Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/36714/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36714/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.10.2025; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, починаючи з 07.10.2025, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням періодів страхового стажу з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003.

Ухвалою суду від 30.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що відповідач оптимізував пенсію позивача виключивши 10% дозволених законодавством періодів, за які не було отримано суми заробітної плати, яка необхідна для обчислення індивідуального коефіцієнта заробітної плати. Таким чином, як вказав представник позивача, при обчисленні пенсії позивача, відповідачем було зараховано загалом 204 місяців страхового стажу з них 18 місяців складає період з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003, за який не було сплачено страхові внески та який не підлягає врахуванню для обчислення індивідуального коефіцієнта страхового стажу. Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. З аналізу вказаної вище норми, як зазначив представник, слід дійти висновку про те, що вказаний період 18 місяців із загального страхового стажу - 204 місяць не можна назвати страховим, а отже для обчислення розміру пенсії позивача належить врахувати лише 186 місяців страхового стажу і з цих же періодів, яким відповідають 186 місяців страхового стажу, має бути обчислено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, а не з 204 місяця, як це здійснено відповідачем. Представник позивача, наголосивши, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, який був обчислений відповідачем на основі періодів, за які позивач не отримував заробітну плату та застосований для обчислення розміру пенсії позивача є протиправним та порушує права позивача, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

12.11.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, вказавши, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.01.2011 та на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» Пенсійним фондом України було забезпечено поетапне впровадження починаючи з 1998 року автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Як вказав представник відповідача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, як вказав відповідач, для обчислення середньомісячного заробітку після липня 2000 року без урахування заробітної плати за період страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003, підстави відсутні

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058-IV), починаючи з 04.01.2011.

ОСОБА_1 звернувся 07.10.2025 через свого представника до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 зі застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003, однак листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.10.2025 №1500-0309-8/169985 відмовлено у здійсненні перерахунку.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон № 1058).

У відповідності до положень ч.1 ст.27 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Згідно положень ч.2 ст.40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, обчислена виходячи із середньомісячної плати за періоди роботи 01.01.1993 по 31.12.2009, в той же час в періоди з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 року заробіток позивача складає « 0».

Водночас, як вбачається зі змісту ч.2 ст.40 Закону № 1058 коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислюється лише враховуючи ті періоди, за які особа отримувала заробітну плату та сплачувала страхові внески.

Враховуючи викладене та те, що при обчисленні пенсії позивача, відповідачем було зараховано 18 місяців ( період з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003), за який не було сплачено страхові внески та який не підлягає врахуванню для обчислення індивідуального коефіцієнта страхового стажу, суд приходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в перерахунку пенсії та наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом:

-визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.10.2025;

-зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, починаючи з 07.10.2025, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням періодів страхового стажу з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком, із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, починаючи з 07.10.2025, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 1.40021, без урахування заробітної плати за періоди страхового стажу, починаючи з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням періодів страхового стажу з 01.10.2000 по 30.06.2001 та з 01.10.2001 по 30.06.2003.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн(дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра