Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №420/31942/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31942/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, акту,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025 року в частині пункту 3 та пункту 7 відносно ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування Акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог представник позивача вказав, що за результатами проведеного службового розслідування вина командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 у безпідставній виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям, які здійснили СЗЧ, не доведена, невиконання чи неналежне виконанням лейтенантом ОСОБА_1 яких саме обов`язків військової служби або службових обов`язків, не зазначено, об`єктивні підстави для притягнення лейтенанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, не встановлені. В той же час, як наголосив представник позивача, хоча лейтенант ОСОБА_1 обіймав посаду командира 2 роти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти, на його каденції військовослужбовці, щодо яких проведено службове розслідування ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), числилися на лікуванні у медичних закладах (на лікарняному) та лейтенант ОСОБА_1 не міг знати про фактичне місце їхнього лікування, оскільки комунікацію з медичними закладами веде начальник медичного пункту НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно, коли лейтенант ОСОБА_1 залишив посаду, ці військовослужбовці продовжували числитися на лікарняному та подальший командир батальйону прийняв цей штат, фактично погоджуючись із наявним станом обліку. Тобто, як вказав представник, всі події, що відбулися після зміни командира, залишилися поза компетенцією та знанням лейтенанта ОСОБА_1 , і він не має до них жодного відношення, а висновок щодо лейтенанта ОСОБА_1 у безпідставній виплаті грошового забезпечення є необґрунтованим, оскільки він не міг вплинути на облік та перебування зазначених військовослужбовців на лікуванні після свого звільнення з посади.

01.10.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, посилаючись на обставини, встановлені в ході службового розслідування, вказав, що неналежна організація сповіщення медичними закладами та не виконання визначених вимог ст.30 розділу XII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 N 280, недбале ставлення командирів 2-ї роти морської піхоти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_1 , командиром 2-ї роти морської піхоти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 (період перебування на посаді командира 2-ї роти морської піхоти 2-го батальйону морської піхоти з 22.02.2023 по 11.11.2023), старшим лейтенантом ОСОБА_5 (період перебування на посаді командира 2-ї роти морської НОМЕР_4 батальйону морської піхоти з 12.11.2023 по 08.06.2024), та недбале ставлення до медичної служби начальника медичного пункту НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який не прослідкував за процесом лікуванням військовослужбовців, призвела до завдання за переплату грошового забезпечення (затвердженої ПКМУ № 168 від 28 лютого 2022 року) на загальну суму 431 385, 34 грн наступним військовослужбовцям, а саме: матрос ОСОБА_2 за період з 22.07.2023 року по 23.12.2023 року, встановлено, що факти порушень під час підготовки рапортів, що призвело до переплати грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 203 573,54 грн; матроса ОСОБА_4 за період з 11.09.2023 року по 07.01.2023 року, встановлено, що факти порушень під час підготовки рапортів, що призвело до переплати грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 123 769,80 грн; матрос ОСОБА_3 за період з 14.10.2023 року по 12.01.2024 року, встановлено, що факти порушень під час підготовки рапортів, що призвело до переплати грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 104 042,00 грн.

06.10.2025, 28.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, додаткові пояснення, згідно яких представник зазначив, що у своєму відзиві відповідач знову не надав жодних конкретних доказів вини позивача, обмежившись загальними твердженнями, що свідчить про однобічність розслідування, необґрунтованість висновків і відсутність правових підстав для застосування до позивача відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 № 44 від 22.02.2023 лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 з 22.02.2023, який прибув із Військової академії.

В період з 22.02.2023 по 11.11.2023 лейтенант ОСОБА_1 перебував на посаді командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №310 від 11.11.2023 позивач переведений на посаду курсовим офіцером навчального курсу факультету підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ та морської піхоти Військової академії (м.Одеса) з 11.11.2023.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 14.11.2024 № 1992, призначено службове розслідування щодо безпідставного нарахування та виплат грошового забезпечення матросу ОСОБА_2 , матросу ОСОБА_3 та матросу ОСОБА_4 .

За результатами проведеного службового розслідування складено акт проведення службового розслідування №185/40 від 12.01.2025.

Поряд з цим, п.3., п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №47 від 13.01.2025 наказано:

- вважати таким, що мав місце факт порушення вимог статей 16, 58, 59,101 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», статей 1, 3, 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», пункту 6 розділу І, пункту 16 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, пункту 6 розділу І, пункт 16 розділу її Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, що призвів до завдання збитків державі, з боку колишнього командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_7 , однак, у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до Військової Академії (міста Одеса) наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №310 від 11.11.2023 притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не є можливим;

-начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 , відповідно до частини 1 статті 13 розділу III Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, направити на начальника Військової Академії (міста Одеса) акт приймання - передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків, діями командира 2 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 22.02.2023 по 11.11.2023, на суму у розмірі 225 333, 14 (двісті двадцять п`ять тисяч триста тридцять три гривень 14 копійок).

В свою чергу, на підставі наказу №47 від 13.01.2025, було складено акт приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 , а саме про передачу заборгованості у розмірі 225 333,14 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно відбуватися в чіткій відповідності до закону, до тих справедливих процедур, які передбачені нормативно- правовими актами.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно з ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

Статтями 26 та 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення. При цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.

Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.

Згідно абзацу 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), в якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (пункту 3 розділу ІІІ. Порядок проведення службового розслідування Порядку № 608).

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) .

Приписами пункту 1 розділу IV Порядку № 608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

-дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

-виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

-розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Відповідно до пункту 2. розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, мають право:

-запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);

-отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);

-з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;

-за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;

-ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

-отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;

-проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов`язковим зазначенням:

-предмета огляду та його стислого опису, часу, дати, місця (населеного пункту) огляду; посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ; військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності); прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб; фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо; місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення); у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі; підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші; підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші; тощо.

Пунктом 1 Розділу V Порядку № 608 передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Відповідно п. 6 Розділу V Порядку після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. Приписами пункту 1 розділу VI передбачено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Особливості проведення службового розслідування за фактами завдання державі матеріальної шкоди визначені у положеннях Розділу VIІІ Порядку № 608, де указано, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (п.1 Розділу VIІІ ). До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини (п.3 Розділу VIІІ Порядку).

Пунктом 7 Розділу І Порядку встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Пунктами 4, 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" передбачено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Частинами 1-4 статті 3 Закону №160-ІХ встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Як зазначалось судом, за результатами проведеного службового розслідування складено акт проведення службового розслідування №185/40 від 12.01.2025.

Як вбачається зі змісту акту службового розслідування, в ході службового розслідування встановлено наступне:

« 1) Військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2023 №46, зарахований до списків, особового складу, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду: стрільця-санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти. Відповідно витягу із журналу бойових дій №941 від 04.12.2024 (військова частина НОМЕР_1 інв.№9/15 від 29.04.2023) 17.06.2023 приблизно о 13:30 в районі н.п. Велика Новосілка, Волноваського р-ну, Донецької обл., військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , вході проведення бойових дій, отримав травмування та евакуйований до стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Діагноз: ВТ, АБТ, пошкодження барабанної перетинки зліва. Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2023 №165 військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , направлено до НОМЕР_5 військового мобільного госпіталю на стаціонарне лікування. Після проходження лікування військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 направлений з НОМЕР_5 військового мобільного госпіталю на стаціонарне лікування до Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради де перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному та терапевтичному відділенні з 04.07.2023 до 22.07.2023. Водночас, після виписки із Комунального некомерційного підприємства "Криворізька лікарня №7" Криворізької міської ради військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 до військової частини НОМЕР_1 не повернувся та до виконання службових обов`язків не приступив. Станом по теперішній час місцезнаходження військовослужбовця невідоме. Про факт неповернення військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 до підрозділів військової частини НОМЕР_1 , для подальшого проходження військової служби, командування НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 дізналося лише 23.12.2023, про що свідчить рапорт командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 (від 23.12.2023 вx.№27322). Відповідно до п.15 розділу ХХХІV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року № 260 зі змінами та доповненнями. «До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника)». З огляду на зазначене військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , під час відсутності на лікуванні у медичних закладах МОЗ України, в накази щодо додаткової нагороди та преміювання не включали. У відповідності до вимог ст.30 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженого наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 N 280 заклади охорони здоров`я (установи) зобов`язані забезпечити відправку медичних та інших документів військовослужбовців в електронній формі (у разі відсутності технічної можливості або, якщо передбачено надання тільки оригіналів паперових документів, також у паперовій формі) до військових частин за місцем проходження служби військовослужбовців (у разі розформування військових частин або проведення інших організаційних заходів - військових частин вищих рівнів) та повідомляти служби персоналу цих військових частин про дати виписки військовослужбовців із закладів охорони здоров`я (установ) з метою виключення військовослужбовців із списків особового складу військових частин та своєчасного здійснення розрахунків, зняття з усіх видів забезпечення. У період з 22.07.2023 по 23.12.2023 комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня N 7" Криворізької міської ради документи про виписку, закінчення лікування, з медичного закладу військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_9 не направляло. Встановлено, що загальна сума збитків завданої незаконними діями військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_9 державі у період з 22.07.2023 по 23.12.2023 становить 203 573,54 грн (Двісті три тисячі п`ятсот сімдесяти трьох гривень 54 копійки). В рамках службового розслідування на адресу "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради командуванням військової частини НОМЕР_1 направляло лист від 07.12.2024 №182/12392 щодо надання інформації відносно проходження лікування військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 та отримати відповідь підтвердження. Станом на 12.01.2025 відповідь до військової частини НОМЕР_1 не надходила. Обтяжуючими обставинами - завдання збитків державі. Пом`якшуючі обставини - не встановлено.

2) Військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.08.2023 N?213, зарахований до списків, особового складу, військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду: солдата резерву взводу резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2023 N? 231, військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_10 призначений на посаду: телефоніста-лінійного наглядачем відділення зв`язку 2-ї роти морської піхоти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно рапорту начальника медичного пункту НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_6 капітана медичної служби ОСОБА_11 від 07.09.2023 №17709/1, що 06.09.2023 військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , який займає посаду телефоніст-лінійний наглядач відділення зв`язку 2-ї роти морської піхоти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 був госпіталізований у госпітальне відділення медичної частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_2 ) на підставі неефективності амбулаторного лікування з приводу екзостозів п`яткових кісток. Відповідно книзі обліку амбулаторних хворих медичного пункту (від 02.08.2023 номер реєстрації №919) військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 був госпіталізований у госпітальне відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно книзі амбулаторних хворих медичної роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно книзі амбулаторних хворих медичної роти військової частини НОМЕР_1 (від 09.11.2023 номер реєстрації № 1344) військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 знаходився на стаціонарному лікуванні у госпітальному відділенні медичної роти військової частини НОМЕР_1 з 06.09.2023 по 11.09.2023. 11.09.2023 був виписаний з медичної роти військової частини НОМЕР_1 . До розташування 2-ї роти морської піхоти 2-го батальйону морської піхоти так і не прибув та до виконання службових обов`язків не приступив. Станом по теперішній час місцезнаходження військовослужбовця невідоме. Про факт неповернення військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 до підрозділів військової частини НОМЕР_6 , для подальшого проходження військової служби, командування НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 дізналося лише 08.01.2024, про що свідчить рапорт командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2024 вх.№184/708. Відповідно п.15 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року № 260 зі змінами та доповненнями «До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника)». 3 огляду на зазначене військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 , під час відсутності на лікуванні у медичній роті військової частині НОМЕР_1 та у період з 11.09.2023 по 09.01.2024, на додаткову винагороду не включали. Встановлено, що загальна сума завданої збитків державі незаконними діями військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_12 державі у період з 11.09.2023 по 08.01.2024 становить 123 769,80 грн (Сто двадцять три тисячі сімсот шістдесят дев?ять гривень 80 копійок) Обтяжуючими обставинами - завдання збитків державі. Пом`якшуючі обставини - не встановлено.

3) Військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2023 №45, зарахований до списків, особового складу, військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду: бойового медика взводу морської піхоти 2-ї роти морської піхоти НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно витягу із журналу бойових дій N?940 від 04.12.2024 (військова частина НОМЕР_1 інв.№9/15 від 29.04.2023) 11.06.2023 приблизно о 15:00 в районі н.п. Урожайне, Волноваського р-ну, Донецької обл., військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , вході проведення бойових дій проти окупаційних військ рф, отримав травмування та евакуйований до стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Діагноз: постравматичний правобічний реактивний кон?юктивіт. Дана подія підтверджується рапортом командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 №8614. Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 26.06.2023 N?172 військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2025 6 частини НОМЕР_6 ОСОБА_14 , направлено до НОМЕР_5 військового мобільного госпіталю на стаціонарне лікування. Після проходження лікування військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 направлений з НОМЕР_7 го військового мобільного госпіталю на стаціонарне лікування до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка "АСТРА" де перебував на стаціонарному лікуванні з 03.08.2023 по 13.10.2023. Водночас, після виписки із Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка "ACTP" військовослужбовець призваний за мобілізацією матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 до військової частини НОМЕР_6 не повернувся та до виконання службових обов`язків не приступив. Станом по теперішній час місцезнаходження військовослужбовця невідоме. Про факт неповернення військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 до підрозділів військової частини НОМЕР_6 , для подальшого проходження військової служби, командування НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 дізналося лише 13.01.2024, про що свідчить рапорт командира НОМЕР_4 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2024 вх.№184/1021. Відповідно до п.15 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 року № 260 зі змінами та доповненнями. «До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника)». 3 огляду на зазначене військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , під час відсутності на лікуванні у медичних закладах МОЗ України, в накази щодо додаткової нагороди та преміювання не включали. У відповідності до вимог ст.30 розділу XII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України затвердженого наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 заклади охорони здоров`я (установи) зобов`язані забезпечити відправку медичних та інших документів військовослужбовців в електронній формі (у разі відсутності технічної можливості або, якщо передбачено надання тільки оригіналів паперових документів, також у паперовій формі) до військових частин за місцем проходження служби військовослужбовців (у разі розформування військових частин або проведення інших організаційних заходів - військових частин вищих рівнів) та повідомляти служби персоналу цих військових частин про дати виписки військовослужбовців із закладів охорони здоров`я (установ) з метою виключення військовослужбовців із списків особового складу військових частин та своєчасного здійснення розрахунків, зняття з усіх видів забезпечення. У період з 14.01.2023 по 14.01.2024 Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка "АСТРА" документи про виписку з медичного закладу не направляло. Встановлено, що загальна сума збитків завданої незаконними діями військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 державі у період з 14.10.2023 по 14.01.2024 становить 104 042,00 грн (Сто чотири тисячі сорок дві гривні 00 копійок). В рамках службового розслідування на адресу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка "АСТРА" командуванням військової частини НОМЕР_6 направляло лист від 12.11.2024 № 182/13111 щодо надання інформації відносно проходження лікування військовослужбовця призваного за мобілізацією матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 та отримати відповідь підтвердження. Станом на 12.01.2025 відповідь до військової частини НОМЕР_1 не надходила. Обтяжуючими обставинами - завдання збитків державі. Пом`якшуючі обставини - не встановлено.».

Тобто, в ході службового розслідування встановлено, що матрос ОСОБА_2 , про факт завершення лікування якого стало відомо 23.12.2023, за період з 22.07.2023 року по 23.12.2023 року здійснено переплату грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 203 573,54 грн; матрос ОСОБА_4 , про факт завершення лікування якого стало відомо 08.01.2024, здійснено переплату грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 123 769,80 грн; що матрос ОСОБА_3 , про факт завершення лікування якого стало відомо 13.01.2024, здійснено переплату грошового забезпечення на загальну суму збитків у розмірі 104 042,00 грн.

Обставини за яких стало відомо про факт завершення лікування та сзч вказаних військовослужбовців, актом не встановлено.

Поряд з цим, п.4.4. акту встановлено, що виходячи з матеріалів службового розслідування, вина лейтенанта ОСОБА_1 виражається у формі непрямого умислу.

Поряд з цим, в чому полягає вказана форма непрямого умислу, акт службового розслідування не містить. Натомість, в акті зазначено лише посилання на нормативно –правові акти , без встановлення таких умов притягнення до матеріальної відповідальності, як - протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;- вина особи в завданні шкоди.

Поряд з цим, службовим розслідуванням не надано оцінку тому факту, що з 11.11.2023 ОСОБА_1 не проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , де він перебував на посаді командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . Отже, на час звільнення позивача з військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відносно яких від медичних установ, де вказані особи проходили лікування, не надходила інформації щодо проходження лікування військовослужбовців, вважались такими, що проходили лікування після отримання травм.

Також, як вбачається з акту службового розслідування, ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у госпітальному відділенні медичної роти військової частини НОМЕР_1 з 06.09.2023 по 11.09.2023. та 11.09.2023 був виписаний з медичної роти військової частини НОМЕР_1 . При цьому, з акту вбачається, що начальник медичного пункту НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітан медичної служби ОСОБА_15 був поінформований про те, що ОСОБА_4 виписаний з госпітального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 до свого підрозділу, однак актом не встановлено факт повідомлення капітаном медичної служби ОСОБА_15 відповідних посадових осіб батальйону про закінчення лікування ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за результатами проведеного службового розслідування вина командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 у безпідставній виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям, які здійснили СЗЧ, недоведена, невиконання чи неналежне виконанням лейтенантом ОСОБА_1 яких саме обов`язків військової служби або службових обов`язків, не зазначено, та не встановлено причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою.

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був повідомлений про проведення щодо нього службового розслідування, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 (знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).

Також відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування.

Суд, під час прийняття рішення у справі, враховує, що ані у відзиві на позовну заяву, ані в акті службового розслідування відповідачем недоведено, що ОСОБА_1 , який перебував у спірний період на посаді командира 2 роти морської піхоти НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 був відповідальний за ведення обліку особового складу, включно з контролем за перебуванням військовослужбовців у медичних закладах, з урахуваннями ст. 68, 69 Статуту (обов`язки начальник штабу бригади (полку, окремого батальйону).

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025 року в частині пункту 3 та пункту 7 відносно ОСОБА_1 та прийнятого на підставі вказаного Акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025 року в частині пункту 3 та пункту 7 відносно ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 , на підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОЛУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра