Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №420/24508/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24508/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» 22.07.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин №48 від 29.05.2025 року;

визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та №53 від 30.06.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущені грубі порушення процедури державного контролю за відсутністю законних підстав для перевірки. Позивач наголошує, що позаплановий захід було призначено під час дії воєнного стану з порушенням Постанови КМУ № 303, оскільки Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 5 від 03.01.2025 не є індивідуальним рішенням центрального органу виконавчої влади, що виключає правомірність перевірки. Крім того, позивач зазначає, що усне звернення споживача про нібито харчове отруєння не містило жодних підтверджуючих документів (чеків, медичних довідок), а саме підприємство фактично розпочало свою діяльність за вказаною адресою лише 24 травня 2025 року - після закінчення строку дії договору суборенди з попереднім користувачем приміщення. Отже, скарга заявника стосувалася іншої юридичної особи, а висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях і неперевірених фактах.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. від 29.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також ухвалою суду від 02.09.2025 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на виконання постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми №53 від 30.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, за якою 26.08.2025 головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калашніковим М.Р. відкрито виконавче провадження ВП № 78947571, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/24508/25.

20.08.2025 до суду від ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що позаплановий захід був проведений на законних підставах на підставі звернення фізичної особи про порушення прав і загрозу здоров`ю (внаслідок харчового отруєння в закладах мережі «Grace»), що узгоджується з Постановою КМУ № 303 та наказом Мінагрополітики № 5 від 03.01.2023. На думку контролюючого органу, законодавство не вимагає обов`язкового надання скаржником доказів чи медичних довідок для призначення перевірки. Крім того, Держпродспоживслужби відхиляє доводи позивача про те, що підприємство не працювало до 23 травня 2025 року. Відповідач вказує, що ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» зареєструвало потужність ще 14.03.2025, а договір суборенди з іншою пов`язаною юридичною особою (яка має того ж директора та задекларовану ту саму адресу) не спростовує факту здійснення господарської діяльності. Під час перевірки інспектори виявили низку серйозних санітарних порушень (брудна підлога, відсутність контролю дезінфекції, зберігання льоду в незахищеній тарі тощо), що зафіксовано в акті, а тому накладення штрафу у розмірі 80 000 грн є обґрунтованим.

26.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою сама по собі державна реєстрація потужності 14.03.2025 автоматично не означає початку здійснення господарської діяльності, оскільки фактично ресторан почав працювати лише після 23 травня 2025 року - після звільнення приміщення попереднім суборендарем ТОВ «ГРЕЙС ПРОДЖЕКТ 2».

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з довготривалою відсутністю головуючого судді Каравана Р.В.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 головуючим у справі визначено суддю Завальнюка І.В.

Ухвалою судді Завальнюка І.В. від 29.12.2025 справу прийнято до розгляду.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.05.2025 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області через засоби телефонного зв`язку чи усного звернення звернулася невідома фізична особа, яка поскаржилася на неналежні санітарні умови в закладах громадського харчування мережі «Grace», зокрема у філіях за адресами: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1 та м. Одеса, вул. Європейська, 8/10, заявивши про загальну антисанітарію та перенесення двічі харчового отруєння після відвідування цих закладів.

23.05.2025 Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області видало наказ № 1437 про проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспектування стосовно ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 1-Е, корп. 1, у строк з 26.05.2025 по 27.05.2025 на підставі звернення фізичної особи від 20.05.2025 за № Р-595.

27.05.2025 уповноважені посадові особи Держпродспоживслужби провели позаплановий захід державного контролю стосовно дотримання ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» вимог законодавства про харчові продукти, за результатами якого склали акт № 1354 від 27.05.2205.

Згідно з актом перевірки, контролюючий орган зафіксував низку порушень, зокрема:

- вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримуються а саме: підлога брудна, використовується гумовий килимок перфорований комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів; відсутня інформація щодо способу миття та дезінфекції поверхонь, що контактують з харчовими продуктами, обладнання, посуду та інвентарю, відсутній контроль якості проведеної дезінфекції (частина перша, друга статті 37 ЗУ №771);

- потужність не підтримується в чистому стані, а саме підлога брудна, використовується гумовий килимок перфорований комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів (пункт 1 частини першої статті 41 ЗУ №771);

- відсутня інформація щодо способу миття та дезінфекції поверхонь, що контактують з харчовими продуктами, обладнання, посуду та інвентарю. Відсутній контроль якості проведеної дезінфекції (пункт 5 частини першої статті 42 ЗУ №771, пункт 1, 2 частини першої статті 45 ЗУ №771);

- видалення харчових відходів якомога швидше з приміщень, де є харчові продукти, не забезпечено, а саме використовується гумовий килимок перфорований комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів (пункт 1 частини першої статті 46 ЗУ №771);

- вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), не відповідає вимогам установленим до води питної, а саме відсутня інформація щодо безпечності води (пункт 4 частини першої статті 47 ЗУ №771); - лід виготовляється, утримується і зберігається забруднення, а саме, зберігання льоду здійснюється у відкритій (незахищеній) гастроємкості, безпосередньо на барній стойці. Інформація щодо безпечності льоду відсутня;

- на момент перевірки відсутня інформація, що на потужність допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, з питань щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку. Відсутні підтвердження, що персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє, та/або є носієм хвороб, що можуть передаватися через харчові продукти та/або через відповідні технологічні процеси, а також якщо існує вірогідність прямого чи непрямого забруднення харчових продуктів, до безпосереднього виробництва харчових продуктів та до обігу харчових продуктів не допускається (пункт 1 частини першої статті 48 ЗУ №771, пункт 2 частини першої статті 48 ЗУ №771, абзац перший частини другої статті 48 ЗУ №771);

- харчові продукти не захищено від будь якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу відсутні засоби особистої гігєни (рукавички тощо), відсутній спецодяг (фартух тощо) (пункт 3 частини першої статті 49 ЗУ №771);

- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не запроваджено (частина перша статті 21 ЗУ №771).

Під час перевірки представник ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» вніс до акту заперечення та подав письмові пояснення із додатками, повідомивши, що підприємство фактично розпочало діяльність у сфері громадського харчування лише після 23.05.2025 року, оскільки до цього приміщення площею 50 кв.м знаходилося в суборенді у ТОВ «ГРЕЙС ПРОДЖЕКТ 2» за договором до 23.05.2025 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відносно ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» було складено припис № 48 від 29.05.2025, яким зобов`язано Товариство усунути виявлені порушення у строк з 29.05.2025 по 18.06.2025, а саме: - ч. 1, 2 ст. 37 Закону України № 771, оскільки вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримуються, а саме: підлога брудна; використовується гумовий килимок перфорований; комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів; відсутня інформація щодо способу миття та дезінфекції поверхонь, що контактують з харчовими продуктами, обладнання, посуду та інвентарю, відсутній контроль якості проведеної дезінфекції. - п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України № 771, оскільки потужність не підтримується в чистому стані, а саме підлога брудна, використовується гумовий килимок перфорований комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів. - п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України № 771, оскільки видалення харчових відходів якомога швидше з приміщень, де є харчові продукти, не забезпечено, а саме використовується гумовий килимок перфорований комірчастий, що не дає змоги швидкого видалення бруду та відходів харчових продуктів. - п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України № 771, оскільки лід виготовляється, утримується і зберігається в умовах, які не захищають його від забруднення, а саме, зберігання льоду здійснюється у відкритій (незахищеній) гастроємкості, безпосередньо на барній стійці. Інформація щодо безпечності льоду відсутня. - п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771, оскільки харчові продукти не захищено від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу відсутні засоби особистої гігієни (рукавички тощо), відсутній спецодяг.

Також відносно ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» було складено протокол від 29.05.2025 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.

За заявами адвоката ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» розгляд адміністративної справи за протоколом кілька разів відкладався, а 19.06.2025 позивачем було подано заяву про часткове виконання припису та клопотання про закриття справи.

30.06.2025 відбувся розгляд справи про порушення законодавства, за результатами якого начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Ахмадуллін Р. виніс постанову № 53 від 30.06.2025 про накладення на ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» штрафу у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 80 000 грн 00 коп. за порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», передбаченого п. 1 ч. 1 статті 65 Закону № 2042-VIII.

Зважаючи на порушення ГУ Держпрожспоживслужби в Одеській області вимог законодавства під час призначення та проведення перевірки, а в подальшому і прийняття постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Згідно ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.

Згідно ст.17 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державний контроль здійснюється за принципами: 1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності; 2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку; 3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку; 4) об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю; 5) законності; 6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю; 7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами; 8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль; 9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства; 10) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів; 11) оцінки ризиків та доцільності; 12) дотримання умов міжнародних договорів України.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках. Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг. Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо: 1) гігієни; 2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; 3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів. Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов`язані: 1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; 2) об`єктивно та неупереджено здійснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом; 3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них примусових заходів; 4) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, одержану під час здійснення заходів державного контролю, крім випадків, передбачених законом; 5) пред`являти документи, що посвідчують особу державного інспектора або державного ветеринарного інспектора та підтверджують його повноваження на здійснення заходів державного контролю, а також оформляти і надавати документи, пов`язані із здійсненням заходів державного контролю; 6) на вимогу оператора ринку письмово інформувати його про порядок оскарження прийнятих (виданих) ними рішень, приписів, дій та бездіяльності.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право:1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи; 2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів; 3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; 4) проводити аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, за умови наявності відповідної підготовки; 5) перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин і отримувати їх копії; 6) здійснювати інтерпретацію результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків;7) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; 8) збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків; 9) здійснювати позапланові інспектування потужностей з метою перевірки виконання операторами ринку приписів, розпоряджень та рішень, прийнятих за результатами здійснення попередніх заходів державного контролю; 10) за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентними органами України та країни призначення не погоджено форму міжнародного сертифіката і законодавство країни призначення не передбачає обов`язковості супроводження такого вантажу міжнародним сертифікатом встановленої форми.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право: 1) вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; 2) перевіряти наявність у державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, службового посвідчення (документа, що посвідчує особу); 3) одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту; 4) не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо: а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю; б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку); 5) бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів; 6) вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку; 7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями; 8) надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п`яти робочих днів з дня отримання таких актів оператором ринку; 9) під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування); 10) вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів внесення до нього записів про здійснення інспектування та аудиту до початку їх проведення; 11) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю; 12) на відшкодування в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, шкоди (збитків), заподіяної (завданих) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» оператор ринку зобов`язаний: 1) допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом;2) усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій; 3) надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв`язку із здійсненням заходів державного контролю; 4) забезпечувати умови для відбору зразків; 5) одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта або іншого документа, складеного за результатами заходу державного контролю.

Судом встановлено, що підставою для призначення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспектування ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» стало скарга від фізичної особи від 20.05.2025 № Р-595 на неналежні санітарні умови в закладах громадського харчування мережі «Grace» та отруєння після їх відвідання.

Однак суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 3 діб. Відповідний строк продовжувався і триває наразі.

Пунктом 4 цього Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 березня 2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова №303), що набрала чинності 17.03.2022 року, пунктом 1 якої постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні». наявності загроз, що має негативний вплив на права, законні інтереси, житія та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

На час спірних правовідносин, в Україні був введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного сі ану в Україні» та тривав воєнний стан, а постановою Кабінету Міністрів України №303 вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного вказаним Указом Президента України та протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Таким чином, у спірних правовідносинах, в умовах запровадження правового режиму воєнного стану, захід державного нагляду міг бути призначений виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Суд зазначає, що відповідач розпочав позаплановий захід державного нагляду (контролю) стосовно позивача з порушенням процедури його проведення та за відсутності в умовах правового режиму воєнного стану правових підстав для його проведення, що унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірної постанови.

Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі № 140/1046/24 від 20.01.2025, в якій зазначено що «рішенням центрального органу виконавчої влади», про яке йдеться у п. 2 Постанови № 303 та за наявності якого може бути проведено позаплановий захід контролю (нагляду), є рішення індивідуального (а не нормативно-правового) характеру, яке прийняте відповідним адміністративним органом за наслідком оцінки конкретних обставин, що свідчать про наявність визначених у Постанові підстав для проведення заходу контролю (загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України).

Отже суд зазначає, що за обставин даного спору Міністерство аграрної політики та продовольства України не видавало окремого рішення щодо перевірки позивача, а зв`язку із чим посилання відповідача на наказ загального характеру є неприпустимим.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2025 року по справі № 420/31220/24, згідно якої Наказ Мінагрополітики від 03.01.2025 № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» є нормативно-правовим актом, який встановлює правові положення загального характеру, і не може підміняти індивідуальний акт Міністерства аграрної політики та продовольства України в розумінні пункту 2 Постанови КМУ № 303.

Вимога щодо отримання індивідуального погодження центрального органу виконавчої влади (Мінагрополітики) на проведення кожного конкретного позапланового заходу не є формальною процедурною дією, а забезпечує баланс публічних інтересів держави у сфері захисту життя та здоров`я людини, безпечності харчових продуктів та приватних інтересів суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в умовах воєнного стану.

Водночас передбачений пунктом 2 Постанови КМУ № 303 механізм індивідуального погодження запобігає не обґрунтованому чи надмірному державному втручанню у господарську діяльність і забезпечує реалізацію принципу пропорційності та мінімально необхідного втручання.

Для проведення кожного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів Держпродспоживслужба має звертатися до Мінагрополітики, і може реалізувати повноваження щодо проведення заходу нагляду (контролю) лише за умови отримання позитивного рішення у формі індивідуального акта.

З огляду на зазначене, Верховний Суд відхилив твердження Держпродспоживслужби про делегування йому Мінагрополітики своїх повноважень щодо оцінки підстав для перевірок, оскільки надання органу нагляду (контролю) таких повноважень суперечить частині другій статті 19 Конституції України та Постанові КМУ № 303.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування пункту 2 Постанови КМУ № 303, висловленою у постановах від 20 січня 2025 року у справі № 140/1046/24 та від 16 вересня 2025 року у справі № 440/2642/24.

Верховний Суд справі № 140/1046/24 від 20.01.2025 зазначив, що з огляду на констатацію судом відсутності повноважень у відповідача для проведення позапланового заходу, докладний аналіз інших доводів є недоцільним.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що будь-які докази чи висновки, отримані внаслідок проведення перевірки з порушенням встановленого законом порядку, є незаконними та не можуть слугувати підставою для притягнення суб`єкта господарювання до юридичної відповідальності.

Оскільки позаплановий захід державного контролю стосовно ТОВ «ЛОРЕМ ІПСУМ» було ініційовано та проведено за відсутності належного індивідуального рішення центрального органу виконавчої влади в умовах воєнного стану, сама процедура інспектування є протиправною, а складений за її результатами акт № 1354 від 27.05.2025 не породжує правових наслідків.

З огляду на протиправність акта перевірки, винесений на його підставі припис № 48 від 29.05.2025 про усунення порушень та постанова № 53 від 30.06.2025 про накладення штрафу у розмірі 80 000 грн також підлягають скасуванню як прийняті поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить чинному законодавству.

Зважаючи на встановлену судом відсутність у відповідача законних підстав для проведення позапланового заходу контролю, детальний аналіз виявлених під час перевірки санітарних порушень є недоцільним, оскільки первинне порушення процедури призначення перевірки само по собі тягне за собою незаконність усіх наступних рішень контролюючого органу.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

У позовній заяві зазначено, що позивачем планується понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 18000 грн, проте на момент вирішення справи до суду не надано рахунків, актів приймання виконаних робіт та ін., які б підтверджували понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-Е, к. 1; ЄДРПОУ 45745772) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин №48 від 29.05.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та №53 від 30.06.2025 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРЕМ ІПСУМ» судовий збір в розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк