом встановлено, що з метою здійснення транспортування придбаного товару між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) було укладено договір №0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Предметом договору є зобов`язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. (п.1.1 договору)

Обов`язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом відповідно до умов договору. (п.3.1.1 договору)

Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги. (п.3.1.2 договору)

Так, судом встановлено, що на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг надано рахунок на оплату №053474 від 21.01.2025 року відповідно до якого перевізником було надано послуг за маршрутом морського та автомобільного перевезення загальною вартістю 333 025,30 грн та довідку про транспортні витрати №8018 від 10.02.2025 року, відповідно до якої вартість транспортування за умовами FOB без ПДВ становить 292 556,39 грн. Та зазначено, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.

Також судом досліджено CMR №5620 від 12.02.2025 року, коносамент №UTRUST24120849 та лінійний коносамент №AKKQDG24044286SRV.

Так, судом встановлено, що у зв`язку з імпортуванням товару, поставленого на виконання умов контракту, специфікації та інвойсу, 13.02.2025 року до Одеської митниці було подано митну декларацію №25UA500500004909U9, відповідно до якої заявлено:

Товар №1 — посуд столовий або кухонний скляний, механічного виготовлення: графини, салатники, тарілки, тортівниці, фруктовниці, ємності та банки для зберігання продуктів, пляшки для олії та оцту, підставки під ложку, набори для торту, набори салатників — 33000 шт., торговельна марка «HELIOS».

Товар №2 — посуд і кухонне приладдя з бамбука: масельнички для вершкового масла та сиру — 2400 шт., торговельна марка «HELIOS».

Виробником товарів є «ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD.», країна виробництва — Китай.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №25UA500500004909U9 від 13.02.2025 року декларантом були надані документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність надати додаткові документи.

На пропозицію митного органу, 14.02.2025 року декларантом було надано виписку по рахунку від 07.02.2025 року, прайс-лист від 15.10.2024 року, коносамент (Bill of lading) від 22.01.2025 року №AKKQDG24044286SRV, калькуляцію від 15.10.2024 року №1, додаткову угоду №1 до договору №0905-Т/20 та лист №36 від 14.02.2025 року, в якому декларантом зазначено, що інших додаткових документів надати не має можливості.

За результатами розгляду поданих документів 14.02.2025 року посадовими особами Одеської митниці прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2, яким митну вартість товару №2 скориговано до рівня 5,01 дол. США/кг замість заявленої декларантом митної вартості 2,442 дол. США/кг.

На підставі вказаного рішення Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA500500/2025/000138.

14.02.2025 року ПП «ГЕЛІОС-ВАН» подано митну декларацію №25UA500500004999U0 у порядку ст.55 Митного кодексу України та забезпечено сплату різниці митних платежів, визначених відповідно до рішення про коригування митної вартості. Загальний розмір додаткових митних платежів склав 23 186,57 грн ПДВ.

Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року, ПП «ГЕЛІОС-ВАН» звернулося до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі — МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України, відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.п.23, 24 ст.4 МК України, митне оформлення — виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п.2 ч.2 зазначеної статті Кодексу, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено — банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності — інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування — страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025, а саме:

1) відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі – МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) в СМR № 5620 від 12.02.2025 зазначено, що перевізником товару є ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», але рахунок від 21.01.2025 № 053474 та довідка про транспортні витрати від 10.02.2025 № 8018 видані ТОВ «Глобал Оушен Лінк», і відповідно до наданих до митного оформлення документів, відсутні договірні зобов`язання між вказаними суб`єктами.

3) У експортній декларації країни відправлення зазначений номер коносаменту, який не відповідає поданому до митного оформлення, а також зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

4) У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах (пакувальному листі від 11.12.2024 № ST24220, коносаменті від 18.12.2024 № UTRUST24120849, СМR № 5620 від 12.02.2025 та експортній декларації країни відправлення від 11.12.2024 № 432020240000119551) зазначена вага товару не відповідає вазі заявленій за ЕМД від 13.02.2025 № 25UA500500004909U9.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Щодо посилань митного органу на відсутність числових даних щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається, якщо вона не включалася до ціни, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначальним у наведеній нормі є те, що вартість упаковки підлягає додаванню до ціни товару лише у разі, якщо така вартість не була включена до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п.2.2 контракту №SH241211 від 15.10.2024 року ціна товару включає в себе вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування.

Таким чином, умовами зовнішньоекономічного контракту прямо передбачено включення вартості упаковки та маркування до ціни товару, а тому така складова митної вартості окремому додаванню до ціни товару не підлягала.

При цьому відповідачем не наведено доказів того, що позивачем фактично понесені будь-які додаткові витрати на упаковку товару, які не були включені продавцем до його ціни та які відповідно до ч.10 ст.58 МК України мали бути додатково включені до митної вартості.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи митного органу про те, що відсутність у контракті, інвойсі та пакувальному листі окремого числового значення вартості упаковки унеможливлювала перевірку правильності визначення митної вартості товару, оскільки вартість упаковки відповідно до умов контракту вже включена до ціни товару.

Отже, зазначена відповідачем обставина не свідчить про неповноту або недостовірність заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару та не могла бути самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Щодо посилань митного органу на те, що у CMR №5620 від 12.02.2025 року перевізником зазначено ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», у той час як рахунок №053474 від 21.01.2025 року та довідка про транспортні витрати №8018 від 10.02.2025 року видані ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», суд зазначає таке.

Як вже було встановлено судом, з метою здійснення транспортування придбаного товару між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) укладено договір №0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору предметом договору є зобов`язання експедитора за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Обов`язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом відповідно до умов договору (п.3.1.1 договору).

Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги (п.3.1.2 договору).

Тобто, відповідно до умов укладеного договору, ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», як експедитор, організувало перевезення товару та залучило до безпосереднього перевезення ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», яке і зазначено перевізником у CMR №5620 від 12.02.2025 року. Після надання відповідних транспортно-експедиторських послуг експедитором ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» виставлено рахунок на оплату №053474 від 21.01.2025 року та видано довідку про транспортні витрати №8018 від 10.02.2025 року.

Таким чином, на думку суду, зазначення у CMR безпосереднім перевізником ТОВ «ДРАЙВЛОГО-ЮГ», тоді як документи щодо вартості транспортно-експедиторських послуг видані ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», узгоджується з умовами договору №0905-Т/20 та не свідчить про наявність розбіжностей у документах щодо транспортних витрат.

Отже, наведені доводи митного органу є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно доводів митного органу, що в експортній декларації країни відправлення зазначено номер коносамента, який не відповідає номеру коносамента, поданого до митного оформлення, а також зазначено умови поставки FOB без зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що до митного оформлення декларантом додатково було надано лінійний коносамент №AKKQDG24044286, номер якого зазначений в експортній декларації країни відправлення.

Щодо відсутності в експортній декларації географічного пункту за умовами поставки FOB, суд зазначає, що експортна декларація країни відправлення є документом, який оформлюється відповідно до вимог країни відправлення.

Крім того, суд звертає увагу, що умови поставки визначені в інвойсі №ST24220, а саме FOB QINGDAO. Таким чином, географічний пункт поставки визначений у документах, поданих декларантом до митного оформлення.

Отже, подані до митного оформлення документи підлягають оцінці у їх сукупності, а відсутність відповідних відомостей безпосередньо в експортній декларації за наявності таких відомостей в інших документах не свідчить сама по собі про не підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені митним органом обставини щодо номера коносамента та географічного пункту поставки за умовами FOB не свідчать про наявність розбіжностей, які впливають на числове значення митної вартості товару, а тому такі доводи митного органу відхиляються судом.

Стосовно доводів митного органу, що у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах (пакувальному листі від 11.12.2024 року №ST24220, коносаменті від 18.12.2024 року №UTRUST24120849, CMR №5620 від 12.02.2025 року та експортній декларації країни відправлення від 11.12.2024 року №432020240000119551) зазначена вага товару не відповідає вазі, заявленій за ЕМД від 13.02.2025 року №25UA500500004909U9, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що митне оформлення товару від виробника «ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD.» за контрактом №SH241211 здійснювалося позивачем вперше.

При цьому, з метою встановлення та перевірки фактичних характеристик товару ПП «ГЕЛІОС-ВАН» самостійно звернулося до митного органу із заявою вих. №34 від 12.02.2025 року про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів. За результатами проведеного огляду складено відповідний акт. Вказані документи наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відомості щодо фактичних характеристик та ваги товару були встановлені за результатами проведеного митного огляду, після чого об`єктивно встановлені відомості були зазначені декларантом у митній декларації №25UA500500004909U9 від 13.02.2025 року.

Суд зазначає, що сама по собі відмінність відомостей щодо ваги товару, зазначених у товаросупровідних документах, від фактичної ваги, встановленої за результатами проведення огляду товару, не може свідчити про подання декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, оскільки фактичні відомості були встановлені саме внаслідок проведення митного контролю та враховані декларантом при поданні митної декларації.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що встановлена різниця у вазі товару призвела до зміни ціни товару, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті продавцю, або свідчить про неповноту числових значень складових заявленої митної вартості.

Отже, суд доходить висновку, що наведена митним органом розбіжність щодо ваги товару за встановлених у цій справі обставин не є достатньою підставою для невизнання митної вартості, визначеної декларантом за основним методом.

Таким чином, зазначені митним органом доводи є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Стосовно додатково наданих декларантом документів суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 14.02.2025 року декларантом додатково надано митному органу виписку по рахунку від 07.02.2025 року, прайс-лист від 15.10.2024 року, коносамент від 22.01.2025 року №AKKQDG24044286SRV, калькуляцію від 15.10.2024 року №1, додаткову угоду №1 до договору №0905-Т/20 та лист №36 від 14.02.2025 року.

Оцінивши надані декларантом документи у сукупності, суд вважає, що вони містять відомості, необхідні для перевірки заявленої позивачем митної вартості товару, а встановлені митним органом розбіжності не свідчать про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться, є достатніми для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Щодо застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби допускається при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу. При цьому митним органом проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та визначено митну вартість товару №2 на рівні 5,01 дол. США/кг на підставі митної декларації від 21.11.2024 року №UA100390/2024/419853, тоді як позивачем заявлено митну вартість на рівні 2,442 дол. США/кг.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, яка була використана митним органом як джерело інформації, не наведено пояснень щодо обрання саме цієї митної декларації для визначення митної вартості оцінюваного товару.

Також у рішенні не наведено відомостей щодо характеристик товару, митна вартість якого була взята за основу для коригування, та не наведено пояснень щодо здійснених коригувань з урахуванням обсягу партії, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отже, саме по собі зазначення у рішенні номера митної декларації та рівня митної вартості товару за такою декларацією не є достатнім обґрунтуванням визначеної митним органом скоригованої митної вартості.

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах митного органу відомостей про те, що подібні товари у попередні періоди розмитнювалися за більшою митною вартістю, сама по собі не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не обґрунтовано належним чином числове значення скоригованої митної вартості товару №2 на рівні 5,01 дол. США/кг та не доведено правомірності застосування резервного методу визначення митної вартості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У цій справі відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року, у той час як наявними у матеріалах справи доказами підтверджується обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання цього адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, а тому відповідно до ст.139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що орієнтовний розрахунок судових витрат, крім сплаченого судового збору, складає витрати на правничу допомогу у розмірі 20 950 грн та витрати на переклад документів у розмірі 1 150 грн.

З огляду на те, що представником позивача наведений орієнтовний розрахунок інших судових витрат, суд розцінює це як заяву про намір подати документи на підтвердження понесених інших судових витрат протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, місце знаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7-А, офіс 44) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000094/2 від 14.02.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, місце знаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7-А, офіс 44) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua