Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №160/2979/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокуСправа №160/2979/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. 10.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКПФО) від 08.08.2025 №233/25/1324/Р, оформлене витягом № 233/25/1324/В, яким позивачу відмовлено у встановленні інвалідності;

-зобов`язати відповідача провести повторне оцінювання повсякденного функціонування позивача з повним дослідженням усіх поданих медичних документів (у тому числі висновку військово-лікарської комісії, епікризів, стаціонарних виписок, результатів магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії, рентгенологічних досліджень тощо), належним документуванням та мотивуванням висновків, з відображенням у рішенні оцінки всіх істотних діагнозів та пов`язаних із ними обмежень життєдіяльності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, унаслідок отриманих 17.09.2022 та 13.10.2022 вибухової травми і вогнепального осколкового поранення лівого плеча у нього сформувався стійкий комплекс порушень здоров`я, а саме: посттравматичний деформуючий артроз лівого плечового суглоба, стійка комбінована контрактура цього суглоба, анатомічно консолідований перелом акроміального відростка лівої лопатки з функціональними порушеннями, післятравматичний аксонотмезис лівого пахвового та м`язово-шкірного нервів, підтверджений електронейроміографією, а також супутні хронічні захворювання - остеохондроз хребта з протрузіями та радикулопатією, гіпертензивна хвороба серця, наслідки закритої черепно-мозкової травми та двобічна сенсоневральна приглухуватість. Зазначені порушення підтверджені сукупністю медичних документів, зокрема довідкою військово-лікарської комісії від 25.04.2023, епікризами, виписками з історій хвороби, висновками лікарів-спеціалістів (ортопеда-травматолога, невролога, кардіолога, отоларинголога) та результатами інструментальних досліджень (магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії, рентгенографії).

Позивач вказує, що оскаржуване рішення ЕКПФО прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих медичних документів, не містить належного мотивування та не розкриває причин, з яких відхилено надані медичні докази; є формальним за змістом та не відображає дійсного стану здоров`я позивача і ступеня порушення його життєдіяльності. Вказує, що рішення ухвалене без індивідуального підходу, без аналізу сукупності захворювань, їх тривалості, незворотності та впливу на здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації та здійснення трудової діяльності. На переконання позивача, встановлені у нього порушення здоров`я одночасно відповідають усім трьом критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (стійкість порушень функцій організму тривалістю понад 12 місяців, обмеження життєдіяльності у кількох сферах повсякденного функціонування та реальна потреба у заходах соціального захисту), що, на думку позивача, зумовлює протиправність відмови у встановленні інвалідності.

Позивач також зазначає, що з метою досудового врегулювання спору звертався зі скаргою на рішення ЕКПФО до Центру оцінювання функціонального стану особи - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», проте за результатами розгляду скарги реального перегляду обставин справи здійснено не було, надані ним аргументи та медичні докази не отримали належної оцінки, а рішення ЕКПФО залишено без змін без усунення виявлених порушень, що, на переконання позивача, свідчить про неефективність досудового способу захисту та зумовлює необхідність звернення до суду.

Ухвалою суду від 11.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.02.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що експертна команда діяла в межах чинного законодавства, дотрималася порядку оцінювання, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, а висновки команди відповідають стану здоров`я позивача та встановленим критеріям. Відповідач зазначив, що позивачем не наведено порушення відповідачем порядку проведення оцінювання чи основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу спірних правовідносин, а тому, на переконання відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

Відповідно до витягу з рішення ЕКПФО від 08.08.2025 № 233/25/1324/Р (витяг № 233/25/1324/В) позивачу встановлено такі діагнози: наслідки травм кількох ділянок тіла, посттравматичний артроз інших суглобів (ділянка плеча), контрактура суглоба (ділянка плеча), інші розлади вегетативної нервової системи, гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності, двобічна нейросенсорна втрата слуху, а також супутні діагнози (початкова стареча катаракта, гіперметропія, панікуліт шийного та попереково-крижового відділів, хронічний панкреатит, хронічний простатит).

Групи інвалідності зазначеним рішенням позивачу не встановлено.

Судом встановлено, що раніше довідкою МСЕК серії 12ААГ № 575046 від 20.06.2024 позивачу було встановлено третю групу інвалідності на строк з 01.06.2024 до 01.06.2025 у зв`язку з наслідками тих самих бойових поранень (вибухової травми та вогнепального осколкового поранення лівого плеча, отриманих 17.09.2022 та 13.10.2022).

Не погоджуючись із рішенням ЕКПФО, позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

За результатами розгляду скарги 19.09.2025 прийнято рішення № 924/25/267/ВП, оформлене витягом № 924/25/267/ВП, яким рішення ЕКПФО від 08.08.2025 № 233/25/1324/Р залишено без змін (підтверджено).

Позивач не погоджується з рішенням ЕКПФО та рішенням, прийнятим за результатами розгляду скарги, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону № 875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону № 875-ХІІ визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю (частина друга статті 6 Закону № 875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”.

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону № 2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону № 2961-IV).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина третя статті 7 Закону № 2961-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі - Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”:

з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).

Міністерством охорони здоров`я України, відповідно до пункту 3 Постанови № 1338, на власному офіційному вебсайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01.01.2025.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі - Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями пункту 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (пункт 6 Положення про експертні команди).

У відповідності до пункту 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338, та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 17 Положення про експертні команди).

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 18 Положення про експертні команди).

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою № 1338 (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (пункт 7 Порядку проведення оцінювання).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 8 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості).

Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (пункт 28 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду. У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи. У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження.

Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи. Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (пункт 30 Порядку проведення оцінювання).

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (пункт 31 Порядку проведення оцінювання).

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (пункт 34 Порядку проведення оцінювання).

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 36 Порядку проведення оцінювання).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я.

Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (пункт 40 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 44 Порядку проведення оцінювання). У разі складення експертною командою документів у паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (пункт 45 Порядку проведення оцінювання).

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). Витяг з прийнятого рішення також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи може бути роздрукований та наданий їй у паперовій формі (пункт 53 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (пункт 57 Порядку проведення оцінювання).

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 № 2067 “Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі - Наказ МОЗ № 2067) затверджено перелік відомостей, що містяться у направленні на оцінювання, протоколі розгляду, рішенні експертної команди, протоколі та рішенні за результатами розгляду скарги, а також відповідні форми зазначених документів, у тому числі форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди.

Пунктом 2 Наказу МОЗ № 2067 встановлено, що на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг, та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров`я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням ЕКПФО про відмову у встановленні йому інвалідності.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що при розгляді спорів, у яких оскаржуються рішення медико-соціальної експертизи (нині - ЕКПФО), суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийнятого експертним органом медичного висновку по суті, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка обґрунтованості такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права; суди вправі перевіряти законність такого висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття.

Разом з тим суд зазначає, що предметом судового контролю у цій справі є не власне медична (клінічна) оцінка стану здоров`я позивача, здійснення якої дійсно належить до дискреційних повноважень спеціалізованого експертного органу, а дотримання відповідачем встановлених законодавством вимог до змісту та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України охоплюється компетенцією адміністративного суду.

Наведена правова позиція Верховного Суду унеможливлює переоцінку судом власне медичного висновку експертного органу щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення інвалідності, однак не виключає судового контролю за тим, чи є таке рішення вмотивованим, чи ґрунтується воно на повному та всебічному дослідженні наявних доказів і чи відповідає воно критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведена практика Верховного Суду підлягає врахуванню з урахуванням установлених судом обставин щодо якості обґрунтування оскаржуваного рішення, а не як самостійна підстава для відмови в задоволенні позову.

Повертаючись до обставин справи.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення ЕКПФО від 08.08.2025 № 233/25/1324/Р, суд встановив таке.

Мотивувальна частина рішення обмежується загальними формулюваннями: «пацієнт пересувається самостійно, чутливість та кровообіг у верхніх та нижніх кінцівках збережені, рухи в лівому плечовому суглобі помірно обмежені», що не містить жодного індивідуалізованого аналізу переліку встановлених цим же рішенням діагнозів (посттравматичного артрозу та контрактури плечового суглоба, розладів вегетативної нервової системи, гіпертензивної хвороби серця, двобічної нейросенсорної приглухуватості та інших), їх сукупного впливу на здатність позивача до самообслуговування, пересування, орієнтації та здійснення трудової діяльності.

Рішення не відображає аналізу наявних у справі результатів електронейроміографії, що фіксують післятравматичний аксонотмезис лівого пахвового та м`язово-шкірного нервів, результатів магнітно-резонансної томографії плечового суглоба та хребта, висновку військово-лікарської комісії від 25.04.2023, а також не містить жодного пояснення щодо того, чому за тотожного діагностичного комплексу, який раніше (з 01.06.2024 до 01.06.2025) слугував підставою для встановлення позивачу третьої групи інвалідності, за результатами оскаржуваного оцінювання підстав для встановлення інвалідності не виявлено.

Рішення №924/25/267/ВП від 19.09.2025, прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги позивача, відтворює той самий формальний висновок без надання відповіді на жодний із конкретних доводів, наведених позивачем у скарзі, що свідчить про формальний характер здійсненого адміністративного перегляду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ЕКПФО не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ухвалене без повного дослідження наявних у справі медичних документів, без аналізу сукупного впливу встановлених діагнозів на життєдіяльність позивача та без пояснення розбіжності з раніше встановленим статусом позивача як інваліда за тотожних медичних підстав.

Наведене є самостійною та достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що не потребує від суду здійснення власної медичної оцінки стану здоров`я позивача чи підміни ним дискреційних повноважень відповідача.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, обмежившись у відзиві посиланням на дотримання загальної процедури оцінювання, не спростував доводів позивача щодо відсутності належного обґрунтування оскаржуваного рішення по суті та не довів його правомірності.

Оскільки оскаржуване рішення ЕКПФО визнається судом протиправним, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, що не виходить за межі дискреційних повноважень відповідача та узгоджується з вимогами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, є визнання його протиправним та скасування.

Порушені права позивача підлягають також захисту шляхом зобов`язання відповідача провести повторне оцінювання повсякденного функціонування позивача з дотриманням вимог Постанови № 1338, принципу індивідуального підходу та повного дослідження всіх наданих медичних документів.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 1 331,20 грн, який з огляду на повне задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 242– 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що діє при Комунальному підприємстві «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, від 08.08.2025 №233/25/1324/Р, оформлене витягом № 233/25/1324/В.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради провести повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з повним дослідженням усіх поданих медичних документів, належним документуванням та мотивуванням висновків, з відображенням у рішенні оцінки всіх встановлених діагнозів та пов`язаних із ними обмежень життєдіяльності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (ідентифікаційний код: 01986397, адреса: 50056, м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, буд. 2) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон