Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/9852/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9852/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні ді,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання в ПТУ №55 м. Привілля з 02.09.1991 по 13.01.1995 - та періодів роботи з 01.02.1995 по 03.11.1996 - підземним електрослюсарем, з 04.11.1996 по 31.12.1998 - прохідником підземним, з 01.08.2005 по 02.08.2005 - гірником підземним, з 01.01.2010 по 31.01.2010 - машиністом підйомних машин підземним з повним робочим днем під землею, з 01.11.2010 по 31.12.2010 - машиністом підйомної машини підземним, з 17.11.2014 по 07.03.2015 електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП “Шахта “Привільнянська” АТ “Лисичанськвугілля”; а також до загального страхового стажу позивача періоду виплати допомоги по безробіттю згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 05.06.2001 по 01.03.2002; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в ПТУ №55 м. Привілля з 02.09.1991 по 13.01.1995 та періодів роботи з 01.02.1995 по 03.11.1996 - підземним електрослюсарем, з 04.11.1996 по 31.12.1998 прохідником підземним, з 01.08.2005 по 02.08.2005 - гірником підземним, з 01.01.2010 по 31.01.2010 - машиністом підйомних машин підземним з повним робочим днем під землею, з 01.11.2010 по 31.12.2010 - машиністом підйомної машини підземним, з 17.11.2014 по 07.03.2015 - електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП “Шахта “Привільнянська” АТ “Лисичанськвугілля” та до загального страхового стажу позивача періоду виплати допомоги по безробіттю згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 05.06.2001 по 01.03.2002 та здійснити розрахунок розміру пенсії з врахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 08.01.2026 року з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах до загального страхового стажу позивача не зараховано 5 років 05 місяців 10 днів, за Списком №1 - 7 років 10 місяців 7 днів, внаслідок чого це призвело до того, що пенсія позивача була розрахована без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач, не погоджуючись з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не зарахував до страхового та пільгового стажу позивача періоди, підтверджені трудовою книжкою та дипломом, посилаючись на норми діючого законодавства України, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

27.04.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як вказав відповідач, згідно із пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637. Позивачем не було надано до Головного управління виписок із наказу про проведення атестації на відповідних робочих місцях, а також до заяви про призначення пенсії не долучено уточнюючі довідки підприємства, передбачені пунктом 20 Порядку №637, що унеможливлює документальне підтвердження умов праці позивача та як наслідок не дає підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу. Разом з цим, відповідно до абзацу 7 п. 20 Порядку № 383 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. На підставі зазначеної норми, до страхового та пільгового стажу позивача були зараховані усі періоди роботи, відомості за які наявні в реєстрі застрахованих осіб, у відповідності з наявними кодами підстав для обліку стажу. Таким чином, обчислення страхового та пільгового стажу Позивача відповідно до відомостей, наявних в реєстрі застрахованих осіб, відповідає нормам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

14.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивача повідомлено, що відповідно до заяви від 14.02.2026, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заявнику призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із статтею 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, як зазначає позивач та не спростоване відповідачем, згідно розпорядження щодо призначення пенсії та Форми РС-право до страхового стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 позивачу не зараховані наступні періоди роботи: з 02.09.1991 по 13.01.1995 - період навчання в ПТУ №55 м. Привілля, з 01.02.1995 по 03.11.1996 - підземним електрослюсарем, з 04.11.1996 по 31.12.1998 - прохідником підземним, з 01.08.2005 по 02.08.2005 - гірником підземним, з 01.01.2010 по 31.01.2010 - машиністом підйомних машин підземним з повним робочим днем під землею, з 01.11.2010 по 31.12.2010 - машиністом підйомної машини підземним, з 17.11.2014 по 07.03.2015 електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП “Шахта “Привільнянська” АТ “Лисичанськвугілля”; а також до загального - з 05.06.2001 по 01.03.2002 - період виплати допомоги по безробіттю згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.

При цьому, право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 04.11.1996, у період з 01.09.1991 по 14.01.1995 позивач навчання у ПТУ №55; у період з 01.02.1195 по 04.11.1996 працював на посаді підземного електрослюсаря ВП «Шахта «Привільнянська» АТ «Лисичанськвігулля», 04.11.1996 позивача переведено на посаду підземного прохідника та 01.09.1999 переведено на посаду машиніста підйомних машин, 22.12.2000 позивача звільнено за власним бажанням; у період з 05.06.2001 по 01.03.2002 отримував допомогу по безробіттю у Лисичанському міському центрі зайнятості Луганської області; у період з 09.02.2004 по працював на посаді підземного прохідника ВП «Шахта «Привільнянська» АТ «Лисичанськвігулля», 01.09.2004 позивача було переведено на посаду підземного гірника, 01.11.2004 переведено на посаду підземного гірника 3 розряду, 02.08.2005 звільнено за власним бажанням; у період з 16.01.2007 працював на посаді машиніста підйому машин підземних ВП «Шахта «Привільнянська» АТ «Лисичанськвігулля», 04.05.2014 року позивача звільнено за власним бажанням; у період з 17.11.2014 по 07.03.2015 працював на посаді електрослюрася підземного 3 розряду ВП «Шахта «Привільнянська» АТ «Лисичанськвігулля», звідки його було звільнено за власним бажанням.

Відповідно до ч.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що основним документом для підтвердження наявного трудового стажу особи є трудова книжка, а подання уточнюючих характер роботи довідок необхідне лише у разі відсутності у ній належних записів.

При цьому, вказані записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають вимогам до заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду, на якій працював позивач, та відбиток печатки підприємства.

Відповідно до абз.4 ч.1, ч.2 ст.24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. а ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

У трудовій книжці позивача міститься запис про те, що у період з 05.06.2001 по 01.03.2002 він отримував допомогу по безробіттю у Лисичанському міському центрі зайнятості Луганської області відповідно до п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття».

Отже, період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

На момент отримання позивачем допомоги по безробіттю правові норми передбачали зарахування періоду отримання такої допомоги до загального трудового стажу.

Пунктом д частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч.1 ст.38 Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 04.11.1996, у період з 01.09.1991 по 14.01.1995 позивач навчався у ПТУ №55 та 01.02.1995 прийнятий на посаду підземного електрослюсаря ВП «Шахта «Привільнянська» АТ «Лисичанськвігулля». Окрім того, як зазначає позивач, при звернені з заявою про призначення пенсії за віком на пільговий умовах, до Пенсійного фонду надавалася копія диплома.

Таким чином, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою позивачем професією не перевищила трьох місяців, вказаний період навчання повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

При цьому, судом враховується і те, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, водночас позивач стверджує про неврахування до пільгового стажу окремих періодів роботи.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обсяг зарахованого позивачу пільгового стажу, мотиви незарахування спірних періодів та правові підстави прийнятого пенсійним органом рішення. При цьому саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність своїх дій та рішень, у тому числі шляхом надання суду усіх наявних у нього матеріалів, що мають значення для вирішення спору.

Водночас відповідачем не спростовано доводів позивача про неврахування відповідних періодів та не наведено жодного обґрунтування щодо причин їх незарахування.

Таким чином, за відсутності у матеріалах справи належних доказів щодо проведеного відповідачем обчислення пільгового стажу та/або підстав їх неврахування, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у не проведенні належного розгляду питання щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд, керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання в ПТУ №55 м. Привілля з 02.09.1991 по 13.01.1995 - та періодів роботи з 01.02.1995 по 03.11.1996 - підземним електрослюсарем, з 04.11.1996 по 31.12.1998 - прохідником підземним, з 01.08.2005 по 02.08.2005 - гірником підземним, з 01.01.2010 по 31.01.2010 - машиністом підйомних машин підземним з повним робочим днем під землею, з 01.11.2010 по 31.12.2010 - машиністом підйомної машини підземним, з 17.11.2014 по 07.03.2015 електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП “Шахта “Привільнянська” АТ “Лисичанськвугілля”; а також до загального страхового стажу позивача періоду виплати допомоги по безробіттю згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 05.06.2001 по 01.03.2002.

Разом з тим, оскільки матеріали справи не дають можливості встановити конкретний перелік періодів, які не були зараховані відповідачем, а також відсутні докази щодо відповідності кожного такого періоду умовам призначення пенсії на пільгових умовах та те, що позивач за вказаних обставин не скористався правом на звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням вищенаведених періодів, позовні вимоги в частині безпосереднього зобов`язання відповідача зарахувати конкретно визначені позивачем періоди до пільгового стажу задоволенню не підлягають.

Належним способом захисту порушеного права за вказаних обставин, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надати їм належну правову оцінку та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Поряд з цим, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії з врахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 08.01.2026 року з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум, суд вважає передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та в даному випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку пенсії будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1, який дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання в ПТУ №55 м. Привілля з 02.09.1991 по 13.01.1995 - та періодів роботи з 01.02.1995 по 03.11.1996 - підземним електрослюсарем, з 04.11.1996 по 31.12.1998 - прохідником підземним, з 01.08.2005 по 02.08.2005 - гірником підземним, з 01.01.2010 по 31.01.2010 - машиністом підйомних машин підземним з повним робочим днем під землею, з 01.11.2010 по 31.12.2010 - машиністом підйомної машини підземним, з 17.11.2014 по 07.03.2015 електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП “Шахта “Привільнянська” АТ “Лисичанськвугілля”; а також до загального страхового стажу позивача періоду виплати допомоги по безробіттю згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” з 05.06.2001 по 01.03.2002.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна 83, м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра