Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №160/13656/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокуСправа №160/13656/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та похідних виплат відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . За період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб, роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач, вважаючи протиправними дії стосовно неналежного нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення, звернулась до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

28.05.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що виплата сум індексації має здійснюватися у межах виділених коштів, що передбачені на ці цілі та механізм не передбачає нарахування виплати індексації працівникам за попередні періоди. Індексація не є обов`язковою складовою грошового забезпечення, не входить до його складу і здійснюється у випадках передбачених законодавством України. Військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювалася виплата індексації, оскільки відповідач виконував роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, у яких зазначалося про непроведення індексації грошового забезпечення. Враховуючи викладене, відповідач вказав, що будь-яких протиправних дій не допустив, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 .

Позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 07.08.2006 по 15.09.2025, що підтверджується, зокрема, військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2025 №209 підтверджується, що старшого солдата ОСОБА_1 , кухаря їдальні взводу матеріального забезпечення роти матеріального військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця забезпечення військової служби за контрактом, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.09.2025 №60-PC з військової служби у запас за підпунктом "б" - за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" , вважати, що 15.09.2025 справи і посаду здала, і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 15.09.2025 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна - 19 років, 01 місяць, 08 днів; пільгова - 01 рік, 02 місяці, 10 днів; загальна - 20 років, 03 місяці, 18 днів. Щорічна основна відпустка за 2022 рік використана в кількості 14 діб, в період з 01 по 15.02.2022. Щорічна основна відпустка за 2023 рік використана в кількості 30 діб. Щорічна основана відпустка за 2024 рік використана в кількості 30 діб. Щорічна основана відпустка за 2025 рік використана в кількості 15 діб, в період з 10 по 25.01.2025. Грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік виплатити в розмірі 22113 гривень 30 коп. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України та деяким іншим особам" за 2025 рік виплачено.

Окрім цього, наказ містить відомості про те, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704", "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", телеграми Міністра оборони України від 09.01.2025 №193/уд виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі (у відсотках до одного знаку після коми) 489,6% за 15 днів вересня 2025 року (догана, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2025 року №736). Виплатити одноразову грошову допомогу у разі звільнення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та розділу 32 пункту 1 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 за 19 календарних років в розмірі 210076 гривень 35 копійок. Відповідно до абзацу 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 26 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік у сумі 19164 гривні 86 копійок, за 10 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік у сумі 7371 гривню 10 копійок, за 10 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік у сумі 7371 гривню 10 копійок та за 25 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік у сумі 18427 гривень 75 копійок. Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових дій за період з 2019 по 2025 роки (всього 98 днів) у сумі 72236 гривень 78 копійок.

Позивача звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою, зокрема, щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця 2008.

Листом від 06.05.2026 військова частина НОМЕР_1 на заяву позивача повідомила про те, що за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, старшому солдату ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувась індексація грошового забезпечення відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року. Згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає, з огляду на це нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік не є можливим.

Не погоджуючись із протиправними діями відповідача щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У ч. 5 ст. 2 зазначеного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 1-1 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Зазначені обставини свідчать про допущення відповідачем протиправних дій щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, оскільки така індексація є обов`язковою складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а відсутність або обмеженість бюджетного фінансування не може бути підставою для позбавлення особи гарантованого законом права на її отримання.

Стосовно позовних вимог в частині встановлення базового місяця суд зазначає наступне.

Пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції чинній на час прийняття позивача на службу) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно з п. 14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 №201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду зробити висновок, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 1 березня 2018 року.

При вирішенні питання щодо встановлення базового місяця з 1 грудня 2015 року суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та зазначає, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача починаючи з 01.12.2015 до 28.02.2018.

Також суд зазначає, що положеннями Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Тому, посилання відповідача на положення ст. 5 Закону України №1282-XII, як на підставу не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є необґрунтованими.

З огляду на викладене суд робить висновок про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Крім того, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача шляхом зобов`язання відповідача здійснити йому нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Стосовно позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними до моменту проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Крім того, відповідачем в листі від 06.05.2026 не було відмовлено у нарахуванні компенсації, а лише спростовано право позивача на виплату індексації, з чого зроблено висновок про відсутність підстав для виплати компенсації втрати частини доходів.

Отже, фактично спір про виплату компенсації втрати частини доходів станом на день розгляду судом позовних вимог про протиправність відмови у виплаті індексації грошового забезпечення, між сторонами відсутній, а тому відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський