Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №565/3114/25
Суддя: Хилевич С. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 565/3114/25
Провадження № 22-ц/4815/1084/26
Головуючий у Вараському міському суді
Рівненської області: суддя Бренчук Г.В.
Рішення суду першої інстанції
ухвалено: 17 березня 2026 року
у м. Вараш Рівненської області
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
учасники справи:
позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області;
відповідач – ОСОБА_1 ;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України на рішення Вараського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року в суд звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області) із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 18 215,83 гривень надміру виплачених коштів у вигляді пільги на житлово-комунальні послуги.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 27 жовтня 2023 року відповідач, як учасник бойових дій, звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому зазначила дані про членів сім`ї лише двох дочок - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до цієї заяви їй надана пільга на оплату житлово-комунальних послуг.
Того ж дня член сім`ї пільговика ОСОБА_4 - чоловік, учасник бойових дій - звернувся із аналогічною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за тією ж само адресою, зазначивши ОСОБА_1 як дружину та двох дітей.
На підставі двох заяв позивач прийняв рішення про призначення пільги як чоловікові, так і дружині. При цьому чоловік і дружина звернулися із заявами про надання пільг обом як учасникам бойових дій за тією ж адресою. Тому вважало, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 та надання недостовірних відомостей за період з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року утворилася переплата в сумі 18 215,83 гривень. Оскільки сума отримана відповідачем за документами, які є сумнівними, ця обставина свідчить про недобросовісність набувача, а тому спірна сума грошових коштів з огляду на ст.1215 ЦК України має бути стягнута з ОСОБА_1 .
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року ГУ ПФУ в Рівненській області відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених грошових коштів.
У поданій апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Рівненській області, вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, що полягало у неповноті з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати, задовольнивши позов повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом пунктів 3, 6, 19 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373, яким визначається механізм подання протягом 30-ти календарних днів до уповноваженого органу нової заяви у разі виникнення обставин, які впливають на надання пільг та їх розмір. Якщо в одному приміщенні право на пільгу на оплату житлово-комунальних послуг мають кілька осіб, то розрахунок суми цієї пільги здійснюється одному пільговику, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати. Виплачені надміру зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органові про зміну обставин на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком.
Натомість ОСОБА_4 як член сім`ї та учасник бойових дій також звернувся з аналогічною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за тією ж адресою, що і його дружина – ОСОБА_1 . ГУ ПФУ в Рівненській області на підстав двох заяв прийнято рішення про призначення пільги їм обом, а встановити їх одночасне подання технічно було неможливо. Внаслідок неправомірних дій відповідача та надання недостовірних відомостей протягом часу з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року утворилася переплата у сумі 18 215, 83 гривні.
Зауважує, що судом залишено без уваги декларацію про доходи сім`ї пільговика ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року, мотивуючи відсутністю підпису, проте ці відомості надані саме відповідачем в її присутності та за її ж заявою.
Щодо помилкового застосування норм матеріального права, то покликався на те, що саме норми ст.ст. 1212, 1214, 1215 ЦК України регулюють спірні правовідносини. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14.
У поданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як з`ясовано судом, 27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. У заяві просила надавати пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до категорії пільговика як учасника бойових дій. Навела зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у розділі «Дані про членів сім`ї, на яких поширюються пільги» зазначила дочок - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1944-1/23 від 27 жовтня 2023 року, який видано ОСОБА_1 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Цей витяг вона долучила до заяви про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.
Відповідно до повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , яка перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг.
Того ж дня, 27 жовтня 2023 року, чоловік відповідача - ОСОБА_4 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. У заяві просив надавати пільги на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до категорії пільговика як учасника бойових дій. Навела зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у розділі «Дані про членів сім`ї, на яких поширюються пільги» зазначив: ОСОБА_1 – дружина, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – дочки.
До заяви ОСОБА_4 додав витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1945-1/23 від 27 жовтня 2023 року, який видано ОСОБА_4 , згідно з яким вказаною у заяві адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Факт отримання пільги на житлово-комунальні послуги відповідачем не заперечується.
18 жовтня 2024 року ГУ ПФУ в Рівненській області звернулося до ОСОБА_1 з листом №1700-0403-8/59159 від 18 жовтня 2024 року з проханням повернути 18 215,83 гривень переплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій за період з 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року.
Зазначене звернення позивача залишено ОСОБА_1 без вирішення.
Вважаючи, що відповідач діяла недобросовісно щодо отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого виникла спірна переплата у сумі 18 215, 83 гривні, у грудні 2025 року в суд звернулося ГУ ПФУ в Рівненській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення відповідної суми надміру виплачених грошових коштів.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності фактичних і правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки матеріали справи не містять відомостей, а ГУ ПФУ в Рівненській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняттю рішення про нарахування відповідачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг та сам факт здійснення надміру виплачених коштів здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною.
Тому судом визнано, що виплачені суми грошових коштів не підлягають поверненню.
З такими висновками погоджується колегія суддів.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" при наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.
Гранична норма витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Гранична норма витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі – Порядок).
Вказаний Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг:
- на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
- на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
- на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік протягом одного опалювального сезону у грошовій готівковій формі (п.1 Порядку).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що якщо в одному житловому приміщенні право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг мають кілька пільговиків, розрахунок суми пільги здійснюється одному із таких пільговиків, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків.
Уповноважений орган інформує особу про призначення (непризначення) пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу та за заявою пільговика надає йому інформацію про розрахунок відповідного розміру пільги та її виплату/невиплату, в тому числі через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 18 Порядку уповноважені органи мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для надання пільг. Суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у п.3 цього Порядку, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком. Надання пільги припиняється: з причин, що унеможливлюють її надання, зокрема в разі смерті пільговика, втрати права на пільгу, призначення житлової субсидії, - з місяця, що настає за місяцем настання зазначеної події; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою. У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.
Згідно із ч.1 ст.1212, ст. 1215 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц.
У разі виникнення обставин, що впливають на надання пільг та їх розмір (зокрема, зміна складу членів сім`ї, на яких поширюються пільги; зміна категорії пільговика; зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об`єднання), пільговик зобов`язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву (пункт 3-1 Порядку).
Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів бере до уваги, що у ОСОБА_1 не змінилися склад членів сім`ї, категорія пільговика, перелік отримуваних житлово-комунальних послуг, умови їх надання, управитель, виконавець комунальних послуг.
Листом позивача №1700-0403-8/59159 від 18 жовтня 2024 року стверджено, що ним встановлено, що відповідач є учасником звернення пільговика ОСОБА_4 за тією ж адресою.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 27 жовтня 2023 року як учасники бойових дій звернулися до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. До заяв додали витяги про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тотожного змісту. Тобто ОСОБА_1 не приховувала, що зареєстрована з ОСОБА_4 за однією адресою і вони є членами однієї сім`ї.
Як наголошувалося судом попередньої інстанції, ГУ ПФУ в Рівненській області має право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для надання пільг.
Між тим, всупереч вимог пунтку 6 Порядку позивач не здійснив розрахунок суми пільги тому пільговику, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків, а проінформував відповідача про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
У рішенні по справі «СAKAREVIC v. CROATIA» (заява №.48921/13) від 26 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини вказував, що у випадку, коли компетентний орган приймає рішення на користь заявника та продовжує здійснювати відповідні платежі, заявник має законні підстави припускати, що отримані платежі є юридично правильними. Також підкреслено, що з урахуванням того, що сума, яку отримував заявник, була достатньо скромною і витрачена на задоволення основних життєвих потреб, вимога до заявника про відшкодування суми допомоги, виплаченої помилково компетентним органом, становить надмірний індивідуальний тягар для нього і свідчить про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок заінтересованої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).
При цьому ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).
Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ГУ ПФУ в Рівненській області у задоволенні позову.
Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом декларації про доходи сім`ї пільговика ОСОБА_1 від 27 жовтня 2023 року, то вони на увагу не заслуговують внаслідок визнання цього доказу недопустимим через відсутність підпису відповідача.
Доводи про помилкове незастосування норм матеріального права спростовуються правильністю висновків суду.
Не можна погодитися із аргументами заявника про необхідність застосування при вирішенні спору висновків, висловлених у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14, адже при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
В решті посилання автора апеляційної скарги на помилковість рішення суду першої інстанції є необґрунтованими і тому колегією суддів також відхиляються.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio – дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Вараського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М.Ковальчук
С.С.Шимків
Оригінал: reyestr.court.gov.ua