Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/5226/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20 листопада 2025 року за № 06; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за списком №2, періоди роботи з 10.12.1988 року по 10.09.1991 року на Херсонському суднобудівному заводі та з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” та з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес”.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що вважає необґрунтованим рішення відповідача та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як зазначив позивач, відмовляючи у зарахуванні спірних періодів до пільгового страхового стажу, відповідач використав формальний підхід розгляду поданих документів і не оцінив їх у своїй сукупності, тобто відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту). В той ж час, як вказав позивач, поданими до відповідача документами підтверджується право ОСОБА_1 на зарахування до пільгового страхового стажу за списком №2, періодів роботи з 10.12.1988 року по 10.09.1991 року на Херсонському суднобудівному заводі та з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” та з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес”.

24.03.2026 до суду від представника відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 20 листопада 2025 року за № 06, яким вирішено відмовити в зарахуванні ОСОБА_1 наступних періодів роботи:- періоду роботи складальником корпусів металевих суден з 10.12.1988 по 10.09.1991 на Херсонському суднобудівному заводі до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону із-за відсутності даних про ліквідацію підприємства;- періодів роботи трактористом з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” і з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес” до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону із-за відсутності даних про реорганізацію і ліквідацію підприємства. Відповідач, посилаючись на норми Порядку №22-1, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

До заяви позивачем, зокрема долучено:- архівні довідки від 14.07.2025 №01-15/483 та №01-15/484 Комунальної установи “Трудовий архів м. Херсона”; - довідки Комунальної установи “Трудовий архів” Білозерської селищної ради від 24.06.2025 №219-200/04-01 та від 24.06.2025 № 220-201/04-01;- архівні довідки Комунальної установи “Трудовий архів” Білозерської селищної ради від 24.06.2025 № 217-198/04-01 та №218-199/04-01 про заробітну плату;- пільгову довідку СТОВ “Дніпро” б/н та дати.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 20 листопада 2025 року за № 06, яким вирішено відмовити в зарахуванні ОСОБА_1 наступних періодів роботи:

- періоду роботи складальником корпусів металевих суден з 10.12.1988 по 10.09.1991 на Херсонському суднобудівному заводі до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону із-за відсутності даних про ліквідацію підприємства;

- періодів роботи трактористом з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” і з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес” до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону із-за відсутності даних про реорганізацію і ліквідацію підприємства.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон №1058-ІV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 2, 3 ч.2 ст.114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Приписами ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (в подальшому - Закон № 1788-XII).

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (в подальшому - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядок №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

З наведених норм вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи особи є трудова книжка, однак при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виникає необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження стажу роботи.

Як вбачається з трудової книжки серія НОМЕР_1 позивач працював:

-на Херсонському суднобудівному заводі у період з 10.12.1988 по 10.09.1991 рік, на посаді складальника корпусів металевих суден;

- в радгоспі «Прогрес» у період з 10.04.1985 по 26.05.1986 рік на посаді тракториста;

- в КСП «Прогрес» у період з 13.07.1992 по 15.05.1997 рік на посаді тракториста.

Згідно довідки Комунальної установи «Трудовий архів м. Херсона» № 01-15/483 від 14.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 був учнем збирача корпусів с/судів та працював збиральником КМС на Херсонському суднобудівному заводі у період з 10.12.1988 по 10.09.1991 рік, довідка видана на підставі особових рахунків.

Згідно довідки КУ «Трудовий архів» Білозерської селищної ради від 24 червня 2025 року за № 216-197/04-01 ОСОБА_1 працював трактористом в радгоспі «Прогрес» 10.04.1985 по 26.05.1986 рік та в КСП «Прогрес» з 13.07.1992 по 15.05.1997 рік, довідка видана на підставі особових рахунків.

В той же час, відповідач не зарахував вказані періоди до пільгового стажу, з огляду на відсутність даних про ліквідацію/реорганізацію підприємств.

Однак, аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 681/813/17, від 21.11.2019 року у справі № 501/3014/16-а, від 27 квітня 2020 року у справі № 648/1613/17, від 16 січня 2023 року у справі №171/843/17(2-а/171/46/17).

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірні періоди виконував роботу на посаді складальника корпусів металевих суден та тракториста.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці чи у поданих довідках щодо спірного періоду роботи позивача, відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при обрахуванні пільгового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Отже, документи, що були надані позивачем до Пенсійного фонду містять всі необхідні відомості для врахування спірних періодів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

При цьому, щодо посилання відповідача у рішенні комісії на відсутності даних про реорганізацію і ліквідацію підприємства, суд наголошує, що в наданій до Пенсійного органу архівній довідці від 14.07.2025 №01-16/483 наявна інформація щодо Херсонського суднобудівного заводу і ліквідування юридичної особи банкрута ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», згідно ухвали суду.

В той же час, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, зокрема, робота на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру і тривалості роботи. При цьому чинне законодавство не містить вимоги щодо мінімальної тривалості такого періоду для його зарахування до стажу, а тому будь-який фактично підтверджений період роботи підлягає врахуванню при визначенні права особи на пенсію.

Суд зазначає, що архівна довідка є належним та допустимим доказом відповідно до пункту 1 Порядку №637, який прямо передбачає можливість підтвердження трудового стажу документами, виданими архівними установами. При цьому відповідачами не надано жодних доказів недостовірності відомостей, викладених в архівній довідці, а також не наведено будь-яких мотивів, з яких зазначені періоди роботи не були враховані при обчисленні страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що за відсутності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності архівних документів орган Пенсійного фонду не наділений дискреційними повноваженнями на власний розсуд відмовляти у зарахуванні підтверджених періодів трудової діяльності до страхового стажу особи. Натомість відповідач був зобов`язаний надати оцінку поданим документам та врахувати підтверджені ними періоди роботи при визначенні права позивача на пенсійне забезпечення.

Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав обов`язку щодо збору додаткових документів, на перевірку чи уточнення необхідних обставин (направлення запитів до архівних установ) тощо.

У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відтак, суд, з огляду на наданні позивачем до Пенсійного органу документи, вважає, що незарахування стажу є порушенням органу Пенсійного фонду України, що посягає на гарантовані Конституцією України права позивача.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20 листопада 2025 року за № 06 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за списком №2, періоди роботи з 10.12.1988 року по 10.09.1991 року на Херсонському суднобудівному заводі та з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” та з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес”, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи викладене в сукупності, суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20 листопада 2025 року за № 06.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за списком №2, періоди роботи з 10.12.1988 року по 10.09.1991 року на Херсонському суднобудівному заводі та з 10.04.1985 по 26.05.1986 в радгоспі “Прогрес” та з 13.07.1992 по 15.05.1997 в КСП “Прогрес”.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, м.Херсон, вул. Валентини Крицак 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн(одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра