Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №240/24581/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/24581/25

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Звягельської квартирно - експлуатаційної частини (району) до Брониківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними, скасування рішення та державної реєстрації,

встановив:

I. Стислий зміст позовних вимог та доводів сторін

Звягельська квартирно-експлуатаційна частина (району) Міністерства оборони України звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.11.2025), в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Брониківської сільської ради Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області ХІ сесії 8 скликання № 1198 від 24 вересня 2021 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га у власність ОСОБА_1 та передачі їй у власність земельної ділянки за кадастровим номером: 1824084000:03:010:0002».

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002 у Державному земельному кадастрі.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002.

Стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002 площею 2,0000 га, передана рішенням Брониківської сільської ради у приватну власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, повністю входить у межі земельної ділянки Міністерства оборони України площею 546,0437 га з кадастровим номером 1824084000:01:000:0655 (військове містечко № НОМЕР_1 , Ужачинське навчальне поле), яка перебуває у користуванні Звягельської КЕЧ. Позивач стверджує, що землі оборони за приписами статей 77, 84 Земельного кодексу України, законів України «Про оборону України», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та «Про використання земель оборони» належать виключно до державної власності, а повноваження щодо їх вилучення чи зміни цільового призначення належать виключно до компетенції Кабінету Міністрів України за погодженням з Міністерством оборони України. Оскільки орган місцевого самоврядування розпорядився землями оборони без згоди військового відомства та Кабінету Міністрів України, оскаржуване рішення ради позивач вважає протиправним, а подальше існування запису про реєстрацію цієї ділянки у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі – таким, що порушує інтереси держави та права землекористувача.

Відповідач 2 – Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002 здійснена 13 серпня 2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за принципом екстериторіальності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455. Наголошує, що підстави для відмови у державній реєстрації земельної ділянки, визначені статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», були відсутні. Окремо відповідач 2 наголошує на хибності доводів позивача про те, що спірна ділянка входить у межі ділянки Міністерства оборони України з кадастровим номером 1824084000:01:000:0655, оскільки за даними Публічної кадастрової карти та кадастрового плану ці земельні ділянки не перетинаються, а є суміжними, межуючи між собою. Також відповідач 2 зазначив про недоведеність позивачем факту порушення його прав та належності спірної ділянки до земель оборони, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 1 – Брониківська сільська рада копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала, проте відзиву на позовну заяву чи будь-яких пояснень до суду не подала. Відповідно до частини шостої статті 162 та частини другої статті 175 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та уточнення вимог до суб`єктів владних повноважень.

07 листопада 2025 року позивач усунув виявлені недоліки, подавши заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначив, що про прийняття спірного рішення сільської ради дізнався 10 червня 2025 року з листа сільського голови № 408 від 21.05.2025, а також уточнив позовні вимоги та доплатив судовий збір.

Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статей 257–262 КАС України.

III. Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області XVII сесії 7 скликання від 11 березня 2020 року № 1510 надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах села Кущове на території Брониківської сільської ради.

На замовлення ОСОБА_1 приватним підприємством «Земля Поліського краю» виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

13 серпня 2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (код 01.03), розташованої в с. Кущове Звягельського (раніше – Новоград-Волинського) району Житомирської області, присвоївши їй кадастровий номер 1824084000:03:010:0002, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002058412025 від 11.10.2025.

Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною витягу з Державного земельного кадастру від 11.10.2025 № НВ-0002058412025, опис суміжних меж сформованої ділянки 1824084000:03:010:0002 містить такі відомості:

від точки А до точки Б: землі Новоград-Волинської КЕЧ району, кадастровий номер 1824084000:01:000:0655;

від точки Б до точки В: землі Брониківської сільської ради (кадастровий номер відсутній);

від точки В до точки Г: землі Новоград-Волинської КЕЧ району, кадастровий номер 1824084000:01:000:0655;

від точки Г до точки А: землі Брониківської сільської ради (кадастровий номер відсутній).

Рішенням Брониківської сільської ради ХІ сесії 8 скликання від 24 вересня 2021 року № 1198 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га у власність ОСОБА_1 та передачі їй у власність земельної ділянки за кадастровим номером: 1824084000:03:010:0002» затверджено вказаний проєкт землеустрою та передано земельну ділянку площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2025 № 447733230 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002 у реєстрі не зареєстровано.

Щодо землекористування позивача судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 16.10.2025 № 447931549 право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824084000:01:000:0655 площею 546,0437 га зареєстровано 04 грудня 2024 року за Житомирською обласною державною адміністрацією, а 11 грудня 2024 року зареєстровано право постійного користування цією ділянкою за Звягельською КЕЧ (району) на підставі розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 29.11.2024 № 905. Цільове призначення ділянки – 15.01 (для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України).

Наказом начальника Новоград-Волинської КЕЧ району № 73 від 26.05.2023 установу перейменовано на Звягельську квартирно-експлуатаційну частину (району).

Вважаючи, що передана громадянці ОСОБА_1 земельна ділянка накладається на землі оборони та протиправно вилучена із землекористування позивача, Звягельська КЕЧ звернулася з цим позовом до суду.

IV. Норми права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частин першої та другої статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони» землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, визнаються землями оборони. Частиною першою статті 2 цього Закону визначено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок под об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

За правилами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною шостою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, якими є: подання заявником документів не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з інших підстав заборонена.

Згідно з частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

V. Оцінка суду аргументів сторін та мотиви ухваленого рішення

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що за правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою умовою для звернення до суду з адміністративним позовом є наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача. Судовому захисту в адміністративному суді підлягають не будь-які гіпотетичні або абстрактні порушення законності суб`єктом владних повноважень, а реальні порушення прав чи інтересів конкретної особи, які виникли внаслідок прийняття оскаржуваного індивідуального або нормативного акта.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що передана громадянці ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002 площею 2,0000 га «повністю входить в межі земельної ділянки Міністерства оборони України з кадастровим номером 1824084000:01:000:0655 (площею 546,0437 га)». Тобто єдиною фактичною підставою позову визначено накладення меж спірної земельної ділянки на земельну ділянку, надану в постійне користування Звягельській КЕЧ (району).

Водночас указане твердження позивача спростовується дослідженими судом письмовими доказами, долученими до матеріалів справи самими учасниками процесу.

Як слідує з викопіювання з Публічної кадастрової карти та кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 1824084000:03:010:0002, що міститься у Витязі з Державного земельного кадастру № НВ-0002058412025 від 11.10.2025, спірна земельна ділянка площею 2,0000 га має індивідуально визначені межі за точками поворотних координат, які не перетинаються з межами земельної ділянки 1824084000:01:000:0655 площею 546,0437 га. В описі суміжних землекористувачів у кадастровому плані чітко зазначено, що від точки А до Б та від точки В до Г ділянка лише межує з ділянкою КЕЧ району (кад. № 1824084000:01:000:0655). Тобто вказані ділянки є суміжними, а не накладаються одна на одну і не розташовані одна всередині іншої.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу (зокрема, висновку експерта у галузі землеустрою, судової земельно-технічної експертизи, звіту сертифікованого інженера-землевпорядника чи матеріалів перевірки територіального органу Держгеокадастру), який би підтверджував просторовий перетин чи накладення меж земельних ділянок 1824084000:03:010:0002 та 1824084000:01:000:0655 у єдиній державній геодезичній системі координат.

Посилання позивача на рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради депутатів трудящих від 09.01.1952 № 2 та від 29.12.1953 № 38, акти інвентаризації земель 1993 року, картки обліку військового містечка № 33 та статистичні форми 6-зем суд оцінює критично, оскільки ці документи визначали загальні площі масивів земель Міністерства оборони без закріплення чітких просторових меж спірної ділянки в с. Кущове на місцевості в сучасній системі координат. Офіційне ж формування та державна реєстрація земельної ділянки Звягельської КЕЧ площею 546,0437 га (кад. № 1824084000:01:000:0655) у Державному земельному кадастрі та реєстрація речового права в Державному реєстрі речових прав відбулися у грудні 2024 року, за наявності чітко встановлених меж, які не включають до свого складу ділянку 1824084000:03:010:0002.

Верховний Суд у постановах від 20.05.2026 у справі № 142/15/24, від 03.06.2026 у справі № 752/8908/24 та від 10.06.2026 у справі № 575/626/21 послідовно наголошує, що твердження про накладення земельних ділянок або приналежність спірної площі до певної категорії земель (зокрема, земель оборони) мають ґрунтуватися виключно на достовірних просторово-картографічних та експертних даних із зіставленням поворотних точок координат меж земельних ділянок. Самі лише загальні довідки чи текстові описи без геодезичного підтвердження не можуть свідчити про накладення сформованих кадастрових об`єктів.

Оскільки факту накладення меж чи входження спірної ділянки в межі земельної ділянки КЕЧ не встановлено, суд доходить висновку про відсутність порушення прав або законних інтересів Звягельської КЕЧ (району) рішенням Брониківської сільської ради від 24.09.2021 № 1198. Недоведеність порушення прав, за захистом яких заявлено адміністративний позов, є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Оцінюючи позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису в Поземельній книзі, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 30.05.2023 у справі № 160/15715/20 та від 14.05.2025 у справі № 320/14459/24, здійснення державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором є реалізацією встановлених законом повноважень у сфері ведення Державного земельного кадастру. Державний кадастровий реєстратор діє як орган державної реєстрації, перевіряючи подані документи на відповідність нормам статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». За відсутності законних підстав для відмови у здійсненні реєстрації реєстратор зобов`язаний внести відомості про формування ділянки до кадастру.

Як встановлено судом, реєстрація ділянки 1824084000:03:010:0002 була проведена 13 серпня 2021 року на підставі належно виготовленого та погодженого проєкту землеустрою за принципом екстериторіальності (постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455). Оскільки межі ділянки не перетиналися з іншими зареєстрованими земельними ділянками, державний кадастровий реєстратор діяв правомірно, на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Крім того, вимоги про скасування реєстраційних дій та записів у Поземельній книзі є похідними від вимог про незаконність розпорядження землею, а тому в задоволенні позову в цій частині також належить відмовити.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо дотримання принципу «належного урядування» (good governance) та правової визначеності.

У рішеннях у справах «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, п. 70, 71), «Бейелер проти Італії» (заява № 33202/96, п. 120), «Москаль проти Польщі» (заява № 10373/05) ЄСПЛ підкреслив, що державні органи зобов`язані діяти своєчасно, належним чином і з максимальною послідовністю. На органи публічної влади покладено обов`язок забезпечувати прозорість і ясність своїх дій, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і помилки не можуть виправлятися за рахунок зацікавлених осіб, які добросовісно покладалися на чинність та стабільність актів публічної адміністрації.

За встановлених у справі обставин позивач не довів факту протиправності дій органів влади при формуванні ділянки ОСОБА_1 та не надав доказів порушення власного титулу землекористування, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

VI. Розподіл судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, підстави для розподілу та стягнення судових витрат на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Звягельської квартирно - експлуатаційної частини (району) (вул. Волі, 39, м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл.,11706. РНОКПП/ЄДРПОУ: 07760151) до Брониківської сільської ради (вул. Центральна, 22,с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл.,11774. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04348800) , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, 4, каб.297, 298, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39766716) про визнання протиправними, скасування рішення та державної реєстрації, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

09.09.26