Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №240/25057/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/25057/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН-ВУД" до Житомирська митниця Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та позиція позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ВУД» (далі — позивач, ТОВ «ВІН-ВУД») звернулося до суду з позовною заявою до Житомирської митниці (далі — відповідач, митний орган), у якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000148/1 від 29 травня 2025 року;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці № UA101020/2025/000576 від 29 травня 2025 року;

3) здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача судовий збір у сумі 6056,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн та 4500,00 грн витрат на оплату послуг з перекладу документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання зовнішньоекономічного контракту від 15 серпня 2023 року № 15/08, укладеного з компанією «Estonian Plywood AS» (Естонія), було імпортовано партію товару — березову фанеру торговельної марки ESTPLY загальним об`ємом 29,878 м3 на умовах поставки FCA Viruvere. Для митного оформлення подано електронну митну декларацію № 25UA101020017476U3 від 28 травня 2025 року із визначенням митної вартості за основним методом (за ціною договору) на рівні 609,2264 EUR за 1 м3 на підставі рахунка-фактури (інвойсу) № EPW-009066 від 20 травня 2025 року та підтвердженням 100% передоплати за рахунком-проформою від 15 травня 2025 року. Позивач наголошує, що надав вичерпний перелік документів, які не містили розбіжностей, а сумніви митного органу ґрунтувалися виключно на статистичних даних АСМО «Інспектор» за іншим митним оформленням, що свідчить про безпідставність коригування митної вартості за резервним методом.

ІІ. Позиція відповідача (відзив на позовну заяву)

Житомирська митниця подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала. Відповідач зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товару (609,22 EUR за 1 м3) була значно нижчою за рівень митної вартості схожих товарів, оформлених іншими імпортерами, зокрема за митною декларацією № 24UA100380339638U7 від 01 жовтня 2024 року (1054,61 EUR за 1 м3). Крім того, на думку відповідача, подані документи містили розбіжності: оплата за товар згідно з платіжною інструкцією № 19 була здійснена 16 травня 2025 року, тобто до виписки комерційного інвойсу від 20 травня 2025 року; у рахунку перевізника не зазначено ваги товару та реквізитів CMR; додатково надана копія митної декларації країни відправлення складена естонською мовою без офіційного перекладу, а прайс-лист не містить ідентичної номенклатури. За таких обставин митний орган дійшов висновку про неможливість застосування основного методу та правомірно визначив митну вартість за резервним методом.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн відповідач подав клопотання про їх зменшення, вказавши на неспівмірність заявленого розміру витрат складності справи та відсутність значного обсягу досліджених матеріалів.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у відповідача засвідчену копію митної декларації № 24UA100380339638U7 від 01 жовтня 2024 року, яка була долучена відповідачем до матеріалів справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 15 серпня 2023 року між компанією «Estonian Plywood AS» (Естонія, Продавець) та ТОВ «ВІН-ВУД» (Україна, Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/08 на поставку фанери клеєної березової на умовах FCA Viruvere (Інкотермс 2020).

На виконання умов контракту Продавцем виставлено рахунок-проформу від 15 травня 2025 року № EPW-010238 на оплату партії товару. 16 травня 2025 року ТОВ «ВІН-ВУД» здійснило 100% передоплату вартості товару в сумі 18 202,47 євро згідно з банківською платіжною інструкцією в іноземній валюті № 19 через АТ «Райффайзен Банк».

20 травня 2025 року Продавцем сформовано комерційний рахунок-фактуру (інвойс) № EPW-009066 на суму 18 202,47 євро, пакувальний лист № EPW-008059 та автотранспортну накладну CMR № б/н на перевезення березової фанери загальним об`ємом 29,878 м3.

Транспортування товару здійснювалося на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 02 січня 2020 року № 02/01/2020 та разової заявки від 19 травня 2025 року № 19/05; перевізником виставлено рахунок № СФ-00000370 від 20 травня 2025 року та видано довідку про транспортні витрати із зазначенням витрат до перетину митного кордону України.

28 травня 2025 року позивачем подано електронну митну декларацію № 25UA101020017476U3 для оформлення товару в режимі імпорту (випуск у вільний обіг). Митна вартість була визначена позивачем за основним методом (за ціною договору) і становила 609,2264 EUR за 1 м3.

Посадовою особою митниці сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість нижча за інформацію, наявну в АСМО «Інспектор». На виконання вимоги декларант надав банківську платіжну інструкцію № 19 від 16 травня 2025 року, рахунок-проформу № EPW-010238, комерційну пропозицію, прайс-лист виробника на травень 2025 року, висновок експерта Житомирської ТПП від 28 травня 2025 року № В-1095, експортну митну декларацію країни відправлення № 25EE4100E0059866B3 та договір-заявку на перевезення.

29 травня 2025 року Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000148/1, яким митна вартість скоригована за 6-м (резервним) методом до рівня 1054,61 євро за 1 м3 на підставі інформації про оформлення товару за МД від 01 жовтня 2024 року № 24UA100380339638U7. Цього ж дня митним постом «Житомир-центральний» оформлено картку відмови № UA101020/2025/000576.

З метою випуску товару у вільний обіг позивач подав митну декларацію № 25UA101020017773U8 від 29 травня 2025 року зі сплатою митних платежів за скоригованою митною вартістю та внесенням забезпечення сплати різниці митних платежів у сумі 125 236,06 грн відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

V. Нормативно-правове обґрунтування, судова практика та оцінка суду

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі — МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною другою статті 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод — за ціною договору (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості, у разі неподання документів згідно з переліком частин другої–четвертої статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах відомостей щодо ціни.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 та від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16, закон закріплює презумпцію достовірності задекларованої митної вартості за ціною договору. Обов`язок доведення сумнівів у достовірності поданих відомостей покладено на митний орган. Наявність передоплати за рахунком-проформою до дати виписки фінального інвойсу є загальноприйнятою практикою у зовнішньоекономічній діяльності й за умови повного співпадіння суми платежу та реквізитів у платіжній інструкції не свідчить про наявність розбіжностей чи зміни ціни.

Щодо посилань відповідача на відомості баз даних АСМО «Інспектор», Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17 сформулював правовий висновок, згідно з яким сама лише наявність інформації про вищий рівень митної вартості схожих товарів у системі митного оформлення не є самостійною і достатньою підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом вартості за основним методом.

Крім того, дослідивши надану відповідачем копію митної декларації від 01 жовтня 2024 року № 24UA100380339638U7, суд встановив, що вона стосувалася партії фанери вищого гатунку BBBB загального призначення без спеціального плівкового покриття, тоді як позивач ввозив різносортну фанеру, зокрема плівкову фанеру 2-го сорту DE та FO II Grade, що безпосередньо впливає на її вартісні показники. У постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що застосування другорядних методів вимагає доведення зіставності характеристик товарів, сортності, комерційних умов та кількості партій, чого відповідачем зроблено не було.

Посилання відповідача на відсутність перекладу експортної декларації країни відправлення суд також відхиляє, оскільки за сталою практикою Верховного Суду (постанова від 18 серпня 2021 року у справі № 160/4944/19) експортна декларація є додатковим документом, а всі істотні дані щодо ціни та коду товару зазначені арабськими цифрами та загальноприйнятими міжнародними символами, що дозволяло митному органу здійснити їх звірку без створення штучних перешкод для імпортера.

Європейський суд з прав людини у справах «Щокін проти України» та «Серков проти України» закріпив фундаментальний принцип правової визначеності та неприпустимість покладення надмірного тягаря на суб`єктів господарювання внаслідок нечітких дій органів влади. Згідно з принципом належного урядування («Рисовський проти України», п. 70-71), ризик будь-якої помилки або сумнівів державного органу повинен покладатися на саму державу, а не перекладатися на добросовісного учасника правовідносин.

Оскільки позивачем підтверджено митну вартість за основним методом належними первинними документами, а відповідач не надав доказів наявності об`єктивних розбіжностей у числових показниках ціни, оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 29 травня 2025 року № UA101000/2025/000148/1 та похідна картка відмови № UA101020/2025/000576 є протиправними та підлягають скасуванню.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 6 056,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Також позивач поніс витрати на послуги з перекладу первинних документів на суму 4 500,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату від 22 жовтня 2025 року № 329, актом приймання-передачі наданих послуг від 22 жовтня 2025 року та платіжною інструкцією про перерахування коштів ТОВ «Глобал Лінго Груп». Відповідно до статей 132, 137 КАС України витрати, пов`язані із залученням перекладача, належать до складу судових витрат і підлягають відшкодуванню у сумі 4 500,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою–четвертою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт; 2) часом, витраченим адвокатом; 3) обсягом наданих послуг; 4) ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідач скористався правом, передбаченим частиною шостою статті 134 КАС України, подавши клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 640/12206/19 та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 20 серпня 2024 року у справі № 420/22020/23 роз`яснили, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) і критерію розумності їхнього розміру.

Враховуючи предмет спору, типовий характер справи незначної складності, яка розглядалася у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів та витрачений адвокатом час, суд вважає заявлений розмір витрат у 12 000,00 грн завищеним та, реалізуючи принцип співмірності, доходить висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь позивача, до 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 134, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-ВУД" (вул. Сергія Параджанова, 84,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43786487) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101000/2025/000148/1 від 29 травня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці № UA101020/2025/000576 від 29 травня 2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ВУД» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці судовий збір у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на послуги з перекладу документів у розмірі 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ВУД» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

09.09.26