Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №240/15892/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/15892/26

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (філія ГСЦ МВС) та Головний сервісний центр МВС України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності у зв`язку із травмою, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності у зв`язку із травмою, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у сумі 454 200,00 грн., що вказана у висновку РГС ГСЦ МВС України від 02.03.2026 року, складеного на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року по справі №240/19139/24.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року по справі №240/19139/24 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС України в Рівненській, Волинській та Житомирській областях 10.04.2026 року до Відповідача були направлені матеріали щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності у зв`язку із травмою, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, в розмірі 454 200,00 грн.

За результатами розгляду поданих матеріалів Відповідачем, на думку Позивача, 01.04.2026 року було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначення та виплаті такої одноразової грошової допомоги. Таке рішення Позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Міністерства внутрішніх справ України, Відповідача по даній справі, у відзиві проти позову заперечує і зазначає, що дійсно на розгляд МВС України від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Рівненській, Волинській та Житомирській областях був поданий висновок про призначення Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності в розмірі 454 200,00 грн. За результатами розгляду такого висновку та доданих до нього матеріалів 01.04.2026 року було відмовлено у його затвердженні по причині невідповідності актів за формами Н-5 від 29.10.2011 року та Н-1 від 29.10.2011 року. Такі акти, га думку представника Відповідача, складені за результатами службового розслідування, призначеного не уповноваженою особою, а тому підлягають скасуванню.

Представники Головного сервісного центру МВС та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Рівненській, Волинській та Житомирській областях, Третіх осіб по справі, у своїх поясненнях від 19.05.2026 року та від 08.06.2026 року у задоволенні позовних вимог Позивача просили відмовити з підстав, які зазначені у відзиві Відповідача на позов.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений у запас у квітні 2014 року.

15.04.2014 року ОСОБА_1 пройдено медичний огляд у ВЛК УМВС в Житомирській області, під час якого у останнього була зафіксована травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків про що видано довідку № 225.

Одночасно Позивачу з 15.04.2014 року визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 30% у зв`язку з отримання травми, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, про що видано довідку серії 12 АА № 099116.

14.05.2024 року за результатами огляду МСЕК Позивачу із 09.05.2024 року встановлено третю групу інвалідності, у зв`язку із травмою, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків та видано довідку серії 12 ААГ № 633930, копія якої долучена до справи та досліджена судом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 29.05.2024 року Позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

24.06.2024 року РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області складений висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з подією (інвалідністю) ОСОБА_1 та матеріали були спрямовані до розгляду до Відділу координації пенсійних питань МВС України для прийняття рішення.

19.09.2024 року Позивачем отримано відповідь РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області від 19.09.2024 року № 31/6-3829, яким останнього поінформовано, що Відділом координації пенсійних питань МВС України спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Зазначено, що результатами розгляду встановлено, що акт від 29.10.2011 року форми Н-1* №1 про нещасний випадок та акт від 29.10.2011 року форми Н-5* розслідування нещасного випадку складені з порушення і підлягають скасуванню, а вказані обставини унеможливлюють перевірку матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та матеріали повертаються без прийняття рішення. Вказаний лист РСЦ ГСЦ МВС в Житомирській області був підготовлений на підставі листа Відділу координації пенсійних питань МВС України від 09.09.2024 року № 25624-2024.

Вважаючи такі дії МВС України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його заяви протиправними, Позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року по справі №240/19139/24 визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності без розгляду та зобов`язано Відповідача розглянути таку заяву Позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (надалі - Порядок №850).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання вказаного судового рішення Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях 02.03.2026 року склав та подав до Відповідача Висновок щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до пункту 2 Порядку №850.

За результатами розгляду поданого Висновку Відповідачем в особі начальника Управління координації пенсійних питань та соціальних виплат МВС України 01.04.2026 року було прийнято рішення про відмову в його (висновку) затвердженні.

Одночасно листом від 03.04.2026 року Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях був повідомлений, що відмова в затвердженні поданого висновку відносно Позивача зумовлена порушеннями допущеними при розслідування нещасного випадку відносно Позивача.

Такі доводи Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Так, спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності працівника міліції, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII " Про міліцію " (далі - Закон №565-XII) в редакції, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частини шостої статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, що на час звернення Позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ та Порядку № 850 пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі – Закон України № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України № 565-XII.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.

До набрання чинності Законом України № 580-VIII, тобто до 07.11.2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.

Суд враховує, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено правовими нормами Порядку № 850.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови – для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд звертає увагу Відповідача, що підстави для відмови у призначенні та виплати спірної одноразової грошової допомоги наведені у пункту 14 цього ж Порядку №859 і є вичерпними, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд звертає увагу Відповідача, що в розумінні вимог статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Всупереч вказаними вимогам КАС України та Порядку №850 Відповідач, МВС України, не приймав ні рішення про призначення ні рішення про відмову в призначенні грошової допомоги Позивачу.

Відмова начальника Управління координації пенсійних питань та соціальних виплат МВС України в затвердженні поданого висновку не може ототожнюватися із рішенням, прийнятим МВС України у відповідності до вимог пункту 9 Порядку №850, так як вона не містить жодних обґрунтувань щодо наявності у такого суб`єкта повноважень на ухвалення рішення та щодо його відповідності вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного суд робить висновок, що Відповідачем не розглянуто подані висновок та матеріали про призначення Позивачу спірної одноразової грошової допомоги, так як не ухвалено рішення, передбаченого пунктом 9 Порядку № 850, що свідчить про протиправну бездіяльність Відповідача.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві та в листі від 03.04.2026 року, щодо невідповідності актів за формами Н-5 від 29.10.2011 року та Н-1 від 29.10.2011 року та їх скасування по причині призначення службового розслідування по факту нещасного випадку з Позивачем не уповноваженою особою.

Суд погоджується із доводами Відповідача, що відповідно до пункту 4.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок №1346) та чинного на час нещасного випадку з Позивачем, спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ. Тобто, службове розслідування за фактом групового нещасного випадку за участю Позивача, що мав місце 16.08.1997 року, підлягало проведенню за рішенням керівника УМВС України в Житомирській області.

Разом з тим, Відповідач не врахував, що нещасний випадок мав місце 16.08.1997 року, а тому проведення такого розслідування регулювалося вимогами наказу МВС України від 13.01.94 №18 "Про застосування в підрозділах системи МВС України оголошеного постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 №623 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях і про затвердження Особливостей розслідування та обліку нещасних випадків з особами, які відбувають покарання за вироком суду в установах кримінально-виконавчої системи, якщо ці випадки сталися під час виконання робіт на підприємстві або на території цих установ".

Відповідач не врахував, що саме керівником УМВС України в Житомирській області 19.08.1997 року був затверджений висновок про результати службової перевірки такого нещасного випадку.

Більш того, Відповідач не врахував, що правові норми Порядку №1346 не передбачають механізму скасування Відповідачем актів за формами Н-5 від 29.10.2011 року та Н-1 від 29.10.2011 року.

Суд звертає увагу Відповідача, що за приписами пункту 3 розділу V чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 року №705 лише посадові особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції мають право вимагати від керівника органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, усунення недоліків у матеріалах розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (у разі їх розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (у разі їх виявлення), а також скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, якщо встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів.

При визначенні способу судового захисту порушеного права суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Європейський суд з прав людини указує, що дія статті 13 Конвенції вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням.

Межі обов`язків за відповідною правовою нормою різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Суд зазначає, що за зверненням Позивача рішення уповноваженим органом (МВС України) у відповідності до вимог Порядку №850 про наявність чи відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, не приймалося.

Суд в силу вимог КАС України не може переймати на себе прийняття такого рішення.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що порушені права Позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, та зобов`язання їх розглянути відповідно до Закону України №565-XII та Порядку №850.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, 10,м. Київ,01024. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00032684), Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні Відповідача - Головний сервісний центр МВС України (вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, 04085, код ЄДРПОУ 40109173), Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (вул. Вербова, 39, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 45543373) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 та долучені до неї висновок та матеріали щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

08.09.26