Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №320/22491/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Київ справа №320/22491/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді – Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е. кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110)

доКиївської митниці (03124. м. Київ. бул. Гавела Вацлава. 8-А, код ЄДРПОУ 43997555)

провизнання протиправними та скасування рішень

встановив:

Приватне підприємства «Будпостач» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, у якому просило суд:

- визнати протиправним, скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 27.03.2026 №26UA10000000068-КТ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості від 31.03.2026 №UA100450/2026/000012/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством «Будпостач» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, а також вірним визначенням коду товару. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих ПП «Будпостач» товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а також змінено код товару, в результаті чого було збільшено митні платежі на 345 343,41 грн.. ПДВ на 323 675.62 грн., всього на 669 019.03 грн. та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Окрім того, в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення щодо визначення коду товару позивач посилалась на те, що таке було прийнято з порушенням положень Закону України «Про Митний тариф України» та Основних правил інтерпретації УКТЗЕД. На думку позивача, митний орган міг змінити (визначити) код товару лише в разі виявлення порушень правил класифікації з боку декларанта. Натомість, в оскаржуваному рішенні відповідачем безпідставно, необґрунтовано та за відсутності жодних належних доказів змінено коди товарів, що в подальшому призвело до того, що позивачу донараховано митні платежі і відносно неї складено протокол про порушення митних правил.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов`язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відтак, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги частини 2 статті 52, частини 21 статті 58 та частини 2 статті 52 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

Також, представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог вказав, що під час митного оформлення товарів з метою дотримання вимог щодо їх правильної класифікації виникла необхідність направлення запиту до спеціалізованого підрозділу у зв`язку із складним випадком класифікації, під яким розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженого ним органом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. У відповідь на надісланий запит і було прийнято оскаржуване рішення, при цьому митним органом враховані надані до митного оформлення товаросупровідні документи, інформація згідно акту проведення митного огляду товарів та фото товарів. Вважаючи, що вчинені дії відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на необґрунтованість позиції позивача, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог ч. 4 статті 257 КАС України, не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду даної справи є протиправне, на думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Згідно з ч. 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ. вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314. ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996. про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004.

08.06.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією K-TARP VINA CO..LTL) (В`єтнам) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1543.

Відповідно до контракту продавець виробляє та продає, а покупець приймає і оплачує будівельні та оздоблювальні матеріали, гідро-пароізоляцію, тарпаулін, тенти (пункт 1.1. контракту).

Найменування (перелік), кількість, ціпа за одиницю і загальна вартість товару. умови та строки поставки, вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах. які є невід`ємною частиною даного контракту (пункт 1.2. контракту).

Сторони за цим контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах. Товар поставляється дія ввезення на митну територію України (пункт 3.1. контракту).

Продавець зобов`язаний забезпечити належне пакування товару, що забезпечує збереження товару на весь період його перевезення, обробки, перевантаження, зберігання (пункт 3.8.1. контракту ).

Загальна сума контракту становить 5 000 000 (п`ять мільйонів) доларів США (пункт 5.1. контракту).

Платежі за цим Контрактом здійснюються у доларах США. Платежі за товар здійснюються покупцем на у мовах і в строки, зазначені в проформі-інвойсі або інвойсі. шляхом банківського переказу на банківський рахунок продавця, вказаний в даному Контракті (пункти 5.2., 5.3. контракту).

24.02.2020. попередньо, для організації перевезення товарів до України позивач у клав і ГОВ «Мерск Україна Лтд» (далі в т.ч. експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

14.02.2022, також попередньо, дтя перевезення товарів позивач уклав з компанією «Maer.sk» (Данія) (даті в т. ч. перевізник) договір перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00072649.

15.09.2025 продавець надав позивачу комерційну пропозицію на загальну суму 134 784.99 доларів США та прайс-лист щодо ціни товарів тенти торговельної марки X-TREME на умовах поставки FOB порі HAI PHONG або інший порт В`єтнаму згідно з правилами Інкотермс 2020.

16.09.2025продавець надав позивачу проформу інвойс № 25368S126 (див. додаток 7) на загальну суму 134 784.99 доларів СШЛ для оплати товарів тенти торговельної марки X-TREMЕ на умовах передоплати та на умовах поставки FOB порт HAI PHONG або інший порт В`єтнаму згідно з правилами Інкотермс 2020.

24.09.2025 на підставі контракту від 08.06.2023 №1543 позивач платіжним дорученням №408 перерахував продавцю як передоплату кошти за товари будівельні матеріали в розмірі 26 957,00 доларів США.

02.12.2025 продавець на підставі контракту та проформи інвойсу надав позивачу комерційний інвойс №25368S 126-3 на відвантаження товарів тенти торговельної марки X- TREME походженням із В`єтнаму за ціною 33 870.18 доларів США на умовах передоплати, на умовах поставки FOB порт HAI PIIONG або інший порт В`єтнаму згідно і правилами Інкотермс 2020. а також пакувальний аркуш (лив. додаток 10) до комерційною інвойсу про відвантаження товарів тенти торговельної марки X-TRЕMЕ.

04.12.2025для вивезення товарів із В`єтнаму до України митними органами В`єтнаму була оформлена митна декларація №308026118320 за ціною 33 870.18 доларів США, шо співпадає з ціною товарів у комерційному інвойсі.

02.01.2026 на підставі контракту від 08.06.2023 №1543 позивач платіжним дорученням №2 перерахував продавцю як передоплату' кошти за товари будівельні матеріали в розмірі 27 096.14 доларів СІІІА. Загальна сума перерахованих коштів складає 54 053.14 доларів США.

06.01.2026 продавець передав товари перевізнику для доставки із В`єтнаму до порту Гданська у Польщі га одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №262329851.

15.01.2026 виробник та продавець товарів направив до позивача заяву про те. що тентова тканина має гри шари: внутрішній шар ткане полотно, виготовлене з поліетилену високої щільності; зовнішні шари виготовлені з поліетилену низької щільності.

У цей же день. 15.01.2026. виробник та продавець товарів направив до позивача листа, в якому вказав, що тенти він виготовляє за однаковою технологією. Тенти відрізняються лише розмірами, кольором та щільністю.

03.02.2026 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг у розмірі 63 917.76 гри. з перевезення товарів морським транспортом із В`єтнаму до порту Гданська у Польщі експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653604773.

03.02.2026 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг у розмірі 2144,3 доларів США з оформлення документації, операційні послуги терміналу у Гданську (Польща) та перевезення товарів залізничним транспортом до України перевізник компанія «Maersk» (Данія) виписав інвойс № 5653604778.

06.02.2026 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні втрати №40 (див. додаток 18). У довідці зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України в розмірі 63917.76 грн.. а також 1744.03 доларів США.

На підставі залізничної накладної УМВС від 09.02.2026 №00936 товари залізничним транспортом були доставлені з порту 1 данська (Польща) до залізничної станції Бориспіль у Київській області, де розміщений підрозділ Київської митниці.

20.02.2026 позивач подав відповідачу митну декларацію №26UA10045040029215 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 33 870.18 доларів США.

У графі 33 митної декларації позивач зазначив код товару 3926909790. який передбачає ставку мита 0%. та заявив до сплати митні платежі: ПДВ 320 965,42 грн.

До митної декларації №26UA100450400292U5 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA100450/2026/000028 (див. додаток 25). виписаної відповідачем, а саме:

Контракт від 08.06.2023 №1543 між позивачем та компанією K-TARP VTNA CO..L1D (В`єтнам);

Комерційну пропозицію продавця від 15.09.2025 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт HAI PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020;

Прайс-лист продавця від 15.09.2025 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт НА1 PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020;

Проформу інвойс продавця від 16.09.2025 № 25368S126 па загальну суму 134 784.99 доларів США. на умовах передоплати та на умовах поставки FOB порт HAI PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020:

Комерційний інвойс від 02.12.2025 №253685126-3 за ціною 33 870.18 доларів США на відвантаження товарів походженням із В`єтнаму на умовах передоплати, на умовах поставки FOB порт HAI PIIONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020:

Пакувальний лист до комерційного інвойсу від 02.12.2025 №25368S 126-3 про відвантаження товарів у чотирьох контейнерах;

Мигну декларацію В`єтнаму від 04.12.2025 №308026118320 за ціною 33 870.18 доларів США;

Платіжну інструкцію від 24.09.2025 №408 про оплату товарів;

Платіжну інструкцію від 02.01.2026 №2 про оплату товарів;

Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем іа експедитором ГОВ «Мерск Україна ЛТД»;

Договір від 14.02.2022 №UA00072649 про перевезення товарів між позивачем та перевізником компанією Maersk A/S (Данія):

Коносамент від 06.01.2026 № 262329851 про передачу' товарів перевізнику;

Рахунок-фактуру FOB «Мерск Україна Лтд» від 03.02.2026 №5653604773 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

Інвойс компанії Maer.sk A/S (Данія) від 03.02.2026 № 5653604778 для оплати послуї з перевезення товарів:

Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 06.02.2026 №40:

Залізничну накладну УМВС від 09.02.2026 №00936 про доставку товарів залізничним транспортом віл порту Гданська у Польщі до залізничної станції Бориспіль у Київській області:

Лист продавця та виробника товарів від 15.01.2026 про характеристики товарів:

Лист виробника товарів від 15.01.2026 про виробництво та характеристики товарів;

Декларацію про походження товарів з В`єтнаму від 02.12.2026:

Декларацію митної вартості.

Також, позивач додав до митної декларації гри рішення Черкаської митниці за 2024 рік про визначення коду УКТЗЕД ідентичною товару тенти цього ж виробника та продавця компанії K-IARP VINA CO..LTD (В`єтнам), у якому митний орган класифікував такі товари за тим же кодом 6306190000. що передбачає пільгову та повну ставку мита 12%.

Крім цього, позивач до митної декларації додав висновки відомчої Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 19.04.2024 № 142000-3104-0142. від 17.05.2024 № 142000-31044)180. від 18.11.2022 № 142000-3400-0137 про дослідження ідентичних вказаних товарів, що імпорту валися позивачем.

Також, позивач до митної декларації додав рішення Київського окружного адміністративного суду та постанови і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у справах №320/29069/24. №320/41603/24. №320/45902/24.

Вказаними рішеннями суду були визнані протиправними та скасовані рішення Черкаської митниці щодо класифікації ідентичних товарів тенти за кодом УКТЗЕД 6306190000 і а коригування митної вар гості цих товарів, шо імпортувалися позивачем.

26.02.2026 Київська митниця актом відбору зразків товарів відібрала зразки тентів і направила у Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для дослідження.

03.03.2026 з метою уникнення простою транспортних засобів з товаром під час проведення дослідження товарів, позивач заявив товари за тимчасовою митною декларацією №26UA 100450400348U4.

На виконання вимог ч. З ст. 260 МК України про те. що для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих. під яку може підпадати товар, позивач за погодженням із митницею заявив товари за кодом 6306190000. що передбачає ставку мита 12%. Відповідач здійснив митне оформлення товарів за вказаною тимчасовою декларацією.

25.03.2026 Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби склала висновок №1420003104-0042 (лив. додаток 23) про результати дослідження товарів.

27.03.2026 Київська митниця прийняла рішення щодо класифікації товарів №261JA10000000068-KT, яким класифікувала імпортовані ПП «Будпостач» товари як тенти універсальні за кодом УКТЗЕД 6306 1900 00, що передбачає пільгову ставку мита 12%.

27.03.2026 Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA 100450/2026/000028 (див. додаток 25), згідно з якою відмовлено у випуску товарів по митній декларацію від 20.02.2026 №26lA100450400292U5.

30.03.2026 позивач подав відповідачу додаткову митну декларацію №26UAI00450400583U1 для митного оформлення товарів за визначеним відповідачем кодом УК ПНД 63061 90000.

30.03.2026 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1182762, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини: 5) переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.

30.03.2026 позивач повідомив відповідача, що разом з митною декларацією подані всі документи, визначені ст. 53 МК України.

31.03.2026 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100450/2026 000012/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом, (метод 2г) передбаченим ст. 64 МК України, на рівні 2.92 доларів CШA/кг, джерело інформації митна декларація від 08.01.2026 №ІІА305160/2026 000198 (26UA305160000198U2).

31.03.2026 Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA100450/2026/000029, згідно з якою відмовлено у випуску товарів по митній декларацію від 30.03.2026 №261JA 100450400583U1.

31.03.2026 з врахуванням визначеного коду товару га визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за додатковою митною декларацією №26UA 1004504005881 7 (див. додаток 30). по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 345 343.41 грн.. ПД13 на 323 675.62 грн., всього на 669 019.03 грн.

Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 Митного кодексу України, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною 2 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Відповідно до ч.4 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 5 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі за текстом - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пункт 3 розділу І Порядку № 650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно п. 1 та п. 2 розділу ІІІ Порядку № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:

- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Відповідно до пункту 4.4. розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:

МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;

ЕМД не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України № 466/2002 від 17.05.2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно пункту «а» ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983 р.), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», в Україні запроваджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року (Explanatory Notes to the Harmonized commodity description and coding system, Fifth Edition (2012) Wold Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Explanatory Notes to the Combined Nomenclature of the European Union, Official Journal of the European Union, С 76, Volume 583, 4 March 2015) (далі - Пояснення до УКТЗЕД). Пояснення до УКТЗЕД запроваджено в Україні як допоміжний робочий матеріал при класифікації товарів за УКТЗЕД та затверджено наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256.

Щодо спірних правовідносин, суд встановив, що позивач у митній декларації класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 6306190000 згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлений декларантом код товару 3926 9097 90 згідно з Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ передбачає наступне:

До групи 39 включаються товари: «Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них»;

До товарної позиції 3926 (перші чотири знаки) включаються товари: «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914»;

До товарної підпозиції (перші шість знаків) 3926 90 включаються товари: «- інші»;

До товарної підкатегорії (десять знаків) 3926 90 97 90 включаються товари: «інші», яка передбачає ставку мита 0%.

Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ також визначено:

Примітка 1 до групи 39: В УКТ ЗЕД термін "пластмаси" означає матеріали товарних позицій 3901-3914.

Група 39 Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них:

До товарної позиції 3926 включаються:

«Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914»

До товарних позицій 3901-3914 включені зокрема:

«Полімери етилену в первинних формах» (товарна позиція 3901)».

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 (додаток № 27) визначено:

«Група 39 Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них:

Загальні положення

До цієї групи включаються речовини, які називають полімерами, напівпродукти та вироби з них, за умови, що вони не виключені Приміткою 2 до цієї групи.

Полімери Скорочені назви полімерів

Багато полімерів, описаних у цій групі, відомі також під скороченими назвами. Список деяких найчастіше вживаних абревіатур наведений нижче: ПЕ (РЕ)Поліетилен.

Товарна позиція 3926 є залишковою товарною позицією, до якої входять вироби, ніде не згадані чи нікуди не включені, з полімерних чи інших матеріалів товарних позицій 3901-3914. Полімерні матеріали в сполученні з текстильним матеріалом

Класифікація полімерних матеріалів та їхніх сполучень з текстильними матеріалами здійснюється відповідно до Примітки 1 (И) до розділу XI, Примітки 3 до групи 56 і Примітки 2 до групи 59. До цієї групи також включаються такі продукти:

До цієї групи також включаються такі продукти:

(Ь) текстильні тканини та неткані матеріали, повністю закладені в полімерні матеріали або повністю покриті ними по обидва боки, за умови, що такі покриття видно неозброєним оком, при цьому не приймається до уваги будь-яка подальша зміна кольору».

Відповідно до примітки 1 (h) до розділу XI Текстильні матеріали та текстильні вироби Закону України "Про Митний тариф України" до цього розділу не включаються: тканини, трикотажні полотна, повсть або неткані матеріали, просочені, покриті чи дубльовані пластмасою, або вироби з них (група 39).

Отже, у товарній позиції 3926, що заявлена декларантом, класифікуються «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914».

Серед товарних позицій 3901-3914 є Полімери етилену в первинних формах» (товарна позиція 3901), скорочена назва полімерів ПЕ (РЕ) є поліетиленом. До цієї групи також включаються текстильні тканини та неткані матеріали, повністю закладені в полімерні матеріали або повністю покриті ними по обидва боки, за умови, що такі покриття видно неозброєним оком.

Таким чином, до товарної позиції 3926 включаються вироби з поліетилену, а оскільки ввезені товари виготовлені із поліетилену, то такі товари класифікуються у товарній позиції 3926.

Доказами тих обставин, що товари виготовлені з поліетилену є відомості у рішенні відповідача про визначення коду товару, у якому у висновку митний орган вказав: «Кожне полотно складається з тканини полотняного переплетення стрічкових ниток з поліетилену, яка покрита з обох сторін напівпрозорою поліетиленовою плівкою.»

Також, відповідно до висновку відомчої Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 17.05.2023 №142000-3104-0180 визначено, що при руйнуванні полотна в його складі виявлено три шари:

1 шар - плівка з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

2 шар - тканина, що виготовлена з стрічкових ниток (ширина стрічки ~3мм), полотняного переплетення з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

3 шар - плівка з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок.

Згідно з Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ визначений відповідачем у рішенні код товару 6306 1900 00 передбачає наступне:

До групи 63 включаються товари: «Інші готові текстильні вироби; набори; одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір`я»;

До товарної позиції 6306 (перші чотири знаки) включаються товари: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів:»;

брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої:

До товарної підкатегорії (десять знаків) 6306 1900 00 включаються товари: - - з інших текстильних матеріалів», яка передбачає пільгову ставку мита 12%, а повну ставку мита 40%.

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 визначено:

До товарної позиції 6306 включаються товари: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів:

брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої:

намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби).

До цієї товарної позиції включається ряд текстильних виробів, переважно виготовлених з міцної щільної парусини.

(1) Брезентові покриття. Переважно використовуються для запобігання псуванню від непогоди товарів, які зберігаються під відкритим небом або завантажені на судна, у вагони, вантажівки і т.д. Переважно тканини для них виготовляються з синтетичних або штучних волокон, з покриттям або без покриття, або з важкого чи досить важкого полотна (з конопель, джуту, льону чи бавовни). Ці брезентові покриття водонепроникні. Брезентові покриття з полотна переважно обробляються смолою або хімікатами для надання їм водонепроникності чи для попередження гниття.

(3) Навіси та зовнішні сонцезахисні пристрої (наприклад, штори, вертикальні маркізи тощо) (для магазинів, кафе і т.д.). Вони призначені для захисту від сонця; виготовлені переважно з міцної одноколірної чи смугастої парусини і можуть бути змонтовані на валиках або скчадних механізмах.

Отже, до товарної позиції 6306 включаються чітко визначені товари: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів: - брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої:».

Про протиправність рішення про визначення коду товару свідчать ті обставини, що відповідач у висновку назвав товари тентами, проте тенти відсутні у переліку товарів, що визначені у товарній позиції 6306.

Таким чином, Згідно з Законом України «Про Митний тариф України» в УКТ ЗЕД термін «пластмаси» означає матеріали товарних позицій 3901-3914; до товарної позиції 3926 (перші чотири знаки) включаються товари: «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914»; До товарної позиції 3901 включено Полімери етилену в первинних формах; скорочена назва полімерів ПЕ (РЕ) є поліетиленом. Тенти складаються з трьох шарів, які виготовлені з поліетилену. Отже, класифікуються ці товари у товарній позиції 3926.

Такий висновок підтверджується приміткою 1 (h) до розділу XI Текстильні матеріали та текстильні вироби Закону України "Про Митний тариф України": до цього розділу не включаються: тканини, трикотажні полотна, повсть або неткані матеріали, просочені, покриті чи дубльовані пластмасою, або вироби з них (група 39).

Крім цього, 02.02.2024 позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі в т.ч. КНДІСЕ) із заявою на проведення судової експертизи для подання до суду на підставі ст. ст. 1, 7-1 Закону України «Про судову експертизу» та надання висновку з наступного питання: Яким визначальним характеристикам відповідають товари «Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін) прямокутної форми, торговельна марка X- TREME, виробник компанія K-TARP VINA CO.,LTD, країна виробництва В`єтнам, для його класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД у відповідній товарній позиції та підкатегорії.

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2024 №159/24-25 (див. додаток №32) визначено: «Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін) прямокутної форми, виробник компанія K-TARP VINA CO., LTD, країна виробництва В`єтнам, наданий на дослідження, виготовлений із полімерних матеріалів, складається із 3 шарів: шару тканини (із стрічкових ниток з пластмаси; полотняного переплетення) та двох шарів полімерної плівки, які повністю покривають тканину з обох боків. Покриття видно неозброєним оком, при цьому не береться до уваги будь-яка подальша зміна кольору. Шари не відділяються один від одного без руйнування. За визначальними характеристиками цей виріб відповідає коду 3926909790 класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД, Група 39 «Пластмаси полімерні матеріали та вироби з них», товарної позиції 3926 «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914».

У висновку судовий експерт КНДІСЕ зазначив, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та поставив підпис».

Так, відповідно до правової позиції викладеної у пункті 21 постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, адміністративне провадження № К/9901/16491/19 встановлено: «Щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України».

Також, згідно з правовою позицією викладеною у постанови Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №808/1432/16, адміністративне провадження № К/9901/15173/18: «З огляду на правову рівність учасників процедур митного контролю експертні установи, призначені декларантом не можуть мати інші права та завдання, ніж експертні установи, призначені митним органом».

При цьому, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 806/4585/15, адміністративне провадження № К/9901/13584/18 встановлено: «Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо визнання безпідставним твердження відповідача, що при проведенні товарознавчої експертизи, експерт вийшов за межі своїх повноважень визначивши код товару згідно з УКТЗЕД. Відповідно до п. 1 р. IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до основних завдань товарознавчої експертизи відноситься визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності».

Враховуючи вищенаведене в сукупності, відповідачем не доведено власну позицію щодо визначення коду товару, в той же час, як позивачем надано докази на підтвердження правильності визначення коду товару.

До цього суд зауважує, що особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Утім, відповідачем не спростовано тверджень позивача про те, що вказаний вище товар не призначений для використання як годинник з метою вказування часу доби та виконує декоративну функцію.

Наведене свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про віднесення товару згідно митної декларації №26UA100450400348U4 до коду УКТ ЗЕД 6306190000, у зв`язку з чим, рішення Київської митниці про визначення коду товару від 27.03.2026 №24UA10000000068-КТ є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного Кодексу України (далі МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина 3 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Згідно частини 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зауважує, що в електронному повідомленні від 30.03.2026 №1182762 відповідачем не наведено жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не наведено жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів в порту ТАНЖУНГ- ПЕЛЕН АС (Малайзія); витрати па зберігання оцінюваних товарів в порту ТАНЖУНГ - 11 ЕЛЕПАС (Малайзія) з 18 12.2025 по 20.12.2025; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів в порту AARHUS (Данія); витрати на зберігання оцінюваних товарів в порту ВРЕМЕРХІФЕН (Німеччина) з 23.01.2026 по 27.01.2026; витрати на зберігання оцінюваних товарів в порту Gdansk (Польща) з 30.01.2026 по 08.02.2026; витрати па навантаження контейнера MIEU2020951 на залізничну платформу в порту Gdansk (Польща); витрати за перегруз на терміналі Szczebrzeszyn I.HS (Республіка Польща».

Проте, такі відомості у графі 33 рішення про коригування митної вартості свідчать судом не приймаються, оскільки, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження власної позиції.

Слід звернути увагу, що Так. 24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з І`ОВ «Мерск Україна Лтд» (далі в т.ч. експедитор) договір транспортного експедирування №UA0()0727I1.

Згідно з пунктом 1.1. договору №UA00072711 експедитор зобов`язується організувати виконання послу г по організації та забезпеченні зберігання іа перевезення вантажів.

14.02.2022 для перевезення товарів позивач уклав з компанією «Maersk» (Данія) (далі в т.ч. перевізник) договір перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00072649 (дій додаток 4).

Відповідно до пункту 3.1. договору №UA00072649 перевізник зобов`язується організувати морське транспортування контейнерів. навантаження, розвантаження, перевантаження контейнерів.

03.02.2026 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг у розмірі 63 917,76 грн. з перевезення товарів морським транспортом із В`єтнаму до порту Гданська у Польщі експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653604773 (диб додаток 16).

03.02.206 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг у розмірі 2144,3 доларів США з оформлення документації, операційні послуги терміналу у Гданськ (Польща) та перевезення товарів залізничним транспортом до України перевізник компанія «Maersk» (Данія) виписав інвойс № 5653604778.

06.02.2026 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні витрати №40 (див. додаток 18). У довідці зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України в розмірі 63 917.76 грн.. а також 1744.03 доларів США.

У довідці зазначено вартість транспортних втрат на перевезення вантажу, зокрема:

Морський фрахт до порту Гданськ. Польща - 63 917.76 грн.;

Оформлення документації у Гданську. 1 їольша 65.38 доларів США;

Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 249.65 доларів СІНА;

Value Protect Starter (Додаткова послуга з фінансового захисту) вантажу - 29.00 доларів США:

Залізничні перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів - Ізов – Польща/Україна - 1400.00 доларів США;

Залізничне перевезення пункт пропуску Ізов, Україна -Бориспіль, Україна-400,00 доларів СІІІА.

Разом за межами території України в розмірі 63 917.76 грн.. а також 1744.03 доларів США.

Отже, виграти на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів в порту ГАНЖУНГ - ПЕЛЕІІАС (Малайзія); витрати на зберігання оцінюваних товарів в порту ТАНЖУІІІ - ПЕЛЕПАС (Малайзія) з 18.12.2025 по 20.12.2025: витрати па навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів н порту' AARHUS (Данія): витрати на зберігання оцінюваних товарів в порту БРЕМЕРХАФЕН (Німеччина) з 23.01.2026 по 27.01.2026 включені у вартість морського фрахту до порту Гданськ. Польща, який становить 63917.76 грн.

Витрати на зберігання оцінюваних товарів в порту Gdansk (Польща) ч 30.01.2026 по 08.02.2026: витрати па навантаження контейнера MIEU2020951 на залізничну платформу в порту Gdansk (Польща) зазначені у довідці про транспорті витрати №40 як операційні послуги терміналу у Гданську . Польща у розмірі 249.65 доларів США.

Витрати за перегруз на терміналі Szczebrzeszyn I.HS (Республіка Польща) зазначені у довідці про транспорті витрати №40 та включені до вартості залізничного перевезення Гданськ. Польща - пункт пропуску Грубешів - Ізов Польща/Україна, яка становить 1400,00 доларів США.

Зазначене підтверджується тими доказами, що митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом у розмірі 63 917.76 грн.. а також 1744.03 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.

Так. у графі 33 рішення про коригування митної вартості (див. додаток 28) відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на пасі упне. 1. Надані декларантом до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті від 02.01.2026 .\Ь 2 на суму 27096,1-1 USD та від 24.09.2025 №08 на суму 26957.00 USD засвідчують, що за оцінюваний товар, який надійшов на митну територію України відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 02.12.2025 № 25368S126-3, перераховано на рахунок продавця компанії k-TARI 11.ХЛ ( О LTD (В`єтнам) суму на 20 182,96 USD більше ніж та що зазначена в інвойсі.

Про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості з вказаних підстав свідчать ті обставини, що 15.09.2025 продавець надав позивачу комерційну пропозицію на загальну суму 134 784,99 доларів СШЛ (див. додаток 5) та прайс-лист (дні додаток 6) щодо ціни товарів тенти.

16.09.2026 продавець надав позивачу проформу інвойс № 25368SI26 (див. додаток 7) на загальну суму 134 784.99 доларів СШЛ для оплати товарів тенти.

24.09.2025 на підставі контракту від 08.06.2023 №1543 позивач платіжним дорученням №408 перерахував продавцю як передоплату кошти за товари будівельні матеріали в розмірі 26 957.00 доларів СІНА (див. додаток 8).

02.12.2025 продавець на підставі контракту та проформи інвойсу надав позивач> комерційний інвойс №25368S126-3 на відвантаження товарів тенти торговельної марки X- TREME походженням із В`єтнаму за ціною 33 870,18 доларів США (див. додаток 9), а також пакувальник аркуш до комерційного інвойсу про відвантаження товарів.

04.12.2025 для вивезення товарів із В`єтнаму до України митними органами В`єтнаму була оформлена митна декларація №308026118320 (див. додаток 11) за ціною 33 870,18 доларів США. що співпадає з ціною товарів у комерційному інвойсі.

02.01.2026 на підставі контракту від 08.06.2023 №1543 позивач платіжним дорученням №2 перерахував продавцю як передоплату кошти за товари будівельні матеріали в розмірі 27 096.14 доларів США (пін. додаток 12). Загальна сума перерахованих коштів складає 54 053,14 доларів США.

Таким чином, позивач проводив оплату товарів не на підставі комерційного інвойсу, а на підставі контракту, комерційної пропозиції продавця від 15.09.2025 на загальну суму 134 784.99 доларів США. а також проформи інвойсу від 16.09.2025 № 25368S126 на загальну суму 134 784.99 доларів США. Вартість товарів у цих документах є більшою, за суму перерахованих коштів у розмірі 54 053,14 доларів С ША. Слід врахувати, що поставка товарів здійснювалася на умовах передоплати. Сплачені кошти враховані у наступних поставках.

Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що в рахунку 20.03.2024 № 5653341859 від імені Маерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30днів. В рахунку від 20.03.2024 № 5653341858 від імені MAERSKА/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 21.06.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків.

Також, у графі 33 рішення про коригування митної вар і ості (лив. додаток 28) відповідач, як підстави для витребування додаткових доку ментів та коригування митної вартості, послався па наступне: 2. Декларантом до митного оформлення подано прайс-лист компанії K-TARJ’ І /Л. І CO. LID (В`єтнам) від 15.09 2025 би, в якому не зазначено умови оплати, термінів поставки, систему знижок тощо.

Про протиправність витребування додаткових документів та коригування митної вартості з вказаних підстав свідчать ті обставини, шо згідно з ч. З сі. 53 МК України визначено: У ризі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають втлив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі за ці товари, декларант або уповноважена ним особи на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надити (за наявності) додаткові документи

Отже, обов`язковою умовою для витребування додаткових доку ментів є саме розбіжності у доку ментах, вказаних у частині 2 ст. 53 МК України.

Прайс-лист відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України законодавцем не віднесений до документів, які підтверджують мит ну вартість товарів.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №8266346/16. адміністративне провадження №К/9901 /36092/18. визначено:

«Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та або види послуг, яких її адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 чистини першої статті З Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства як свобода підприємницької діяльності, яких не заборонена законом та з якої вишиває свободи способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обгрунтовуючи свої сумніви».

Слід врахувати, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Разом з цим, суд зазначає, що митний орган уповноважений витребувати додаткові документи за умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема копію митної декларації країни відправлення».

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем у графі 31 спірного рішення зазначив порядковий номер 6 методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, відповідач у графі 33 спірного рішення не зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідач також не вказав про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У митній декларації, що подавалася позивачем до митного органу, були задекларовані товари Готові сітки з текстильних матеріалів). Згідно з відомостями у графі 22 декларації від 08.01.2026 № 26ІГА305160000198112 «Валюта, загальна сума за рахунком» ціна імпортованих тентів складає 42 778.00 доларів США У графі 38 декларації «Маса нетто кг» вказано, що вага нетто товару складає 25 609.6 кг.

Таким чином, по митній декларації, яку відповідач взяв як джерело інформації для коригування митної вартості, ціна за 1 кг. імпортовано товару становить 1.67 доларів СІМА (42 778.00 : 25 609.6).

Отже, відповідач взяв як джерело інформації митну декларацію, по якій товар дійсно був імпортований до України за ціною 1,67 доларів США.

З урахуванням транспортних витрат по цій декларації митна вартість за 1 кг товару може складати 1.8 доларів США. що на 61% або 1.12 доларів США менше, чим вказано відповідачем та є неспшставним з визначеним рівнем 2.92 доларів США кг.

Також суд звертає увагу, що у графі 43 «МВ МВ код, тобто метод визначення митної вартості» зазначено метод 6, що свідчить, що митну вартість декларантом визначено не за основним методом за ціною договору, а скориговано за резервним методом.

Тобто, декларант «самостійно» скоригував митну вартість на понад 60% з 1.8 доларів США до 2.92 доларів США за кг. а тому така митна декларація не може бути джерелом інформації дія визначення митної вартості в інших поставках.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Відтак, суд доходить висновку, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача зазначені в спірному рішенні є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Враховуючи вищевикладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд –

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е. кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110) Київської митниці (03124. м. Київ. бул. Гавела Вацлава. 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним, скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 27.03.2026 №26UA10000000068-КТ.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості від 31.03.2026 №UA100450/2026/000012/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124. м. Київ. бул. Гавела Вацлава. 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Приватного підприємства «Будпостач» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е. кім. 314, код ЄДРПОУ 24267110) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 10035,29 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.