Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №240/24582/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/24582/25

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог, заперечень відповідача та процесуальні дії суду

Приватне підприємство «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (далі – позивач, ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – відповідач, Західне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 530/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 348,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 532/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 892,00 грн;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 534/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19 935,10 грн;

4) відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь приватного підприємства “Укрпалетсистем” понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР). Позивач зазначає, що порядок організації обліку нафтопродуктів та скрапленого газу на автозаправних станціях врегульований спеціальними галузевими нормативними актами: Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв`язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі – Інструкція № 281), та Інструкцією № 332 від 03.06.2002. Відповідно до підпунктів 10.4.2, 10.4.3 пункту 10.4 та пункту 16.1 Інструкції № 281 за результатами вимірювань фактичних залишків нафтопродуктів під час зміни проводиться звірка із обліковими даними, а у разі виявлення розбіжностей понад допустиму похибку здійснюється інвентаризація із складанням актів за формами № 25-НП, № 35-НП, № 3-НП та змінного звіту № 17-НП.

Позивач наголошує, що за наслідками проведеної інвентаризації нічної зміни 05.06.2025 виявлені незначні технологічні розбіжності та надлишки палива були зафіксовані в установлених актах і оприбутковані в бухгалтерському обліку підприємства. Відображення таких операцій в обліковій системі АЗС мало на меті виключно приведення у відповідність фактичних та облікових залишків пального в резервуарах за підсумками інвентаризації, а не фіксацію отримання пального від постачальників без первинних документів. Твердження перевіряючих про відсутність бензовозів на АЗС у момент внесення корегувань не свідчить про реалізацію не облікованого товару. Крім того, перевіряючі не досліджували дані бухгалтерського обліку підприємства, а реалізація пального на всіх АЗС здійснювалася виключно через опломбовані РРО у фіскальному режимі з наданням розрахункових документів споживачам.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Податковий орган зазначає, що в ході фактичних перевірок АЗС позивача у Закарпатській області було встановлено, що у програмному забезпеченні АЗС операторами було зафіксовано операції з приймання нафтопродуктів без їх фактичного отримання та без заїзду бензовозів на територію станцій. Контролюючий орган вважає, що зазначене свідчить про відсутність обліку зазначеного пального станом на момент початку проведення перевірки. Відповідач, посилаючись на абзац перший пункту 12 статті 3 та статтю 20 Закону № 265/95-ВР, а також на правову позицію Верховного Суду у постанові від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, стверджує, що ненадання суб`єктом господарювання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів за місцем їх реалізації, є самостійною підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 100 відсотків вартості таких товарів.

ІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Приватне підприємство «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 32285225) та здійснює діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами і скрапленим газом через мережу автозаправних станцій під брендом «UPG». Підприємство перебуває на податковому обліку в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 03.06.2025 № 522-п «Про проведення фактичних перевірок ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» та відповідних направлень посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області у червні 2025 року проведено фактичні перевірки належних позивачу автозаправних комплексів, розташованих на території Закарпатської області.

Щодо перевірки АЗС № 87 (Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Іза, вул. Центральна, б/н):

Згідно з актом фактичної перевірки від 13.06.2025 № 10649/05/0716/0705/РРО/32285225 перевіряючими 05.06.2025 о 10:03 проведено контрольну розрахункову операцію з придбання бензину А-95 Євро в кількості 10 л на суму 539,00 грн. Розрахункова операція проведена через РРО у встановленому порядку з видачею фіскального чека. Надалі пред`явлено наказ та направлення на проведення перевірки. В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що в проміжку часу від 10:05 до 10:52 (а саме о 10:15 та 10:16) на АЗС було здійснено операції з приймання бензину А-95 Євро в кількості 40 л на суму 2 036,00 грн та дизельного пального ДП Євро 5 в кількості 80 л на суму 4 312,00 грн, але фактично пальне не отримувалось і бензовозів на АЗС не було. На цій підставі зроблено висновок про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації станом на 10:05 05.06.2025 на загальну суму 6 348,00 грн за пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

На підставі вказаного акта Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2025 № 530/33-00-07-03, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР у розмірі 6 348,00 грн.

Щодо перевірки АЗС-магазину № 98 (Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Свалява, вул. Борканюка, буд. 42):

Згідно з актом фактичної перевірки від 13.06.2025 № 10630/Ж5/07/16/3300/РРО/32285225 перевіряючими 05.06.2025 о 10:07 проведено контрольну розрахункову операцію з придбання бензину А-95 Євро в кількості 10 л на суму 299,50 грн, яка проведена через РРО з видачею фіскального чека. Як вбачається із розписки на направленнях на проведення перевірки від 04.06.2025 № 2419/07-16-07-05 та № 2420/07-16-07-05, копію наказу від 03.06.2025 № 522-п та направлення вручено оператору АЗС ОСОБА_1 05.06.2025 о 10:20. В акті перевірки зафіксовано, що в проміжку часу від 10:18:27 до 11:28:53 оператором АЗС здійснено операцію з приймання дизельного пального (ДП-Л-К5/С) у кількості 80 л на суму 4 072,00 грн та бензину А-95 Євро в кількості 50 л на суму 2 820,00 грн за відсутності бензовозів, що розцінено як порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації станом на 11:28:53 05.06.2025 на загальну суму 6 892,00 грн.

На підставі вказаного акта Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2025 № 532/33-00-07-03, яким застосовано штрафну санкцію за статтею 20 Закону № 265/95-ВР у розмірі 6 892,00 грн.

Щодо перевірки АЗС № 55 (Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Армійська, буд. 125-А):

Згідно з актом фактичної перевірки від 13.06.2025 № 10629/Ж5/0716/3300/РРО/32285225 контрольна розрахункова операція проведена 05.06.2025 о 09:53 через РРО з наданням чека. Як вбачається з направлень від 04.06.2025 № 2421/07-16-07-05 та № 2422/07-16-07-05, копію наказу та направлення вручено оператору ОСОБА_2 05.06.2025 о 10:58. В акті перевірки контролюючий орган вказав, що в період з 10:05 до 10:33 (в системі зафіксовано о 10:28 та 10:29) на АЗС проведено операції з приймання бензину А-95 Євро (100 л на 5 390,00 грн), бензину upg 100 (57 л на 3 528,30 грн), бензину upg 95 (57 л на 3 214,80 грн), скрапленого газу (80 л на 2 712,00 грн) та дизельного пального (100 л на 5 090,00 грн), але фактично пальне не отримувалось (бензовозів не було). На цій підставі податковий орган дійшов висновку про неведення обліку товарних запасів на суму 19 935,10 грн станом на 10:05 05.06.2025.

На підставі вказаного акта Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2025 № 534/33-00-07-03, яким застосовано штрафну санкцію за статтею 20 Закону № 265/95-ВР у розмірі 19 935,10 грн.

Судом також встановлено, що позивач провів процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Рішенням Державної податкової служби України від 17.09.2025 № 27098/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін. Рішення ДПС України отримано позивачем поштовим відправленням 24.09.2025, що підтверджується відбитком штемпеля та даними трекінгу АТ «Укрпошта» (номер відправлення 0601193346069).

ІІІ. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям частини другої статті 2 КАС України, суд керується такими положеннями законодавства та висновками Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи диспозицію вказаних норм, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22 зазначив, що суб`єкт господарювання несе відповідальність за статтею 20 Закону № 265/95-ВР за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому диспозиція статті 20 Закону № 265/95-ВР не передбачає застосування фінансової санкції за ненадання документів щодо походження товарів у разі, якщо такі товари належним чином обліковані.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (стаття 10 Закону № 996-XIV).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів на АЗС, є Інструкція № 281/171/578/155.

Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції № 281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.

Відповідно до підпункту 10.4.2 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції № 281 під час приймання-передавання зміни оператори АЗС визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження нафтопродуктів за зміну та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродукту в кожному резервуарі та визначають об`єм (фактичний залишок). У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності понад зазначені норми керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації.

Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП у двох примірниках, перший з яких разом із первинними документами здається до бухгалтерської служби підприємства (пункт 16.1 Інструкції № 281).

Аналогічний порядок оперативного обліку та звіряння залишків скрапленого газу встановлено Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Мінпаливенерго України від 03.06.2002 № 332 (змінний звіт за формою № 14-ГС).

У постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі № 520/5732/2020 сформовано правовий висновок, згідно з яким Інструкція № 281/171/578/155, встановлюючи обов`язок суб`єкта господарювання вести передбачені нею форми обліку нафтопродуктів, регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів. Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 265/95-ВР. За змістом норми пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації відповідає бухгалтерському обліку. Відтак, для встановлення факту реалізації позивачем неоприбуткованого пального контролюючий орган зобов`язаний перевірити відповідні бухгалтерські регістри та первинні документи, на підставі яких вони ведуться.

Цей правовий підхід послідовно підтверджений у постановах Верховного Суду від 06 червня 2025 року у справі № 280/6422/22, від 25 червня 2025 року у справі № 280/1996/23, від 16 травня 2024 року у справі № 280/176/23 та від 10 червня 2026 року у справі № 440/5759/24, де суд касаційної інстанції наголосив, що платник податків зобов`язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходяться у місці продажу, а розрахунок штрафних санкцій за статтею 20 Закону № 265/95-ВР здійснюється виходячи з вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, тобто за обсягами виявленого пального, яке реалізовано без обліку, або виходячи з обсягів виявлених залишків, щодо обліку яких не надано документів.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками роботи нічної зміни 05.06.2025 на перевірених АЗС інвентаризаційною комісією ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» проведено зняття фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах та технологічних трубопроводах, про що складено належні документи: акти інвентаризації форми № 25-НП, відомості форми № 35-НП та акти вимірювання форми № 3-НП від 05.06.2025. Зафіксовані розбіжності між даними лічильників ПРК та фактичними замірами в резервуарах мають незначний технологічний характер (від 40 до 100 літрів окремих марок пального в багатокубових резервуарах), зумовлений природними температурними коливаннями та метрологічними похибками вимірювання нафтопродуктів згідно з ГОСТ 26976.

На виконання вимог підпункту 10.4.2 Інструкції № 281 та норм Закону № 996-XIV виявлені надлишки були зафіксовані у змінних звітах та внесені до автоматизованої системи обліку АЗС для приведення у відповідність фактичного та облікового залишку пального на станції. Саме ці операції відображення результатів нічної інвентаризації контролюючий орган безпідставно розцінив як «приймання пального без бензовозів» та неведення обліку товарних запасів.

При цьому контролюючий орган не надав жодного доказу того, що вказане пальне надійшло на АЗС без первинних документів про його закупівлю чи транспортування, або що воно взагалі було отримано від третіх осіб поза межами господарської діяльності підприємства. Посадові особи податкового органу під час фактичних перевірок взагалі не досліджували дані бухгалтерського обліку підприємства, регістри рахунків 20 «Виробничі запаси» та 28 «Товари», головну книгу чи товарно-транспортні накладні постачальників пального.

Акти фактичних перевірок також не містять жодних відомостей про те, що позивачем здійснювався відпуск будь-якого пального повз реєстратори розрахункових операцій або без його оприбуткування та відображення в системі обліку. Проведені контролюючими особами контрольні розрахункові операції підтвердили повну фіскалізацію розрахунків та належну видачу розрахункових документів встановленого зразка.

Суд також враховує процесуальні обставини проведення перевірок. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки виключно за умови пред`явлення направлення на перевірку та вручення копії наказу платнику податків або його представнику, які розписуються у направленні із зазначенням посади, дати і часу ознайомлення. Відповідно, перевірка вважається розпочатою з моменту належного вручення цих документів.

Як підтверджується розписками операторів на направленнях, посадові особи контролюючого органу вручили копію наказу та направлення на АЗС № 98 о 10:20, а на АЗС № 55 – лише о 10:58. Відтак, висновки контролюючого органу про фіксацію порушень станом на 10:05 або 10:18 (тобто до моменту вручення документів на проведення перевірки та законного допуску перевіряючих) є безпідставними та такими, що суперечать встановленому законом порядку фіксації податкових правопорушень.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56) ЄСПЛ наголосив, що верховенство права вимагає, щоб будь-яке втручання державних органів у майнові права особи ґрунтувалося на положеннях закону, який відповідає критеріям доступності, чіткості та передбачуваності (вимога «якості закону»). Відсутність необхідної чіткості національного законодавства не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання органів влади у права особи. Крім того, у разі коли закон допускає неоднозначне тлумачення прав та обов`язків платника, органи влади зобов`язані застосовувати підхід, найбільш сприятливий для особи (рішення ЄСПЛ від 07.07.2011 у справі «Сєрков проти України», заява № 39766/05, п. 51).

Втручання у право власності платника податків шляхом застосування значних штрафних санкцій на підставі формальних припущень про «відсутність бензовозів» за наявності документально оформлених результатів інвентаризації та відсутності доказів реалізації необлікованого товару суперечить принципу пропорційності та порушує справедливий баланс між інтересами суспільства і захистом прав платника податків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено імперативне правило: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не довів факту реалізації позивачем необлікованого пального та не спростував надані позивачем докази дотримання встановленого порядку обліку товарних запасів.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 530/33-00-07-03, № 532/33-00-07-03 та № 534/33-00-07-03 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» – повному задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 9 084,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2025 № 57705ERP, від 21.10.2025 № 57703ERP та від 21.10.2025 №577707ERP, зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується матеріалами справи. Оскільки позов підлягає повному задоволенню, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (вул. Березюка, 15, с.Ушомир, Житомирська обл., Коростенський р-н,11571. РНОКПП/ЄДРПОУ: 32285225) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79026. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44045187) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 530/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 348 (шість тисяч триста сорок вісім) гривень 00 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 532/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6 892 (шість тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 липня 2025 року № 534/33-00-07-03 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19 935 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного підприємства «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 084,00 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

09.09.26