Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №380/16816/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №380/16816/26

Суддя: Желік Олександра Мирославівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 рокусправа № 380/16816/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.04.2026 №133850023015 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з урахуванням стажу, набутого за Списком №1, відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII з 27.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.04.2026 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а рішенням відповідача від 08.04.2026 їй у цьому відмовлено через відсутність пільгового стажу за Списком №1 та недосягнення пенсійного віку. Позивач вважає таку відмову протиправною. Указує, що з 23.01.2020, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 одночасно регламентують п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які містять різні показники вікового цензу для жінок - 45 років і 50 років відповідно. За доводами позивача, у такій ситуації перевагу слід надати нормі, яка є більш сприятливою для особи, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 та у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а. Позивач також посилається на те, що з 09.07.2014 і до цього часу працює у КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради на посаді молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта, яка передбачена розділом XIX «Охорона здоров`я» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, що підтверджується записами трудової книжки, уточнюючою довідкою роботодавця та матеріалами атестацій робочих місць за умовами праці 2012, 2017 і 2022 років. На переконання позивача, її пільговий стаж перевищує 7 років 6 місяців, загальний стаж - 15 років, а 45-річного віку вона досягла 26.02.2026, тому за умови звернення за пенсією в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку пенсія має бути призначена з 27.02.2026. З цих підстав звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 17.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, та встановив таке.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується карткою платника податків та паспортом громадянина України. Реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача - НОМЕР_1 .

Згідно з архівною довідкою комунального закладу Львівської обласної ради «Бориславський фаховий медичний коледж» від 30.03.2026 №22 позивач (на той час - ОСОБА_2 ) навчалася в Бориславському медичному училищі за спеціальністю «Сестринська справа» з 01.09.1996 (наказ №91 від 16.08.1996) по 01.07.1999, за рішенням державної кваліфікаційної комісії від 01.07.1999, протокол №20, їй присвоєно кваліфікацію медичної сестри та видано диплом серії НОМЕР_2 , реєстраційний №3660.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , заповненої 21.05.2002, позивач 21.05.2002 прийнята до Дрогобицької міської поліклініки на посаду медсестри по обробці даних функціональних обстежень на ЕОМ (наказ №56 від 20.05.2002); 02.06.2003 переведена на посаду медсестри діагностики (наказ №60 від 29.05.2003); 09.07.2014 переведена на посаду рентгенлаборанта (наказ №68 від 09.07.2014); 03.01.2017 Дрогобицьку міську поліклініку реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради (рішення сесії Дрогобицької міської ради №329 від 18.08.2016); 13.02.2017 посаду рентгенлаборанта перейменовано на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта (наказ №105 від 13.02.2017).

Згідно з довідкою КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради №384, складеною за формою додатка №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працювала повний робочий день і повний робочий тиждень у цьому підприємстві за період з 09.07.2014 (наказ №68 від 09.07.2014) по теперішній час та виконувала роботу, що постійно і безпосередньо пов`язана з іонізуючим випромінюванням, контактом із свинцевим пилом та іншими хімічними речовинами, роботою на апаратах з високою напругою, емоційною та зоровою зосередженістю уваги, за посадою рентгенолаборанта як молодшого спеціаліста з медичною освітою. У довідці зазначено, що посада передбачена Списком №1, розділ XIX, підрозділ 19 «Охорона здоров`я та соціальна допомога», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461. Підставою видачі довідки вказано книги наказів 2014-2026 років, особові рахунки про заробітну плату, особову картку форми П-2, карту робочого місця. Додатково зазначено, що характер та умови праці в установі докорінно не змінилися. Довідку підписано виконувачем обов`язків директора, головним бухгалтером і начальником відділу кадрів та скріплено печаткою підприємства.

На підтвердження результатів атестацій робочих місць за умовами праці до позовної заяви долучено матеріали трьох атестацій.

Наказом відділу охорони здоров`я виконавчих органів Дрогобицької міської ради від 16.02.2012 №33 та наказом Дрогобицької міської поліклініки «Про атестацію робочих місць» від березня 2012 року створено атестаційну комісію. Протоколом №23 засідання атестаційної комісії від 07.06.2012 встановлено, що професія рентгенлаборанта рентгендіагностичного відділення належить до Списку №1, розділу «Установи охорони здоров`я»; що працюючі на цьому робочому місці зайняті протягом повного робочого дня на передбачених Списком №1 роботах; що фактично виконувана робота відповідає положенням нормативних документів; що на працюючого впливають іонізуюче випромінення, свинцевий пил, робота на апаратах з високою напругою та зорово-напружені роботи тривалістю дії 85,0 відсотка за зміну. Комісія постановила підтвердити право рентгенлаборанта рентгендіагностичного відділення на пільгову пенсію та включити цю професію до переліку робочих місць, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення. Карта робочого місця за цією професією містить відомості про шкідливі та небезпечні фактори, тривалість робочого часу зміни 300 хвилин, а також пільги і компенсації: пенсійне забезпечення за списком №1, доплату 15 відсотків, додаткову відпустку 7 днів, скорочений робочий день. Атестацію робочого місця визнано такою, що відповідає вимогам нормативних актів. Наказом Дрогобицької міської поліклініки «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці» на підставі протоколів засідань атестаційної комісії підтверджено встановлення пільг і компенсацій працівникам, які працюють з шкідливими виробничими факторами, у тому числі на роботах, передбачених списками №1 і №2, та затверджено перелік робочих місць, професій та посад, які мають право на одержання пенсії на пільгових умовах згідно зі списком №1, до якого включено рентген кабінет, посаду рентген лаборанта, Список №1, розділ XIX п.19.

За наказом відділу охорони здоров`я виконавчих органів Дрогобицької міської ради від 20.02.2017 №53 та наказом КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради від березня 2017 року «Про проведення чергової атестації робочих місць» створено постійно діючу комісію. Протоколом №23 засідання атестаційної комісії від 27.04.2017 встановлено, що професія молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету рентгенодіагностичного відділення належить до Списку №1, розділу «Установи охорони здоров`я»; що працюючі на цьому робочому місці зайняті протягом повного робочого дня на передбачених Списком №1 роботах; що фактично виконувана робота відповідає положенням нормативних документів. Карта робочого місця містить найменування професії «молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенкабінету», перелік шкідливих і небезпечних факторів, тривалість робочого часу зміни 300 хвилин, а також пільги і компенсації: пенсійне забезпечення за списком №1, доплату 15 відсотків, додаткову відпустку 11 днів, скорочений робочий день; атестацію робочого місця визнано такою, що відповідає вимогам нормативних актів. З картою робочого місця позивача ознайомлено під підпис. Наказом «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці» від липня 2017 року затверджено перелік робочих місць, професій та посад працівників КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР, які мають право на одержання пенсії на пільгових умовах згідно зі списком №1, до якого включено рентгенодіагностичне відділення, посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта, Список №1, розділ XIX п.19.

Наказом КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради від 21.02.2022 №167 «Про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці» створено постійно діючу атестаційну комісію. Протоколом №3 засідання атестаційної комісії від 05.05.2022 встановлено, що професія рентгенолаборанта діагностичного відділення, код 3229, належить до Списку №1, розділу «Установи охорони здоров`я»; що працюючі на цьому робочому місці зайняті протягом повного робочого дня на передбачених Списком №1 роботах; що фактично виконувана робота відповідає положенням нормативних документів; що тривалість дії шкідливих факторів за зміну становить: іонізуюче випромінювання - 83,3 відсотка, свинцевий пил - 83,3 відсотка, напруженість праці (зосередженість уваги) - 94,0 відсотка, небезпечний рівень напруги в електричних ланцюгах - 83,3 відсотка, усього - 83,3 відсотка. Комісія постановила підтвердити право рентгенолаборанта як молодшого спеціаліста з медичною освітою, код 3229, діагностичного відділення рентгенкабінету на пільгову пенсію і включити цю професію до переліку робочих місць, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення згідно зі Списком №1, розділ XIX «Охорона здоров`я та соціальна допомога» (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461), а також на встановлення доплати за шкідливі умови праці у розмірі 15 відсотків, додаткову відпустку 11 календарних днів і скорочений робочий день. Карта умов праці містить найменування професії «рентгенолаборант, як молодший спеціаліст з медичною освітою», код 3229, кількість аналогічних робочих місць - 4, тривалість робочого часу зміни - 5,0 годин (300 хвилин), режим роботи - шестиденка, а в частині пільг і компенсацій - пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, розділ XIX «Охорона здоров`я та соціальна допомога» (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461). Атестацію робочого місця визнано такою, що відповідає нормативним актам, з картою умов праці позивача ознайомлено під підпис. Наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 04.07.2022 на підставі протоколів засідання атестаційної комісії затверджено переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 зі змінами від 04.07.2017 №479 (додаток №1). Згідно з додатком №1 до цього наказу до переліку професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно зі списком №1, включено діагностичне відділення, рентгенкабінет, посаду «рентгенолаборант, як молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенкабінету», Список №1, розділ XIX «Охорона здоров`я», код 3229.

Наказом КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради «Про відповідальних осіб за радіаційну безпеку» 2022 року позивача віднесено до категорії «А» згідно з нормами радіаційної безпеки України як рентгенолаборанта - молодшого спеціаліста з медичною освітою.

01.04.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за принципом екстериторіальності органом, що розглядав документи позивача та приймав рішення, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.04.2026 №133850023015 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У цьому рішенні зазначено, що вік заявника становить 45 років 01 місяць 05 днів, страховий стаж особи - 23 роки 10 місяців 08 днів, пільговий стаж особи за Списком №1 відсутній, а за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Підставою для незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 09.07.2014 по 24.03.2026 згідно з довідкою №384, виданою КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради, відповідач вказав те, що посада в довідці «рентгенлаборант, як молодший спеціаліст з медичною освітою» не відповідає посаді «молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)» згідно з переліком посад постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, долученим атестаціям робочих місць за умовами праці та записам у трудовій книжці НОМЕР_3 , а також те, що у довідці неправильне посилання на Списки, які чинні на період пільгової роботи заявника, оскільки в постанові Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 підрозділ відсутній. У додатковому коментарі відповідач зазначив, що у призначенні пенсії відмовлено відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу та у зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до абз.1 п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Згідно з абз.2 п.2 цього розділу до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Разом з тим п.«а» ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон №213-VIII), було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом №213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений п.«а» ст.13 Закону №1788-XII вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема жінкам - з 45 років до 50 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, п.2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі Рішення №1-р/2020) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст.13, ч.2 ст.14, п.«б»-«г» ст.54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

Згідно з п.2 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 названі положення втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення. Відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, п.«б»-«г» ст.54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

З наведеного слідує, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням Рішення №1-р/2020, з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1: перший із цих законів визначає такий вік для жінок у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (провадження №11-209заі21) зазначила таке: «Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV».

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про пріоритет Закону №1058-IV, зазначивши таке: «Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що відповідно до статті 5 Закону №1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV».

Ознаки типової справи, наведені у зразковій справі №360/3611/20, полягають у тому, що позивачем є особа, яка звернулась до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії після 23 січня 2020 року з підстав, визначених ст.13 Закону №1788-XII, на момент звернення досягла визначеного цією статтею віку та набула визначений цією статтею стаж роботи, а відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії. Хоча у зразковій справі йшлося про пенсію за Списком №2 і п.«б» ст.13 Закону №1788-XII, наведені правові висновки є застосовними і до спірних правовідносин, оскільки Рішенням №1-р/2020 неконституційною визнано ст.13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, у повному обсязі, а п.3 резолютивної частини цього Рішення передбачає застосування ст.13 Закону №1788-XII у редакції до внесення таких змін без обмеження окремими її пунктами. Правове регулювання набуття права на пенсію за Списком №1 і за Списком №2 у цій частині є однорідним, а колізія між Законом №1788-XII та Законом №1058-IV має однакову природу.

Аналіз наведених правових норм у взаємозв`язку з викладеними висновками Великої Палати Верховного Суду дає підстави для висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає п.«а» ст.13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII, згідно з яким жінки мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Суд встановив, що позивач працювала на посаді рентгенлаборанта з 09.07.2014, тобто до 1 квітня 2015 року, а отже належить до кола осіб, на яких поширюється дія п.3 резолютивної частини Рішення №1-р/2020.

Щодо підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №227/4273/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43242/18) щодо застосування п.20 Порядку №637 вказав таке: «Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці».

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку №637.

Згідно з п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Відповідно до п.4 Порядку №442 атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Пунктом 8 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці. Згідно з п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються, зокрема, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Розділом XIX «Охорона здоров`я» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (далі Список №1), передбачено: «Лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок). Молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Перший мотив оскаржуваного рішення полягає в тому, що зазначена в довідці роботодавця посада «рентгенлаборант, як молодший спеціаліст з медичною освітою» не відповідає посаді «молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)», передбаченій розділом XIX Списку №1.

Суд відхиляє це посилання з таких підстав. Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007 №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2007 за №1368/14635, посаду рентгенолаборанта віднесено до молодших спеціалістів з медичною освітою за спеціальністю «рентгенологія». Отже, позиція розділу XIX Списку №1 «молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)» поширюється і на рентгенолаборантів рентгенівських відділень (кабінетів) за умови їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах, передбачених цією позицією Списку, що підтверджується результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Крім того, довід відповідача про розбіжність у найменуванні посади спростовується самими матеріалами справи. Записом №6 у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 13.02.2017 (наказ №105 від 13.02.2017) посаду рентгенлаборанта перейменовано саме на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта. Таке ж найменування посади міститься у карті робочого місця та в переліку робочих місць, професій і посад за результатами атестації 2017 року, а в матеріалах атестації 2022 року посада позначена як «рентгенолаборант, як молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенкабінету» із прямим посиланням на Список №1, розділ XIX «Охорона здоров`я», код 3229. Тобто найменування посади позивача в кадрових документах роботодавця та в матеріалах атестацій відповідає позиції розділу XIX Списку №1, а розбіжність у порядку слів у формулюванні довідки не змінює ані назви посади, ані змісту фактично виконуваної роботи.

Суд також враховує, що назви професій, зазначені в трудовій книжці, наказах підприємств і довідках, можуть відрізнятися від назв, передбачених нормативно-правовими актами, при цьому суть виконуваної роботи не змінюється і зберігається однаковий вплив факторів виробничого середовища і трудового процесу. У цій справі характер роботи позивача підтверджений протоколами засідань атестаційної комісії від 07.06.2012, від 27.04.2017 та від 05.05.2022, картами робочого місця і картою умов праці, які фіксують роботу з джерелами іонізуючого випромінювання, свинцевим пилом, на апаратах з високою напругою, а також зайнятість протягом повного робочого дня на передбачених Списком №1 роботах. За протоколом від 05.05.2022 сумарна тривалість дії шкідливих факторів становить 83,3 відсотка робочого часу зміни, що перевищує 80 відсотків робочого часу, тобто відповідає критерію повного робочого дня, який відповідач сам застосовує в оскаржуваному рішенні. Наказом того ж роботодавця позивача віднесено до категорії «А» персоналу за нормами радіаційної безпеки України.

Другий мотив оскаржуваного рішення полягає в тому, що в довідці роботодавця неправильне посилання на Списки, оскільки в постанові Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 підрозділ, зазначений у довідці, відсутній.

Суд відхиляє і це посилання. Обов`язок скласти уточнюючу довідку та правильно зазначити в ній структурний елемент Списку покладено на підприємство, установу, організацію або їх правонаступника, а не на працівника. Позивач як найманий працівник не наділена жодними повноваженнями щодо змісту та оформлення документів, які видає роботодавець, і не може нести негативних наслідків неточності у їх складенні. Зазначення в довідці «розділ XIX, підрозділ 19 «Охорона здоров`я та соціальна допомога» замість «розділ XIX «Охорона здоров`я» є дефектом оформлення, який не спростовує ані факту роботи позивача на посаді, передбаченій розділом XIX Списку №1, ані результатів атестацій робочих місць за умовами праці, які містять коректне посилання на розділ XIX «Охорона здоров`я» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Окремо суд зазначає, що в цій справі уточнююча довідка взагалі не була єдиним і необхідним джерелом підтвердження спеціального стажу. За п.20 Порядку №637 та наведеним висновком Верховного Суду у справі №227/4273/16-а уточнююча довідка подається лише тоді, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Трудова книжка позивача містить записи про займані посади і періоди виконуваної роботи, зокрема запис №4 від 09.07.2014 про переведення на посаду рентгенлаборанта та запис №6 від 13.02.2017 про перейменування цієї посади на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта. Умови праці за цими посадами підтверджені документами про результати атестації робочих місць, які згідно з п.10 Порядку №383 разом із трудовою книжкою є основними документами для підтвердження пільгового стажу після 21 серпня 1992 року.

Відповідач у своєму рішенні не поставив під сумнів ані факт роботи позивача у спірний період, ані проведення атестацій робочих місць, ані їх результати, а обмежився оцінкою формулювань довідки. Разом з тим орган, що призначає пенсію, зобов`язаний вирішувати питання про призначення пенсії з урахуванням усіх наявних документів, а не лише одного з них. Доводи відповідача про зворотне зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.

Перевіряючи наявність у позивача необхідної тривалості пільгового стажу, суд виходить із такого. Атестації робочих місць за умовами праці на робочому місці позивача проводилися послідовно у 2012, 2017 і 2022 роках, тобто з дотриманням установленої п.4 Порядку №442 періодичності не рідше одного разу на 5 років. Результати кожної з них згідно з п.4.2 Порядку №383 застосовуються при обчисленні пільгового стажу впродовж 5 років після затвердження. Атестація, проведена у 2012 році, охоплює період роботи позивача на посаді рентгенлаборанта з 09.07.2014; атестація, проведена у 2017 році (протокол від 27.04.2017, наказ про завершення атестації від липня 2017 року), охоплює наступний п`ятирічний період; атестація, проведена у 2022 році (протокол від 05.05.2022, наказ про результати атестації від 04.07.2022), охоплює період до 04.07.2027. Отже, увесь період роботи позивача з 09.07.2014 і до дня звернення із заявою про призначення пенсії підтверджений чинними результатами атестації робочих місць за умовами праці. Докорінної зміни умов і характеру праці на робочому місці позивача матеріалами справи не встановлено, а довідка роботодавця прямо засвідчує, що характер та умови праці в установі докорінно не змінилися.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, період роботи позивача з 09.07.2014 по 01.04.2026 у Дрогобицькій міській поліклініці (з 03.01.2017 - КНП «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради) на посаді рентгенлаборанта, перейменованій на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта, підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Тривалість цього періоду перевищує 11 років, тобто значно більша за передбачені п.«а» ст.13 Закону №1788-XII 7 років 6 місяців.

Страховий стаж позивача, визначений самим відповідачем в оскаржуваному рішенні, становить 23 роки 10 місяців 08 днів і перевищує передбачений п.«а» ст.13 Закону №1788-XII стаж роботи не менше 15 років. Ця обставина між сторонами не є спірною, оскільки в оскаржуваному рішенні відповідач прямо зазначив, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

45-річного віку позивач досягла 26.02.2026, а на день звернення із заявою про призначення пенсії її вік становив 45 років 01 місяць 05 днів, що також зафіксовано в оскаржуваному рішенні.

Отже, станом на 01.04.2026 позивач одночасно відповідала всім умовам, з якими п.«а» ст.13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII пов`язує виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1: досягла 45 років, мала стаж роботи понад 15 років і пільговий стаж понад 7 років 6 місяців. Відмова відповідача у призначенні такої пенсії з посиланням на недосягнення 50-річного віку, визначеного п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, та на відсутність пільгового стажу є протиправною.

Щодо дати, з якої має бути призначено пенсію, суд зазначає таке. Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки пенсійного віку, з яким п.«а» ст.13 Закону №1788-XII пов`язує право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, вона досягла 26.02.2026, а із заявою про призначення пенсії звернулася 01.04.2026, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення цього віку, пенсія має бути призначена з 27.02.2026 - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд керується наведеним вище та доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.04.2026 №133850023015 прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з неправильним застосуванням норм, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а отже є необґрунтованим і протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у цьому випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону №1788-XII у редакції згідно з Рішенням №1-р/2020 з 27.02.2026 із зарахуванням до пільгового стажу спірного періоду роботи. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає змісту та суті порушеного права і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги немайнового характеру, в силу приписів ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.04.2026 №133850023015 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII у редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з 27.02.2026, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 09.07.2014 по 01.04.2026 на посаді рентгенлаборанта, перейменованій на посаду молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенкабінету - рентгенлаборанта, у Дрогобицькій міській поліклініці (комунальному некомерційному підприємстві «Дрогобицька міська поліклініка» Дрогобицької міської ради).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) сплачений судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua