Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №320/21020/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року № 320/21020/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 26.02.2025.

2. Зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби із урахуванням висновків спеціалістів, зокрема відображених у Виписці з медичної карти стаціонарного хворого №24583 від 03.03.2025р. з КНП «Київська міська клінічна лікарня №8», Виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03.03.2025 з КНП «МЗНПД», копії екіпризу з Київської міської психоневрологічної лікарні №2 від 17.12.2018.

Позов мотивовано тим, що за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 26.02.2025. ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 в ІНФОРМАЦІЯ_6 станом на звернення до суду знаходився в 199-му навчальному центрі ВЧ НОМЕР_1 . Позивач у позові зауважує, що медичний огляд був оформлений формально, без проведення будь-яких обстежень з боку вузьких лікарів-спеціалістів, та зважаючи на його діагноз без направлення на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, було порушено процедуру проведення медичного огляду. Крім того, військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, не враховано зауваження стосовно наявної хвороби.

ОСОБА_1 вважає, що спірна постанова винесена з порушенням чинного законодавства, а отже є протиправною та такою, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Також позивач зазначає, що 14.03.2023 на адресу Центральної військово-лікарської комісії МОУ була направлена скарга на висновок (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2025, однак вона не була отримана Центральною військово-лікарською комісією МОУ та 14.04.2025 була повернена відправнику в зв`язку з закінченням строку зберігання. Вказує також, що 15.04.2025 вищевказана скарга від 25.03.2025 на висновок (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2025 була повторно направлена по пошті та була отримана Центральною військово-лікарською комісією МОУ 16.04.2025, проте жодної реагування отримано не було. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ІНФОРМАЦІЯ_8 надіслав до суду відзив у якому, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що дія (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскаржуються в штатних ВЛК або в судовому порядку. Отже законодавцем не передбачено оскарження дій, бездіяльності, постанов районних ВЛК в судовому порядку. Також законодавцем не передбачено повноважень районних ЛК для проведення повторного медичного огляду, у разі оскарження. Проте законодавець чітко вказує що у разі оскарження дій, бездіяльності, постанов районних ВЛК особа звертається до обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , який на підставі заяви направляє особу на проходження ВЛК при обласному (Київському) ТЦК та СП. І вже у разі дій або бездіяльності обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_9 особа оскаржує ці дії чи бездіяльність в штатних ВЛК або судовому порядку. Відповідно позивачу, коли він перебував у статусі військовозобов`язаного, належало звернутися з заявою щодо оскарження висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 до ІНФОРМАЦІЯ_11 з проханням направити його на (повторний) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 . І, у разі відмови або непроведення повторного ВЛК звернутися до суду з оскарженням бездіяльності саме ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідач у відзиві зазначає також, що оскільки позивач, внаслідок призову його на військову службу під час мобілізації, набув статус військовослужбовця, відповідно, для проведення медичного огляду, позивачу належить звернутися до командира військової частини, в якій він проходить військову службу, з рапортом щодо направлення його на профільну ВЛК для військовослужбовців для проведення медичного огляду. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено медичний огляд старшого сержанта запасу ОСОБА_1 , за результатом якого було прийнято постанову у формі довідки від 26 лютого 2025 року №18/1140, згідно якої на підставі статті 39-в графи II, позивач визнаний придатним до військової служби за граф 1-12 ТДВ.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025 №2883, ОСОБА_1 із 04.03.2025 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 було направлено до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу на висновок (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2025.

До позову додано докази, що поштова кореспонденція зі скаргою, направленою 25.03.2025 повернулась відправнику, а скаргу, відправлену 15.04.2025 отримано Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України 16.04.2025.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправною постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 26.02.2025, а тому просить позов задовольнити.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (надалі - Положення №402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з п.2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до п.2.2 розділу І Положення №402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати, згідно з цим Положенням, постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз.15 п.п.2.3.4 п.2.3 розділу I Положення №402).

Відповідно до пп.2.4.4 п.2.4 розділу І Положення №402, на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 пп. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення №402).

Відповідно до пп. 2.5.1 п. 2.5 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до пп. 2.8.1-2.8.3 п.2.8 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (пп. 2.8.5 п.2.8 розділу І Положення №402).

Згідно із пп. 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК, згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

За аналізом наведених положень, можна дійти висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, крім інших, ВЛК ТЦК та СП.

Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.08.2026 у справі №320/62548/25 також зазначив, що особи мають право звернутися до ВЛК регіону для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі не згоди з рішенням ВЛК регіону звернутися зі скаргою до ЦВЛК. При цьому, Положенням № 402 передбачено алгоритм оскарження постанов ВЛК, за яким постанови позаштатної ВЛК оскаржуються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності. Згідно з п. п. 2.4.10. Положення №402 визначено, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Отже, законодавством встановлено обов`язковий досудовий порядок оскарження постанов позаштатних ВЛК з попереднім зверненням до штатних ВЛК.

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 було направлено до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу на висновок (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2025.

До позову додано докази, що поштова кореспонденція зі скаргою, направленою 25.03.2025 повернулась відправнику, а скаргу, відправлену 15.04.2025, отримано Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України 16.04.2025.

Позивач зазначає, що відповідь від ЦВЛК на скаргу йому не надходила. Також матеріали справи не містять доказів, що Центральною ВЛК ЗСУ скарга на висновок (постанову) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.02.2025 розглянута та прийнято відповідне рішення.

При цьому, суд зазначає, що бездіяльність чи рішення Центральної ВЛК ЗСУ не є предметом спору у даній адміністративній справі, а тому відсутні підстави для врахування наслідків направлення особою скарги такому суб`єкту.

Беручи до уваги те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду особи належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Також, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.