Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №240/21348/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/21348/25

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Державна екологічна інспекція Поліського округу із позовом до Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання делегованих повноважень, а саме незабезпечення організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області в частині:

- встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі (на місцевості) зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) на внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі (на місцевості) межі об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.

2. Зобов`язати відповідача виконати делеговані повноваження в частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради, а саме:

- встановити в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об`єктів та внести відомості про них до Державного земельного кадастру;

- встановити в натурі (на місцевості) зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внести відомості до Державного земельного кадастру;

- встановити в натурі (на місцевості) межі об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внести відомості про нього до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в результаті проведення позапланового заходу Інспекцією встановлено та в акті перевірки від 16.12.2024 зафіксовано, що Виконавчим комітетом Малинської міської ради не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на території виконавчого комітету Малинської міської ради, а саме: встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; розроблення документації із землеустрою, встановлення меж в натурі (на місцевості) на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Круча», ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні», ландшафтний заказник місцевого значення «Лумлянський» та ландшафтний заказник місцевого значення «Ворсівський» та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру. Невжиття заходів щодо виконання вимог закону щодо винесення меж заказника в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена та межі пам`ятки природи чітко не визначені.

Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.09.2025 Виконавчий комітет Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначив, що твердження позивача є безпідставним та не відповідає дійсності. Позивач на обґрунтування своїх тверджень не надає до суду жодних доказів, що відомості про відповідні об`єкти не внесено до Державного земельного кадастру. В свою чергу, відповідач вказує, що рішенням Житомирської обласної ради від 25.06.2020 № 1977 «Про проголошення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» (додається) визначено заказник місцевого значення "Заплава пам`яті Небесної Сотні" об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення. Зазначений об`єкт природно-заповідного фонду знаходиться за межами с. Стасева на земельних ділянках з кадастровими номерами (1823484800:12:000:0107, 1823484800:12:000:0106, 1823484800:12:000:0104, 1823484800:12:000:0110), про що зазначено в позовній заяві. Тобто об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення "Заплава пам`яті Небесної Сотні" знаходиться на сформованих земельних ділянках, про що відповідно внесено відомості до Державного земельного кадастру. Крім того, відповідач зазначає, що встановлення меж прибережних захисних смуг для водних об`єктів державної власності покладається на відповідні державні органи, зокрема, Державне агентство водних ресурсів України, органи виконавчої влади, що управляють державними землями. Виконавчим комітетом Малинської міської ради постійно проводяться роботи по формуванню об`єктів водного фонду з встановленням прибережно-захисних смуг та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру. Так, виконавчим комітетом Малинської міської ради протягом 2024 року на об`єктах водного фонду Малинської міської територіальної громади встановлено прибережні захисні смуги, а відомості про них внесені до Державного земельного кадастру.

08.10.2025 позивач надав відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю. Представник вказує, що Державна екологічна інспекція Поліського округу не отримувала інформацію про повне внесення відомостей до ДЗК виконавчим комітетом Малинської міської ради. Відомості внесені стосовно 17 водних об`єктів. Повне виконання вимог буде мати місце після встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг 52 водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру та встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного відповідачем. Звертає увагу, що сама позовна заява зазначає кількість водних об`єктів, щодо яких необхідно здійснити землеустрій. Відповідно до наданої у відзиві інформації відповідачем, Інспекція вказує, що виконання вимоги у частині встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру та встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (артсвердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру - це обов`язок, покладений на відповідача. Водночас, відомостей про внесення частини із них до ДЗК на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу не надходило. Отже, перевіркою встановлено та в акті №126 від 16.12.2024 зафіксовано, що Виконавчим комітетом Малинської міської ради не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на території виконавчого комітету Малинської міської ради.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву Державної екологічної інспекції Поліського округу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 23.06.2026 представником позивача до суду подано уточнену позовну заяву з додатками.

Ухвалою від 09.09.2026 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 339 «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади», Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 32 від 20 лютого 2023 року, наказу Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 № 159 «Про затвердження Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році» та наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу № 773-ОД від 25.10.2024 та № 814-ОД від 06.11.2024 в період з 05 листопада по 16 грудня 2024 року здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням Виконавчим комітетом Малинської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади в присутності: голови Виконавчого комітету Малинської міської ради - Ситайла Олександра Григоровича.

За результатами проведеного заходу складено акт №126 від 16.12.2024, в якому зафіксовано, що в межах територіальної громади протікають наступні річки: Ірша, Тетерів, Добринька, Тростяниця, Різня, Студень, Візня, Здривля, Романівна, Шлямарка, Камянка, Звіздель, Ріхта та Жеревець (довідка від 11.11.2024 № 794/03-23) та розташовано 69 водних об`єктів (довідка від 11.11.2024 №801/03-23), частина з яких облаштована спеціальними гідротехнічними спорудами, а саме:

- гребля та гідроспоруда на р. Ірша, перебуває в оперативному управлінні Житомирської адміністрації в державній власності;

- гребля та гідроспоруда с. Рудня Городищанська (р. Візня), перебуває у господарському віданні ТОВ «Малин Енергоінвест», комунальна власність;

- гідроспоруда в с. Нові Вороб`ї, перебуває в управлінні басейнового управління водних ресурсів річки Припять Житомирської області, державна власність;

- гідроспоруда в с. Рудня Вороб`ївська, перебуває в управлінні басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять Житомирської області, державна власність;

- гідроспоруда в с. Пиріжки. перебуває на умовах оренди ТОВ «Рибацький хутір»;

- гідроспоруда в с. Іванівка, перебуває в управлінні басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять Житомирської області, державна власність;

- гідроспоруда в с. Лумля, перебуває в управлінні басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять Житомирської області, державна власність;

- гідроспоруда в с. Королівка, перебуває у приватній власності.

Інші водні об`єкти не обладнані спеціальними гідроспорудами.

Актом перевірки № 129 від 25.12.2025 року на території Малинської територіальної громади зафіксовано лише 66 водних об`єктів.

Відповідно до листа від 03.12.2025 року № 02-1300, наданого басейновим управлінням вод річки Прип`ять, в межах Малинської міської ради знаходиться 66 водних об`єктів загальною площею водного дзеркала 1247,681 га.

На балансі виконавчого комітету Малинської міської ради безгосподарські (покинуті), затампоновані або ліквідовані артезіанські свердловини, водонапірні башти відсутні (довідка від 11.11.2024 № 791/03-23).

Забезпечення мешканців і суб`єктів господарювання міста Малин послугами з централізованого водопостачання та водовідведення здійснює КП «Енергія» (ЄДРПОУ 33071141) на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 26.03.2024 М40/ЖТ/49д-24. Поверхневий водозабір для господарсько-побутових потреб здійснюється з р. Ірша.

Міські стоки очищаються на очисних спорудах Фабрики банкнотного паперу Національного банку України.

Комунальне підприємство «Гранітне-комунгосп» Малинської міської ради (ЄДРПОУ 338395068) надає послуги з централізованого водопостачання на території Гранітненського старостинського округу за допомогою 2-х (двох) артезіанських свердловин на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 08.12.2021 №246/ЖТ/49д-21 (довідка від 11.11.2024 № 801/03-23).

Очисні споруди (поля фільтрації) та головна каналізаційна насосна станція селища Гранітне Коростенського району перебувають на балансі комунального підприємства «Гранітне-комунгосп» Малинської міської ради.

Прибережні захисні смуги водних об`єктів, які знаходяться на підвідомчій території громади, в натурі (на місцевості) не встановлені, відповідно відомості до Державного земельного кадастру не внесені, що є невиконанням делегованих повноважень відповідно до підпункту 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Навколо об`єктів водопостачання (свердловин) не встановлено в натурі (на місцевості) зони санітарної зони, відомості про них до Державного земельного кадастру не внесені, що є невиконанням делегованих повноважень відповідно до підпункту 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На території Малинської міської ради рахуються такі об`єкти природно-заповідного фонду (довідка від 11.11.2024 № 799/03-23):

- ландшафтний заказник місцевого значення «Ворсівський», загальною площею 192,9 га. Охоронне зобов`язання від 24 липня 2019 р. № 231/3, видане Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Ворсівській сільській раді Малинського району;

- ландшафтний заказник місцевого значення «Круча», загальною площею 13,2 га. Охоронне зобов`язання від 21 липня 2023 р. № 21/27/2023, видане Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Малинській міській раді;

- ландшафтний заказник місцевого значення «Лумлянський», загальною площею 40,8386 га Охоронн.е зобов`язання від 21 липня 2023 р. № 21/07/2023, видане Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Малинській міській раді;

- рішенням 28 сесії 7 скликання Любовицької сільської ради Малинського району від 28.02.2020 № 406 «Про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» в с. Стасева надано погодження на створення ландшафтного заказнику місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» загальною площею 12,7073 га за межами с. Стасева (кадастрові номери: 1823484800:12:000:0107, 1823484800:12:000:0106, 1823484800:12:000:0104, 1823484800:12:000:0110 (землі сільськогосподарського призначення - 10,8073 га) та земельна ділянка водного фонду на р. Ірша, площею 1,9 га. Рішенням Житомирської обласної ради від 25.06.2020 № 1977 «Про оголошення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» визначено заказник місцевого значення "Заплава пам`яті Небесної Сотні" об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення;

- Парк - пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Міклухо-Маклая, загальною площею 29,6348 га (кадастровий номер 1810900000:01:005:0755). Охоронне зобов`язання видане Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Малинській міській раді від 19 квітня 2012 р.

Межі об`єктів природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості) не встановлені, проекти землеустрою відсутні, дані до Державного земельного кадастру (ДЗК) не внесені, окрім парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Міклухо-Маклая, загальною площею 29.6348 га (кадастровий номер 1810900000:01:005:0755).

Отже, перевіркою встановлено та в акті №126 від 16.12.2024 зафіксовано, що Виконавчим комітетом Малинської міської ради не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на території виконавчого комітету Малинської міської ради, а саме: встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; розроблення документації із землеустрою, встановлення меж в натурі (на місцевості) на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Круча», ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні», ландшафтний заказник місцевого значення «Лумлянський» та ландшафтний заказник місцевого значення «Ворсівський» та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Виконавчого комітету Малинської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади, Інспекцією видано вимогу № 126/2.4 від 16.12.2024. Пунктом 4 вимоги зобов`язано виконавчий комітет Малинської міської ради забезпечити виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради в частині:

- встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Круча», ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава памяті Небесної Сотні», ландшафтний заказник місцевого значення «Лумлянський» та ландшафтний заказник місцевого значення «Ворсівський» та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

- встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Також Державною екологічною інспекцією Поліського округу здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням Виконавчим комітетом Малинської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади в період з 14.11.2025 по 25.12.2025, за результатами проведеного заходу складено акт №129 від 25.12.2025.

Перевіркою встановлено, що виконавчим комітетом Малинської міської ради не забезпечено виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради в частині:

- встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі ( на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

25.12.2025 Державною екологічною інспекцією Поліського округу винесено вимогу №129, пунктом 4 вимоги зобов`язано виконавчий комітет Малинської міської ради забезпечити виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради в частині: встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Оскільки порушення не усунуто, позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо повноважень з організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція Поліського округу діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №32 (далі - Положення), згідно з яким Держекоінспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської областей.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно зі ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. "ї" ч. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підпунктами 1, 9 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Згідно із п. 1, п. 2 ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, організацію землеустрою віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування статтею 12 Земельного кодексу України та статтями 19, 21 Закону України «Про землеустрій».

Окрім того, статтею 182 Земельного кодексу України визначено, що метою землеустрою визначено, зокрема, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів. Окрім того, пунктом "в" статті 183 цього ж Кодексу до основних завдань землеустрою віднесено в тому числі встановлення на місцевості меж територій з особливим природоохоронним і заповідним режимами.

Також, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин, управлінні земельними ресурсами, організації раціонального використання та охорони земель, здійсненні землеустрою ведеться Державний земельний кадастр (ст. 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється, зокрема, шляхом внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру за результатами здійсненого землеустрою (ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Варто зауважити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ фактично здійснено розмежування земель державної і комунальної власності, а також встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а також те, що органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

В свою чергу, статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України встановлюють, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та встановлюють відповідні обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, а саме:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

г) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

е) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.

Пунктом "г" ч. 4 ст. 51 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що у разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає відомості про межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель, прибережних захисних смуг і пляжних зон (за наявності).

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 (далі - Порядок №486), встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88- 91 Водного кодексу України (п. 4 Порядку №486).

Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (п. 5 Порядку №486).

У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені:

прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України;

водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.

У разі потреби межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон можуть визначатися шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

За межами населених пунктів межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад (п. 10 Порядку №486).

Виконання водоохоронних та інших заходів щодо впорядкування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогосподарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників і землекористувачів (п. 14 Порядку №486).

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Держекоінспекцією та її територіальними органами (п. 15 Порядку №486).

Згідно зі статтею 113 Земельного кодексу України зони санітарної охорони створюються навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. Частиною 2 даної норми визначено, що у межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об`єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Водночас, статтею 1 Водного кодексу України визначено, що зона санітарної охорони - це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарноепідеміологічний режим, з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

Окрім зазначеного, статтею 93 Водного кодексу України передбачено, що метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду, аналогічною є норма ст. 43 Земельного кодексу України.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» серед основних засобів збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлено:

додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;

проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, статтею 60 цього ж Закону на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок сприяти охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Як встановлено матеріалами справи, за результатами державного нагляду (контролю) дотримання Виконавчим комітетом Малинської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складені акт №126 від 16.12.2024 та акт № 129 від 25.12.2025 року, в яких зафіксовано, що виконавчим комітетом Малинської міської ради не забезпечено виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради в частині: встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі на місцевості зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Відповідачу були направлені відповідні вимоги від 16.12.2024 та від 25.12.2025 для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Виконавчим комітетом Малинської міської ради вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади.

Відомостей про оскарження відповідачем вимог, направлених йому за результатами заходів державного контролю, матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідачем порушення природоохоронного законодавства в частині виконання покладених на орган місцевого самоврядування делегованих повноважень не усунуті.

Станом на дату ухвалення рішення судом вимоги екологічної інспекції відповідачем не виконано, доказів протилежного суду не надано, що свідчить про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

При цьому, суд зазначає, що прийняття рішення Житомирської обласної ради від 25.06.2020 № 1977 «Про проголошення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» не свідчить про виконання вказаних порушень, зокрема, про встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду на об`єкт природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» проєкт землеустрою це - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою відповідно до ст. 22 Закону України "Про землеустрій" є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Згідно зі ст. 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрою є проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування

про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (далі - Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з п. 2.1 Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підпунктом 2.3 розділу ІІ Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Крім того, статтею 60 цього ж Закону на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок сприяти охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Таким чином, прийняття рішення Житомирської обласної ради від 25.06.2020 № 1977 «Про проголошення об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» та часткове внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти водного фонду не підтверджує факту виконання передбачених законодавством землевпорядних робіт щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг водних об`єктів, меж об`єкту природно-заповідного фонду - заказник місцевого значення "Заплава пам`яті Небесної Сотні" та зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин). Сам факт створення об`єкта природно-заповідного фонду, визначення його місця розташування рішенням органу місцевого самоврядування та внесення окремих відомостей до Державного земельного кадастру не може бути визнаний належним і достатнім доказом виконання саме тих заходів, порушення або невиконання яких є предметом оцінки суду.

Для такого встановлення законодавством передбачено розроблення відповідної документації із землеустрою, зокрема проєкту землеустрою. Докази, надані відповідачем на підтвердження виконання відповідних природоохоронних та землевпорядних заходів, не є достатніми для висновку про фактичне встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг, меж об`єкта природно-заповідного фонду та зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання.

Матеріали справи не містять відповідних доказів: встановлення в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомості про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі (на місцевості) зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внесення відомості до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі (на місцевості) межі об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомості про нього до Державного земельного кадастру.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в питанні вжиття заходів для виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Малинської міської ради Коростенського району порушує норми чинного законодавства, отже є протиправною.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано вчинені порушення та недотримання вимог природоохоронного законодавства на підконтрольній території.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.

Проаналізувавши аргументи учасників справи та оцінивши надані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства та підтверджені належними й допустимими доказами. Доводи відповідача позовних вимог не спростовують. Отже, позов слід задовольнити повністю.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України за результатами судового розгляду справи судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач, як суб`єкт владних повноважень, доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно до положень ч. 2 ст.139 КАС не надав.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул. Леха Качинського, 12-А, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 42163803) до Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області (пл.Соборна, 6-а, м. Малин, Коростенський район, Житомирська обл., 11601, код ЄДРПОУ 04053364) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області щодо невиконання делегованих повноважень, а саме незабезпечення організації і здійснення землеустрою на території Виконавчого комітету Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області в частині:

- встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг водних об`єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі (на місцевості) зон санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) на внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

- встановлення в натурі (на місцевості) межі об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Виконавчий комітет Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області виконати делеговані повноваження в частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради, а саме:

- встановити в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об`єктів та внести відомості про них до Державного земельного кадастру;

- встановити в натурі (на місцевості) зони санітарної охорони навколо об`єктів водопостачання (свердловин) та внести відомості до Державного земельного кадастру;

- встановити в натурі (на місцевості) межі об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: ландшафтний заказник місцевого значення «Заплава пам`яті Небесної Сотні» та внести відомості про нього до Державного земельного кадастру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

09.09.26