Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №804/207/16 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокуСправа №804/207/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В. суддів: Турової О.М., Рябчук О.С. розглянувши за правилами письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі № 804/207/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Генеральної прокуратури України про скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 804/207/16.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі № 804/207/16 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної Прокуратури України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року у справі № 804/207/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року - змінено в частині застосування норм матеріального права, викладених в мотивувальній частині постанови.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.2018 року у справі № 804/207/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року в не зміненій частині та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у цій справі залишено без змін.

28.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі № 804/207/16, в якій просить суд:

- скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 30.03.2016 у справі № 804/207/16, повний текст якої оформлено 06.04.2016 року.

- визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) в частині складання та затвердження висновку від 09.12.2015 за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання неправомірної вигоди прокурором Петриківського району Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

- зобов`язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, 01011, м. Київ, вул. Різницька, будинок 13/15) розірвати трудовий договір про публічну службу, укладений з ОСОБА_1 (Наказ № 1728-к від 25.12.2014 року) та здійснити всі необхідні дії пов`язані з виконанням цього обов`язку передбачені п. 1 ч. 1 ст. 40 (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу), ст. 47 Кодексу законів про працю України, пунктом 9 ч.1 ст. 51, ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» і видати ОСОБА_1 трудову книжку в належному вигляді у день звільнення, що передбачено ст. 47 Кодексу законів про працю України, п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту населення України № 58 від 29.07.1993 року) та провести повний розрахунок відповідно до ст. 116 КЗпП України згідно з приписами якої, у разі затримки видачі трудової книжки, виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що підставою для перегляду рішення є те, що вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 16.01.2026 року у справі № 187/574/16-к, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2026 року залишено в силі, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 року відкрити провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної Прокуратури України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії

Призначено розгляд даної заяви в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.06.2026 року представником Дніпропетровської обласної прокуратури подано відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі № 804/207/16, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за вчинення злочину, а за вчинення дій, що порочать звання прокурора, викликають сумніви в об`єктивності і неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури. Обов`язкова наявність судового рішення, якими би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачив би відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

23.06.2026 року представником офісу Генерального прокурора України подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що сам факт проведення кримінального розслідування був відомий суду та сторонам під час розгляду справи по суті. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд оцінював законність звільнення на підставі зібраних матеріалів службового розслідування, а не на підставі обвинувального вироку, якого на момент звільнення не існувало.

27.07.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій останній просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України державного радника юстиції 2 класу ОСОБА_2 №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

- поновити ОСОБА_1 з 17.12.2015 на посаді прокурора Петриківського району Дніпропетровської області або на аналогічній посаді в органах прокуратури.

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по час прийняття судом рішення (зі стягненням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб).

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Петриківського району Дніпропетровської області (або на аналогічній посаді в органах прокуратури) та в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць без урахування обов`язкових відрахувань.

27.07.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що службове розслідування Службове розслідування Дніпропетровською обласною прокуратурою було проведено саме за фактом вимагання прокурором Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 неправомірної вигоди у ОСОБА_3 у сумі 60000 грн. (2500 доларів США) за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015040520000643. Однак, вищевказане було повністю спростовано у вироку Центрального районного суду міста Дніпра від 16.01.2026 року та в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2026 року у справі №187/574/16-к. Тобто, вищевказаними рішеннями судів було детально перевірено усі факти та допитано у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за результатами чого, було ухвалено виправдовувальний вирок. Фактів вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_3 не було встановлено взагалі.

31.07.2026 року представником Дніпропетровської обласної прокуратури подано пояснення на заяву про уточнення позовних вимог, в яких зазначено, що чинним КАС України не передбачено подання заяви про уточнення позовних вимог в межах розгляду звернення за нововиявленими або виключними обставинами.

У судовому засіданні 18.08.2026 року судом ухвалено продовжити розгляд справи за правилами письмового провадження.

Під час розгляду заяви було встановлено, що розгляд справи 804/207/16 здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді – Захарчук – Борисенко Н.В., судді – Борисенко П.О., судді – Турової О.М.

Відповідно до ч. 15 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

31.08.2026 року відповідно до Розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 870 д щодо призначення колегіального складу за допомогою автоматизованої системи документообігу призначено колегіальний склад суду.

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 31.08.2026 визначено склад колегії суддів: Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна - головуючий суддя, Турова Олена Михайлівна – суддя, Рябчук Олена Сергіївна – суддя.

31.08.2026 року ухвалою суду призначено розгляд даної заяви в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.09.2026 року о 12:15 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №1. Ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи колегією суддів у складі: головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В., судді: Турова Олена Михайлівна, Рябчук Олена Сергіївна

03.09.2026 року у судовому засіданні суд на місці ухвалив продовжити розгляд справи за правилами письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про перегляд судового рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд зазначає таке.

12.01.2016 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Прокуратури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02909938, 49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 38) в частині складання та затвердження висновку від 09.12.2015 за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання неправомірної вигоди прокурором Петриківського району Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

- зобов`язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, 01011, м. Київ, вул. Різницька, будинок 13/15) розірвати трудовий договір про публічну службу, укладений з ОСОБА_1 (Наказ № 1728-к від 25.12.2014 року) та здійснити всі необхідні дії пов`язані з виконанням цього обов`язку передбачені пунктом 1 частини 1 статті 40 (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу), статті 47 Кодексу законів про працю України, пункту 9 частини 1 статті 51, статті 56 Закону України «Про прокуратуру» і видати ОСОБА_1 трудову книжку в належному вигляді у день звільнення, що передбачено статтею 47 Кодексу законів про працю України, пункту 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту населення України № 58 від 29.07.1993 року) та провести повний розрахунок відповідно до статті 116 КЗпП України згідно з приписами якої, у разі затримки видачі трудової книжки, виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»).

30.03.2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/207/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної Прокуратури України про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року у справі № 804/207/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року - змінено в частині застосування норм матеріального права, викладених в мотивувальній частині постанови.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.2018 року у справі № 804/207/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції. За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений 09.12.2015 року прокурором Дніпропетровської області, відповідно до якого службовим розслідуванням підтверджено факт вступу прокурора Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 у позаслужбові стосунки з учасником кримінального провадження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також службовим розслідуванням встановлено, що прокурор Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 через старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 вимагав у громадянина ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 2500 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст. 246 КК України у кримінальному провадженні № 12015040520000643, яку отримав19.11.2015 року та 25.11.2015 року в сумі 500 доларів США та 50000 грн. відповідно після чого був затриманий в порядку статті 208 УПК України.

Наказом Генерального Прокурора України № 39дк від 17 грудня 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі п.п. 5, 6 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», ч.1 ст.8 п.6 ст.9, ст.ст. 10,11,16 Дисциплінарного статуту прокуратури України та п.10 Положення про класні чини працівників прокуратури, за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури прокурора Петриківського району Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури, з позбавленням його класного чину «молодший радник юстиції».

Відповідно до змісту вказаного наказу підставою звільнення позивача стало встановлення, що прокурор Петриківського району Дніпропетровської області молодший радник юстиції ОСОБА_1 грубо ігноруючи вимоги статті 19 Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики вчинив дії, що порочать звання прокурора, викликають сумніви у його об`єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури. Діючи усупереч інтересам служби, упродовж листопада поточного року ОСОБА_1 вступив у позаслужбові стосунки і через посередника ( ОСОБА_4 ) вимагав та отримав у громадянина ( ОСОБА_3 ) грошові кошти за не притягнення останнього до відповідальності.

Проведеним прокуратурою Дніпропетровської області службовим розслідуванням підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. За вказаним фактом Генеральною прокуратурою України розслідується кримінальне провадження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив Присягу працівника прокуратури, вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, скоїв проступок, який порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.

Як зазначалось, ОСОБА_1 звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами посилається на вирок Центрального районного суду міста Дніпра від 16.11.2026 року у справі № 187/574/16-к, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2026 року залишено в сіли, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України у к/п № 42015000000002323 від 22.10.2015 року та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У той же час, для визначених пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченими п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, яке було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву.

Обов`язковою умовою для застосування п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові 25.02.2021 у справі № 814/3270/15.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Переглядаючи судове рішення у справі 804/207/16 за нововиявленими обставинами судом встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання неправомірної вигоди прокурором Петриківського району Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1 від 09.12.2015 року зазначено, що факт вимагання прокурором Петриківського району Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1 неправомірної вигоди у громадянина ОСОБА_3 в сумі 2500 доларів США та отримання 500 доларів США і 50 000,00 грн. за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 120150405200000643 – знайшов підтвердження під час службового розслідування (перевірки), у зв`язку з чим він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», п. 6 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України у вигляді звільнення з займаної посади та з органів прокуратури з позбавленням класного чину.

Отже, підставою для звільнення ОСОБА_1 слугував факт вимагання прокурором неправомірної вигоди у громадянина ОСОБА_3 в сумі 2500 доларів США та отримання 500 доларів США і 50 000,00 грн.

Суд зазначає, що вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 16.01.2026 року у справі № 187/574/16-к, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2026 року залишено в силі, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Центральним районним судом міста Дніпра під час розгляду вищевказаної кримінальної справи було встановлено наступні дані та обставини.

Допитом свідка ОСОБА_3 встановлено, що останній у 2015 році займався посередництвом у перевезеннях, зводив власників автомобілів із замовниками. Власних транспортних засобів не мав, за свої послуги отримував винагороду у розмірі від 300 до 400 гривень залежно від тривалості оренди. Розповів, що одного разу були затримані люди та автомобілі, які перевозили деревину. Через затримані машини він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5 , який працював у відповідній сфері. Останній запевнив, що все буде добре і всіх відпустять. Після цього йому подзвонили інші особи, які, за його розумінням, були працівниками СБУ , які повідомили йому, що прокурор вимагатиме від нього гроші за незаконну порубку лісу. Він відповів, що ніякого лісу не рубав і не розумів, за що має платити. При цьому відчував тиск і залякування - йому казали, що якщо не зробить, як скажуть, то на нього «повісять» мільйонні збитки за незаконну порубку. Після цього йому повідомили, що потрібно написати заяву, у якій буде зазначено, що прокурор нібито вимагатиме від нього гроші.

ОСОБА_3 зазначив, що заяву власноруч не писав, а лише підписав уже надрукований текст. Підписував її у місті Дніпро, у приміщенні, яке, за його спогадами, знаходилось за адресою « Красна 2А».

Згодом його возили до Генеральної прокуратури України у місті Києві, де він також підписував аналогічну заяву. Деталі та мету цієї поїздки він не пам`ятає.

Також ОСОБА_3 зазначив, що мав розмову з ОСОБА_4 у кафе, яка, за його розумінням, фіксувалась технічними засобами. У змісті розмови йшлося про те, що він нібито мав передати гроші Додону, а той - далі. Разом із тим наголосив, що фактично нікому ніяких грошей не передавав. Чи вимагав від нього кошти ОСОБА_4 не пам`ятає, так само не пригадує, щоб останній відмовлявся від участі в цих діях.

Зазначив, що зустрічі переважно проходили так: до нього під`їжджала машина, він сідав, розмовляв і його відвозили. Пояснив, що не пам`ятає, чи давав письмову згоду на участь у негласних слідчих діях. Визнає, що окремі епізоди могли фіксуватися технічними засобами, але конкретних обставин не пригадує.

ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_1 особисто ніколи не вимагав у нього грошей, нічого не обіцяв і до цих подій він із ним знайомим не був. Також наголосив, що власних коштів нікому не передавав і нікому не доручав передавати гроші ОСОБА_1 «за закриття справи».

ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 знає як мешканця свого міста, його дружина має у місті заклад, який він відвідував. Близьких або особистих відносин між ними не було. Пояснив, що погодився на запропоновані йому дії через власну розгубленість та страх. На той час він був молодшим, не мав з ким порадитися, а працівники СБУ його залякували.

ОСОБА_3 повідомив, що автомобілі, які перевозили деревину, були повернуті власникам. Йому невідомо про відкриття будь-якого кримінального провадження щодо нього особисто, і до суду його у зв`язку з цими подіями не викликали. Згоду на конфіденційне співробітництво писав вже після першої зустрічі. Через значну давність подій ОСОБА_3 багато обставин уже не пам`ятає.

Крім цього судом було встановлено, що «у цьому кримінальному провадженні підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали ГВ БКОЗ УСБ України в Дніпропетровській області від 21.10.2015 № 55/3-9580 за фактом вимагання службової особи правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у сумі 60000 гривень.

Разом цим в своїй заяві без дати, зареєстрованій в СБУ 20.10.2015 року, ОСОБА_3 про розмір грошової винагороди за закриття кримінального провадження, на яку натякнув йому ОСОБА_1 , зазначено не було. Поряд з цим заявник повідомив лише 22.10.2015 року, що ОСОБА_4 у Вайбері йому було повідомлено про суму в 2500 доларів США.

Отже, ухвалення вироку Центрального районного суду міста Дніпра від 16.01.2026 року у справі № 187/574/16-к, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2026 року залишено в силі, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України у к/п № 42015000000002323 від 22.10.2015 року, свідчить про відсутність підстав для висновку, що ОСОБА_1 порушим Присягу працівника прокуратури вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, скоїв проступок, проступок, який порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.

Зазначене є підставою для визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Одночасно суд вказує, що доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу з підстав не розгляду у встановлені законодавством строки його заяви від 26.11.2015 року поданої на адресу Генеральної прокуратури України про звільнення за власним бажанням з 27.11.2015 року, не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів с прави заяви ОСОБА_1 від 26.11.2015 року про звільнення за власним бажанням зареєстрована у Генеральній прокуратури України 30.11.2015 року.

На час надходження вказаної заяви Генеральною прокуратурою України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні від 22.10.2015 року за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, в ході якого ОСОБА_1 було затримано 25.11.2015 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також на підставі наказу прокурора Дніпропетровської області від 25.11.2015 року № 198проводилось службове розслідування.

Отже вказана заява була подана позивачем після його затримання в порядку статті 208 КПК України та після призначення службового розслідування.

За таких обставин, відсутні підстави для звільнення позивача за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваного наказу Генерального прокурора України №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », керуючись ч. 2 ст. 9 КАСУ суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, та поновити позивача на посаді прокурора Петриківського району Дніпропетровської області з 18.12.2015 року або на аналогічній посаді в органах прокуратури, оскільки це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод та інтересів позивача у спірних правовідносинах, а також вирішити питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При обчисленні розміру середнього заробітку, суд враховує таке.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При цьому, згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

В матеріалах справи довідка про заробітну плату прокурора Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 27.11.2015 року № 18-899вих.15

Відповідно до якої заробітна плата за останні два місяці жовтень 2015 – 8810,31 грн. та вересень 2015 – 8745,80 грн., що разом складає 17556,11 грн. Листопад 2015 – не береться до уваги, оскільки позивач відпрацював не повний місяць. Загальна кількість відпрацьованих днів 44.

Тому, середньоденні заробітна плата позивача становить 399,00 грн. (17556,11грн./44дні=399,00 грн./день).

З матеріалів справи вбачається, що період вимушеного прогулу позивача з 18.12.2015 року по 09.09.2026 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача на посаді) складає 2731 календарних днів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 18.12.2015 року по 09.09.2026 року у розмірі 1 089 669,00 грн. (399 грн/день*2731 календарних днів), з відрахуванням із цієї суми сум податків.

Щодо визнання протиправними дій Дніпропетровської обласної прокуратури в частині складання та затвердження висновку від 09.12.2015 року за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання неправомірної вигоди позивачем, суд зазначає наступне.

Працівники прокуратури, які входять в склад комісії щодо проведення службового розслідування відносно інших працівників прокуратури для встановлення порушень Закону України “Про прокуратуру”, правил прокурорської етики та поведінки працівника прокуратури мають право складати та затверджувати висновки за результатами службового розслідування (перевірки) та діють відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що сам висновок за результатами службового розслідування (перевірки) не несе жодних правових наслідків та у разі незгоди особи відносно якої складено та затверджено висновок, вона має право оскаржити наказ, який видано посадовою особою за результатами зазначеного висновку.

Оскільки колегією суддів встановлено, що дії працівників прокуратури в частині складання та затвердження висновку службового розслідування (перевірки) є правомірними, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дії прокуратури Дніпропетровської області в частині складання та затвердження висновку від 09.12.2015 за результатами службового розслідування (перевірки) за фактом вимагання неправомірної вигоди прокурором Петриківського району Дніпропетровської області молодшим радником юстиції ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З огляду на зазначене суд повертає без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Як передбачено п.2 ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Встановлені під час розгляду даної справи обставини є підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі № 804/207/16 та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог – без розгляду.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі № 804/207/16 та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №39дк від 17.12.2015 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Петриківського району Дніпропетровської області або на аналогічній посаді в органах прокуратури з 18.12.2015 року.

Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2015 року по 09.09.2026 року у розмірі 1 089 669,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Петриківського району Дніпропетровської області або на аналогічній посаді в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.В. Захарчук-Борисенко

Суддя О.М. Турова

Суддя О.С. Рябчук