Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №140/225/25
Суддя: Костюкевич Сергій Федорович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/225/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області (далі – ТУ ССО у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо незабезпечення охорони, безпеки, захисту життя, здоров`я його як учасника судового процесу у справі №159/7/26 в Ковельському міськрайонному суді, не підтримання громадського порядку в Ковельському міськрайонному суді; зобов`язання відшкодувати моральну шкоду у сумі 2 000 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2024 у Ковельському міськрайонному суді Волинської області розглядалась цивільна справа № 159/7/24 за його позовом до КНП Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 000,00 грн. Вказав, що під час перерви до нього підійшли свідки у зазначеній цивільній справі ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 , які накинулися на нього, погрожуючи йому вбивством та залякуючи інших учасників справи. Зазначив, що співробітники ТУ ССО у Волинській області, які з`явилися та стали свідками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 129, 296, 386 КК України, не припинили хуліганських дій осіб, не затримали нападників, не викликали поліцію та після інциденту випустили їх із приміщення суду, чим на думку позивача допустили службову недбалість, порушивши його конституційні права.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що висновком службового розслідування від 21.08.2024 встановлено, що в діях контролера взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_4 та контролера взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області ОСОБА_5 відсутні ознаки дисциплінарного проступку чи службової недбалості, їхні дії визнано такими, що повністю відповідали ст. 162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вважає, що факт протиправної бездіяльності ТУ ССО у Волинській області повністю відсутній, оскільки співробітники ТУ ССО у Волинській області виконали свої обов`язки з підтримання громадського порядку у суді оперативно та в межах закону.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
16.07.2024 у Ковельському міськрайонному суді Волинської області розглядалась цивільна справа №159/7/24 за позовом ОСОБА_1 до КНП Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 000,00 грн
Як зазначив ОСОБА_1 : під час перерви до нього підійшли свідки у цивільній справі №159/7/24 ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 , які накинулися на нього, погрожуючи йому вбивством та залякуючи інших учасників справи, однак співробітники ТУ ССО у Волинській області, які з`явилися та стали свідками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 129, 296, 386 КК України, не припинили хуліганських дій осіб, що погрожували йому, не затримали нападників, не викликали поліцію та після інциденту випустили їх із приміщення суду, чим на думку позивача допустили службову недбалість, порушивши його конституційні права.
26.07.2024 ОСОБА_1 звернувся із скаргами на дії співробітників ТУ ССО у Волинській області до Ковельського міськрайонного суду Волинської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, які були скеровані до територіального управління Служби судової охорони у Волинській області.
По даному факту ТУ ССО у Волинській області проведено службове розслідування стосовно можливої службової недбалості, встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку у діяннях (діях чи бездіяльності), наявності чи відсутності порушень положень законів України, інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або функціональних обов`язків (посадових інструкцій) співробітників 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області.
21.08.2024 висновком службового розслідування встановлено, що в діях контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_4 та контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області ОСОБА_5 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, про що надано письмову відповідь позивачу.
Позивач вважає протиправною бездіяльність співробітників ТУ ССО у Волинській області, тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями ст. 160 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) встановлено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Згідно зі ст. 161 Закону №1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Закону №1402-VIII Служба судової охорони володіє такими повноваженнями:
1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;
2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;
3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;
4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї;
5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.
Частиною 2 ст. 162 Закону №1402-VIII Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:
1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;
2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;
3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;
4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;
5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;
6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;
7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;
9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;
10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та "Про охоронну діяльність".
Як вбачається із змісту позовної заяви між ОСОБА_1 та іншими особами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) в приміщенні суду виникла словесна суперечка, яку позивач кваліфікує як "погрози фізичної розправи", "погрози вбивством", на яку співробітники Служби судової охорони відреагували неналежним чином, а саме не затримали нападника, не викликали поліцію, не припинили конфлікт, що на його думку є бездіяльністю.
Суд зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Як слідує з матеріалів справи, вищевказані твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами службового розслідування, а саме: показами ОСОБА_3 (а.с. 6-7 службового розслідування), показами ОСОБА_2 (а.с. 7-8 службового розслідування), показами співробітника ТУ ССО у Волинській області ОСОБА_4 (а.с. 4-5 службового розслідування), показами співробітника ТУ ССО у Волинській області ОСОБА_6 (а.с. 5-6 службового розслідування) та відеозаписом, що надійшов разом з листом Ковельського міськрайонного суду Волинської області за № 02.23/65/2024 від 18.07.2024, описом огляду відеозапису з оптичного диску для лазерних систем зчитування інформації наявний в матеріалах службового розслідування.
Щодо дотримання правил пропуску осіб судом встановлено, що 16.07.2024 на посту пропуску Ковельського міськрайонного суду Волинської області несли службу контролери ІІ категорії сержанти ССО ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Перед допуском до приміщення суду громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (близько 16:00) співробітниками було належним чином здійснено перевірку документів, що посвідчують особу, та поверхневу перевірку на наявність заборонених предметів, відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли до суду з легітимною метою (з`ясування питань щодо справи та візит до канцелярії суду), відтак, твердження ОСОБА_1 про «безперешкодний прохід сторонніх осіб» є хибним.
Матеріалами розслідування підтверджено, що співробітники ТУ ССО у Волинській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , почувши розмову на підвищених тонах на першому поверсі суду, миттєво та правомірно відреагували на інцидент, негайно направившись до місця події та втрутилися у конфлікт, припинили порушення громадського порядку та наголосили, що питання особистого характеру мають вирішуватися за межами суду.
Щодо відсутності підстав для затримання та виклику поліції нарядом співробітників ТУ ССО у Волинській області з висновку службового розслідування відомо, що під час спілкування з нарядом охорони громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявили про відсутність будь-яких претензій чи скарг (у тому числі до позивача), при цьому, ОСОБА_1 у цей момент, з їх слів, самостійно почав телефонувати на спецлінію « 102». Відповідно, оскільки конфлікт було вичерпано на місці, а позивач уже реалізував своє право на виклик поліції, дублювання виклику або примусове затримання осіб за відсутності триваючих хуліганських дій чи фізичного насильства не було доцільним. У ситуації словесної суперечки без висловлення погроз чи залякувань учасників суперечки, співробітники ТУ ССО у Волинській області правомірно забезпечили порядок у приміщенні суду, не допустили ескалації, не вийшли за межі своїх функціональних обов`язків, відтак, у співробітників ТУ ССО у Волинській області був відсутній обов`язок звернення до поліції.
Щодо належного розгляду звернень суд звертає увагу, що скарга ОСОБА_1 була скерована Ковельським міськрайонним судом Волинської області до ТУ ССО у Волинській області і розглянута у повній відповідності до Закону України «Про звернення громадян», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII (зі змінами) та Порядку проведення службових розслідувань стосовно співробітників Служби судової охорони, затвердженого наказом Служби судової охорони від 27.08.2021 № 342.
Крім того, 21.08.2024 висновком службового розслідування встановлено, що в діях контролерів взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Волинській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні ознаки дисциплінарного проступку чи службової недбалості, а їхні дії визнано такими, що повністю відповідали вимогам ст. 162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в ході проведення службового розслідування відбиралися пояснення і у ОСОБА_1 , ТУ ССО у Волинській області інформувало позивача про хід службового розслідування (лист № 34.17-221 від 01.08.2024) та про розгляд його звернення (лист № 34.07-236 від 21.08.2024). Матеріали перевірки ТУ ССО у Волинській області направило за належністю до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для розгляду, надання правової оцінки діям гр. ОСОБА_3 та прийняття рішення в межах їх повноважень.
22.04.2026 ТУ ССО у Волинській області звернулось до Ковельського районного управління поліції ГУНП України у Волинській області із клопотанням про надання інформації щодо кримінального провадження № 12024035550000341 від 26.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, у відповідь на яке Ковельське РУП ГУНП у Волинській області листом № 52866-2026 від 23.04.2026 повідомило, що кримінальне провадження №12024035550000341 від 26.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, яке було розпочате за заявою ОСОБА_1 та перебувало у провадженні сектору дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, закрите 29.04.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що співробітники ТУ ССО у Волинській області виконали свої обов`язки з підтримання громадського порядку у суді відповідно до норм чинного законодавства, відтак, відсутній факт протиправної бездіяльності ТУ ССО у Волинській області щодо не підтримання громадського порядку в Ковельському міськрайонному суді, незабезпечення охорони, безпеки, захисту життя, здоров`я учасника судового процесу у справі №159/7/26. Як наслідок, не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки така вимога є похідною.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua