Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №340/8672/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8672/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366086) щодо невчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Свинарка, яка є правою притокою річки Бєшка басейну річки Інгулець, площею 8,5937 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 площею 12,8109 га, яка відноситься до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди як безхазяйної нерухомої речі;

- зобов`язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366086) вчинити дії, спрямовані на визнання безхазяйним майном гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та шахтного водоскиду та розміщена на русловому ставку р. Свинарка, яка є правою притокою річки Бєшка басейну річки Інгулець, площею 8,5937 га щодо якого сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 площею 12,8109 га, яка відноситься до земель комунальної власності Новопразької територіальної громади в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік указаної гідротехнічної споруди як безхазяйної нерухомої речі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області на русловому ставку р. Свинарка, яка є правою притокою річки Бєшка басейну річки Інгулець на земельній ділянці за кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, загальною площею 12,8109 га, знаходиться водний об`єкт - ставок, площею 8,5937 га, на якому розташована безхазяйна гідротехнічна споруда. Згідно інформації Новопразької селищної ради від 01.11.2024 №1453 земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 площею 12,8109 га у 2018 році передана в оренду ОСОБА_1 в комплексі з водним об`єктом терміном на 10 років. При цьому гідроспоруда не перебуває у комунальній власності, власник чи балансоутримувач даної гідроспоруди, відсутній. Також, селищною радою на виконання вимог Плану заходів місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску льодоходу, повені та паводків у 2024 році обстежувалася та включена до переліку майна, яке буде визнаватися у встановленому законом порядку, безхазяйним. Також, на запит окружної прокуратури від 17.11.2024 селищна рада листом від 09.05.2025 № 613 повідомила, що на першу половину 2025 року заплановано проведення технічної інвентаризації, після чого буде подано заяву про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйного майна, про що селищною радою буде повідомлено окружну прокуратуру. Разом з цим, після спливу чотиримісячного строку окружною прокуратурою до селищної ради 23.09.2025 скеровано запит №55-6091ВИХ-25 щодо того, чи розпочато проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 та які заходи вжиті щодо визнання її безхазяйної. У своїй відповіді від 14.10.2025 №1297 Новопразька селищна рада повідомила, що кошти на технічну інвентаризацію даної гідротехнічної споруди у бюджеті селищної ради відсутні. Однак, селищною радою заплановано передбачити відповідні кошти та провести інвентаризацію у листопаді-грудні 2025 року. Після цього буде подана відповідна заява про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйної речі. Разом з цим, моніторингом офіційної Інтернет - сторінки Новопразької селищної територіальної громади встановлено, що після відповіді Новопразької селищної ради від 14.10.2025 №1297 проведено одну сесію селищної ради від 17.11.2025. На вказаній сесії прийнято рішення №1587 про внесення змін до рішення від 18.12.2024 №1353 “Про бюджет Новопразької селищної територіальної громади на 2025 рік”, яким у строку бюджету “Програма технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна на 2025-2029 роки”, якою визначено необхідність проведення інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що можуть бути визнані безхазяйними (код 1210180), видатки на проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна з часу останніх змін до бюджету територіальної громади (рішення від 09.10.2025 №1550) не збільшені. Окрім того, відповідно до інформації Новопразької селищної ради від 15.12.2025 №1722, кошти для проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна - гідроспоруд, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, відсутні. На сесіях селищної ради упродовж листопада-грудня 2025 року кошти на технічну інвентаризацію даної гідротехнічної споруд не виділялись. Таким чином, зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном. Всупереч вимог законодавства Новопразькою селищною радою, як уповноваженим органом, упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання об`єкту нерухомого майна - гідротехнічної споруди, розташованих на території даної громади безхазяйним майном з метою набуття права власності на це майно, чим допущено протиправну бездіяльність. Зазначена бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів з метою набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні спору, призводить до того, що вказані гідроспоруди можуть зазнати руйнації, використовуватися без достатніх на те правових підстав, та позбавити орган місцевого самоврядування можливості забезпечити збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд. Окрім того, вказує, що бездіяльність відповідача, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на безхазяйне майно - гідроспоруди, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття майна з власності територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади та, тим самим, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.106-107).

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, за межами смт. Нова Прага, на земельній ділянці за кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, загальною площею 12,8109 га, знаходиться водний об`єкт - ставок, площею 8,5937, га, на якому розташована гідротехнічна споруда.

Згідно паспорту водного об`єкта характеристика гідротехнічної споруди наступна: гребля земляна, насипна, матеріал - суглинок, ширина по гребеню - 8 м, довжина - 164 м, максимальна висота - 5 м, закладання укосів: верхового 1:1, низового 1:1, кріплення укосів - біологічне, гребля проїжджа, відмітка гребеня, БС – 120,4, тип – підпірна стінка перед двопрогінним мостом, матеріал – бутобетон на кладка, монолітний залізобетон; конструктивні параметри: вхідний оголовок – відмітка на вході 118 м, водопровідна частина – протяжність 14,6 м, вихідний оголовок – відмітка на виході 117 м; вид регулювання, затвори, щитові, засувка тощо - нерегульований; пропускна здатність водоскидної споруди 33,85 куб.м./с. (а.с.33-37).

У паспорті водного об`єкта дані щодо власника гідровузла (комплексу/групи гідротехнічних споруд) відсутні.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 27.11.2025 внесено відомості лише щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, загальною площею 12,8109 га, в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, на якому знаходиться гідротехнічна споруда, укладеним 02.07.2018 строком 10 років до 02.07.2028 Кіровоградською обласною державною адміністрацією з орендарем – ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.23, 26-29).

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області від 23.05.2025 р. №608/01-12 зазначена установа не є балансоутримувачем даної гідротехнічної споруди водного об`єкту, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, а на їх запит Новопразькою селищною радою підтверджено, що балансоутримувач вказаним органом місцевого самоврядування - не визначено (а.с.68).

Згідно інформації Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях №10-11-02372 від 30.05.2025 у реєстрі обліковується нерухоме державне майно за класифікаційним угрупуванням 215 - “Порти, канали, греблі та інші водні споруди” відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України №461, яке розташоване на території Новопразької селищної територіальної громади та перебуває на балансі відповідних юридичних осіб. Інша інформація щодо гідротехнічних споруд в Управлінні забезпечення реалізації повноважень у Кіровоградській області Регіонального відділення відсутня (а.с.70).

З метою встановлення власника чи балансоутримувача гідротехнічної споруди, яка складається з греблі земляної насипної та водоскидної споруди та розташована на русловому ставку р. Свинарка на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 площею 12,8109 га, окружною прокуратурою 17.10.2024 до селищної ради скеровано запит №55-6573ВИХ-24 щодо наявності власника даної гідроспоруди, а разі його відсутності щодо вжиття заходів стосовно визнання її безхазяйної (а.с.38-39).

На вказаний запит Новопразька селищна рада листом від 01.11.2024 р. №11006-24 повідомила, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 площею 12,8109 га у 2018 році передана в оренду ОСОБА_1 в комплексі з водним об`єктом терміном на 10 років. При цьому гідроспоруда не перебуває у комунальній власності, власник чи балансоутримувач даної гідроспоруди, відсутній. Також, селищною радою на виконання вимог Плану заходів місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо підготовки та пропуску льодоходу, повені та паводків у 2024 році обстежувалася та включена до переліку майна, яке буде визнаватися у встановленому законом порядку, безхазяйним (а.с.40).

В подальшому, з метою уточнення даної інформації, окружною прокуратурою до селищної ради скеровано запит від 07.11.2024 №55-7062ВИХ-24 щодо конкретних строків визнання вказаної гідроспоруди, безхазяйним майном із зазначенням етапів його проведення та рішень, які необхідно прийняти для реалізації даних етапів (а.с.41).

На даний запит селищна рада листом від 09.05.2025 № 613 повідомила, що на першу половину 2025 року заплановано проведення технічної інвентаризації, після чого буде подано заяву про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйного майна, про що селищною радою буде повідомлено окружну прокуратуру (а.с.42).

Окружною прокуратурою до селищної ради 23.09.2025 скеровано запит №55-6091ВИХ-25 щодо того, чи розпочато проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505 та які заходи вжиті щодо визнання її безхазяйної (а.с.62).

У відповіді від 14.10.2025 №1297 Новопразька селищна рада повідомила, що кошти на технічну інвентаризацію даної гідротехнічної споруди у бюджеті селищної ради відсутні. Однак, селищною радою заплановано передбачити відповідні кошти та провести інвентаризацію у листопаді-грудні 2025 року. Після цього буде подана відповідна заява про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйної речі (а.с.63).

Також, відповідно до інформації Новопразької селищної ради від 15.12.2025 №1722, кошти для проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна - гідроспоруд, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, відсутні. На сесіях селищної ради упродовж листопада-грудня 2025 року кошти на технічну інвентаризацію даної гідротехнічної споруд не виділялись. У випадку виділення коштів на проведення технічної інвентаризації вищевказаних об`єктів нерухомого майна її буде проведено у розумні строки. Після цього буде подана відповідна заява про взяття на облік гідроспоруди, як безхазяйної речі (а.с.96).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що гідротехнічна споруда знаходиться на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та є безхазяйною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України “Про прокуратуру” від 14.12.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави”.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття “інтереси держави”, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття “інтереси держави” має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Відтак, суд вважає, що “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі “Ф.В. проти Франції” (F.W. v. France), заява №61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) “Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону” щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

В даному випадку прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері комунальної власності, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють собою, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 806/1350/15, від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а, від 9 квітня 2020 року у справі № 822/589/17, від 3 лютого 2021 року у справі № 806/1326/17, від 16 червня 2021 року у справі № 120/2320/19-а, від 27 жовтня 2021 року у справі № 806/1325/17, від 6 вересня 2022 року у справі №822/591/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 354/609/15.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно підпункту 1 пункту “а” статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону України “Про аквакультуру” гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури; гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Статтею 12 Закону України “Про аквакультуру” передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Суд зазначає, що предметом позову є протиправна бездіяльність щодо невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди безхазяйним майном.

Так, дамби і греблі потужні гідротехнічні об`єкти. Вони можуть споруджуватися з різними цілями.

Дамба піднесення, створюване штучним шляхом в зоні водного ресурсу і виконує захисну або регулювальну функцію.

Гребля об`єкт, що зводиться на шляху водного потоку для підняття природного рівня води. Спорудження дозволяє витягти з дії водної стихії максимальну користь.

Водночас, незалежно від того чи є гребля гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.

Тому такий об`єкт як гребля є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди безхазяйним майном, а саме вищенаведеної гідротехнічної споруди.

В порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди безхазяйним майном та зобов`язання відповідача вчинити дії спрямовані на визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (28000, м. Олександрія, Кіровоградська обл., вул. Чижевського, 1а, ЄДРПОУ 02910025) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, смт. Нова Прага, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 14, ЄДРПОУ 04366086) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області стосовно невжиття заходів, щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, матеріал - суглинок, ширина по гребеню - 8 м, довжина - 164 м, максимальна висота - 5 м, закладання укосів: верхового 1:1, низового 1:1, кріплення укосів - біологічне, гребля проїжджа, відмітка гребеня, БС – 120,4, тип – підпірна стінка перед двопрогінним мостом, матеріал – бутобетон на кладка, монолітний залізобетон; конструктивні параметри: вхідний оголовок – відмітка на вході 118 м, водопровідна частина – протяжність 14,6 м, вихідний оголовок – відмітка на виході 117 м; вид регулювання, затвори, щитові, засувка тощо - нерегульований; пропускна здатність водоскидної споруди 33,85 куб.м./с, на водному об`єкті - ставок площею 8,5937 га, розташований за межами смт. Нова Прага на земельній ділянці за кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, загальною площею 12,8109 га на території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області безхазяйним майном, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Зобов`язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: греблі земляної, насипної, матеріал - суглинок, ширина по гребеню - 8 м, довжина - 164 м, максимальна висота - 5 м, закладання укосів: верхового 1:1, низового 1:1, кріплення укосів - біологічне, гребля проїжджа, відмітка гребеня, БС – 120,4, тип – підпірна стінка перед двопрогінним мостом, матеріал – бутобетон на кладка, монолітний залізобетон; конструктивні параметри: вхідний оголовок – відмітка на вході 118 м, водопровідна частина – протяжність 14,6 м, вихідний оголовок – відмітка на виході 117 м; вид регулювання, затвори, щитові, засувка тощо - нерегульований; пропускна здатність водоскидної споруди 33,85 куб.м./с, на водному об`єкті - ставок площею 8,5937 га, розташований за межами смт. Нова Прага на земельній ділянці за кадастровим номером 3520355400:02:000:7505, загальною площею 12,8109 га на території Новопразької територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА