Рішення від 08 серпня 2026 р. у справі №120/15779/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 серпня 2026 р. Справа № 120/15779/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

10.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров?я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року в розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

03.12.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що факт отримання позивачем травми під час виконання службових завдань у районах бойових дій сам по собі не є достатньою підставою для включення його до наказів про виплату збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, оскільки законодавство передбачає обов`язкову умову - перебування на стаціонарному лікуванні саме у період здійснення бойових дій або заходів.

Відповідач зауважує, що оскільки стаціонарне лікування було розпочато лише у червні, тобто не в період бойового завдання та не одразу після поранення, підстави для включення до відповідного наказу на виплату збільшеної додаткової винагороди відсутні.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

04.12.2025 року представник позивача подала відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги. Зокрема зазначає, що у період з 07.04.2025 по 17.04.2025 ОСОБА_1 не перебував на стаціонарному лікуванні з приводу травми отриманої 27.03.2025 року, а лише періодично оглядався лікарями-спеціалістами, та відповідно виконував їхні рекомендації.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Позивач перебував на посаді інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Вінницькій області у званні підполковник поліції.

Наказом ГУНП у Вінницькій області «Про відрядження» від 29.12.2024 року № 147 дск підполковника поліції ОСОБА_1 відряджено з 30.12.2024 року до особливого розпорядження для здійснення заходів із забезпечення Національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » безпосередньо в підпорядкування командира зведеного підрозділу Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 », для завдань визначених окремим бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.12.2024 року № 26499.

Згідно бойового розпорядження командира зведеної бригади Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 30.12.2024 № 534 дск/ВС, наказу командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 30.12.2024 № 76 дск/ВС, бойового розпорядження ЗБ ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 147 дск /ВС від 10.02.2025, бойового розпорядження командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.12.2024 №313/1908/15457т підполковника поліції ОСОБА_1 було включено до загальних списків на виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до бойового розпорядження зведеного батальйону ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 10.02.2025 №147 дск/ВС, з 11.02.2025 окремі поліцейські БПОП (с) ГУНП, у тому числі ОСОБА_1 , передані в оперативне підпорядкування командирові зведеного підрозділу Департаменту превентивної діяльності (далі – ДПД) НПУ, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до наказу командира зведеного підрозділу ДПД НПУ від 22.03.2025 № 137 дск/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», в період з 23.03.2025 року по 27.03.2025 року, підполковник поліції ОСОБА_1 перебував на визначеній позиції, яка розташована неподалік населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, де здійснював коригування вогневих позицій, проведення розвідки, дорозвідки сил та засобів противника.

У довідці про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського поліції особливого призначення від 09.04.2025 року № 74 зазначено, що 27.03.2025 року ОСОБА_1 одержав внутрішньо суглобовий перелом лівого гомілкового ступневого суглобу, пошкодження суглобово-зв?язкового апарату лівого гомілково-ступневого суглобу (довідка форми 100 від 28.03.2025, видана МІ (МПТБО ЗІ ДПОП «ОШБ «Лють»). Уточнений діагноз: забій лівого гомілково-ступневого суглобу (довідка форми 100 від 28.03.2025, видана ЗМЗ ДПСУ «Дружківка»).

Згідно консультаційного висновку спеціаліста Управління домедичної та медичної допомоги (медична рота) Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України» №2557/2680 від 28.03.2025 року, позивачу встановлено обмеження фізичного навантаження « 5» днів з 28.03.2025 року по 01.04.2025 року, та з 02.04.2025 року по 06.04.2025 року.

Згідно консультаційного висновку спеціаліст КНП «Міська клінічна лікарня Слов?янська» Слов?янської міської ради від 07.04.2025 року, вбачається наступний діагноз: Посттравматичний (27.03.2025 року) закритий крайовий перелом заднього краю великогомілкової кістки зліва. Підшкірна гематома. Пошкодження суглобового хрящу лівої таранної кістки. Больовий синдром. Посттравматичний лімфостаз. Згідно рекомендацій встановлено: уникати переохолодження та перенавантаження до 25.05.2025.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Управління домедичної та медичної допомоги призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України» №2803 від 06.04.2025 року, позивачу рекомендовано відкрити довідку про тимчасову непрацездатність в умовах ДУ ТМО по Луганській області (м. Слов?янськ) з 07.04.2025 року по 16.04.2025 року.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста КМУ «Міська лікарня №2» від 15.04.2025, позивачу рекомендована іммобілізація до 27.04.2025 року.

Вподальшому, позивач перебував на стаціонарному лікуванні:

- з 28.05.2025 року по 10.06.2025 року у ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області";

- з 11.06.2025 року по 01.07.2025 року у МРЦ МВС України "Перлина Прикарпаття".

У довідці медичної (військово - лікарської) комісії №485/В зазначено, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово - лікарській) комісії ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області 17.07.2025 року, рішення медичної (військово - лікарської) комісії: Пошкодження зв`язкового апарату лівого гомілковостопного суглобу (27.03.2025 року), артрозно-артрит лівого гомілковостопного суглобу без порушення функції. Травма, ТАК, отримані під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.09.2025 року № 10473/25/8299/Р встановлено, що 15.09.2025 року ОСОБА_1 очно, в закладі охорони здоров`я проведено оцінювання та встановлено 10% втрати працездатності. Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

04.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з рапортом, у якому просив здійснити перерахунок та виплату належного грошового забезпечення за період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року, оскільки перебував на безперервному стаціонарному лікуванні після отриманої бойової травми.

Листом від 21.08.2025 року відповідач повідомив, що здійснити донарахування додаткової винагороди за період 28.05.2025 року по 01.07.2025 року немає підстав, оскільки у вказаний період не підтверджено перебування ОСОБА_1 безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Також у лист вказано, що у розрахунках на виплату додаткової винагороди поліцейським за період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року, у період отримання травми, у графі "розмір винагороди" період отримання ОСОБА_1 травми, у графі "розмір винагороди" зазначено тимчасову непрацездатність з 07.04.2025 року по 30.04.2025 року, а не збереження виплат, пов?язаних з участю в бойових діях.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров?я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року в розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частинами другою-четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.

Так, постановами Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року; із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 43 від 20.01.2023 пункт 1 Постанови № 168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії».

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Пунктом 10 розділу ХХХІV Порядку № 260, визначено у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1. I. Загальні положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 21 визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (21.1.)

Відповідно до пункту 21.5. постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочиннихугруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року відповідно до Постанови КМУ № 168.

Так, судом встановлено, що позивач 27.03.2025 року отримав травму під час виконання бойових (спеціальних) завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, неподалік н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області, що підтверджується довідкою про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського поліції особливого призначення від 09.04.2025 року № 74, а у спірний період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок наслідків перенесеної травми, що підтверджується медичними документами.

У довідці медичної (військово - лікарської) комісії №485/В зазначено, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово - лікарській) комісії ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області 17.07.2025 року, рішення медичної (військово - лікарської) комісії: Пошкодження зв`язкового апарату лівого гомілковостопного суглобу (27.03.2025 року), артрозно-артрит лівого гомілковостопного суглобу без порушення функції. Травма, ТАК, отримані під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Оскільки висновком ВЛК підтверджено прямий зв`язок травми із захистом Батьківщини, а захворювання та стаціонарне лікування є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 зберігається протягом усього періоду лікування - адже особа перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з тією самою травмою, що підтверджена висновком ВЛК. Переривати виплату чи відмовляти в ній лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв`язок з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, не перервався та встановлений постановою ВЛК.

Застосування Постанови №168 у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді.

У постанові від 19.03.2026 у справі №600/367/24 Верховний Суд виснував, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, та що для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини і підтвердження перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з таким пораненням. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що Постанова №168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сукупність таких документів, як довідка про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського поліції особливого призначення , медичні виписки та епікризи, довідка медичної (військово - лікарської) комісії №485/В, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.09.2025 року № 10473/25/8299/Р , підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з наслідками поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

З огляду на наведене, зважаючи на встановленні під час розгляду цієї справи обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць, - є протиправними.

Враховуючи зазначене, відповідача слід зобов`язати нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 28.05.2025 року по 01.07.2025 року у розмірі по 100 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ:40108672 )

Суддя Дончик Віталій Володимирович